Новини АППУ (218)

 

В рамках відрядження 28 лютого у Вільнюсі відбулась робоча зустріч Президента АППУ Грігола Катамадзе із Виконавчим директором Форуму Інвесторів Литви Рутою Скурієне. Грігол Катамадзе розповів про структуру АППУ, основні напрямки діяльності та проблематику, з якою стикаються представники українського бізнесу щодня. Пані Рута поділилась своїм багаторічним досвідом та описала процеси на законодавчому рівню, в яких приймає участь її організація.

У ході бесіди було досягнуто домовленостей щодо проведення спільних заходів, направлених на підвищення рівня відповідальності громадян за сплату податків, обміну досвідом в частині законодавства та адміністрування податків, підтримки на міжнародному рівні діяльності Асоціації. Крім того, Грігола Катамадзе було запрошено прийняти участь у щорічній церемонії нагородження людей та компаній, які роблять найвідчутніший вклад у економіку Литви. Також, Асоціація долучилась до щорічного проекту Форуму Інвесторів під назвою «Біла хвиля», який ставить за основну мету виведення бізнесу з тіні та закликає до прозорості ведення підприємницької діяльності.

01032016po111aasdasdasda

(Виконавчий директор Форуму Інвесторів Литви Рута Скурієне, Керівник по комунікаціях та стратегічних проектах Форуму Інвесторів Анджеліка Рустейкієн, Президент АППУ Грігол Катамадзе, Радник Президента АППУ Поліна Колодяжна)

«Форум Інвесторів» - це добровільне, незалежне бізнес-об'єднання найбільших і найбільш активних інвесторів економіки Литви. Заснована в червні 1999 року, асоціація налічує понад 50 членів.

Основна місія Форуму Інвесторів полягає у поліпшенні бізнес-середовища та інвестиційного клімату в Литві за допомогою співпраці із державними установами та бізнес-спільнотою.
Більше інформації можна знайти за посиланням http://investorsforum.lt/en/about-us .

 

Довкола питання спецрежиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників в останні роки точиться багато дискусій, попри те, що Податковий кодекс України від 1 січня 2011 року закріпив його збереження до 1 січня 2018 року. Особливу наполегливість у скороченні терміну цього режиму проявляє МВФ, як один із основних кредиторів України. Наслідком цього стали зміни порядку застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ, які набули чинності з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України від 24 грудня 2016 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». І спецрежим у зміненому вигляді зберігають до 1 січня 2017 року.

Тож, за новим порядком, кошти зі спецрежиму ПДВ розподіляють по-різному для різних підгалузей АПК:

  • за операціями із зерновими і технічними культурами товаровиробники отримують 15%, а держбюджет — 85%;
  • за операціями з продукцією тваринництва відповідно — 80% і 20%;
  • за іншими операціями — 50% і 50%.

Таким платникам відкривають відповідні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. 
Введений з 1 січня 2016 року порядок значно ускладнює процес адміністрування ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками. Як саме?

1. Введення трьох видів обліку ПДВ для сільгосппродукції власного виробництва (зернові та технічні культури, тваринництво, інша с/г продукція та послуги) вимагає додаткових затрат через необхідність внесення змін до технічного забезпечення адміністрування цих процедур. Адже система електронного адміністрування податку на додану вартість передбачає здійснення всіх процедур (від складання податкової накладної до подання податкової звітності) в автоматизованому режимі.

2. Скасування спеціального режиму оподаткування, який діяв до 1 січня 2016 року, матиме негативні наслідки для виробників і держави, бо призведе до зниження доходів сільськогосподарських виробників, які інвестують у аграрну галузь. 
Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» вважає, що існує нагальна необхідність продовжити хоча б ще на один рік спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників у редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року. На наше переконання, — це єдиний механізм державної підтримки таких підприємств.

Тому ми підтримуємо законопроект №3851-1 від 04.02.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників ДПВ, в тому числі сільгосптоваровиробників», авторами якого є 39 народних депутатів України. 

Позитивними змінами для сільськогосподарських товаровиробників є скасування звільнення від оподаткування операцій із постачання на митній території України та вивезення в митному режимі на експорт зернових культур товарних позицій 1001—1008, згідно з УКТ ЗЕД, та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, згідно з УКТ ЗЕД, що дає право платникам, які здійснюють поставку таких товарів на експорт, на застосування нульової ставки та отримання бюджетного відшкодування. 

Одночасно хочемо звернути увагу на те, що за весь час застосування спеціального режиму оподаткування, починаючи з 1 січня 1999 року, він мав тимчасовий характер дії і з року в рік продовжувався.

Ймовірно, є необхідність у вдосконаленні системи державної підтримки підприємств аграрного сектору, бо ця система оподаткування не виключає схем ухилення від оподаткування, особливо в умовах електронного адміністрування податку.

Крім того, доцільним було б диференціювати види державної підтримки для агрохолдингів та малих і середніх сільськогосподарських підприємств та видів діяльності, адже, безперечно, галузь тваринництва є найбільш вразливою без державної підтримки, а дрібним товаровиробникам вона повинна допомогти стати конкурентоспроможними.

Одночасно система прямих державних дотацій повинна виключати можливість корупційної складової. 
Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України 

Джерело: AgroPolit.com

Чергове Засідання Ради

Понедельник, 29 Февраль 2016 08:39

 ВГО «Асоціація платників податків України»

26 лютого 2016 року в рамках засідання Ради ВГО Асоціації платників податків України під керівництвом Президента Грігола Катамадзе у конференц-холі готелю «Прем’єр Палац» відбулася презентація інноваційного рішення зі створення та впровадження регіональної фінансової екосистеми NETOPAYFINANCE. ВГО «Асоціація платників податків України» запросила на презентацію голів територіальних відділень ВГО АППУ та представників малого, середнього та великого бізнесу з усієї України. Програму присутнім презентували керуючий партнер компанії N.KRATGROUP Олександр Спіндлер, відомий німецький економіст Крістіан Геллер та Голова Союзу регіональних валют Німеччини Франк Янскі. У презентації також узяв участь народний депутат України, Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко.

«Необхідно створити стратегію інвестиційного розвитку держави, а тільки після того приймати новий Податковий кодекс, - зазначив на початку Олександр Данченко. – Ми намагаємося зробити податкову реформу, не розуміючи, куди вона приведе. Можу вам сказати від Парламенту і від нашого Комітету з питань інформатизації та зв’язку, що ми готові розглядати будь-які пропозиції від бізнесу і підтримувати Ваші ініціативи, бо відносини Парламенту і таких організацій, як Ваша, - це надважливі. Ми працюємо зараз над економічною програмою і відкриті до співпраці. Повірте, є в Парламенті конструктивні групи людей, які готові вести його вперед». Народний депутат запевнив, що на сайті є всі працюючі контакти, і будь-хто може звернутися до Комітету зі своїми пропозиціями та до його особисто.

Розпочавши презентацію NETOPAYFINANCE, Олександр Спіндлер представив запрошених експертів з Німеччини: Крістіана Геллера та Франка Янскі. К.Геллер є видатним німецьким економістом, викладачем, Головою правління Регіонального Союзу, директором товариства RegioseG, а також бенефеціаром премій Фонду Тутцингер за просвітницьку діяльність у сфері екології та Фонду Грошової та земельної реформ Бад Боль. У 2003 році Крістіан Геллер в Баварії організував систему регіональних грошей «Чимгауер», яка на сьогоднішній день є найбільшою з більш ніж 30-ти діючих регіональних систем в Німеччині.

Франк Янскі – адвокат, Голова Союзу регіональних валют Німеччини (Regiogelde.V.), займається організаційним та юридичним супроводженням ініціатив із впровадження регіональних валют. Представляє членів Союзу перед державними фінансовими органами з метою ефективного рішення правових та економічних завдань.

Олександр Спіндлер розповів присутнім принцип дії NETOPAYFINANCE: «Регіональні фінансові екосистеми - це ефективний метод боротьби з кризою та інструмент для створення інноваційного та успішного регіону. NETOPAYFINANCE розроблена спеціально для регіонів України та основана на успішному досвіді провідних європейських країн. Екосистема об’єднує сучасні фінансові рішення та інформаційні технології, забезпечує ефективну взаємодію населення, бізнесу та регіональних/муніципальних органів влади, а також дає можливість використання еквівалентів цінностей в електронному вигляді як засобів взаєморозрахунків всередині регіону. Інструменти NETOPAYFINANCEдозволяють забезпечити захист регіонів від інфляції, корупції та шахрайства, створити прозору та ефективну фінансово-економічну інфраструктуру, сприяють розвитку бізнесу і зростанню добробуту населення».

Франк Янскі зазначив, що найгірше - коли держава забороняє будь-які валюти окрім своєї власної, і в той же час знаком свободи вважається те, що держава позиціонує свою валюту як конкурентоспроможну іншим валютам, що циркулюють у державі. «Швейцарія надала у цьому плані дуже гарний приклад світу, і Україна може запровадити у себе подібну систему, і в свою чергу, стати потім прикладом для Європи», - запропонував економіст.

Для більш детального ознайомлення з інновацією присутні отримали роздруковану презентацію.

«У суспільстві неоднозначно сприймають інновації, - резюмував після презентації Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. - Але я переконаний, що навіть якщо хтось буде говорити, що це утопія, інновації необхідно доводити до громадськості, а потім нехай вона вирішує, наскільки це може бути прийнятно. Зараз багато говорять про NETOPAY FINANCE, деякі розглядають її як небезпеку з точки зору федералізації. Я б не дивився на цю програму таким чином. Коли на місця віддають можливість акумулювати гроші і місцевим радам дають можливість самим їх розподіляти і вирішувати, куди їх направляти, я думаю, ця система може бути дуже важлива в умовах децентралізації в Україні. Якщо вона успішна в Німеччині, чому вона не може бути успішна в Україні?

Перший раз, коли ми у вузькому колі фахівців у нас в Асоціації платників податків України провели презентацію, я зрозумів, що її потрібно донести ширшій громадськості і переконав в цьому Олександра Спіндлера. Більше того, N.KRAT GROUP запросили сьогодні з Німеччини відомих фахівців в цій області, які презентують систему перед представниками всієї України. І якщо вони її сприймуть, значить, у NETOPAY FINANCE є майбутнє».

У другій частині заходу, перед присутніми виступив Міністр юстиції України Павло Петренко.

«В Україні зареєстровано близько 3 млн підприємців. Наші підприємці є найбільш активними у Європейському союзі. І, на жаль, так складалося, що держава не підтримувала своїх підприємців, і ви працювали завжди всупереч, а не завдяки. Я вважаю, що настав той час, коли держава має стати вашим консультантом і слугою, допомагати вам, а не створювати перепони. Власне я сьогодні тут, щоб розповісти, які зміни сьогодні відбуваються в Міністерстві юстиції і відверто почути від вас, що ще треба зробити.

Реєстрація бізнесу була однією з найбільш складних бюрократичних систем, до нас зверталося 20 млн українців за цими послугами, які до того ж були неякісними, і минулого року я прийняв рішення ліквідувати Державну реєстраційну службу, яка була уособленням проблем для вас. Ми запровадили нову систему, яка на сьогодні повністю демонополізована, – 7000 українських нотаріусів проводять будь-які реєстраційні дії, і напевне, ваші юристи і бухгалтери їхніми послугами вже скористалися.

Також ми покращили онлайн-сервіс. Ваші підлеглі мали проблеми, коли вони ходили і стояли у черзі, щоб отримати інформацію про самих себе. Ми перевели цю послугу в онлайн-режим через інтернет, і півтора мільйонів українців, які раніше змушені були платити хабарі, зараз користуються цією послугою через сайт Міністерства юстиції без усіляких посередників.

Це, можливо, невеликі результати, але вони відчутні, і ми не будемо на цьому зупинятися», - запевнив Міністр.

Присутні мали змогу поставити багато питань Павлу Петренку, висловити свої проблеми, яких набралось достатньо у всіх регіонах України і передати документи для їх вирішення. Павло Дмитрович запевнив, що у кожному питанні особисто розбереться детально. 

Наприкінці, Президент АППУ Грігол Катамадзе подякував присутнім та почесним гостям за те, що вони знайшли можливість узяти участь у заході, та запросив гостей до неформального спілкування під час фуршету, який гостинно надав готель «Прем’єр-палац».

DSC 0669DSC 0550DSC 0763kyivrada260220161kyivrada260220163

БІДНИМ БУТИ ДОРОГО

Понедельник, 29 Февраль 2016 08:33

 

DSC 0545

В ефірі радіостанції «Європа Плюс» відбувся черговий ефір проекту «Фінансовий прайм», започаткованого під патронатом Президента ВГО «Асоціація платників податків України» Грігола Катамадзе.

Темою ефіру було болюче для літніх людей питання оподаткування пенсій: «Бідним бути дорого: оподаткування пенсій, депозитів та зменшення розміру податкової соціальної пільги».

Як, зазвичай, була на «висоті» професіонал своєї справи ведуча радіостанції «Європа Плюс» Юлія Бурковська.

Головним учасником програми стала пенсіонерка Тамара Василівна Соломська. Окрім, експерта податкової політики, Президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе у круглому столі взяли участь заступник Міністра фінансів Олена Макеєва, перший заступник Голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір, керуючий партнер компанії N.KRATGROUP Олександр Спіндлер та доктор економічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць.

На початку Програми ведуча повідомила слухачам, що по двом підприємствам ДФС України таки вирішила питання незаконного розірвання договорів в односторонньому порядку – ТОВ «Рекламна агенція Вайт» та ТОВ «Ант Інвест». Однак, на  превеликий жаль, по трьом підприємствам, які звучали в ефірі першого випуску Програми, так і не вирішені питання щодо незаконного відшкодування ДФС ПДВ, а саме: АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», ПАТ «Фармак» та ТОВ «Айсблік». І є побоювання експертів Асоціації щодо можливості застосування податкового тиску на зазначені підприємства з боку працівників фіскальної служби. Ведуча пообіцяла, що буде уважно слідкувати за подіями і своєчасно тримати в курсі своїх слухачів, бо кожне підприємство в нашій країні може опинитися в такій ситуації.

Далі ведуча зазначила, що при ухваленні програми дій Уряду на 2015 рік ще у грудні 2014 року Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк зазначав: «Завдання №1 у 2015 році - вижити. Я не буду вам тут заявляти популізм, про те, що всі будуть жити багато і щасливо. Вижити треба у 2015 році, щоб не впали зарплати і пенсії, щоб не зменшилась процентна занятість громадян - от яке завдання…Пережити, сформувати базу, для того щоб 2016 рік став роком української економічної стабільності».

Ще тоді народні обранці висловлювали побоювання, що тягар наповнення бюджету буде перенесено на населення.

Ще тоді Уряд жодного слова не говорив про підвищення соціальних стандартів для малозабезпечених верств населення, хоча б з урахуванням показників інфляції.

Перспективні плани виходу з економічної кризи, запропоновані українським урядом, так і залишилися на папері. Мільйони українців «вижили», однак дуже під великим питанням залишається обіцянка Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, що 2016 рік стане роком української економічної стабільності.

Бо складається враження, що ліквідація соціальних пільг, оподаткування пенсій, депозитів простих громадян, зменшення соціальних гарантій для громадян – це і є основне завдання Уряду на 2016 рік.  Це шлях до зубожіння українського народу.

Подальші виступи учасників перейшли у жваву дискусію щодо оподаткування пенсій українців всупереч статті 8 Закону «Про пенсійне забезпечення», а також про те, що          податок на доходи фізичних осіб – один з найбільш проблемних податків, Уряд змусив платити малозабезпечених громадян більше за заможних, як європейські держави піклуються про своїх громадян на відміну від української влади, прожитковий мінімум в Україні далекий від реального, а перелік соціальних пільг вкрай обмежений та недостатній тощо.

Першою взяла слово головна героїня програми – пенсіонерка Тамара Соломська: «У 2015 році Законом України №1105 встановлено елементом оподаткування суму пенсій, включаючи суму їх індексації, якщо їх розмір перевищує трикратний розмір мінімальної зарплатні, тобто з частини пенсій, яка перевищує 3654 грн. На додаток, пенсіонери, що працюють, стали отримувати 85% від розміру отримуваної пенсії. Особисто я пішла з роботи, оскільки не розумію, чому держава забирає з пенсії ці 15%, адже пенсіонери працюють для того, щоб покращити своє фінансове становище, купувати ліки, платити за квартиру. Я вважаю, що цей податок в принципі в нашій країні несправедливий».

Президент Асоціації Грігол Катамадзе зазначив, що мінімальна пенсія являється державною соціальною гарантією, яка належить тим, хто вийшов на пенсію за віком. Прожити в Україні на мінімальну пенсію у розмірі 1074 гривні неможливо. Це і спонукає пенсіонерів працювати.

«Мінімальна пенсія у нас залежить від прожиткового мінімуму, а він буде змінюватися з травня та з 1 грудня п.р., - зазначив Микола Шамбір. - Проблема малих пенсій полягає в низьких зарплатах, які є її складовими. Щодо ст.8 Закону про пенсійне забезпечення, то цей Закон втратив чинність ще у 2004 році, і посилатися на нього некоректно. Є Закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який на сьогоднішній день визначає пенсії».

Заступник Міністра фінансів Олена Макеєва пояснила, що в цьому році Урядом проведена індексація мінімальної заробітної платні та прожиткового мінімуму на 12%, тож три мінімальні зарплатні сьогодні складають 4134 грн. Тобто, пенсія до цього рівня не оподатковується. «Якщо пенсія складає 4140 грн., то оподатковується лише різниця – 6 грн. На сьогоднішній день 97.5% пенсіонерів не сплачують додаткових податків, тому що їхня пенсія менше ніж 4134 грн. І 2.5% пенсіонерів сплачують податок на доходи фізичних осіб на рівні 15%, як це і було в минулому році».

Олена Макеєва також звернула увагу на те, учасники бойових дій Другої світової війни, інваліди та ветерани війни звільнені від оподаткування пенсій.

«Основною метою оподаткування пенсій було не зібрати гроші в бюджет, а привести українське законодавство у відповідність до європейського, - додала заступник Міністра фінансів. – Пенсії оподатковуються і в Польщі, і в Латвії, і в Чехії, і ставка податку там набагато більша». 

Під час Програми учасниками були підняті питання боротьби з корупцією, виходу з тіньової економіки, прозорості ведення бізнесу, обов’язкового впровадження касових апаратів, - як додаткового джерела доходів до бюджету, що в свою чергу призведе до підвищення зарплат і пенсій. Ведуча Юлія Бурковська запропонувала зробити це темою одного із наступних випусків Програми  «Фінансовий прайм».

«При всій повазі до учасників круглого столу з органів виконавчої влади,  виходить, якщо не можемо вивести економіку з тіні, давайте «забирати» гроші у пенсіонерів?» обурився Грігол Катамадзе, повертаючись до теми Програми.Відзначив, щоусім відомо, що економічний розвиток будь-якої держави характеризується рівнем життя громадян. Згідно із щорічним рейтингом індексу рівня життя у 2015 році Україна посіла 70 місце, тоді як сусідня Польща – на 29.

«Про касові апарати говорять вже добрий десяток років, але зрушень відповідних немає, - відзначив Валерій Геєць. – У населення виникає суттєве заперечення: пенсіонерів податково навантажили, а ті, хто торгує без касового апарату, податку не сплачують. Ми сьогодні маємо прожитковий мінімум 1378 грн., а за нашими розрахунками це має бути 2500 грн. Цей резонанс не додав ніякої стабільності ні законодавцю, ні урядовцям, тому що пішли по сценарію «взяти там, де легше».

Грігол Катамадзе звернув увагу, що вважає необхідністю, щоб мало не в кожній кишені був касовий апарат, проте інше питання – коли це робити: «Сьогодні у багатьох немає можливості купити касовий апарат за цінами монополістів. Але чому не звернутися до донорів, щоб вони виділили кошти, купили касові апарати і надати їх бізнесу, наприклад, у довгостроковий кредит?».

Керучий партнер компанії N.KRATGROUPОлександр Спіндлер представляв на круглому столі бізнес. «Минулого року ми були чи не єдиною компанією, яка сказала, що касові апарати потрібні, і їх треба впроваджувати, але форма їх введення може бути різна: чи за допомогою донорів, чи за допомогою новітніх технологій і можливостей, які дозволяють вирішувати завдання сучасними методами.

Що стосується теми сьогоднішньої програми, то для мене, як для представника бізнесу, незрозуміло формулювання «платити податки з пенсії». Я вважаю, що пенсіонерів і дітей не можна «обкладати» ніякими податками. Необхідно шукати інструменти, які дозволять країні вийти з кризи. Пенсіонери – це люди, які вже «оплатили» наше сьогодення, тому ми маємо їм лише давати, а не забирати. Наша компанія працює над програмою, яка дозволить давати пенсіонерам довготривалі безвідсоткові кредити. І питання треба ставити не «Скільки пенсіонер заробляє», а «Скільки пенсіонер має витрачати», тому що якщо ти вимушений витрачати більше, ніж отримуєш, то рівень життя в тебе ніяким чином не збільшується».

Ведуча Юлія Бурковська підняла питання пенсійної реформи. «Відомо, що такі європейські країни як Німеччина, Польща, Данія, Франція, Великобританія, Швеція практикують оподаткування пенсій. Однак у них повноцінно працює трирівнева система і розмір пенсій гарантує гідний рівень життя після виходу на пенсію. Україна також запозичила у європейських країн трирівневу систему пенсійного забезпечення. Тільки вдумайтесь, вже майже 13 років Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» в Україні така система передбачена, однак досі не сформована. Працює лише солідарна система. А оподаткування пенсій при солідарній системі – це нонсенс, такого більше ніде немає»

«Питання реформ має бути системним, - зауважив Олександр Спіндлер. - Реформа не може бути лише пенсійною, міністерства мають працювати разом, громадські організації мають працювати разом. Але єдине побажання, щоб керівництво країни звертало більше уваги на новітні технології вирішення великої кількості проблем».   

Перший заступник Голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір висловив упевненість, що розвиток економіки дасть подальший розвиток на пенсійну реформу. «З 2005 року у нас існують недержавні пенсійні фонди, на сьогоднішній день їхніми учасниками є понад 800 тис. українців, але у тому стані економіки, у якому вона є сьогодні, вони не можуть розвиватися повноцінно. Нам обов’язково потрібно вирішувати питання накопичувальної системи другого рівня, яке також в законі прописано вже 12 років, але до цього часу не запроваджено. На наш погляд, розвиток пенсійної системи через запровадження накопичувальної системи – це майбутнє».

«Я б дуже хотів , що українські пенсіонери жили за європейськими цінностями. Розказав, що при підготовці Програми фахівці ознайомились з даними статистики: які пенсії отримують в Європі? У Німеччині в середньому – 1200$, у Швеції – 833$, у Великобританії та Франції – 700$, в Італії – 583$, в Польщі – 380$. В Україні середній розмір пенсії становить близько 60$.  Для того, щоб впровадити європейську систему оподаткування доходів громадян,  необхідно перш за все, розглянути відповідність розміру мінімальної пенсії українського громадянина мінімальній пенсії пересічного європейця. Впевнений, що ні - побажав на завершення програми Президент Асоціації платників податків України Грігол  Катамадзе.  Його підтримала Юлія Бурковська: «Вік людини дуже короткий, і треба, щоб ми не забували за якимись правильними речами суть. Дуже хочеться, щоб ми були тією нацією, яка при катаклізмах спочатку дбає про старих та дітей, а потім розставляє пріоритети згідно з першочерговою важливістю.Українці по-перше – живуть мало, а по-друге – дуже погано!  Тому зважаючи на середню тривалість життя українців, а це в середньому 71 рік, їм залишається насолоджуватися пенсійним відпочинком 11 років, хоча українські пенсії особливого задоволення не принесуть.За даними Євростату прожитковий мінімум у країнах Європи становить: у Німеччині – 1473 €, у Франції 1458 €, у Великобританії –1378 €, у Польщі – 410 €, а в Україні  – лише 47 €.Ми вважаємо, що у випадках, коли оподаткування пенсій все ж таки запроваджується, така новація не повинна бути раптовою, а запроваджуватись поступово. Наприклад, у тій самій Німеччині відповідний закон. було прийнято у 2005 році, а перехідний період досі триває і триватиме до 2040 року. Вважається, що люди мають звикнути та поступово адаптуватись до нових правил. Це є надзвичайно важливим, оскільки будь-які реформи повинні бути безболісними і мало відчутними на матеріальному становищі громадян».

Ведуча подякувати усім учасникам та слухачам Програми «Фінансовий пройм» і запросила на чергову Програму  в четвер 03 березня з 19:00 до 20:00 на хвилю 107,0 FM радіостанції «Європа плюс» усіх бажаючих, хто не байдужий до проблем в країні, зокрема, процесу реформування податкової системи України та багато іншого, що хвилює мільйони простих українців

 

24.02.2016 року в м. Тернополі проведено черговий семінар, організаторами якого виступили: ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» в Тернопільській обл..; Міжнародна громадська організація «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів»; ДФС у Тернопільській області; Техноцентр «Маяк»; АФ «Тер Аудит». Цього разу спробували новий формат, у якому більш ніж половину семінару приділили відповідям на запитання. Учасники дуже активно задавали запитання та включалися в обговорення. За результатами обговорення виникло одне питання, яке на сьогоднішній день має подвійне трактування: Чи "дотягується" ЄСВ з виплат за договорами ЦПХ, якщо сума нарахованої винагороди за місяць менша мінімальної з/п. Крім цього, у платників виникла пропозиція, щоб при підготовці наказів на затвердження нових форм звітності одночасно створювався її електронний варіант. Ще одна рекомендація: перед запровадженням нових форм звітності доцільно доручати експертам їх експериментально заповнювати.

12596278 1103122239749809 544696453 n10683657 573751589454277 3422821878904836411 o

 

То, что называют сегодня налоговой реформой, - на самом деле, не реформа, а выпуск пара из кипящего котла. Деньги выделили, их нужно было потратить, написали так называемый "компромиссный" проект налогового кодекса, который на самом деле далек от украинского бизнеса.

Так называемый новый налоговый кодекс - это результат того, что правительство довело ситуацию до точки кипения, и пришлось в очень сжатые сроки делать какую-то "косметику".

Я выступаю от имени большой армии налогоплательщиков. Всего в нашей Ассоциации около 7 тысяч членов, и все они задают вопросы об изменениях в налоговом законодательстве, дают свои предложения: что нужно делать для того, чтобы развивать экономику. Мы последовательно, на протяжении 7 месяцев, добивались либерализации налогового законодательства. Парламентский проект налогового кодекса был первым, который зарегистрировали. Сразу после презентации мы разослали его по всем нашим территориальным организациям и получили очень много предложений, которые направили в парламентский комитет. И многие эти предложения уже были бы учтены, если бы был принят тот вариант.

Так называемый "компромиссный" вариант налогового законопроекта направлен не на развитие украинской экономики, а на удовлетворение внешних кредиторов. Не хочу приводить в пример Грецию, но для Украины это очень яркий пример с точки зрения собирания международных долгов, с которыми нужно будет расплачиваться через какое-то время. Международный валютный фонд - очень важная финансовая институция, но это не благотворительный фонд, он не дарит деньги, а дает взаймы, причем с процентами.

Возьмите пример Литвы. Когда премьер-министр Литвы пришел к тому, что необходимо избавить страну от газового бремени Российской Федерации, решили строить LEG-терминал. И премьер-министр, господин Кубилюс, понимая, что рутинный процесс выделения денег ЕС из-за бюрократии может затянуться очень надолго, решил, что они не будут брать взаймы у Европейского Союза, а найдут собственные ресурсы. Так и сделали: построили терминал, отказались от российского газа, затем начали прокладывать трубу на Эстонию и Латвию, превратив терминал в международный. И только потом обратились к Европейскому союзу за частичной  компенсацией.

Почему я об этом вспомнил? В Украине тоже очень много говорили о возможной постройке такого терминала в Южном. LEG-терминал – это дорогое удовольствие для маленькой Литвы, но его построили. И если в Сингапуре получилось, в Грузии получилось, в Литве получилось, если Казахстан может взять деньги у бизнеса, закрыться на месяц и написать хорошее налоговое законодательство, понятное бизнесу, то Украина с ее огромным интеллектуальным потенциалом может сделать это очень быстро.

Давайте сделаем так, чтобы мы не пришли в декабре 2016 года к тому состоянию, что будет ужасно плохо. Давайте подумаем над тем, где мы будем через 5 лет с таким налоговым законодательством?

Вместо нового налогового кодекса от Министерства финансов мы получили точечные изменения, которые не дадут никакого эффекта для бизнеса и развития страны. Ассоциация налогоплательщиков Украины будет настаивать, чтобы как можно быстрее сделать новое налоговое законодательство – простое, прозрачное, понятное не только для людей с двумя высшими экономическими образованиями, а и для простого бизнесмена, который сможет прочитать и понять, по каким правилам ему жить.

 

Про податки з Гріголом Катамадзе

Четверг, 04 Февраль 2016 14:17

З 1 січня 2016 року набув чинності змінений Податковий кодекс та інші закони, які регулюють фінансове життя країни. Про нововведення та очікування від їх застосування розмовляємо з Президентом Асоціації платників податків України Гріголом КАТАМАДЗЕ. 

– Пане Гріголе, скажіть, будь ласка, чи продовжить дію мораторію на перевірки у 2016 році?

– Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки або згідно з рішенням суду чи згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, зазначене обмеження не поширюється:

  • з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
  • з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Виходячи із зазначеного, у 2016 році, у тих суб’єктів господарювання, у яких обсяг доходу за 2015 рік не перевищував 20 мільйонів гривень та не здійснюють ввезення, виробництво та продаж підакцизних товарів, контролюючі органи мають право здійснити перевірку за попередній рік лише в разі наявності підстав, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71.

Крім того, контролюючі органи мають право здійснювати перевірку з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Я особисто вважаю, що обмеження, встановлені для проведення перевірок у 2016 році, будуть мати позитивний вплив на введення бізнесу в Україні.

– Для чого була збільшена межа для визнання основних засобів до 6000 гривень, адже це призведе до отримання меншої величини сплаченого податку на прибуток платниками податків? 

– З 1 вересня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII збільшено вартісний критерій для віднесення матеріальних активів до основних засобів, а саме з 2500 гривень до 6000 гривень.

Такі зміни відбулися в зв’язку із значними інфляційними процесами в економіці України та необхідністю стимулювання господарської діяльності платників податків, що відповідає назві самого Закону.

Це вимоги часу, і тільки зниження податкового тиску дасть можливість вивести економіку України з економічної та фінансової кризи.

– Яким чином тепер наповнюватиметься Пенсійний фонд при такому значному зменшенні ставки єдиного соціального внеску, зокрема, до 22%? 

– Щоб відповісти на це питання, хотілось би більш детально висвітлити ситуацію, чи відбулося значне зменшення ставки єдиного внеску.

З 1 січня 2016 року прийнято законодавчі зміни в оподаткуванні єдиного внеску (ЄСВ) – ставки ЄСВ приведені до єдиної ставки – 22 %.

До 1 січня 2016 року ставки ЄСВ становили від 36,76 % до 49,7 % залежно від класу професійного ризику виробництва, а при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами – 34,7%.

Необхідно нагадати, що з 1 січня 2015 року набув чинності Закон № 77-VIII від 28 грудня 2014 року, спрямований на реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці.

Так, з 1 січня 2015 року юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовували працю найманих осіб, мали право застосовувати коефіцієнт 0,4 до зазначеної ставки ЄСВ. Тобто розмір ЄСВ фактично зменшувався у два з половиною рази.

Однак застосувати такий коефіцієнт у 2015 році можна було за певних умов.

Наприклад, якщо в 2014 році роботодавець сплачував ЄСВ за ставкою 37%, то, у 2015 році застосувавши цей коефіцієнт, при дотриманні передбачених Законом умов, він мав сплатити лише 14,8%.

Крім того, законом №77 передбачалось, що з 1 січня 2016 року замість коефіцієнта 0,4 буде застосовуватися коефіцієнт 0,6, що фактично зменшить ставку ЄСВ приблизно в півтора рази.

При цьому для застосування нового коефіцієнта 0,6 платникам не потрібно дотримуватись умов, що встановлені для 2015 року. Отже, у 2016 році коефіцієнт змогли б застосувати всі роботодавці.

Таким чином, якщо в 2014 році роботодавець сплачував внесок за ставкою 37%, то у 2016 році, застосувавши коефіцієнт 0,6, він сплатить ЄСВ за ставкою 22,2%.

Однак, у зв’язку із прийняттям Закону України від №909 вказана норма щодо застосування до ставки ЄСВ у 2016 році понижуючого коефіцієнта 0,6 – скасована та з 1 січня 2016 року для ЄСВ встановлена єдина ставка 22%.

Як бачимо, докорінних змін в частині нарахування ЄСВ з 1 січня 2016 року не відбулося, у будь-якому випадку законодавча норма щодо розміру ставки ЄСВ залишилась однаковою.

Інше питання, що підприємства не скористались у 2015 році законодавчими нормами щодо застосування відповідного понижуючого коефіцієнта при нарахуванні ЄСВ своїм працівникам, оскільки вони не були готові до підвищення заробітних плат в умовах економічної кризи.

Слід зазначити, що не відбулося і зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці. Навпаки, основна ставка з податку на доходи фізичних осіб збільшилася з 15% до 18%.

Податкове навантаження на заробітну плату у 2016 році:

  •  18 % – податок на доходи фізичних осіб;
  •  22 % – єдиний внесок;
  •  1,5 % – військовий збір, – що становить разом 41,5 %.

 – Для чого платники податків подають річний баланс та звіт про фінансовий результат, адже величина витрат, а значить і прибутку, відрізняється від величини, вказаної в декларації?

– Всі ми знаємо, що існування в Україні паралельно двох обліків – бухгалтерського та податкового, не сприяло позитивним процесам в економіці України, а тому питання їх гармонізації з кожним роком набувало все більшої актуальності.  Воно активно обговорювалось і під час роботи над новою редакцією Податкового кодексу України, і протягом періоду його застосування. Верховною Радою України 28 грудня 2014 року за №71-VIII прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції, та передбачено розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування. 1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860. Перше подання звітності за новою формою декларації, затвердженою вказаним наказом, здійснюється за результатами діяльності за 2015 рік.  Основні показники нової форми податкової звітності заповнюються на підставі показників фінансової звітності, а тому передбачено подання платником податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією фінансової звітності.

– Як ви вважаєте, чи є потреба в нарахуванні індексації, якщо 80% зарплат у приватному бізнесі виплачується “в конвертах”?

– Безумовно, рівень тіньової економіки та виплати заробітної плати в конвертах в Україні є високим. Але позитивні зміни не відбуваються за один день. Тільки зменшення податкового тиску шляхом зниження ставок податків та покращення їх адміністрування, наполеглива робота кожного члена суспільства, відновлення довіри між представниками влади і бізнесу дасть можливість зростання питомої ваги легальної заробітної плати. Відповідно до чинного законодавства заробітна плата підлягає обов’язковій індексації. Крім того, вона є різновидом державної соціальної гарантії, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін, а тому не можна дозволяти здійснювати одну неправомірну дію, посилаючись на іншу. Треба докладати зусиль, які б стимулювали виконання законодавчих актів, а не їх подальше порушення.

Оскільки індексація є складовою частиною зарплати, входить до фонду оплати праці, порушення порядку та строків нарахування і виплати індексації розглядається як порушення трудового законодавства.

Якраз основною метою викорінення виплати заробітної плати «в конвертах» та збільшення коштів Пенсійного фонду і є зниження ставки ЄСВ. Навіть часткове виведення тіньових коштів збільшить надходження до Пенсійного фонду. Хоча, звичайно, ризики щодо недоотримання державою доходів існують.

Одним із компенсаторів, який сьогодні пропонується, є проведення інвентаризації солідарного рівня пенсійного забезпечення. Тобто, перевірка кожної пенсійної справи щодо наявності, доцільності та правильності проведення розрахунків пенсії.

Таку інвентаризацію проводила Грузія, в результаті чого на солідарному рівні було зекономлено близько 30 відсотків сум виплат.

– Чим загрожує непроведення нарахування індексації? 

– За порушення в частині непроведення або неправильного проведення індексації у певному періоді, посадовим особам підприємства загрожує притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення розмір штрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 1700 грн.), у разі повторного порушення протягом року — від 1700 до 5100 грн.

Крім того, роботодавець зобов’язаний донарахувати та виплатити розмір індексації за весь період, за який вона не проводилась.

-min

– Грузинський досвід реформ: чому він може бути застосований в Україні і чи є якісь перестороги, що в Україні він може не спрацювати?

– Почнемо з того, що стартові майданчики для початку реформ у Грузії в 2004 і в Україні в 2014-2015 разюче відрізняються один від одного. У Грузії на початок реформ економіка, якщо взагалі можна про таку категорію говорити в ситуації коли тіньова економіка в країні становить 95%, досягла вже не тільки дна, але вже була далеко «в мінусах». Тут же хотів би застерегти, якщо ще декілька років країна проведе в дебатах – Україна може опинитися точно в тому ж стані, що і Грузія зразка 2003 року (адже, зверніть увагу, Міністерство економіки офіційно називає цифру 55-60% тіньової економіки).

Сьогодні всі небайдужі до долі України люди повинні згуртуватися і почати активний процес реформування всіх галузей державного життя. Повірте, в Грузії проводити реформи одночасно в усіх напрямах життєдіяльності держави було вкрай важко, але ми розуміли, якщо зараз ми цього не зробимо – то у країни не буде майбутнього. Ми пішли на повну лібералізацію економіки: спрощення процедур, скасування безлічі дозвільних документів, скорочення податків з 22 до 6, зниження ставок податків, створенням сервісних служб, зокрема фіскальної, але разом з тим чітким адмініструванням податків, тотальною приватизацією всіх державних підприємств (за винятком кількох стратегічних для держави об’єктів, наприклад грузинської залізниці або магістрального газопроводу).

Одночасно йшла реформа оборонної та системи безпеки країни, правоохоронної та судової гілок влади. Зрозуміло, не можна було залишати “на потім” і реформу охорони здоров’я та освіти. І я з упевненістю можу сказати, що ми не робили нічого такого, чого вже до нас не робили багато успішних на сьогоднішній день країн – Сінгапур, Польща чи свого часу Німеччина.

Глибоко переконаний у тому, що Україна піде далі в проведенні реформ, і я анітрохи не сумніваюся, що вони будуть успішні. Все дуже просто. Немає необхідності когось копіювати – просто треба робити так, щоб прості громадяни в повсякденному житті перестали стикатися з корупцією на побутовому рівні, щоб пересування капіталу та послуг було спрощено, щоб кількість малих і середніх підприємств з кожним роком збільшуватися тощо.

Спілкувалася Лариса САВКОВА, "Рівненська правда"

 

У конференц-залі Асоціації платників податків України відбувся експертний круглий стіл на тему «Регіональні фінансові екосистеми як ефективний метод боротьби з кризою та інструмент для створення інноваційного та успішного регіону». Організаторами заходу виступила ВГО АППУ спільно з німецькою компанією N.KRATGroup.

Перед учасниками заходу виступив керуючий партнер компанії N.KRATGroupОлександр Спіндлер. Він представив інноваційне рішення по створенню та впровадженню регіональної фінансової екосистеми NetopayFinance. Ця система розроблена спеціально для регіонів України та базується на успішному досвіді європейських країн.

«Інструменти NetopayFinanceдозволяють забезпечити захист регіонів від інфляції, корупції та шахрайства, створення прозорої та ефективної фінансово-економічної інфраструктури, розвиток бізнесу і зростання добробуту населення, - розповів О.Спіндлер. – Система об’єднує сучасні фінансові рішення та інформаційні технології, забезпечує ефективну взаємодію населення, бізнесу та органів влади, а також дає можливість використовувати еквіваленти цінностей в електронному вигляді як засоби взаєморозрахунків у регіоні».

У круглому столі взяли участь представники бізнесу, банкіри, економічні та юридичні експерти та політики: Сергій Думчев, Борис Кушнірук, Сергій Щербина, Йосип Бучинський та ін. Виступ Олександра Спіндлера викликав жваву дискусію серед присутніх.

«Сьогодні зібрались представники різних напрямків бізнесу – і видавничий бізнес, і логістична компанія, і регіональні представники, – і мені було важливо, як представники різних галузей сприймуть ці нововведення, що вже працюють у багатьох країнах Європи, - зазначив Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. – Враховуючи, що ми стали на шлях інтеграції України в Європу, ці механізми, так звані «регіональні розумні гроші», - реальний інструмент для виведення України з кризової ситуації».

Організатори зазначили, що це була попередня презентація, а широкомасштабний захід за участю відомого німецького макроекономіста Крістіана Геллері запланований на кінець лютого. Тоді відбудеться розширене засідання АППУ за участю усіх керівників регіональних організацій, представників бізнесу, ЗМІ та економістів. 

 

Ключовою перепоною на шляху виходу бізнесу з тіні є надвисоке податкове навантаження на фонд оплати праці.

Питання податкового навантаження на заробітну плату є надзвичайно важливим не лише тому, що від нього залежить величина заробітної плати, а й можливість розвитку самого бізнесу. Після перерахування податків часто роботодавцю не залишається коштів не те що на розвиток свого бізнесу, а й на його існування. Це штовхає бізнес до  «тінізації» зарплат. Практика виплат заробітних плат «у конвертах»  дозволяє роботодавцям не сплачувати єдиний внесок.

З 1 січня 2016 року прийнято законодавчі зміни в оподаткуванні єдиного внеску. Так, ставки єдиного внеску приведені до єдиної ставки –     22 %. Крім того, скасована ставка єдиного внеску 3,6 %, яка утримувалась із заробітної плати працівника.

У зв'язку зі зниженням ставки єдиного внеску Президент Петро Порошенко закликав бізнес підвищити заробітні плати працівникам, зробивши відповідний крок у відповідь. Він наголосив на тому, що це зроблено не тільки для того, щоб підвищити прибуток українських підприємств, а насамперед щоб, залишаючись конкурентоспроможними у виробництві продукції, збільшити частину заробітної плати.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк також звернувся до представників українського бізнесу з проханням вийти «з тіні» й легалізувати зарплати співробітникам. В ефірі однієї із програм «10 хвилин із прем’єр-міністром» він зазначив, що радикальна реформа єдиного внеску вимагає від бізнесу розуміння, відповідальності й позиції, оскільки це дало їм додатковий ресурс.

Виведення зарплат із тіні, збільшення купівельної спроможності, зростання ринку – все це вкрай необхідно країні. Однак зміни, які прийняті, це зовсім не те, на що очікувало суспільство.

Як сприйме бізнес прийняті зміни і чи будуть вони ефективними? Для цього проведемо порівняльний аналіз законодавчих норм.

До 1 січня 2016 року ставки єдиного внеску становили від 36,76 % до 49,7 % залежно від класу професійного ризику виробництва, а при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами – 34,7%.

Необхідно нагадати, що з 1 січня 2015 року набув чинності Закон України № 77-VIII від 28 грудня 2014 року, спрямований на реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці.

Так, з 1 січня 2015 року юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які використовували працю найманих осіб, мали право застосовувати коефіцієнт 0,4 до зазначеної ставки єдиного внеску. Тобто, розмір єдиного внеску фактично зменшувався у два з половиною рази.

Однак, застосувати такий коефіцієнт у 2015 році можна було за певних умов. Наприклад, якщо в 2014 році роботодавець сплачував єдиний внесок за   ставкою 37%, то у 2015 році застосувавши понижуючий коефіцієнт, при дотриманні передбачених Законом умов, він мав сплатити лише 14,8%.

Крім того, Законом № 77 передбачалось, що з 1 січня 2016 року замість коефіцієнта 0,4 буде застосовуватися коефіцієнт 0,6, що фактично зменшить ставку єдиного внеску приблизно в півтора рази.

При цьому для застосування нового коефіцієнта 0,6 платникам не потрібно дотримуватись умов, які були встановлені для 2015 року. Отже, у 2016 році коефіцієнт 0,6 змогли б застосувати всі роботодавці.

Таким чином, згідно із Законом № 77, якщо в 2014 році роботодавець сплачував внесок за ставкою 37%, то у 2016 році, застосувавши коефіцієнт 0,6, він сплачував би єдиний внесок за ставкою 22,2%.

Однак, у зв’язку із прийняттям Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»  вказана норма щодо застосування до ставки єдиного внеску у 2016 році понижуючого коефіцієнта 0,6 – скасована та з 1 січня 2016 року для цього внеску встановлена єдина ставка 22 %.

Як бачимо, докорінних законодавчих змін в частині розміру ставок з 1 січня 2016 року не відбулося, у будь-якому випадку розмір ставки єдиного внеску залишився майже однаковим.

Не зменшилися у 2016 році утримання із заробітної плати працівника. Навпаки, основна ставка з податку на доходи фізичних осіб збільшилася з 15 % до 18 %.

Податкове навантаження на заробітну плату працівника у 2016 році:  18 % - податок на доходи фізичних осіб; 22 % - єдиний внесок; 1,5 % - військовий збір,  –   що складає разом 41,5 %.

Слід зазначити, що основною метою викорінення виплати заробітної плати «в конвертах» та збільшення коштів Пенсійного фонду і є зниження ставки єдиного внеску. Навіть часткове виведення тіньових коштів збільшить надходження до Пенсійного фонду. Хоча, звичайно,  ризики щодо недоотримання державою доходів існують.

Одним із компенсаторів, який сьогодні пропонується, є проведення інвентаризації солідарного рівня пенсійного забезпечення. Тобто, перевірка кожної пенсійної справи щодо наявності, доцільності та правильності проведення розрахунків пенсії.  

Таку інвентаризацію проводила Грузія, в результаті чого на солідарному рівні було зекономлено близько 30 відсотків сум виплат.

Безумовно, рівень тіньової економіки та виплати заробітної плати «в конвертах» в Україні є високим. Але позитивні зміни не відбуваються за один день. Тільки зменшення податкового тиску шляхом зниження ставок податків та покращення їх адміністрування, наполеглива робота кожного члена суспільства, відновлення довіри між представниками влади і бізнесу дасть можливість зростання питомої ваги легальної заробітної плати.

Скільки ще кроків треба зробити, щоб змінити існуючу систему оподаткування, яка створює проблеми для держави і бізнесу, не дає бізнесу працювати відкрито? Адже уже в минулому році були запропоновані зміни в частині зменшення податкового навантаження на заробітну плату, які знову відтерміновані.   

Асоціація платників податків України переконана, що зниження податкового навантаження на фонд оплати праці до 20 % має бути основною метою реформи. Чим швидше її прийняти, тим легше буде її впроваджувати.

ads
ads
ads
ads
ads