Новини АППУ (218)

 

Асоціацією платників податків України проведено опитування щодо одностороннього розірвання договорів на визнання електронних документів з боку контролюючих органів та інших фактів, пов’язаних з функціонуванням СЕА ПДВ

За результатами проведеного опитування встановлено, що 63% опитаних платників мали проблеми з одностороннім розірванням договорів на визнання електронних документів податковими органами.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

Не системний характер одностороннього розірвання договорів відчули 55% респондентів. 

Стосовно 9% платників вказаний важіль впливу застосовувався двічі за останні 6 місяців, а з 36% респондентів податкові органи в односторонньому порядку розривали договір більше 2 разів за останні 6 місяців.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

Цікаво, що у 25% випадків платники визначили інші причини одностороннього розірвання договорів фіскальними органами, крім тих, що визначені Наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року N 233 «Про подання електронної податкової звітності».
Так, договори розірвано по іншим причинам, які респонденти визначили як: втручання в роботу автоматизованих систем, технічні проблеми з боку ДФС, в тому числі і проблеми новостворених підприємств яким податкові органи відмовляли в підписанні електронного договору вперше.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

50% респондентів заключили договір з ДФС протягом 5 робочих днів. Натомість 42% респондентів повторно уклали договір протягом від 5 до 20 робочих днів. Більше 20 робочих днів, що перевищують будь-які законодавчо встановлені терміни, знадобилось 8% респондентів.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

Основні наслідки одностороннього розірвання договорів про визнання електронних документів з боку контролюючих органів це порушення термінів реєстрації податкових накладних – 52%
Платники податків, фактично позбавляються можливості виконувати свої прямі зобов’язання щодо декларування результатів своєї діяльності та права вести господарську діяльність, у зв’язку з неможливістю скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

В той же час несподіваним є відсутність бажання платників відновлювати порушені права та звертатися до суду для відшкодування з бюджету шкоди, збитків, які були понесені внаслідок одностороннього розірвання договорів на визнання електронних документів.
На думку Асоціації, небажання платників відстоювати свої права у суді пов’язано з можливістю тиску на них з боку фіскальних органів.

<p><img srcundefined" alt="" width="580" /></p>

Статтею 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
Таким чином, збитки підприємства, понесені в результаті неправомірного розірвання договорів про визнання електронних документів, повинні бути компенсовані за рахунок бюджету.

Поліпшення підприємницького клімату в Україні та надійні партнерські відносини між владою і бізнесом почнуться коли кожна із сторін усвідомить наявність відповідальності за вчинені порушення: платник податку за невиконання свого обов’язку із сплати податків, а контролюючі органи за вчинені неправомірні дії.

Головна місія Асоціації платників податків України - забезпеченні захисту прав та законних інтересів її членів – платників податків.

Тільки разом ми змусимо владу поважати платника податку та збудуємо країну про яку ми мріємо та заслуговуємо.

 

Організували безкоштовний семінар-практикум Тернопільський осередок ВГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» та Редакція журналу «Баланс – Бюджет», спільно з Департаментом економічного розвитку і торгівлі Тернопільської ОДА, Територіальним відділенням «Асоціації платників податків України» в Тернопільській області, Тернопільським відділенням МГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів» та Аудиторською фірмою «Тер Аудит».

13072703 600276803468422 7324718165563223177 o

З актуальними питаннями процедур публічних закупівель за бюджетні кошти, проведення індексації заробітної плати, формування колективних договорів та облікової політики бюджетних установ виступили досвідчені лектори:
Качковська О.І. – редактор журналу «Баланс-Бюджет»,
Іванечко П.М. – голова Тернопільського осередку РНБА, к.е.н., бухгалтер-експерт ТОВ «Тер Аудит»,
Іванечко Ю.М. – к.е.н., бухгалтер-експерт ТОВ «Тер Аудит».
На початку семінару перед учасниками заходу виступила Голова Тернопільського осередку ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» Чабан Ганна, яка розказала учасникам семінару про діяльність громадської організації, та перспективи в бухгалтерському обліку, які очікують на бухгалтерів в бюджетній сфері в 2016 р. та порекомендувала бухгалтерам передплачувати журнал «Баланс – Бюджет» для підвищення своїх професійних навиків. Також Ганна Чабан зазначила, що Всеукраїнський бухгалтерський клуб продовжуватиме навчання бухгалтерів області.

13029710 600276696801766 414763862807170339 o
- Приємно було бачити на семінарі повний зал бухгалтерів бюджетних установ які приїхали з цілої області. Надіємося, що кожен з учасників зумів отримати відповідь на актуальні питання. Щиро радію, що у семінарі змогла прийняла участь редактор журналу «Баланс-Бюджет» Олен
а Качковська (м. Київ) яка є фахівцем загальноукраїнського рівня саме в сфері обліку в бюджетних установах. В цьому році плануємо провести спільно з Всеукраїнським бухгалтерським клубом ще як мінімум два великих семінари для бухгалтерів державного сектору економіки наприкінці літа та восени. Розповів голова Тернопільського осередку МГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів», бухгалтер-експерт Павло Іванечко.13002611 600277443468358 5414372433679947429 o

 

13 квітня Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе взяв участь у панельній дискусії «Міжнародне податкове регулювання: вплив світової реформи на український бізнес» на ІІІ Міжнародному податковому форумі, що відбувся у Києві у конференц-залі готелю «Прем’єр Палас».
Тема форуму стосувалася проблем податкового планування та податкових стратегій.
Модератором панельної дискусії був керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук. Учасниками стали: тимчасово виконуючи й обов'язки Голови Державної фіскальної служби України Максим Мокляк, польський експерт з податкових сервісів Іренеуш Прокурат та Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе.
Під час панельної дискусії були обговорені та презентовані нові можливості зміни податкової системи України, переваги та недоліки електронного адміністрування ПДВ, останні тенденції та зміни в податковому регулюванні ЕС.

 

В настоящее время Украина стоит на пороге проведения различных реформ, проведение которых давно ждет народ. Мы знаем, что в некоторых странах бывшего СССР накоплен богатый опыт проведения реформирования отраслей народного хозяйства и жизни общества.

В частности, в Грузии успешно проводилась реорганизация системы налогообложения, в проведении которой принимал активное участие Григол Катамадзе. Что же необходимо сделать для того, чтобы этот богатый накопленный опыт стал достоянием и был реально осуществлен в нашей стране рассказывает бывший посол Грузии в Украине .

Уважаемый Григол Шалвович, в процессе нашей работы над вопросами, которые призваны прояснить Ваше отношение и видение перспектив дальнейшего реформирования Государственной Фискальной Службы в нашей стране, возник "Панамский оффшорный скандал". В связи с этим хотелось бы узнать Ваше мнение и увидеть комментарии юридических, политических и морально - этических аспектов оффшорного бизнеса, как общемирового явления в целом, так и в Украине, в частности. А также о том, как происходит реформирование налоговой службы, чтобы она стала центром оказания сервисных услуг? Что необходимо сделать для того, чтобы проводимая этой службой работа, способствовала качественному и полному выполнению стоящих задач экономического развития нашего государства?

Григол Шалвович, что сделало правительство Яценюка для того, чтобы кардинально изменить проблемы налогообложения?

Одно из самых больших «достижений» этого правительства - это субсидии-подачки для населения. Украинская власть должна была создать современную, действенную, либеральную и подходящую для рыночных условий налоговую систему. Только в этом случае за эти два года в стране появилось бы огромное количество рабочих мест, украинское производство получило бы стимул для развития, а товар, произведенный в Украине, имел бы рыночное значение.

19 ноября на втором этапе съезда Ассоциации налогоплательщиков в Киеве была принята резолюция и обращение к Президенту страны и Верховной Раде о том, что Ассоциация выказывает недоверие финансово-экономическому блоку правительства за те действия, которые были осуществлены. И сейчас можно четко просмотреть, что происходило после 19 ноября: как принимали налоговые изменения, что было принято, и как бизнес был просто поставлен перед фактом. Именно поэтому сейчас бизнес и не развивается. Вот это и есть результат работы правительства.

Какое, по Вашему мнению, место в жизни общества занимают вопросы выплаты зарплат «в конверте»? Что необходимо предпринять для того, чтобы «проблемы конвертов» перестали существовать?

Многие эксперты в прошлом году говорили о том, что налоговые изменения, снижение ставки единого социального взноса приведет к тому, что будет выведена из тени вся выдача заработной платы. И сегодня мы реально видим итог: даже снижение одного ЕСВ не дало желаемого результата.

Совсем недавно читал высказывание председателя комитета Верховной Рады Украины по вопросам налоговой и таможенной политики Нины Южаниной. Она как раз говорила о том, что снижение только одного ЕСВ не дает возможности вывести из тени заработные платы. Это правда, это реалии наших дней. Я считаю, что если комплексно подойти и сделать единую ставку НДС на уровне 18%, дать возможность освободиться от налогов на прибыль в случае реинвестирования производства в бизнес - это даст возможность вывести из тени выдачу заработной платы «в конвертах».

Нельзя отрывочно говорить о проблеме, нужно подходить к ней комплексно. Когда мы говорим о том, чтобы снижать налог, это значит, что мы даем бизнесу шанс развиваться. В свою очередь, бизнес «раскручивается», увеличивает производство - соответственно появляются и доходы в бюджет. На самом деле, это происходит очень быстро. Другого пути никто и негде не выдумывал.

Охарактеризуйте работу Ассоциации плательщиков налогов Украины в связи с проблемами введения кассовых аппаратов.

Руководство Ассоциации изменилось на съезде 29 мая 2015 года, именно в тот момент, когда в обществе было большое напряжение в связи с повсеместным введением кассовых аппаратов. В начале первой декады июня мы внимательно исследовали этот вопрос и стали на сторону бизнеса, поскольку наша Ассоциация объединяет весь спектр бизнеса Украины: физических лиц предпринимателей, малый, средний, крупный бизнес, а также банковский сектор. Мы сделали это потому, что методы, которыми хотели повсеместно установить кассовые аппараты, для нас были непрозрачными и непонятными.

Очень несправедливо со стороны государства навязывать дорогостоящее оборудование бизнесу, который еле-еле выживает, при этом учитывая тяжелую экономическую ситуацию страны. В этом случае я думаю, что можно было бы использовать возможности доноров. Обратиться к ним, чтобы они физически выделили средства, сами же отдали эти средства своим производителям кассовых аппаратов на их установление. А потом украинское правительство могло бы решить, каким образом эти кассовые аппараты отдать бизнесу: в долгосрочную аренду либо для начала на безвозмездной основе. Государство должно искать пути решения проблем, не навязывать идеи бизнесу, а предлагать.

Как Вы думаете. Электронное администрирование это борьба с коррупцией или «панацея» от сегодняшних бед?

Электронное администрирование не может быть «панацеей», а также не может быть и борьбой с коррупцией. Но, если говорить в широком смысле об электронных торгах, электронных взаимоотношениях между органами власти, электронном администрировании налогов – это в комплексе дает реальный шанс тому, чтобы максимально минимизировать коррупцию.

Могу сказать, что электронное администрирование НДС не дало ожидаемого результата. Кроме этого, долгие полгода говорят о том, что вопрос с автоматическим налогом на добавленную стоимость не решен, и таким образом бизнес по сегодняшний день остается в состоянии просителя. Зачастую этот вопрос решается в личностном режиме: одному вернуть такую сумму, второму меньшую. Когда критерии, по которым нужно принимать решение, находятся в человеческих руках, вполне очевидно, что у человека остается соблазн, при котором их можно использовать в чью-то пользу, или против кого-то.

Как, по Вашему мнению, должна работать ГФС в современных условиях? Ваше отношение к настоящему отчету господина Насирова? Есть ли возможность у Вашей общественной организации влиять на выполнение ГФС своих обязанностей?

В Украине уже лет 20 должна была существовать сервисная служба для населения, так как это есть в европейских странах. Для этого Фискальной службе нужно разделиться на несколько составляющих, таких как : сервисная, налоговая и таможенная. Кроме этого, есть еще одна важная составляющая: это финансовая полиция, которая будет не карающим мечом, а той аналитической и полицейской структурой, которая не в ущерб бизнесу будет искать неопровержимые аргументы и осуществлять регулирование финансовой деятельности. К примеру, совсем недавно в нашей еженедельной радиопрограмме «Финансовый прайм» мы со специалистами обсуждали проблемы таможенной службы, и после обсуждения я окончательно пришел к выводу, что когда под одним началом находятся несколько служб, то ничего толкового не получается.

Более того, недавно зарегистрирован законопроект о создании финансовой полиции. Что мешало это сделать год-два назад? В настоящее время, обсуждая эту тему, будут проходит долгие обсуждения, поиск аргументов и контраргументов, но время-то уходит. В Эстонии, например, бизнес не знает адреса налоговой структуры, они общаются электронными письмами. Я хочу, чтобы и украинцы забыли адрес своей налоговой.

Вместо этого происходит следующее. В Украине правительство заявляет о том, что бизнес не будет проверяться, и это звучит как призыв к действию, который приводит к тому, что предприятия подвергаются проверкам в десятикратном размере. Разве можно так выживать? Складывается такое ощущение, что многие чиновники в правительстве и в Национальном банке Украины, которые отстаивают чрезмерную регуляцию, никогда не были детьми. И никогда от них мама не прятала конфеты, и никогда они их не находили. Чиновники слепо считают, что если они это написали на бумаге, в жизни так и происходит.

Вопросы президенту Ассоциации налогоплательщиков Украины задавали Александр Лясковский, член национального союза журналистов Украины, и Борис Рудовский.

Джерело: "Информационное агентство "Наш Район"

 

21-22 апреля 2016 года, в киевском Radisson Blu Hotel состоится ряд круглых столов и

Международная конференция «Эстонское экономическое чудо, опыт для Украины»,

цель которых - презентация бизнес-возможностей Эстонии для украинских

предпринимателей. Ведущие экономические эксперты поделятся своим опытом и

расскажут, как правильно строить бизнес в Эстонии, расскажут про эстонский

налоговый режим и возможные риски для украинских

Организатором мероприятия выступил Versobank A.S., при поддержке аудиторской

компании BDO Украина, ВОО «Ассоциация налогоплательщиков Украины», Enterprise

Estonia (EAS) и Посольства Эстонии в Украине.

Среди докладчиков:

Председатель Правления Versobank A.S. Рихо Расманн,

Чрезвычайный и Полномочный Посол Эстонской Республики в Украине Сулев

Каннике,

Президент ВОО «Ассоциация налогоплательщиков Украины» Григол Катамадзе, а

также общественные деятели Украины и бизнес-эксперты Эстонии.

Приглашенный гость: Член Парламента Эстонии Юхан Партс.

Программа конференции включает:

экспертные доклады и истории успехов;·

дискуссионную панель с лидерами рынка;·

кофе-брейк.·

Темы конференции:

Политическая и экономическая стабильность - основные условия для·

инвестиций

Эстония: дверь в ЕС и новые возможности для украинских компаний;·

Бизнес-среда Эстонии. Как организовать и вести бизнес в Эстонии;·

Налоговый режим в Эстонии: возможности и риски для украинских·

предпринимателей;

Эстонская финансовая система, возможности финансирования;·

Эстонская компания - эффективный инструмент корпоративного·

структурирования;

Где капиталу комфортно? Сравнительная карта Европы;·

Эстония альтернатива Люксембургу для создания и управления фондами;·

Обмен банковской информацией между Украиной и странами ЕС;·

Эстонские проекты: энергоэффективность и биотопливо;·

Проект «Биосфера».·

* Подробная программа мероприятия прилагается.

Время: 21апреля с 14:30

22 апреля с 9.00 до 18.00

Адрес: отель Radisson Blu ул. Ярославов Вал, 22.

 

В ефірі радіостанції «Європа Плюс» відбувся черговий випуск програми «Фінансовий прайм», започаткованої під патронатом Президента ВГО «Асоціація платників податків України» Грігола Катамадзе. Програма була присвячена проблемам банківської сфери в Україні, а тема звучала «Стан банківської системи – барометр української економіки »
У круглому столі приймали участь:
- в.о. Заступника Голови Національного банку України Катерина Рожкова;
- Голова Ради Територіального відділення АППУ в Дніпропетровській області Олександр Речицький;
- Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова;
- Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, член Ради АППУ Михайло Довбенко;
- Радник Президента ВГО «Асоціація платників податків України» Ганна Білоцерківська.
«Гроші люблять тишу, - почала ведуча Юлія Бурковська. - Думаю, що більшість людей чули цей вираз, але найчастіше його вживають банкіри. В умовах кризової ситуації в політичній та економічній сферах в країні та зважаючи на зовнішні дестабілізаційні фактори, про тишу в Україні можна тільки мріяти. Безумовно, вир подій протягом останніх двох років, не міг не позначитися на стані банківської системи: відсутність кредитування економіки України, більше ніж втричі знецінилася національна грошова одиниця – гривня, станом на 10 березня 2016 року за інформацією Голови Нацбанку ліквідовано 62 банки, громадяни та юридичні особи втратили значні заощадження, які знаходились на депозитних рахунках... Цей перелік можна продовжувати.
Будь-якій людині, знайомій з азами економіки, відомо, що кредитування - це один з головних факторів функціонування економіки країни. Якщо немає кредитування, економіка країни працювати практично не може. Навіть Національний банк України визнає, що зараз кредитування в Україні взагалі не працює і банкіри очікують відродження кредитування протягом 2016 року. Тож чи скоро українські банки почнуть кредитувати українську економіку? Яких заходів вживає Нацбанк України щоб це відбулося якомога швидше?
Це питання я хочу задати в.о. Заступника Голови Національного банку України Катерині Рожковій».

«Є дві основні складові, - відповіла Катерина Рожкова. – Перша – це наявність сьогодні на балансах банків дуже великого обсягу так званих непрацюючих кредитів – більше 40%. Їх спричинили і анексія Криму, і події на Сході України, і загальне погіршення економіки. Банки як кредитори виявилися практично незахищеними перед боржниками.
Друге питання – це якість самих позичальників і стан економіки. На сьогоднішній день більшість підприємств закредитована. Є такий показник, який вимірюється співвідношенням боргу до його операційного результату. Так от у багатьох підприємств цей показник перевищує у 6 разів, у деяких – в 20 разів. Це означає, що підприємству треба працювати 20 років, щоб, більше нічого не витрачаючи, просто сплачувати цей кредит. Звичайно, подальше кредитування таких підприємств для банків не є можливим.
Рівень платоспроможності підприємств сьогодні дуже сильно знизився, і нові кредити під великим питанням. І до того ж, терміни ліквідності банківських ресурсів сильно скоротилися, а їх ціна значно підвищилася, і підприємства за такою ціною не можуть їх використовувати.
Що наразі робить Національний банк? Погоджено трирічні програми до капіталізації. Ми знизили наші вимоги до певних банківських нормативів, щоб банки могли починати кредитування.
По-друге, Національний банк сьогодні співпрацює і з банківською спільнотою, і з банківськими асоціаціями в напрямку розробки законопроектів, які би вирішили проблемні питання».
Голова Ради Територіального відділення АППУ в Дніпропетровській області, який працює у банківській сфері, Олександр Речицький висловив думку, що до тих пір, доки суверенний рейтинг України не перевищить деяку критичну точку, кредитування з боку європейських фінансових ринків очікувати не доводиться – надто високі ризики.
«Чи можуть українські банки вийти на міжнародний ринок? Сьогодні введено обмеження зовнішнього інвестування. Це треба поступово послаблювати, щоб дати можливість українським банкам виходити на міжнародні фондові ринки, щоб Україна інтегрувалася у міжнародну банківську систему».

В студію поступив телефонний дзвінок від слухачки щодо банку «Хрещатик», який визнано неплатоспроможним: «Фондом гарантуванням вкладів гарантовано повернення 200 тис грн.., у мене на рахунку більше 200 тис грн., чи буде повернена решта? І коли почнеться повернення коштів і що для цього треба зробити і куди звертатися?»
Катерина Рожкова пояснила, як працює процедура у даному випадку: «Протягом місяця з дня введення тимчасової адміністрації Фонда гарантування вкладів формує списків кредиторів і починає виплати. Щоб отримати решту суми необхідно написати заяву на ім’я тимчасового адміністратора, в якій необхідно вказати номер депозитного договору, дату і суму. Після процедури тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів приймає рішення яким чином надалі буде відбуватися робота з банком. Якщо інвесторів не буде знайдено, то буде прийнято рішення про його ліквідацію. Почнеться процес продажу усіх банківських активів, і тільки після їх продажу кошти будуть спрямовані на відшкодування сум, які перевищували гарантовані державою виплати».
Наступне питання Юлія Бурковська адресувала виконавчому директору Незалежної асоціації банків України Олені Коробковій: «Як уже було зазначено в 2014 - 2015 роках з різних причин було ліквідовано 62 банки. За словами Голови Національного банку Валерії Гонтаревої цей процес ще не закінчено. Минулого тижня ми стали свідками початку процедури ліквідації банку «Хрещатик». Хто наступний? Коли визначиться оптимальна кількість банків? Які фактори є вирішальними при прийнятті рішення щодо позбавлення ліцензії на здійснення банківської діяльності?
Із засобів масової інформації ми знаємо, що позиція Незалежної асоціації банків України полягає в тому, що усі здорові і прозорі банки, які ведуть законну діяльність і дотримуються нормативів, мають право на життя. Якщо Нацбанку треба певний розподіл банків на групи або кластери для вирішення внутрішніх питань, то ця інформація не повинна виходити за межі Нацбанку. Фактично, це банківська таємниця.
Чи враховує Національний банк України думку провідної громадської організації з питань банківської діяльності?».
«Відносно кількості банків, це має сформувати сам ринок, - відповіла Олена Коробкова. – Робота, яку зараз проводить Національний банк по очищенню сектору – це достатньо правильна та виважена робота. Національний банк зараз пішов на поступки і своєю постановою пом’якшили вимоги щодо капіталізації. Найголовніше зараз банкам – визначитися зі своєю бізнес-моделлю, бо без неї вони не зможуть існувати. Зараз стоїть кредитування, у банківському секторі зараз надліквідність – більше 110 млрд. Що з нею робити? Банки зараз в основному розміщують на депозитних сертифікатах, і це їхній основний заробіток. Банки готові почати кредитувати, тільки зараз незрозуміло, кого кредитувати. У нас є дірки у законодавстві, якими користуються недобросовісні кредитори і не віддають кредити.

По-друге нам треба стабілізувати політичну ситуацію, бо не приймаються закони, які важливі як для МВФ, так і для країни».
«Які повноваження у європейських банківських регуляторів щодо обмеження діяльності банків або по виведенню їх з ринку?», - звернулася ведуча знову до Олександра Речицького.
«В Європі практика виведення з ринку банків не дуже розвинута, - розповів Олександр Речицький. – Повноваження у регуляторів дуже високі, законодавство там дуже жорстке і система банківського нагляду робить неможливими масові зловживання. Банківське законодавство в Європі постійне, не змінюється, регулюється законодавчими актами, а не підзаконними. Крім того, сама регуляторна структура в Європі набагато прогресивніша».
Ведуча Юлія Бурковська звернулася до Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, члена Ради АППУ Михайла Довбенка: «В Україні нині діє одна із найвищих облікових ставок НБУ в розмірі 22 % на противагу країнам, які задля пожвавлення економіки знижують вартість грошей аби пожвавити економіку. Надмірно висока облікова ставка призводить до спекулятивного розвитку економіки, а унеможливлення кредитування залишає реальний сектор без фінансової підтримки. Тільки зниження облікової ставки і створення умов доступу банків до рефінансування поверне їм природну роль кровоносної системи економіки. Чи можливо це в нинішніх умовах? Що робить для цього Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності?».
«Якби у нас було багато кредитних ресурсів, вони були б дешевші?, - запитав Михайло Довбенко. - Думаю, так. За 2014-1015рр. люди забрали з депозитів 17 млрд 650 млн доларів та 35 млрд гривень. І продовжують забирати зараз. Що нам треба зробити, щоб ці гроші лишалися у банківській системі? 29 грудня Валерія Гонтарєва сказала, що вони розпочинають перезавантаження банківської системи України. Сьогодні вже квітень, а система й досі не перезавантажилась. До речі, кількість ліквідованих банків на сьогодні вже 82. Там пропали сотні мільйонів пенсійного фонду, інвестиційних компаній, благодійних фондів, юридичних осіб і т.д. Нацбанк на сьогодні, на жаль, не включає жодного стимулу, щоб пожвавити кредитування, вони й надалі займаються стисненням грошового ринку. Я вважаю, що перш за все треба стимулювати валютний ринок в Україні, щоб у свою чергу пожвавити експортні можливості підприємств».
Ганна Білоцерківська, Радник Президента ВГО «Асоціація платників податків України», задала питання, яке хвилює багатьох платників податків, які здійснюють експортно-імпортні операції: коли буде знижено відсоток з продажу валюти хоча б до 5-10%?

«Адміністративні обмеження, введені Національним банком – це був вимушений захід, бо, по-перше, треба було негайно стабілізувати ситуацію, а, по-друге, унеможливити виведення капіталів. Коли ці обмеження вводилися, передбачалося, що має настати відносна стабілізація – і політична, і фінансова. Тому якоїсь чіткої дати у нас немає, а є певні показники, яких ми маємо досягти: це і обсяг золото-валютних резервів, і макроекономічні показники. Але незважаючи на те, що ми ще не досягли тих показників, яких хотіли, частину обмежень ми вже послабили, в першу чергу, які стосувалися фізичних осіб. І зараз ми працюємо над тим, щоб у подальшому ці обмеження також поступово знімати».
Наприкінці Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова зазначила, що у світі в середньому на один банк припадає 3-4 млрд доларів ВВП. В Україні ця цифрі складає менше 1 млрд. «Тобто, говорячи про велику кількість ліквідованих банків, - в Україні немає поля діяльності для такої великої кількості банків».
«Немає у світі сьогодні формули, яка б сказала, скільки має бути банків у конкретній країні, - зауважив Михайло Довбенко. – Але, щоб закінчити на позитиві, скажу, що сьогодні ми зробили великий крок до того, щоб знизити ризики у банківській сфері і в цілому пожвавити економіку: ми обрали нового прем’єра, новий Кабінет міністрів, який буде працювати над цим 24 години на добу».
Наступний випуск «Фінансового прайму» слухайте на частоті 107 FM, радіостанція «Європа Плюс», у четвер, 21 квітня, о 19.00.

 

Після обох революцій, 2004 та 2014 року, в Україні багато говорилось про грузинський досвід реформ. Грузія – країна, якій після «революції троянд» вдалося, здавалось би, неможливе – з однієї з найкорумпованіших країн світу стати однією з найпривабливіших для інвестицій та розвитку бізнесу. Якщо 10 років тому грузини лише розповідали українцям про свій досвід, то нині багато в чому допомагають змінювати Україну. У розмові з Гріголом Катамадзе, колишнім послом Грузії в Україні, а нині Президентом Асоціації платників податків України та претендентом на посаду голови Фіскальної служби йтиметься про «грузинське диво» та реформи, які потрібні Україні.

– Пане Гріголе, Ви майже рік очолюєте Асоціацію платників податків України. Як працювалось цей рік, що вдалось зробити?

– Нова команда працює в Асоціації вже 10 місяців. Перші місяці було важко ставити конкретні завдання. Насправді Асоціація мала дуже складний спадок минулого. Було багато проблем, про значну частину яких я просто не знав. Був період, коли я щодня отримував якусь нову проблему для вирішення. Тому ми запросили міжнародну аудиторську компанію Baker Tilly, яка провела комплексний аудит. Наступний крок – ми запросили кредиторів і за допомогою переговорного процесу почали вирішувати проблеми. Ми також вирішили, що усі проблемні питання будемо виносити на публічне обговорення, а не намагатимемось кулуарно з кимось домовитись. За 10 місяців ми отримали понад 9 тисяч звернень, пов’язаних з роботою державної фіскальної служби, і намагались усім максимально допомогти.

Після обрання головою Асоціації мій перший візит був на схід України, де сьогодні є найбільше проблем. 7 липня ми провели першу конференцію у Сіверодонецьку, на якій відновили роботу Луганської обласної організації. Це була наша найбільша організація до окупації частини території України. Після окупації на непідконтрольній Україні території залишилось багато підприємств, а територіальна організація фактично перестала працювати. Тому для нас це був надзвичайно важливий крок. Взагалі, я постійно їжджу в регіони, зустрічаюсь з місцевим бізнесом. Зараз в організацію входить 7 тисяч членів: від фізичної-особи підприємця і до великого бізнесу. Наша головна мета – захистити інтереси платників податків. Йдеться не лише про захист прав, ми також намагаємось змінити законодавство у податковій сфері, аби нарешті в Україні запрацювала прозора податкова система.

– Вас пропонують на посаду голови Державної фіскальної служби України. Чи пропонували Вам цю посаду офіційно? Чи бачите себе на ній?

– Для мене насправді це дуже важливо, оскілки це оцінка 10-и місяців моєї роботи. З такою пропозицією виступили 26 територіальних відділень Асоціації, куди входять власники та представники бізнесу. Жодних інших розмов про цю посаду у мене не було з жодним чиновником чи політиком.

Я отримав освіту в Київському національному університеті і вважаю себе певною мірою боржником перед своїми викладачами та Україною. Тому хотів би бути корисним. Якщо я маю певний досвід і знання, то хотів би їх використати на благо. Переконаний, що, попри пафосність таких слів, лінія фронту, яка проходить на сході України, стосується не лише вашої країни, але і Грузії теж. Я пам’ятаю дуже добре, як 25 років тому, коли у Грузії відбувались військові події, молоді хлопці з України пліч-о-пліч боролись за нашу незалежність. Молодий тоді хлопчина, Ігор Мазур, який зараз воює на сході, тоді був у нас і казав, що відстоює незалежність своєї країни далеко від її кордонів. Ще тоді він дуже добре розумів, що насправді відбувається. Зараз грузини, зокрема і я, розуміють, що лінія фронту тут. І щоб Україна була переможцем, треба зробити кардинальні реформи. Тоді легше буде і воювати.

Я готовий, якщо так станеться, разом з новим міністром фінансів України, робити реформи. Знаю, що розглядають можливість призначення на цю посаду Івана Міклоша – колишнього міністра фінансів Словаччини, котрий проводив ліберальні реформи у своїй країні. Я детально стежив за його роботою. Якщо його справді призначать, то для України це буде дуже добре. Те, що він робив, дуже схоже на моє бачення.

– А яке Ваше бачення, що треба змінювати?

– Бізнес хоче, щоб був прийнятий новий, простий і прозорий, Податковий кодекс. Сьогодні життєво необхідно, аби правила гри, які встановлює держава, були зрозумілі абсолютно усім: від молодої людини, яка хоче розпочати власну справу, і до представників великого бізнесу. На жаль, за останні два роки, попри розмови про реформи, у цій сфері не зроблено нічого.

Як це відбувається в Європі та в мене на батьківщині, у Грузії? Там фіскальна служба розділена на дві частини: сервісну службу, яка допомагає бізнесу, і податкову поліцію, яка працює з тими, хто не хоче грати за правилами. Так живе увесь світ. Ну як може жити бізнес в Україні, якщо за останні два роки більше десятка разів змінювали законодавство? Наведу простий приклад: уявімо, що є зацікавлений інвестор з Польщі. Цей бізнесмен доручає своїм юристам, аби вони вивчили місцеве законодавство. Вони це зробили і погодили бізнес-план із заходу інвестицій. А через місяць змінюються правила гри. Через три місяці – знову. Так ніколи не можна буде зацікавити потенційних інвесторів. Як роблять інші країни, такі як Сінгапур чи Грузія? У світі є багато грошей. Але потенційний інвестор завжди шукає, де привабливіші для нього умови. Приклад з Грузії.

Для нас було дуже цікаво залучити багатьох інвесторів до будівництва готелів на чорноморському узбережжі. Ми розробили закони, за якими таким інвесторам держава безкоштовно надає ділянку для будівництва. Щобільше – ми забезпечували всю інфраструктуру. А якщо інвестор будував готель на більше як 200 номерів, йому давали безкоштовну ліцензію на казино. У Тбілісі така ліцензія коштувала 5 млн ларі. Таким чином за 5 років у Батумі прийшли усі світові готельні бренди. Ось так роблять реформи. А якщо щотижня змінювати щось, то ні іноземний інвестор не прийде, ні свій не буде зацікавлений.


А на моє глибоке переконання, основний інвестор в Україні – український. Ваші громадяни мають можливості, аби інвестувати у власну країну, але для цього треба створити відповідні умови. Наприклад, в Естонії компанію, яка реінвестує прибуток у своїй країні, звільняють від сплати податку. Це треба робити і в Україні.

Ну і слід розуміти, що нам необхідна така податкова система, яка відповідатиме потребам ринку. Ми живемо у ХХІ столітті, і це треба усвідомити. Перший крок – це почати слухати бізнес. Треба зайнятись лібералізацією української економіки і системи фіскальної служби. Треба знизити кількість податків та ставки податків. За рахунок цього у Грузії за два роки вдалось суттєво збільшити державний бюджет. Якщо бюджет Грузії у 2003 році був 500 млн доларів і 90% економіки країни були в тіні, то через три роки він зріс вдесятеро і становив 5 млрд доларів. Але ми зменшили кількість податків з 21 до 6 і також зменшили ставки податків. Скептики багато говорили про те, що ми отримаємо велику діру в бюджеті, але факти говорять самі за себе.

– На Вашу думку, які мають бути податки, щоб бізнес схотів вийти з тіні?

– Наприклад, у Словаччині за міністра Івана Міклоша встановили єдину ставку податку 19%. До того для фізичних осіб вона становила від 10% до 38%, а для юридичних осіб – 25%. На 19% тоді зафіксували і ПДВ, і фактично відмінили усі спеціальні ставки, спростили податки на капітал та дивіденди, а також зняли податок на спадщину і нерухомість. Що це дало? Світові бренди автомобілебудування прийшли у Словаччину. Сьогодні ця країна – одна з лідерів у цій сфері.

Схоже відбулось у Грузії. У 2010-2012 роках ми найбільше експортували автомобілі. І ми не є країною, яка будує авто. Але у цей час ми зробили відповідний хаб і компанії приваблювали хороші податкові умови.

– Аби працювати на державній службі в Україні треба бути громадянином України. Чи готові Ви змінити громадянство?

– Це дуже складне питання. Мені 54 роки. Я народився і виріс у Грузії, і вона для мене дуже важлива. Але практично все моє життя пройшло в Україні, тут народився син і внучки. Якщо для цієї боротьби треба змінити громадянство, я готовий. Хочу бути корисним для цієї країни.

– Грузія після «революції троянд» стала однією з найбільш інвестиційно привабливих країн світу. Виділіть, будь ласка, кілька найважливіших кроків, які допомогли досягти цього?

– Перше – це створення умов ліберальної економіки. Друге – створення безпечних умов у країні, коли не лише громадяни, але й іноземці відчували би себе безпечно. Багато соціологічних досліджень показували, що після російсько-грузинської війни, вже у 2009 році Грузія і Тбілісі були одними із найбезпечніших місць Європи. Третє – усі, від президента до простої людини, намагались створити позитивний імідж країни за кордоном. Це насправді дуже важливо. Треба, аби в інших країнах знали якомога більше про можливості у вашій країні. Усе це дало можливість зробити такі радикальні зміни у Грузії. Нічого надзвичайного ні Грузія, ні Сінгапур свого часу не зробили. Все це можна зробити і в Україні.

– У Вас добрі чи навіть дружні стосунки з багатьма представниками української влади, зокрема і з першими персонами. Чи не заважає Вам це в роботі і в їх критиці?

– Я насправді мало критикую, більше люблю робити. Коли приходив на якусь посаду, розумів, що до мене там хтось працював. Я ніколи не критикував їх. Набагато важче робити самому, але я прихильник саме такої моделі.

– Чи не найбільше світова спільнота критикує зараз Україну за корупцію. На Вашу думку, чи реально є поступ у вирішенні цієї проблеми?

– Це насправді велика проблема. Коли говорять, що для інвесторів сьогодні основна проблема – це війна, я не погоджуюсь з цим. Коли за 30 кілометрів від Тбілісі зупинились російські танки, це не зупинило інвесторів, які з 2008 року вклали в країну близько 4 млрд доларів. Звісно, війна – це велика проблема. Але головна проблема – непрозора система спілкування бізнесу і влади, а простіше кажучи – корупція. Тому треба змінювати ситуацію, змінюючи систему і законодавство, а не лише окремих людей.

– Грузія теж мала непрості стосунки з Росією і відкриту агресію з її боку. На Вашу думку, як будуть розвиватись події на Донбасі?

– Переконаний, що Україна буде повертати контроль над своїми територіями. Росія зробила велику помилку, розпочавши цю війну. Коли вони швидко зайняли Крим, то, мабуть, думали, що легко підуть далі і швидко дійдуть до Києва. Але вони не чекали того, що відбулось: появи добровольчих батальйонів та волонтерів. Ми завжди говорили, що Україна була єдиною пострадянською країною, яка отримала незалежність без пролиття крові. Але, на жаль, коли дивишся на історію багатьох країн, розумієш, що без цього неможливо отримати незалежність. Шкода, що загинуло стільки героїв, але я впевнений, що Росія уже не така, якою була два роки тому. Увесь світ повстав проти імперської агресії Росії, і це означає, що вона вже не така сильна.

Розмовляла Мирослава Іваник

Джерело: Польсько-український портал

 

IMG 3583.JPG 525808981Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе взяв участь у панельній дискусії «Міжнародне податкове регулювання: вплив світової реформи на український бізнес» на ІІІ Міжнародному податковому форумі, що відбувся 13 квітня у Києві у конференц-залі готелю «Прем’єр Палас».
Тема форуму стосувалася проблем податкового планування та податкових стратегій. До участі у заході було запрошено представників Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Верховного Суду України, вищого адміністративного суду України, керівників вітчизняних громадських організацій і міжнародних асоціацій, партнерів провідних юридичних компаній та юрисконсультів підприємств.

IMG 3544.JPG 525808981Модератором дискусії був керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук, який першим до слова запросив тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної фіскальної служби України Максима Мокляка. «Автоматичні запити на інформацію належать до фінансової інформації про фізичних та юридичних осіб, які мають рахунки і отримують прибутки в поданій юрисдикції, - зазначив Максим Мокляк. - Існують протоколи і стандарти, за якими 60 країн вже готові почати обмін інформацією в 2017-2018 році. На жаль, Україна не є однією з цих 60-ти країн, оскільки заявила неготовність брати участь в автоматичному обміні інформацією. Таким чином, приєднання України до протоколу мало б бути одним з першочергових кроків на шляху змін податкової системи Україні. Інші два кроки – це деполітизація, оскільки податкова система вже давно повинна відійти від політики, та електронізація, яка передбачає викорінення ручного фактору та впровадження електронного адміністрування податків».

IMG 3552.JPG 525808981Під час дискусії було обговорено питання альтернативних розрахунків з використанням електронних грошей, боротьби з розмиванням податкової бази, проблеми оподаткування електронної комерції та план BEPS.
Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе поділився грузинським досвідом проведення економічних реформ та прокоментував офшорну кризу України. «Треба не з офшорами боротися, а робити офшорну країну. Потрібно зробити таку податкову систему, при якій у людей не буде можливостей та бажання виводити гроші з країни. Якщо б українська податкова система базувалася на основних принципах системи західного світу, подібних проблем не було б. Крім того, ми вже десять місяців відстоюємо права бізнесу, і можу сказати, що потрібно приймати новий податковий кодекс, а не вносити зміни до старого. Також Державна фіскальна служба України повинна бути поділена на дві складові: сервісну службу та фінансову поліцію».

IMG 3585.JPG 525808981Серед запрошених гостей був польський експерт з податкових сервісів Іренеуш Прокурат, який також брав участь у дискусії та ділився з присутніми реформаторським досвідом. «Весь світ користується висловом «заплати за податки та спи спокійно». Ми відкриваємо багато компаній в різних країнах світу і перші два питання, які постійно виносяться на обговорення, стосуються політичної ситуації в країні та системи оподаткування. Україна іде кроками Польщі. Тому я б хотів запропонувати не лише для податкової системи України, а й для всіх сфер економічної діяльності розроблену нашими інженерами систему Аpplication Performance Management, яка дозволить перевіряти все, що стосується серверів аплікації».

IMG 3537.JPG 525808981Крім того учасники панельної дискусії обговорили та презентували нові можливості зміни податкової системи України, переваги та недоліки електронного адміністрування ПДВ, останні тенденції та зміни в податковому регулюванні ЕС, а також обговорили очікування від антикризового саміту G-20. Організатори пообіцяли, що подібні міжнародні податкові форуми будуть проводитися в Україні щорічно.

 

24 квітня 2016 року у Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» за сприянням Президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе, співвітчизники матимуть змогу ознайомитись з унікальними світовими виданнями.

Книжки Лі Куан Ю «Із третього світу в перший. Історія Сингапуру 1965 – 2000» та Тимура Аласанії «На роздоріжжі» - це презентаційні новинки українською мовою, друк та переклад, яких здійснив партнер презентації Видавнича група «КМ-Букс».

Ключовим моментом презентації видань, на які так довго очікувала Україна і, які пройдуть в рамках Шостого Міжнародного Фестивалю «Книжковий Арсенал», буде зустріч з автором «На роздоріжжі» Тимуром Аласанієм та державними і громадськими політичними діячами.

«Сподіваюсь, що серед читачів книжок є майбутні керівники країни, котрим вона допоможе обрати правильний шлях для розбудови сильної, могутньої, процвітаючої та економічно розвинутої держави», - так звернувся до співвітчизників Президент Асоціації Грігол Катамадзе у передмові до українського видання.

ads
ads
ads
ads
ads