Новини АППУ (218)

 

IMG 8470.jpg_525808981

Напередодні, 22 вересня 2016 року, в Ужгороді відбувся круглий стіл: «Шляхи лібералізації податкового законодавства та концепція організації фінансового контролю в Україні». Організувала захід в обласному центр Закарпаття Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України».
– Сьогодні обговорити такі важливі для суб’єктів господарської діяльності та контролюючих органів питання зібрались поважні учасники на чолі з Гріголом Катамадзе, Президентом ВГО «Асоціація платників податків України». Учасниками круглого столу, є, зокрема, Юрій Сакалош – заступник начальника ГУ ДФС у Закарпатській області, Степан Кіяк – заступник начальника ГУ ДФС у Закарпатській області, представники Закарпатської ОДА, інститутів громадянського суспільства, науковці, керівники підприємств та підприємці, – підкреслила модератор круглого столу – Марта Волощук, голова Ради Територіального відділення ВГО «АППУ» в Закарпатській області.

– Я приїхав поділитись із вами нашими думками – над чим працює останні півтори місяці Асоціація платників податків України. Дискусія щодо шляхів реформування податкової системи України йде з початку відновлення державної незалежності. Ми, як одна з великих бізнес спільнот в Україні, наполягаємо на тому, що не має альтернативи ліберальній податковій реформі, – зазначив під час свого вступного слова Грігол Катамадзе, Президент ВГО «Асоціація платників податків України».

IMG 8475.jpg_525808981

За словами Грігола Катамадзе, насправді тиск на бізнес це не проблема фіскальної служби, це проблема законодавства, яке існує. На його думку, фіскальна служба працює в тих умовах, і за тими правилами гри, які затвердили їй законодавці.
На думку Юрія Сакалоша, зараз активно обговорюється питання про те, кому і які контролюючі функції передати. Проте, головне питання, на його думку, полягає в тому, як спростити та зробити зручне адміністрування, зменшити податкове навантаження. Бізнесу все одно хто буде контролювати, – чи Мінфін, чи ДФСУ, бізнес цікавить кількість податків та розумна ставка податку і легкість адміністрування.

Відтак під час круглого столу учасники обговорили і питання офшорів.
Зокрема Грігол Катамадзе виловив думку, що офшори потрібно створювати в Україні, щоб іноземні кошти йшли в Україну, для того щоб інвестор почав вкладати гроші в український бізнес потрібно створити прості та зрозумілі податкові правила, аби людина без спеціальних знань та навичок розуміла, як вираховувати та як сплачувати податок, і щоб цей процес займав якомога менше часу.

В підсумку обговорення учасники круглого столу дійшли згоди, що необхідно дуже прискіпливо та виважено пропонувати зміни до податкового законодавства, до реформування фіскальної служби, адже від цього залежить і бізнес клімат в Україні, і інвестиційна привабливість та й розвиток українського суспільства загалом.

 

DSC 0225.JPG_1719407551 

Делегація ВГО «Асоціація платників податків України» на чолі з Президентом Гріголом Катамадзе та представники Союзу юридичних осіб «Республіканська Конфедерація Підприємництва» Республіки Білорусь з робочим візитом відвідали м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області.

Начальник інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь по Гомельській області Галина Пашед заступник Голови Вищої координаційної ради СЮО «Республіканська конфедерація підприємництва» Наум Кац та Генеральний директор ТОВ «Будівельний трест №21» Олександр Переславцев разом з українськими колегами з ВГО АППУ зустрілися з міським головою м.Кам’янець-Подільський Михайлом Сімашкевичем. Під час зустрічі сторони обговорили перспективи співробітництва у туристичній галузі.
У сесійній залі Кам’янець-Подільської міської ради відбувся круглий стіл «Хмельниччина-Білорусь: подорожі і туризм». Гостям хмельниччини було презентовано проекти реконструкції казарм Старої фортеці в туристично-рекреаційний комплекс, Кушнірської башти в автентичний заклад ресторанного господарства з міні-броварнею та створення бальнеологічного курорту. Свій туристичний потенціал продемонстрували також директори державних історико-культурних заповідників «Самчики» і «Меджибіж».

«Сьогоднішня зустріч – важливий крок щодо розширення партнерства між нашими містами. Хмельниччина – це регіон, де розвиток економіки, - а економіка стоїть у списку пріоритетних галузей розвитку в нашому місті, - є одним із найперспективніших в країні. Про це свідчить хоча б те, що за останні кілька років ми налагодили бізнес-співпрацю з багатьма країнами світу - Японією, Литвою, Німеччиною, Польщею. І на досягнутому зупинятися не збираємось», - зазначив міський голова Михайло Сімашкевич.

DSC 0256.JPG_1719407551

«Ми на власні очі побачили, якою Україна є сьогодні. Але і Білорусь має свої проблеми. Проте головне – бажання розвиватися. А поодинці це не дуже виходить. Тому ми з вами могли б знайти точки перетину в сфері економічної співпраці», - впевнений Наум Кац.

«Я багато років живу в Україні, але у Вашому місті вперше, - зізнався Грігол Катамадзе. – Я обов’язково приїду сюди на кілька днів, щоб детально ознайомитися з місцевою красою – адже це без перебільшення один з найчарівніших куточків України. Завжди хотілося побачити, як живуть не лише великі міста, до прикладу Київ, але й такі як Кам’янець-Подільський. Глибоко переконаний, що ви рухаєтеся правильним шляхом і достойні того, аби зустрічати мільйони туристів», - підсумував Грігол Катамадзе.
Після круглого столу міжнародній делегації провели екскурсію містом.

 

 

У Київ на запрошення ВГО «Асоціація платників податків України» прибула делегація Союзу юридичних осіб «Республіканська Конфедерація Підприємництва» Республіки Білорусь. У складі делегації – Начальник інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь по Гомельській області, Голова ОО «Білоруський союз жінок» Галина Пашед; заступник Голови Вищої координаційної ради СЮО «Республіканська конфедерація підприємництва», член-кореспондент Міжнародної Академії наук МАНЕБ, кандидат економічних наук, Генеральний директор ТОВ «Центр бізнес розвитку» Наум Кац та Генеральний директор ТОВ «Будівельний трест №21» Олександр Переславцев.
Білоруські колеги разом із Президентом ВГО АППУ Гріголом Катамадзе, Генеральним директором Людмилою Герасименко та Радником Президента ВГО АППУ Поліною Колодяжною провели зустріч із Головою комітету Верховної Ради України з питань митної та податкової політики Ніною Южаніною. Під час зустрічі обговорили податкову систему двох країн – спільні та відмінні риси. «Я впевнена, що ми мало чим відрізняємося від вас, можливо, у вас більш жорстке покарання за несплату податків, оскільки у вас менш розкуте суспільство, ніж у нас. В Україні будь-які спроби повернути податкову культуру в суспільство поки що не досягли успіху. Наразі ми знаходимося на шляху становлення взаєморозуміння між державою та бізнесом, що останньому треба платити податки, а державі треба за них відповідати та звітувати. Зараз ми намагаємося здійснювати кроки, аби цей контакт виник. Примусити у нашій країні нікого ні до чого не можна, дух свободи вже настільки великий, що буквально у всьому має буде виважений підхід», - розповіла Ніна Южаніна.

DSC 0132.JPG 1719407551

«Я одна з перших в Білорусі підняла у свій час проблему заробітних плат у конвертах, - наголосила Галина Пашед. – Паралельно з тим я завжди пропагувала декларування доходів майна, яке було введено в Білорусі з 2008 року. Це почало працювати не відразу, а вже коли зрозуміли, що виникає великий тіньовий ринок. У поле зору потрапляють ті, у кого коштовні машини, квартири – особливо, якщо вони не співвідносяться з соціальним статусом людини».

Президент ВГО «Асоціація платників податків» Грігол Катамадзе та заступник Голови Вищої координаційної ради СЮО «Республіканська конфедерація підприємництва» Наум Кац підписали Меморандум про співпрацю.

DSC 0169.JPG 1719407551

«Мета цього Меморандуму – допомогти українському бізнесу працювати в нас, а білоруському – у вас, - прокоментував Наум Кац. - У нас немає такої структури як Асоціація платників податків, і для нас важливо сьогодні обмінятися досвідом. З іншого боку, наша Республіканська конфедерація підприємництва – найбільше об’єднання підприємців Білорусі, і ми дуже тісно співпрацює з державними органами влади. Податки треба платити, питання в тому, як їх платити так, щоб не зарізати курку, що несе золоті яйця».

DSC 0180.JPG 1719407551

«Ми вирішили активізувати наші міжнародні зв’язки в Асоціації, - розповів Грігол Катамадзе. – Наш меморандум з Республіканською конфедерацією підприємництва передбачає створення максимальних умов для зближення бізнесу двох країн, щоб у випадку виникнення складнощів ми могли одне одному допомагати їх долати. Величезна кількість українських підприємств працює на території Білорусі як і білоруських – в Україні, і виникає цілий ряд питань, пов’язаних із фіскальними та митними органами, тож принципово важливо, щоб ми могли впливати на цей процес. Завтра ми разом із білоруською делегацією їдемо на Хмельниччину – є великий інтерес малого та середнього бізнесу Білорусі співпрацювати з цією областю. Ми запропонували колегам на власні очі побачити реальний стан справ в Україні».

Після урочистого підписання Меморандуму члени білоруської делегації також поспілкувалися з головою ДФС України Романом Насіровим та головою ДФС України у м.Києві Людмилою Демченко.

 

 

2 вересня 2016 р. в Тернополі відбулись урочистості з нагоди Дня підприємця. На Обласній конференції "Перспективні напрямки розвитку підприємництва регіону", приуроченій цій події, була присутня більшість представників бізнесу Тернопільщини. Конференція відбувалась за участю голови Тернопільської ОДА, обласної ради, Голови Ради ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області, а також керівництва та експертів програм USAID, ПРООН, Європейського банку реконструкції та розвитку, гостей з інших областей України.

Розпочалась конференція із привітального слова керівників області та керівника програми USAID, після чого Голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук та Голова Тернопільської ОДА Степан Барна нагородили відзнаками кращих підприємців області, а Голова Ради ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області Ігор Дутка нагородив відзнаками переможців першого туру Всеукраїнського Рейтингу «Сумлінні платники податків».

«Цьогорічний рейтинг доводиться проводити за складних умов, - зазначив Ігор Дутка. - Однак ми вважаємо, що вчасна сплата податків на сьогоднішній день – це прояв патріотизму, адже лише прозоре ведення бізнесу та стабільна робота з наповнення місцевих та державного бюджетів допоможе подолати кризу.Саме через це наша громадська організація вирішила, зараз, як ніколи, необхідно відзначити сумлінних платників податків, які стануть взірцем для інших та сприятимуть якнайшвидшому економічному одужанню держави. Я щиро сподіваюся, що в Україні щорічно зростатиме кількість талановитих бізнесменів та кваліфікованих менеджерів, які з гордістю нестимуть звання сумлінних платників податків. Бажаю всім нових перемог, професійних звершень, міцного здоров'я та великого натхнення на добрі справи в ім'я розвитку України! – підсумував Голова Ради ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області».

Також керівники області вручили подарунки та грамоти переможцям обласного конкурсу «Підприємництво очима дітей». Призи глядацьких симпатій отримали учасники від ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області та ГУ ДФС у Тернопільській області.

Після урочистостей присутні взяли участь у круглому столі, під час якого обговорювалось ряд важливих питань щодо розвитку бізнесу в області, соціальна роль підприємництва під час військового конфлікту та про програми зайнятості для ветеранів АТО.

14100280 846718888761635 1594059536654141061 n14141955 846718878761636 8950061950769729037 n0G6xxDt2a-MaoWdzV5HJiU14207859 745433475597159 1741171814284239551 o NzEcR0BjecPnNLCvLtw14V5vtT1G8wMYd10aAtRBKNwhjs0uxAKDac2eApBE-Xq4YftedpFWUV-cEwP5grbiEmU14199586 846719008761623 9046615767055272145 n

 

Асоціація платників податків України підтримує пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо об'єднання економічних підрозділів Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ і податкової міліції у Службу фінансових розслідувань, яку необхідно зосередити на аналітичній роботі і розслідуваннях.
Асоціація погоджується з висновками Мінекономрозвитку стосовно того, що бізнес потерпає від нескінчених перевірок, які включають "маскі шоу", вилучення обладнання та інше, що підрозділи вищезгаданих відомств істотно дублюють функції державних правоохоронних органів.

Разом з тим, Асоціація виносить на обговорення власну Концепцію організації фінансового контролю в Україні.

Найбільш ефективним та перспективним напрямком реформування фінансового контролю Асоціація пропонує створення Служби фінансових розслідувань шляхом реорганізації Державної аудиторської служби України та ліквідації підрозділу ДСБЕЗ в структурі МВС, ліквідації підрозділу ДКЗЕД в структурі СБУ, ліквідації податкової міліції в складі Державної фіскальної служби України, яка підпорядковується Міністерству фінансів України.

Разом з тим, Державну фіскальну службу України перетворити в сервісну службу та партнера бізнесу.

Утім, без фундаментальної «ліберальної» податкової реформи, фахівці Асоціації вважають, що розформування податкової міліції стане ще одним перерозподілом повноважень.

Концепція організації фінансового контролю в Україні, що пропонується Асоціацією платників податків України, передбачить усунення дублювання функцій правоохоронних органів; персоніфікацію відповідальності керівництва ДСФРУ за боротьбу з тіньовою економікою; підвищить ефективність розслідувань; кардинально зменшить корупційні ризики; підвищить довіру суспільства до державних органів.

Президент АППУ Грігол Катамадзе

 kon 600

 

Джерело: AgroPolit.com

http://agropolit.com/spetsproekty/155-podatkova-realnist-v-apk-stara-sistema-znischena--pro-novu-zabuli

Кількамісячна податкова епопея в АПК ніяк не завершиться. У сільському господарстві склалася патова ситуація: з одного боку, стару систему оподаткування майже знищено, держава позбавляє чесних виробників останньої можливості залишитися на плаву, а нову й досі не створено. Щоб знайти вихід із глухого кута, уряд створив спеціальну робочу групу на чолі з першим віце-прем’єр-міністром — міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим — чиновники та експерти поки що шукають оптимальне рішення, однак чітких пропозицій як не було, так і немає. Тому висновок невтішний – комплексна реформа в АПК забуксувала, а Мінагрополітики в такій ситуації не знає, що робити – жодних адекватних ініціатив з їхнього боку так і не пролунало.

У рамках проекту «Податковий агроконтроль» AgroPolit.com вирішив з’ясувати, які податки сьогодні платить агросектор (агрохолдинги та фермери), що робити з нинішньою податковою системою та що очікує на аграріїв у наступному році.

Податки 2016: що платять аграрії?

Спецрежим ПДВ

Найголовніше питання, яке турбує аграріїв – стан спецрежиму ПДВ. До 2015 року включно на спецрахунок аграріїв поверталося 100% податку. Із 2016 року система, попри протести аграріїв, змінилася. Відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року обсяг зарахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств став диференційованим залежно від виду діяльності: за операціями при постачанні зернових і технічних культур — 15%, продукції тваринництва — 80%, інших с/г товарів і послуг — 50%. Відповідні суми коштів вносяться на спеціальні рахунки та залишаються в розпорядженні с/г підприємства для використання у виробництві с/г товарів та послуг. З 1 січня 2017 року спецрежим ПДВ взагалі пропонують скасувати, хоча в Коаліційній угоді зазначено, і всі готувалися до цього, що такі зміни будуть з 1 січня 2018 року!«Спеціальний режим ПДВ для аграріїв необхідно зберегти в редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року, бо це єдиний державний некорумпований механізм, який був покликаний допомагати підприємствам. Прямі дотації, які нам так нав’язує Міністерство фінансів — неефективні й сприяють поширенню корупції, а не активній боротьбі з нею! До того ж, нагадую, згідно з чинними міжнародними угодами, обсяги прямих дотацій є незначними й складають загалом від 3 до 5 млрд грн на рік, тоді як забирають у аграріїв більше 20 млрд грн щорічно», — пояснює народний депутат Микола Кучер. Він нагадав, що у 2015 році АПК отримав таким чином на свій розвиток 23 млрд грн. На думку президента Асоціації платників податків Грігола Катамадзе, зміна спецрежиму ПДВ для с/г підприємств «призвела не тільки до значного зменшення державної підтримки сільськогосподарських підприємств, а й до значного ускладнення адміністрування цього податку та неможливості чіткого розподілу податкового кредиту між трьома напрямками сільськогосподарського виробництва: за операціями із зерновими й технічними культурами, з продукцією тваринництва та за іншими операціями».

Єдиний податок 4-ї групи

Ще 2014 року діяв фіксований сільськогосподарський податок, але з 1 січня 2015 року він перетворився у єдиний податок 4-ї групи. До цієї групи зараховуються с/г товаровиробники, у яких частка с/г виробництва перевищує 75%. Ставка єдиного податку для 4-ї групи у 2016-му складає 0,16% — 5,4% нормативно-грошової оцінки 1 га землі залежно від виду земель. У 2015 році ставка податку становила 0,09—3%, тоді як, для порівняння, у 2014 р. фіксований с/г податок дорівнював 0,03—1% нормативно-грошової оцінки 1 га землі.Пільгову систему взагалі хотіли скасувати, однак аграріям вдалося її відстояти. Натомість, як бачимо вище, ставки податку зросли з 1 га (у відсотках бази оподаткування). За словами народного депутата Миколи Кучера, максимально збільшено коефіцієнт для ріллі, сіножатей і пасовищ — до 0,81 (попередній розмір ставки – 0,45). «Це фактично, в порівнянні з 2014 роком, підвищення приблизно в 40 раз. У 2015-му – підвищення було у 21 раз. Тобто, у 2014 році сільгоспвиробники у середньому платили 6 грн на га, у 2015 – 120—130 грн на га, у 2016 – буде 216 грн на га», — пояснює він.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Аграрії платять ПДФО двічі: із заробітної плати та з орендної плати за землю. Згідно із Податковим кодексом України, ставка ПДФО у 2016 р. — 18%.

Єдиний соціальний внесок

Не менш важлива податкова складова аграріїв — єдиний соціальний внесок, який у 2016 році становить 22%.

Військовий збір

Окрім ПДФО та ЄСВ, громадяни вже 2 роки платять т.зв. військовий збір, який становить 1,5% від заробітної плати.

Земельний податок

До 2015 року від сплати земельного податку звільнялися: платники фіксованого с/г податку за земельні ділянки для ведення с/г товаровиробництва, новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в населених пунктах, де бракує робочої сили, — протягом 5 років з часу передачі їм земельної ділянки у власність. Із 2016 року підприємства АПК платять земельний податок на загальних підставах. Граничний розмір ставки земельного податку за землі сільськогосподарських угідь збільшено до 1% від їхньої нормативної грошової оцінки. Нагадаємо, що раніше він був — 0,1% для ріллі, сіножатей та пасовищ та 0,03% – для багаторічних насаджень. 

Тож скільки реально платить АПК в казну держави?

Як повідомила Державна фіскальна служба України у коментарі AgroPolit.com, за 2015 рік галузь перерахувала до бюджету 14,392 млрд грн, а за перший квартал 2016 року – 12,116 млрд грн.Тож, попри податкові нововведення останніх двох років, аграрії залишаються ледве не ключовим платником податків в Україні. Це підтверджують і нещодавні цифри. Так, за даними екс-міністра АПК Олексія Павленка, за перше півріччя 2016 року аграрії сплатили 9,9 млрд грн податків до бюджетів всіх рівнів. «Ця цифра становить 4% від усіх надходжень за перше півріччя (238,3 млрд грн), тобто платежі аграріїв до бюджету перевищили показники надходжень від операцій із нерухомим майном, сфери інформації та комунікацій, будівництва тощо», — резюмував Павленко.За словами президента Асоціації фермерів та землевласників України Івана Томича, є дві системи, за якими можна визначити — хто найбільше серед сільськогосподарських виробників наповнює казну. Так, якщо брати податок на 1 га, найбільше платять фермери і середні с/г підприємства, якщо об’єми виробництва – агрохолдинги. За даними наших колег-журналістів сайту Latifundist.com, основний вклад за сумами роблять саме холдинги. Для прикладу, найбільший виробник соняшникової олії, компанія «Кернел», сплатила до бюджету за перше півріччя 221,533 млн грн.

Середнє ж фермерське господарство сплачує, за даними Куркуля, у вигляді податків близько 4 млн грн з 2 тис. га (1592 грн із гектара).

Інвентаризація землі додасть доходів у казну

На думку експертів, інвентаризація у сільському господарстві збільшить прибутки галузі та доходи в держбюджет. У першу чергу потребують інвентаризації державні землі, адже до 9 млн га держземель перебуває в «тіні», а отже й весь прибуток з них іде в нікуди.Такого роду інвентаризація сприятиме вирішенню проблеми «тіньової» економіки, про яку говорять і в Державній фіскальній службі. «Минулого року 17,046 тис. сільськогосподарських підприємств (користувачі спецрежиму ПДВ) отримали на свої спецрахунки 82,861 млн грн. Із них 1369 не мали ані землі в обробітку, ані найманих працівників! Тобто, вони безпідставно отримали 2,853 млн грн податкового кредиту», — розповів AgroPolit.com про масштаби виявлених податкових зловживань перший заступник голови ДФСУ Сергій Білан.За його словами, у 2015 році через неправомірне використання підприємствами пільг із ПДВ розпочато 81 досудове розслідування. За оцінками ДФС, внаслідок цих дій держава зазнала збитків на 1 млрд 133 млн грн.

Як змінити систему?

Сьогодні ні для кого не секрет, що система оподаткування в АПК потребує змін. Основна мета — зробити її оптимальною та прийнятною як для держави, так і для аграріїв, спростити систему адміністрування, зберегти прогнозованість на наступні роки.

За словами президента Асоціації фермерів та землевласників України Івана Томича, «виробникам с/г продукції потрібно сформувати нову податкову політику, яка була б довготривалою і зрозумілою, простою і кращою за ту, яка була». Сьогодні ж, на його думку, відбуваються зворотні процеси: «ПДВ забрали, зруйнували фіксований податок, а натомість не запропонували нічого».

«У період із 1998 р. по 1 січня 2016 року в Україні була єдина податкова політика, — згадує Томич. — Вона була ефективною і принесла результати: порівняймо те, що було 1998 року у валовому виробництві, і те, що ми маємо сьогодні. За 17 років відбулися радикальні зміни в структурі економіки, інфраструктурі АПК тощо».

Фермери активно включилися в процес створення нової, більш ефективної податкової політики. Ось що вони пропонують.

Першепотрібно сформувати три типи господарств:

— дрібні сімейні фермерські господарства (до 100—150 га землі в обробітку);

— фермерські господарства й середні с/г підприємства, які вписуються у сільську поселенську мережу, тобто їхня діяльність не виходить за межі населеного пункту;

— великі господарства та агрохолдинги — господарства, які працюють від декількох населених пунктів до 20—22 областей.

Для кожної з груп фермери пропонують прийняти окрему податкову політику.

Для дрібних виробників прописати в законодавстві простий єдиний земельний податок, який включає в себе усі податки, включно з ПДВ. «Така система спрощує звітність і бухгалтерський облік — вони зведені до мінімуму», — відзначає Томич.

Для фермерських господарств і середніх с/г підприємств потрібно зберегти стару систему оподаткування, яка діяла до 01.01.2016 і включала в себе пільгу з ПДВ і фіксований податок.

Третю категорію — агрохолдинги — потрібно перевести на загальну систему оподаткування.

Другезберегти спецрежим ПДВ на найближчі роки

«Із 2017 по 2019 рр. зберігаємо пільгу з ПДВ, але лише на овочівництво, садівництво, виноградарство, тваринництво й пільгу на цукор, решта – на загальній системі сплати ПДВ», - вважає президент асоціації фермерів Томич.

Наступним кроком, на його думку, мала би стати нова, більш оптимальна система оподаткування.Про необхідність збереження спецрежиму ПДВ говорить народний депутат та лобіст агрохолдингів Олександр Бакуменко: «Відміна спецрежиму ПДВ з 2017 року – це найголовніша проблема агросектору. З урахуванням дороговартісних кредитів, відміна спецрежиму взагалі матиме негативні наслідки». На думку Бакуменка, насамперед постраждає тваринництво, потім – інші галузі сільського господарства.

За його словами, Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин прийняв рішення зберегти спецрежим ПДВ у повному обсязі для тваринництва, ягідництва і виноградарства. Окрім цього, пропонує Бакуменко, спецрежим потрібно зберегти і в 2017 році, а в 2018 р. перейти на знижену ставку ПДВ для продуктів харчування, як це було в інших країнах Європи. «Він [спецрежим ПДВ. – Авт.] показав свою ефективність тим, що за роки його роботи значно збільшився об’єм виробництва аграрної продукції», — відзначає необхідність збереження спецрежиму Бакуменко.

Крім того, на думку нардепа, скасування спецрежиму ПДВ — удар по селу та селянам: «Якщо ми говоримо про підтримку тваринництва, то це також соціальна сфера, тому що там знаходиться 80% робочих місць в аграрному виробництві і, що найголовніше, тваринництво дає продукцію з доданою вартістю. Якщо ми говоримо про те, що Україна має бути не сировинним придатком, а торгувати товаром із доданою вартістю, то це саме продукція тваринництва і переробна продукція».

Окремо, на думку Бакуменка, потрібно розвивати програму для підтримки фермерства та розвитку кооперації. Один з найкращих інструментів, каже Бакуменко, — це довгострокові кредити під низькі відсотки.

В Асоціації платників податків пропонують два напрямки розвитку податкової системи в АПК. Перша пропозиція – зберегти до 1 січня 2018 року в редакції, яка діяла до 1 січня 2016 року, застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. На думку Грігола Катамадзе, «це єдиний на сьогоднішній день механізм державної підтримки таких підприємств без ручного втручання та корупційної складової».

Другий напрямок розвитку податкової системи в АПК – необхідність зберегти спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (4-та група платників єдиного податку) для сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Спеціальна робоча група під головуванням міністра економіки Кубіва запропонувала три варіанти: перший – повернутися до спецрежиму ПДВ, другий – зберегти спецрежим ПДВ для виробників тваринницької продукції, продукції овочівництва, садівництва, виноградарства та цукрової галузі; третій – ввести спеціальну знижену ставку ПДВ у розмірі 7% на певну групу товарів.

Втім, за словами Івана Томича, який з варіантів буде реалізовано — поки не зрозуміло, оскільки не з’ясовані позиції Мінекономіки та Мінфіну.

Третєзапровадити оподаткування на гектар

ДФС пропонує змінити базу оподаткування в АПК і запровадити податок з гектару. За словами голови ДФС Романа Насірова, потрібно бути впевненим, що оподатковано кожен гектар. Нині ж від 7 до 9 млн га землі перебувають у «тіні». «Наразі багато землі, на якій вирощується врожай, і котра не те що не оподатковується, а й не зареєстрована», — коментував AgroPolit.com Роман Насіров.

Тим часом у світі

Податкова політика більшості країн світу, на відміну від української, сьогодні тяжіє до полегшення адміністрування, спрощення та пониження ставок податків. Країни світу борються на глобальному конкурентному ринку, але Україна й досі продовжує грати за старими принципами на шкоду в першу чергу собі, тобто суспільству.

Декілька прикладів того, як наші сусіди використовують механізм податкової реформи для підвищення добробуту власних громадян.

Приклад перший – Польща. Польські депутати погодили нові правила, які полегшують життя підприємцям, доходи яких не перевищують 1,2 млн євро/рік, – їм знизили податки з 19 до 15%. Польський уряд переконаний, що цей крок сприятиме зростанню економіки та допоможе підприємцям розвиватися.

Приклад другий, ще більш показовий для України – Румунія. Румунські парламентарі 2015 року зменшили ставку ПДВ на 4%, ставку податку на прибуток, а також скасували «спеціальний будівельний» податок. Результати не змусили себе довго чекати. Вже у першому кварталі 2016 р. економіка Румунії зросла на 4,3% у порівнянні з першим кварталом 2015 року, і на 1,6% у порівнянні з 4-м кварталом 2015 р. Завдяки цьому рішенню Румунія стала другою після Ірландії країною в ЄС за темпами зростання ВВП. У цьому та наступному році темп зростання ВВП лише посилиться, вважають в інвестиційному банку Wood&Company, на 5,1% та 5,8% відповідно.

Що у залишку?

Сьогодні очевидним є те, що податкова проблема аграріїв до кінця нинішнього року нікуди не дінеться. Робоча група у Мінекономіки, яка займається цим питанням, за словами більшості експертів, вийшла на доволі прийнятні пропозиції. Однак, чітких пропозицій до змін у законодавство досі не зроблено і залишається відкритим питання — чи вистачить часу у Кабміну та парламентарів оформити ці пропозиції та внести відповідний законопроект у Верховну Раду. Якщо так, то сільське господарство зможе полегшено працювати декілька наступних років, доки не запрацює абсолютно нова система оподаткування, якщо ні, то в 2017 році ми пройдемося з усіма помилками 2016 року по новому колу.

 

 

29 серпня 2016 р. в Тернополі відбувся семінар-практикум на тему «Започаткування та Стратегія ведення успішного бізнесу для суб’єктів малого та середнього підприємництва». Участь у семінарі взяли представники та члени ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області, підприємці та представники бізнес-асоціацій Тернопільської області.

Про деталі сучасного ринку, які впливають на формування стратегії компанії, позиціонування та рекламні бюджети, лідерство, комунікації між власником та топ-менеджером тернопільським підприємцям розповів Директор Громадської Школи Бізнесу Руслан Бельтюков власникам та керівникам підприємств Тернопільщини під час тематичного семінару.

Під час заходу учасникам повідомили про тренди на ринку, які впливають на стратегію бізнесу, правила грамотного позиціонування бізнесу на ринку, а також роль лідера бізнесу, власника, топ-менеджера.

Також Руслан Бельтюков розповів про взаємодію бізнес-моделі та рекламних бюджетів й особливості того, як завоювати ринок, відмовившись від частини клієнтів.

14125733 320114918336775 8586766462602389464 o14124280 320114961670104 8534279034400625842 o

 

Асоціація платників податків України ініціює лібералізацію податкового законодавства для IT-сектору. Сьогодні підписано відповідний меморандум з юридичною компанією «Юскутум», яка спеціалізується на праві в області IT.
Сторони спільно розроблять зміни до чинного Податкового кодексу і запропонують до розгляду профільним комітетам ВРУ. Поправки будуть враховувати досвід зарубіжних технопарків, а також можливості і специфіку галузі в Україні.

 DSC5675.jpg 525808981

«Для нас дуже важливим є підписаний сьогодні меморандум. Ми очікуємо, що тепер зможемо не тільки успішно захищати інтереси IT-компаній - членів нашої Асоціації, а й збільшити їх кількість в складі АППУ. Паралельно з цим ми хочемо, щоб пішов процес створення й ухвалення нового, ліберального Податкового кодексу, який буде відображати інтереси в тому числі й IT-ринку. Це відкриє величезні можливості для економіки України», - сказав Президент АППУ Грігол Катамадзе.

Крім того, нове податкове законодавство допоможе змістити акцент з аутсорсингу, збільшити доходи в бюджет, а також зупинити витік фахівців. За різними оцінками, за роки незалежності з України вже виїхало близько 50 тисяч ITшників. «У сучасному конкурентному світі без кордонів ми не можемо змусити IT-фахівців не виїжджати з країни. Тому ми бачимо головним завданням для комітету вивчити найбільш конкурентні для IT-ринку системи оподаткування в прогресивних країнах і запропонувати їх для впровадження у нас в Україні. У цьому нам допоможе компанія «Юскутум», яка відома успішної юридичною практикою в сфері IT. Сприятлива система оподаткування - єдиний можливий якір і магніт для IT компаній», - сказав глава IT-комітету Асоціації Валерій Омельченко.

 DSC5798.jpg 211855742

Зі свого боку керуючий партнер «Юскутум» Артем Афян додав, що досвід компанії допоможе не тільки спростити, а й осучаснити Податковий кодекс: «У нинішньому неможливо знайти слово «блокчейн», там немає інтеграції, в ньому «додаток» - це тільки до контракту. Зараз дуже важливо, щоб державна машина змогла знайти підхід до такої делікатної сфери як інформаційні технології. І почати потрібно саме з податків».

 

 

 

Колектив ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» в Тернопільській області щиросердно вітає вас з великим національним святом — Днем Незалежності України!

Незалежність України відтворює загальнодержавну ідею і духовне оновлення, сприяє подальшому утвердженню патріотизму, надихає на добрі справи задля розбудови нашої України як демократичної, правової, економічно міцної, соціальної, знаної та впливової серед світової спільноти держави.

Бажаємо вам міцного здоров’я, щастя і любові, миру, добра і злагоди, творчого натхнення і плідної праці на благо України, нашого талановитого і працелюбного народу!

1345897408 nezalegnist 20

ads
ads
ads
ads
ads