Новини АППУ (218)

 

23 листопада в Києві відбудеться форум «Ukraine Level Up 2016. Битва за бізнес: податкова реформа чи хаос?». Подія збере на одному майданчику 750 учасників з України, США, Європи та Азії, а запрошені закордонні експерти із 7 країн світу поділяться практичними рекомендаціями ведення бізнесу і міжнародної торгівлі».

Захід організовують Асоціація платників податків України та міжнародна компанія ICF Legal Service , за підтримки CEO Club Ukraine.

В програмі бізнес-форуму:

- Світові і локальні економічні тенденції, бізнес-клімат в Україні, Doing Business-2017

- Податкова реформа в Україні. Ексклюзив: презентація нового ліберального податкового кодексу

- Битва за податкову прозорість: деофшоризація в Україні і світі

- OECD CRS – все про автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків

- Нові стратегії розвитку українського бізнесу, залучення фінансування і пошук інвестора

- Відкриваємо перспективні ринки: США, Азія, Арабські країни Перської затоки

- Тримаємо курс на EU: стратегічний партнер і платформа для подальшого розвитку

Аудиторія форуму: CEO, CFO, CLO великих українських підприємств, юристи і фінансисти, маркетологи, економічні експерти, представники органів влади.

Генеральний партнер форуму - «Азовмаш». Партнери: «Фармак», «Індар», «Петрус». Генеральний радіо-партнер - радіо «Вести». Бізнес-партнер: UBR. Інформаційні партнери: АСС, ЕВА, Торгово-промислова палата України, МІМ-Київ, HUB 4.0, журнал «БізнесWoman», журнал «Бізнес», журнал «Community», Професійні видання України, журнал «Вісник», «Юридична практика», Перший діловий телеканал, Newtend.

Реєстрація та детальна програма – за посиланням http://corptax.com.ua/

Дата та час: 23 листопада 2016 року, 9:00 – 18:30.

Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16а.

 

 

1 -.JPG_445012888

Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе вручив нагороди переможницям Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття», що відбулася 12 листопада у Національній опері України.
Грігол Шалвович нагородив ректора Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, доктора педагогічних наук, професора Інну Шоробуру та директора з розвитку торгової марки «Насолода» - торгівельно-виробничого підприємства з виготовлення кондитерських та хлібобулочних виробів Ірину Гакало.
Інна Михайлівна Шоробура - автор понад 250 наукових праць, опублікованих в українських та зарубіжних виданнях, авторка кількох підручників із менеджменту в освіті. Є дійсним членом Академії вищої освіти України та Української технологічної академії, головним редактором фахових журналів, президентом Хмельницького територіального відділення Малої академії наук України.

2 -.JPG_445012888

Ірина Гакало - співвласниця ресторанів у Хмельницькому та Києві. За майже 20 років роботи компанія та її працівники здобули десятки нагород і відзнак. Надзвичайно важливим аспектом життя вона вважає якісну освіту. Це своє прагнення вона реалізувала, ставши співзасновницею навчально-виховного комплексу «Мої обрії». Підприємець, керівник та освітянка, Ірина Гакало залишається також турботливою дружиною, ніжною мамою й бабусею.

«Я дуже щаслива людина, тому що мені випала честь вітати чарівних українських жінок. В першу чергу я хотів би привітати пані Лідію Лісімову, Президента Міжнародної Громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття» - якщо б не ця людина, цього свята сьогодні б не було, - сказав Грігол Катамадзе зі сцени. - Хочу від імені всіх чоловіків вибачитися перед жінками за те, що ми не робимо для вас свята щодня. І я звертаюся до кожного чоловіка в Україні: давайте робити це, і не раз на рік, а кожен день.

3 -.JPG_445012888

Сьогодні у мене є можливість вручити нагороду жінкам дуже важких професій. Серед нагороджуваних сьогодні є жінки, які роблять свою справу, займаються бізнесом. Ви знаєте, як сьогодні важко вести бізнес в Україні. Але хочу вас запевнити, що ми, як Асоціація платників податків України, останні півроку працюємо над тим, щоб підготувати проект ліберального податкового кодексу, який ми будемо презентувати через два тижні на великому бізнес-форумі. Ми хочемо, щоб бізнес в Україні мав можливість розвиватися, щоб якомога більше з’являлося підприємств малого та середнього бізнесу».
Цього року організатори нагородили 41 Жінку. Серед нагороджених – перша леді України Марина Порошенко, Народна артистка України Вікторія Лук’янець, начальник ГУ ДФС у м. Києві Людмила Демченко, теле- радіоведучі Соломія Вітвіцька, Уляна Пчолкіна та Тетяна Гончарова, паралімпійська чемпіонка Єлизавета Мерешко, голова Наглядової ради «ВЕРНУМ Банку» Наталія Ігнатченко, спортсменка Стелла Захарова, креативний продюсер Тетяна Щербина та ін.
Премією нагороджуються жінки, які гармонійно поєднують успіхи в особистому й професійному житті, прагнуть виконувати не тільки свої щоденні обов’язки, а й брати участь у громадському житті, займатися благодійною діяльністю, мають особисті здобутки в науці, мистецтві, спорті чи будь-яких інших сферах.
Засновник та організатор Премії - Президент Міжнародної громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття» Лідія Лісімова. Переможниць обирає Вища Представницька Рада, яку очолює народний артист України, професор, композитор Олександр Злотник.

 

 

3 листопада 2016 р. у м. Тернопіль відбувся публічний адвокаційний захід Дорожньої карти розвитку МСП − громадське обговорення Дорожньої карти на розширеному засіданні ради підприємців при Тернопільській ОДА. Активну участь в заході також взяли представники ТВ ВГО «Асоціація платників податків України» в Тернопільській області.

На заході, переможці конкурсу #ДорожніКартиЛЕВ, ТОГО «Спілка власників землі», презентували ДК та запропоновали механізм моніторингу за виконанням її заходів. Згідно з резолюцією, таким механізмом має стати робоча група з реалізації заходів Дорожньої карти розвитку МСП, яку очолять спільно заступники голів Тернопільської ОДА та Тернопільської обласної ради.

Цікавим є факт, що заходи Дорожньої карти є настільки коплексними, що їх вирішили не просто включити в Програму розвитку МСП, а розподілити між різними програмами. Йдеться про обласну Програму розвитку МСП на 2017-2018 роки, Програму підтримки молоді, обласну цільову соціальну Програму підтримки сім’ї до 2016 року, обласну Програму розвитку туризму на 2016-2020 роки, Програму зайнятості населення Тернопільської області на період до 2017, а також розробку нової Програми розвитку професійно-технічної освіти в Тернопільській області на 2017-2020 роки.

14917094 1304115389640807_1577428210579441061_o14884621 1304115432974136_3081518002050117675_o

 

DSC 0079_-.JPG_1719407551

2 листопада 2016 року у Національній опері України відбулася прем’єра Другого концерту для віолончелі з оркестром легендарного українського композитора Євгена Станковича в рамках проекту «Три С», який підтримує ВГО «Асоціація платників податків України».

Перед початком концерту відбулася прес-конференція, у якій взяли участь композитор Євген Станкович, керівник проекту віолончеліст Олександ Пірієв та меценати проекту — Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе та Ігор Далічук, президент ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Учасники прес-конференції відзначили, що прем’єра Другого віолончельного концерту — це унікальна для українського мистецтва подія, як і проект "ТРИ "С" загалом. Адже в Україні, на відміну від провідних країн світу, немає законодавчої бази для діяльності меценатів, що не заважає справжнім шанувальникам мистецтва підтримувати культуру.

«Час швидко минає, та все, що зроблено людьми, що допомагають мистецтву, є їх сприянням розвитку духовності в Україні. Я думаю, що поєднання мистецтва та меценатів принесе нашій країні велику користь. В Україні існує культура високого класу, а й завдяки таким акціям та людям, які їм сприяють, Україна має шанс на шлях у майбутнє», — відзначив композитор Євген Станкович.

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, запропонував провести концерт Євгена Станковича у композитора на батьківщині, на Закарпатті: «Мабуть тільки для того треба було стати Президентом Асоціації платників податків України, щоб познайомитися з Євгеном Федоровичем Станковичем. Годі вже говорити про декларації, треба слухати музику. З 1985 року, після того, як закінчив навчання в Київському Національному Університеті ім. Т. Шевченка, я боржник перед Україною. Тепер настав час повертати борги, і робити це можна, підтримуючи українську культуру, мистецтво. І я буду це робити за будь-якої можливості».

DSC 0103_-.JPG_1719407551

«Сьогодні за одним столом зібрались люди, які своїми справами та ідеями рухають країну вперед. Кожен з нас робить ту роботу, яку вважає правильною та на якій розуміється, і всі ми сприяємо розвитку країни. Так само як цеглина за цеглиною зводяться будинки, так само й будується країна. Я дуже радий тому, що проект «ТРИ «С» відбувся. Другий концерт — це вже половина шляху і організатори проекту працюють, щоб третій концерт прозвучав у лютому 2017 року. Ми ж думаємо над тим, щоб зібрати на одній сцені усіх трьох маестро: Скорика, Станковича, Cильвестрова. Перші перемовини ми вже провели й швидше за все ця мистецька подія відбудеться у червні 2017 року. Така яскрава культурна подія, як концерт за участі трьох маестро, може стати знаковою культурною подією для Києва та всієї України у 2017 році і ми докладемо для цього усіх зусиль», — заявив Ігор Далічук, президент ЗАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка».

Після прес-конференції відбувся концерт, під час якого твори Євгена Станковича прозвучали в діалозі з найвідомішим композитором ХХ сторіччя Дмитром Шостаковичем. Варто відзначити, що другий етап проекту «Три С» майже цілком присвячений Євгену Станковичу – композитору, який працює ледь не у всіх існуючих музичних жанрах: опера, балет, симфонія, камерно-вокальні та інструментальні твори. Крім того, Станкович написав музику до більш ніж 100 кінофільмів.
Протягом сезону 2016-2017 років проект «Три С» має охопити вісім українських міст – Київ, Чернівці, Харків, Ужгород, Одесу, Львів, Івано-Франківськ та Коломию.

Бизнесу нужны либеральные законы

Понедельник, 31 Октябрь 2016 14:18

 

Джерело: ФДК


ФДК. Финансовый директор компании: Григол, Вы — активный участник споров вокруг изменений в существующий Налоговый кодекс Украины. Поделитесь с нами личным отношением к происходящему.
Григол Катамадзе: Хочу отметить, что изменения можно вносить лишь в то, что уже является совершенным. И они периодически необходимы, т.к. мир не стоит на месте. О каких изменениях в существующий Налоговый кодекс можно говорить, если он не отвечает никаким принципам, существующим в налоговых системах успешных стран мира? Все опытные экономисты утверждают, что вообще ничего нового придумывать не стоит. Есть несколько свойств, которые должны быть присущи Налоговому кодексу. Одно из них — это гибкость. Нынешний Налоговый кодекс Украины сформирован так, что бизнес приспосабливается к нему, а не наоборот.

Напомню, в прошлом году изменения внесли 29 декабря, а в силу они вступили 1 января. Многое поменялось всего за 3 дня! Так государству поступать нельзя. Успешные страны создают гибкую налоговую систему, которая приспосабливается к изменившимся условиям. Сегодня мир стремительно меняется, ситуация вокруг Украины и внутри страны меняется, экономика меняется. Налоговый кодекс должен быть поворотливым в этом случае.

Мнение большинства людей, которые являются участниками бизнес-рынка — нужно принять совершенно новый Налоговый кодекс. Он обязан быть простым, прозрачным, доступным в понимании. Налогов должно быть меньше, ставки должны быть ниже. Обязательно стоит ввести мораторий на изменения. Конечно, не на 5 лет, но на 3 года обязательно. Это время просто необходимо для того, чтобы бизнес начал активно развиваться.

ФДК: Если уменьшить количество налогов и снизить ставки, каким образом тогда будет пополняться бюджет?
Г. К.: Когда начинаются споры на эту тему, часто можно услышать, что в этом случае увеличится дефицит бюджета. Но ведь это неправда. Давайте сядем за стол переговоров и разложим все, как говорят, по полочкам. Насколько эффективно государство тратит деньги, которые собирает в виде налогов? Например, государственные компании, как и многие другие, должны приносить прибыль. Но в Украине, как правило, их дотирует государство. И происходит это за счет взносов налогоплательщиков. Где логика? Также сегодня идет речь о том, что государственные служащие получают небольшие зарплаты. Это частично является стимулом коррупции. Может, тогда лучше сократить количество сотрудников в госструктурах в несколько раз и за счет этого увеличить им зарплаты? Стоит просто нанять ограниченное количество высококлассных специалистов, которые будут зарабатывать в 10 раз больше, чем они зарабатывают сегодня. Можно долго ходить вокруг заколдованного круга, если не будет кардинальных решений.

ФДК: Что, на Ваш взгляд, нужно предпринять в первую очередь?
Г. К.: Проведу небольшую параллель. В 90-х годах, после распада Советского Союза, наше государство было не в состоянии обеспечить людей работой, создать новые рабочие места. Тогда приняли Закон об упрощенной системе налогообложения. И после его вступления в силу произошел взрыв развития бизнеса. Стали массово открываться кафе, химчистки, рестораны, магазины, автозаправочные станции и т.д. Сегодня бизнесу тоже стоит дать возможность развиваться. Налоговая нагрузка в переходном периоде должна быть не больше 20–22%. Людям, которые имеют отношение к уже созданной налоговой системе, сложно сделать совершенно новый либеральный продукт. Например, в изменениях к Налоговому кодексу остается такое понятие, как «физическое лицо — предприниматель». Какая нагрузка будет на него? Суммируем 22% НДС и 18% НДФЛ. Получаем 40% нагрузки. Если убирать упрощенную систему, то нужно это делать так, чтобы дать возможность предпринимателю уплатить эти налоги. Бизнес должен зарабатывать не только на государственные нужды, но и на свои собственные. Как бы там ни было, государство все равно придет к тому, чтобы снизить налоговую нагрузку, но может быть слишком поздно.

ФДК: То есть те изменения, о которых сейчас столько говорят, бизнес не спасут?
Г. К.: Напомню, что в прошлом году, когда не смогли принять либеральный закон, был принят компромиссный вариант между парламентом и Министерством финансов. Многие специалисты в то время утверждали, что уменьшение ставки, которую ввели в декабре 2015 года, не выведет из тени зарплаты. Чиновники не поверили. Через полгода авторы закона поняли, что наихудшие прогнозы оправдались.
Сейчас ситуация аналогичная. Изменения, которые будут приняты, не дадут стимула для развития украинского бизнеса. Экономическое законодательство Украины должно иметь более лояльные условия для ведения бизнеса, нежели в соседствующих странах. И тогда на ее территорию придут инвесторы. И не только зарубежные, но и отечественные.

ФДК: Инвесторы неохотно вкладывают деньги в экономику Украины именно из-за несовершенного налогового законодательства?
Г. К.: На руках у украинцев сегодня находится не меньше $60 млрд. Эти деньги должны вращаться в украинской экономике. Теперь проанализируем следующие данные. В течение 2015 года за пределы Украины было выведено $6 млрд. Только за 6 месяцев 2016 года выведена аналогичная сумма. И где здесь логика? Этот вопрос задаст любой иностранный инвестор, который хорошо разбирается в цифрах. Ему будет непонятно, почему в стране, которая якобы создает все условия для инвестирования, выводятся деньги за ее пределы? То есть бизнесмены зарабатывают деньги в Украине, не веря, что в этой стране они могут работать, поэтому стараются по максимуму вывести их за пределы страны. Пока эта алогичность не прекратится, глобального прихода инвесторов не будет. Локально они будут появляться. Инвесторы придут в Тернопольскую, Львовскую области, Киев и т.д. Но это не изменит общей ситуации. Тем более после того, что произошло с банковской системой. Ведь не секрет, что за последние 2,5 года неимоверное количество банков прекратило свою деятельность. Здесь предлагаю сравнить ситуацию, когда 25 лет назад в страшном кризисе была Польша. Если поинтересоваться, сколько банков тогда было ликвидировано, то можно обнаружить, что практически ни одного. Наоборот, польские политики стимулировали своих граждан нести деньги в банковские структуры. Еще скажу, что новое законодательство должно дать возможность все задекларировать. Тогда мы будем знать, что не абстрактно, а реально на руках у украинцев находится $60 млрд, которые могут работать на благо экономики Украины.

ФДК: Вы считаете, бизнес сегодня готов честно уплачивать приемлемые налоги?
Г. К.: Я в этом уверен. С мая 2015 года я десятки раз общался с бизнесменами в разных регионах Украины. Недавно был в Ужгороде, где мы проводили круглый стол. Твердо могу сказать, что бизнесмены готовы уплачивать налоги, назначать высокие заработные платы сотрудникам.
Знаете, в странах Балтии раз в год проводится мероприятие, в рамках которого премьер-министр, министры, другие чиновники, общественные организации выходят на улицы и общаются с народом. Они рассказывают, почему стоит уплачивать налоги, что это дает людям, при этом они объясняют, сколько на эти деньги построено школ, дорог, что еще сделано с их помощью.

Мы решили провести такое же мероприятие в Киеве. Пригласили членов парламента, министра финансов. К сожалению, из представителей исполнительной власти пришла только руководитель фискальной службы города Киева. Почему в балтийских странах министр финансов и премьер-министр выходят на улицу, общаются с людьми и доносят им актуальную информацию, а в Украине с этим все так сложно? Потому что сложно пока сказать, что конкретно было сделано на уплаченные налоги. Это правда, что люди сегодня не верят власти, но с ними все равно нужно разговаривать, даже наталкиваясь на негатив с их стороны.

ФДК: Но что со своей стороны могут сделать представители бизнеса, чтобы их услышали?
Г. К.: Я считаю, что нужно громче и больше об этом говорить, в том числе проводить различные семинары и конференции. Потом наступит момент истины — выборы. И если до этого времени те политики, которые должны что-то предпринять, не услышат людей, люди сделают выводы. Поэтому не стоит бояться выборов.

ФДК: Как можно наладить отношения между бизнесом и банковским сектором? Ведь сегодня в банках нет программ на развитие бизнеса, ставки по займам высокие, процедура получения кредита сложная…
Г. К.: К сожалению, банковский сектор Украины по своему развитию пока еще отстает от потребностей времени. Для примера возьмем Грузию. Там банковский сектор действительно живет в 21 веке. Вот скажите, украинский чиновник может с реальной справкой о зарплате взять в украинском коммерческом банке кредит на квартиру или автомобиль? Нет. А грузинский чиновник это может сделать. Он получает высокую зарплату, а ставки по кредитам невысокие. При этом ставки по депозитам тоже маленькие. Сколько в Украине есть публичных банков, которые торгуют ценными бумагами на Лондонской фондовой бирже? Ни одного. А в Грузии уже задействовано 2 банка. Причем один из них вышел на Лондонскую биржу в 2006 году. Кстати, когда была горячая фаза 5-дневной российско-грузинской войны — банки были закрыты всего лишь 1 день. Даже тогда, когда танки были в 30 км от Тбилиси. Это также дало возможность сохранить экономику страны.

ФДК: Но банки себя тоже стараются как-то перестраховать. Может, все-таки проблему нужно решать на уровне государства?
Г. К.: Представьте, что у кого-то в банке на депозитном счету хранилось 5 млн грн. Потом произошла инфляция, гривня упала по отношению к иностранной валюте в разы. Дальше в банк вошла Временная администрация. В итоге вкладчик получил гарантированные 200 тыс грн. Кстати, я часто банкирам задаю вопрос — почему именно эта сумма является гарантированной? Пока мне на него никто не ответил. Итак, через год в государстве говорят, что в стране все хорошо, банки стабильны, экономика растет. Вкладчик, получивший всего 200 тыс грн, вернется в банк снова? Нет, даже при высоких депозитных ставках. Чтобы вернуть вкладчиков в банки, государству нужно принять такие законы, где будут прописаны моменты, которые обезопасят потенциального клиента. То есть дадут ему уверенность в том, что если банк рухнет, то вкладчик получит ровно столько денег, сколько он вложил в банк. Может, за минусом каких-то процентов в перерасчете, но никак не гарантированные 200 тыс грн. Другого выхода нет. Иначе 90% вкладчиков вновь деньги в банк не понесут.

ФДК: А как юридических лиц можно мотивировать, чтобы они оставляли деньги на сберегательных счетах в банках? Для них даже не предусмотрена гарантированная сумма в 200 тыс грн…
Г. К.: Вот это действительно глобальная проблема. Здесь просто нужно открывать экономику. Ведь в Украине она закрыта. Национальный банк чрезмерно все регулирует. Сравните, какие рычаги имеют центральные банки успешных стран, и увидите, что они очень ограничены. Банковское законодательство должно быть либеральным, но при этом не оффшорным.

ФДК: Как стоит управлять тем или иным сектором рынка?
Г. К.: Сейчас тот сектор, который хорошо работает, нужно лелеять. Знаете, ведь любой из секторов в экономике Украины перспективен, даже металлургия. Но пока в Украине пытаются полностью задавить его, новые заводы строят россияне и китайцы. Именно они завоюют этот рынок.
Вот в Украине в очередной раз приняли закон о продлении моратория на землю. Это значит, что рынка земли тоже не будет. Зря многие боятся некоего «капиталиста», который заберет себе весь чернозем. Никто украинскую землю отсюда не увезет. Наоборот, нужно создать рынок, где земля будет товаром. Необходимо просто мудрое законодательное регулирование. Например, если приходит иностранный инвестор, конкретно вписать в условия инвестирования все, что он имеет право на этой земле делать.

Еще очень часто как аргумент приводят Международный валютный фонд. Понятно, что любой инвестор, любая международная финансовая институция будут диктовать свои условия. И здесь должна действовать сила убеждения. Каждый заемщик, инвестор должен понимать, когда и как он вернет свои деньги. И опять мы возвращаемся к нелогичным вещам. То есть за пределы Украины выводится $6 млрд, при этом $1,2 млрд кредита правительство просит у МВФ. В Украине есть свои деньги. Но правительство их хочет в меньшем количестве взять под проценты за ее пределами.

Расскажу один пример, как в свое время поступило мудрое литовское правительство. Литва ранее, как и все постсоветские страны, была зависима от российского газа. Поэтому правительство страны решило построить собственный LNG-терминал. ЕС поставил условие сделать его изначально региональным, на все страны Балтии. Только в этом случае он был готов выделить деньги. Литовцы понимая, что процесс выделения денег может затянуться на длительный срок, нашли средства самостоятельно (около $1 млрд). Они своими силами построили LNG-терминал, сделали ответвление на Латвию и Эстонию, а потом обратились в ЕС за компенсацией. Этот подход я называю мудрым. Сколько времени в Украине идет речь о строительстве LNG-терминала в Одессе? И где он? Если в год из Украины выводится $6 млрд, неужели тяжело найти $1 млрд на строительство терминала?

ФДК: Если в Украине не произойдет глобальных изменений, то, получается, у бизнеса вообще нет шансов на дальнейшее развитие?
Г. К.: К сожалению, бизнес будет не развиваться, а просто существовать. Этого нельзя допустить. Сегодня ему необходимо развиваться стремительными темпами. Бизнес, скажем, не должен бояться, что его будут проверять различные силовые структуры. Фискальная служба Украины должна быть сформирована как сервисная служба. Представители бизнеса вообще должны забыть дорогу к ней и наоборот.

Недавно у меня был разговор с владельцем бизнеса из Эстонии, так он не знает, где территориально находится фискальная служба. Полицейская служба обязана функционировать отдельно, занимаясь аналитикой. Она должна проверять всевозможные риски и, убедившись на 100%, что бизнес где-то начинает обманывать, принимать меры. Нам нужен Налоговый кодекс, который не будет позволять встречных проверок, давать время на развитие бизнеса.

ФДК: Знаем, что Ассоциация сейчас разрабатывает новый Налоговый кодекс…
Г. К.: Да, его разработка в процессе. Постараемся скоро закончить.

ФДК: В Украине общественные организации и различные бизнес-сообщества имеют какое-то влияние на общую ситуацию в стране?
Г. К.: Я думаю, что те из них, у которых этого влияния не будет, просто перестанут существовать. Все зависит от команды той или иной организации. Но без них страну ждет путь в диктатуру.

Интервью подготовила
Ольга Шелест

 

AUUA 033_preview.jpg_525808981 

У четвер, 20 жовтня 2016 року, за підтримки Американської торговельної палати, в конференц-залі ACC відбулася презентація Американського університету України - першого і єдиного вузу країни, повністю гармонізованого з американською системою вищої освіти.
В рамках презентації директор університету Георгій Арвеладзе спільно з шанованими американськими професорами з Georgia Institute of Technology і Missouri School of Journalism розповіли про особливості навчальних програм нового університету і перспективи, які вони відкривають перед майбутніми студентами. Американські партнери університету акцентували увагу на тому, що Україні як ніколи потребує якісної освіти, оскільки відтік молодих розумів с кожним роком зростає, хоча тут є всі необхідні ресурси для створення вишу європейського рівня.
IT архітектор AUUA Ярослав Арчаков та генеральний директор Microsoft Ураїна Надія Васильєва провели екскурс у продукти та послуги світового рівня, які будуть доступні в AUUA. Завдяки співпраці з Microsoft всі студенти та викладачі університету матимуть можливість користуватися найсучаснішим ліцензованим програмним забезпеченням.

Кульмінацією вечора стала презентація унікальних форматів співпраці для представників українського бізнесу. Президент університету, Георгій Арвеладзе, запропонував гостям разом створювати навчальні програми, що базуватимуться на технологіях українських виробників та потребах ринку. Разом з українським бізнесом AUUA планує створювати навчальні курси, запрошувати спеціалістів підприємств ділитися своїм досвідом, проводити майтер-класи та практичні заняття з технікою та оснащенням своїх виробництв. Таким чином в майбутньому студенти вишу зможуть опанувати особливості того чи іншого бізнесу і здобути унікальний практичний досвід, а українські виробники отримають підготовлені кваліфіковані кадри, знайомі зі специфікою їхнього бізнесу.

Підтримати ідею такої співпраці прийшли партнери університету Олександр Громико (Засновник і президент KTD-Group) та Грігол Катамадзе (Президент Асоціації платників податків України), який висловив думку про те, що саме така форма навчання дозволить заповнити брак фахівців вузької спеціалізації та вирішити проблему структурного безробіття в країні.

 

DSC 1660_-.JPG_1719407551

25 жовтня ц.р. відбувся спільний семінар ВГО «Асоціація платників податків України» та юридичної компанії JUSCUTUM «ПДВ, податок на прибуток, ПДФО та перевірки платників податків. Проблеми, зміни, рішення 2016 та тенденції 2017 року».
Відкрив семінар Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе. Після короткої розповіді про Асоціацію він розповів, що кілька місяців тому Асоціація розпочала працювати над новим ліберальним Податковим Кодексом України. «Багато скептиків говорять про те, що не треба цього робити, але за останні два роки не один десяток разів вносились зміни до існуючого Податкового кодексу України. І що змінилось? Коли нещодавно Мінфін запропонував чергові зміни до ПК, ми зрозуміли, що треба не лише критикувати, а й самим теж щось робити, і або ми підготуємо самотужки новий проект Податкового кодексу, або немає сенсу взагалі в нашому існуванні.

DSC 1654_-.JPG_501758259

Наразі у нас вже практично готовий продукт, який ми хочемо презентувати 23 листопада ц.р. на Міжнародному економічному і податковому бізнес-форумі «Україна – LEVEL UP», де збереться більше 600 власників бізнесу та міжнародних експертів. У нашому проекті ми пропонуємо раз і назавжди амністувати бізнес: знизити кількість податків, податкові ставки та навантаження на заробітні плати».

Радник Президента ВГО АППУ Ганна Павлівна Білоцерківська додала, що у новому Податковому Кодексі Асоціації також будуть зміни в частині податку на додану вартість та розповіла присутнім бухгалтерам та фінансовим директорам підприємств з усієї України про останні зміни у електронному адмініструванні ПДВ.

DSC 1675_-.JPG_1719407551

Партнер податкової практики Адвокатського об’єднання JUSCUTUM Наталія Радченко зупинилась на практичних аспектах податкових перевірок: проблемах та їх вирішенні, а також перспективах таких перевірок у 2017 році: «Аналізуючи проект Податкового кодексу, розроблений Міністерством фінансів України на наступний 2017 рік, я не знайшла продовження мораторію на проведення перевірок, тож з 1 січня 2017 року всі платники податків можуть «чекати інспектора біля своїх дверей». За видами перевірки залишаться тими самими. Я знаю, що Комітет ВРУ під керівництвом Ніни Южаніної скептично ставиться до цієї норми, і маю зазначити, що мова йде про проект ПК, який існує на сьогоднішній день, і який треба буде ще раз перевірити наприкінці грудня».
Президент АППУ Грігол Катамадзе зазначив, що Асоціація зацікавлена в діалозі зі своїми членами. І цей діалог повинен бути корисним, перш за все для членів нашої Асоціації. Звернувся до учасників семінару з проханням повідомляти про наявність проблем у сфері діяльності, розглянути основні положення проекту нового Податкового Кодексу України та надати свої пропозиції, рекомендації, зауваження у термін до 10 листопада ц.р.

 

 

12 жовтня 2016 р. в рамках Ukrainian Fashion Week в Мистецькому Арсеналі відбулася презентація проекту «Сад 108 дерев» та показ перфомансу, присвяченого українському художнику грузинського походження Temo Svirely (1964-2014). Презентація пройшла за підтримки Президента ВГО «Асоціація платників податків України» Грігола Катамадзе та Голови ТВ АППУ у Дніпровській області Олександра Речицького.

Художні ідеї абстракціоніста Темо Свірелі, які він втілював у живопису, інтерпретували та розвили ансамбль митців – дизайнер Федір Возіанов та Гія Міміношвілі - в дизайні одягу, перфоменсі та в керамічній скульптурі.

У просторі 200 кв. метрів «висадили» умовний сад зі 108 квітучих дерев - 108 керамічних скульптур Гії Міміношвілі. Кронами цих «дерев» стали спідниці roundskirt від Vozianov з тканин з принтами абстракцій Темо Свірелі.

В просторі инсталяції відбувся перфоманс Федора Возіанова, де колекцію спідниць представили у вигляді міні-театральних композицій. Під час перфоменсу звучала музика Гії Канчелі та традиційний грузинський спів.

Проект надихався циклом абстрактного живопису Temo Svirely, в якому художник намагався передати енергію цвітіння саду, початок весни та свою тугу за садами Грузії. Два полотна цього циклу були представлені в експозиції.

Автор проекту та куратор - Ірина Воробйова. Над проектом також працювали Федір Возіанов (фешн дизайн, інсталяція, перфоманс), Гія Міміношвілі (скульптура, кераміка), Давід Самсонідзе (графічний дизайн), Сергій Гарбуз (інженер-конструктор по світлу), гурт «Хорея Козацька», Катерина Кузьменко (хореографія). Фото для інсталяції - Олександра Глядєлова.
Спонсори проекту: UA Consult, member of UA Group, Qvevvri Amoris (винороби), Грігол Катамадзе, Ніко Бежуашвілі, Тимур Бондарєв, Юлія Белякова, Олена Поліщук, Тетяна Швед-Бескоровайна, Хвіча Мепаришвілі.

На презентацію «108 дерев» завітало багато відомих гостей: хірург Ростислав Валіхновський, письменниця Лада Лузіна, телеведучий Слава Соломка, дизайнер Олексій Залевський, прима-балерина Катерина Кухар, художник Давид Шарашидзе та ін.

 

Джерело: www.aif.ua/

Украина в этом рейтинге заняла 21-ое место.

ЗАМКНУТЫЙ КРУГ

Большинство населения Украины, в особенности предприниматели, считают, что высокие налоги – зло. Они душат бизнес, заставляют уходить его в тень, из-за чего страдает бюджет, который недополучает прибыль и, как результат, страна не развивается. Тем не менее, не все так однозначно. Сам по себе тот факт, что в стране одни из самых высоких налогов в мире – не такая уж проблема. Ведь в этом же списке такие развитые страны Европы, как Франция, Бельгия, Австрия - у них налоги еше выше (см. инфографику).

«Величина налогов не является отражением благополучия населения и страны. Есть страны с высокими налогами и высоким уровнем жизни, и наоборот», - подтверждает Андрей ШЕВЧИШИН, ведущий эксперт информационно-аналитического центра FOREX CLUB в Украине.

По его словам, сейчас наша страна живет в основном благодаря налогам. В частности, в проекте Бюджета Украины на 2017 г. налоговые поступления составляют более 83% всех плановых доходов. За счет этих средств обеспечиваются все социальные, военные платежи, инвестиции, государственное развитие.

Проблема в другом: если страна предпочитает жить за счет высоких налогов, то в таком случае ей нужно позаботиться о том, чтобы скрывать свои доходы налогоплетельщики не могли. По словам А. Шевчишина, если бы украинская экономика не находилась на 40% в тени, налоговых платежей было бы достаточно для обеспечения нормальной жизнедеятельности государства, социальных платежей, поддержания развития. И нам не пришлось бы занимать.

Но из-за коррупционной составляющей и наличия «налоговых ям» (предприятий, которые используют для минимизации налогов, незаконного возмещения НДС из бюджета и т.д., часто они зарегистрированы на подставных лиц – Ред.) формируется благоприятная среда для развития теневого бизнеса. В итоге, с одной стороны, государство старается детенизировать экономику и нарастить налоговые поступления, а с другой – ищет возможности для налоговой оптимизации (уменьшения ставок). Получается замкнутый круг.

«В таком состоянии нужно либо ужесточить налоговое бремя и администрирование, либо обеспечить налоговую либерализацию. Второй вариант приведет к сокращению поступлений на начальном этапе реформы, но дальше последует рост поступлений за счет детенизации», - говорит А. Шевчишин.

ДВА ВАРИАНТА

Снижение ставок – более приемлимый вариант для бизнеса. Однако для этого государство должно располагать значительным ресурсом для покрытия дефицита в период снижения налоговых поступлений.

«Увы, на сегодняшний день, Украина не располагает свободным ресурсом и вынуждена привлекать средства от внешних кредиторов. МВФ, как главный заемщик, требует снижения дефицита бюджета (чтобы быть уверенным в возвращении долга, - Ред.), и не допускает возможность снижения налогов, по крайней мере на данном этапе», - констатирует А. Шевчишин.

В результате, мы либо должны отказаться от помощи МВФ и провести либеральную налоговую реформу (проект которой, к слову, был разработан и зарегистрирован в ВР в октябре прошлого года главой налогового комитета Верховной Рады Ниной Южаниной, и вызвал резкую критику представителей МВФ – Ред.), либо на какое-то время забыть о серьезном уменьшении налоговых ставок. Пока Украина предпочитает второй вариант, опасаясь лишиться поддержки кредитора.

Кстати, в новом меморандуме о сотрудничестве между Украиной и МВФ есть требование фонда активнее бороться с теми, кто уклоняется от уплаты налогов.

«МВФ предлагает предоставить ГФС право доступа к банковским счетам всех украинцев, - говорит Александр ОХРИМЕНКО, президент Украинского аналитического центра. - С помощью обычной сортировки по идентификационному коду можно будет вычислить лиц, у которых лежат крупные средства на депозитах. Проведя анализ, ГФС сможет без уведомления владельца банковских счетов, рассчитать сумму неуплаченных налогов на основании ранее поданных деклараций о доходах».  

В тоже время сохранение высоких налоговых ставок на долгое время, по мнению экспертов, пагубно для Украины. Так, Сергей ПОПЛАВСКИЙ, директор Фибо Украина считает, что это может нести положительный эффект только на некоторое время.

«Не стоит забывать, что большие налоги усложняют вход крупного инвестиционного капитала. Ни для кого не секрет, что инвесторы ищут хорошие условия, а выскокие налоги, бюрократия, и все еще большая коррупционная составляющая отталкивают приток инвестиций», - продолжает С. Поплавский.

Виктория Хаджирадева

МНЕНИЕ ПОПЛАВСКОГО

Позитивные изменения

«В налоговом законодательстве появились положительные изменения в сторону выхода из тени малого бизнеса. Это введение ставки в 10% для лиц, занимающихся индивидуальной деятельностью. Правда, с учетом ментальности граждан нашей страны, которые никогда не платили налоги, к примеру, за услуги репетиторства или ремонта бытовой техники, такой шаг может вызвать отторжение. Зато с точки зрения государства, оно получает еще один источник для поступления в бюджет.

Еще одним позитивным моментом являтся предоставление налоговых каникул для малого и среднего бизнеса. Конечно же, это позволит увеличить процент «белых» зарплат, поскольку временная неуплата налогов может компенсироваться платой налогов на зарплату.

Эти изменения могут создать положительный фон для нашего государства, особенно перед МВФ. Но все же большая налоговая нагрузка остается, и не факт, что она может кардинально поменять ситуацию в стране».

Сергей ПОПЛАВСКИЙ, директора Фибо Украина

ПОЗИЦИЯ КАТАМАДЗЕ:

Украине нужен либеральный налоговый кодекс

«Сегодня в Украине, в условиях когда более 70% зарплат выдаются в конвертах, когда на каждом шагу идет «оптимизация», а сплошь и рядом работают «налоговые ямы», когда уже 6 млрд за первое полугодие 2016 г. вывелось за пределы страны, бремя высокой налоговой нагрузки ложится на простого, честного налогоплательщика.

Поэтому в сегодняшних реалиях высокие налоги в Украине – это абсурд. Действующий налоговый кодекс - капкан для бизнеса, а налоговая система - минное поле, которое никто не пытается разминировать.

Нужен новый либеральный Налоговый кодекс с небольшим количеством налогов, с низкими налоговыми ставками и транспарентные правила игры с мораторием на изменения в налоговой системе на 3 года. Это сдвинет с места, наконец, огромный мощный экономический потенциал Украины и через 3-5 лет мы получим страну с новой модернизированной экономикой».

Григол КАТАМАДЗЕ, президент Ассоциации налогоплательщиков Украины

 

ads
ads
ads
ads
ads