Питання-відповідь

Опубліковано в Питання-відповідь Понедельник, 14 Апрель 2014 16:45

Запитання: Що таке документальна перевірка?

Відповідь: Згідно п.75.1.2. ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Запитання:  Згідно яких документів ДПС проводиться документальна планова перевірка?

Відповідь: Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок, який складається в органі ДПС де зареєстрований платник податку. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПКУ. Згідно п.77.4. ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Запитання: Які платники податків першочергово потрапляють у графік перевірок ДПС і як часто здійснюються там такі перевірки?

Відповідь: Згідно п. 77.2. ст. 77 ПКУ, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. слід зазначити, що згідно п.77.3. ст. 77 ПКУ забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Запитання: Який порядок допуску посадових осіб органів ДПС до проведення документальних планових виїзних перевірок?

Відповідь: Згідно п.77.6. ст. 77 ПКУ, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Податкового Кодексу України. А саме: посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови: пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. копії наказу органу податкової служби, що проводить перевірку, в якому зазначається підстава для перевірки, дата початку перевірки, тривалість перевірки та на кого накладений контроль за ходом проведення перевірки; службових посвідчень представників податкової служби, що проводять перевірку. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Згідно п.81.2. ст. 81 ПКУ, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Запитання:  Який порядок проведення документальних позапланових перевірок?

Відповідь: Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; - платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; - платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. - щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; - отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; - органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Запитання:  Які особливості проведення документальної невиїзної перевірки?

Відповідь: Відповідно до п.79.1. ст. 79 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Запитання:  Який порядок проведення фактичної перевірки?

Відповідь: Згідно п.80.1. ст. 80 ПКУ, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: - у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів; - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; - письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; - неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; - отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків; - у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Запитання: Які строки проведення виїзних перевірок ?

Відповідь: Згідно п.82.1. ст. 82 ПКУ, тривалість перевірок не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів. Підставами для подовження строку перевірки є: - заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки); - змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів. Загальний термін проведення перевірок не може перевищувати 60 календарних днів.

Запитання:  Які матеріали є підставами для висновків під час проведення перевірок ?

Відповідь: Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПКУ або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Запитання: Які документи надає платник податку для перевірки посадовим особам органам податкової служби?

Відповідь: Відповідно до п.85.2. ст. 85 ПКУ, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб (у форматі та порядку, визначених центральним органом державної податкової служби) копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки. Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної податкової служби та платник податків (його представник). При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У ході проведення документальної перевірки посадові особи контролюючого органу, що проводять перевірку, періодично доповідають своєму керівництву про хід перевірки, виявлені порушення, нестандартні господарські операції, фінансовий стан підприємства та інше.

Запитання: Який порядок оформлення результатів перевірок ?

Відповідь: Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого ПКУ. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строк протягом 5 робочих днів. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Запитання:  Хто приймає податкове повідомлення-рішення?

Відповідь: Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Запитання: Чи існують підстави для призупинення податкової перевірки?

Відповідь: Відповідно до пункту 82.4 статті 82 ПКУ однією з підстав для зупинення податкової перевірки є проведення експертизи. Стаття 83 ПКУ передбачає, що підставою для висновків, для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок, у відповідності до пункту 83.1.4. ПКУ є експертний висновок. Стаття 84 ПКУ визначає механізм призначення та проведення такої експертизи. Найбільш вживаними під час проведення податкового контролю є експертизи з приводу оцінки: наукових досліджень (вартість, доцільність); мистецьких творів (оцінка вартості, мистецтвознавча оцінка); відповідності стандартам та нормам окремих технічних одиниць технічним умовам; оцінки окремих порушень, виявлених органами ДПС під час перевірки щодо документального підтвердження та відповідності окремим нормам чинного законодавства, а саме: з питань дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку і звітності, економічній обґрунтованості окремих показників підприємницької діяльності, дослідження документів фінансово-кредитних операцій; визначення звичайної ціни (вартості) окремих товарів, робіт(послуг). Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта. Таким ініціатором, відповідно до п. 84.2 ст. 84, можуть бути: або платник податків, або керівник ДПС.

Запитання: Що повинно бути зазначено в документі про призначення експертизи?

Відповідь: В документі про призначення експертизи повинно бути зазначено: підстави для залучення експерта; прізвище, ім’я, по-батькові експерта; реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

Запитання:  Яку силу мають експертні висновки надані експертом під час здійснення податкової перевірки ?

Відповідь: Відповідно до ст. 82. і 83 ПКУ, експертні висновки є обов’язковою підставою для обґрунтування висновків при встановленні того чи іншого порушення. Обов’язком податкової служби є: прийняти інформацію зазначену в експертному висновку, а у випадку незгоди надати обґрунтовану критичну оцінку. Метою проведення експертизи за ПКУ є урегулювання конфлікту під час здійснення податкової перевірки, тобто на стадії досудової та слідчої перевірки. Ця норма ПКУ дозволяє уникнути порушення кримінальних справ та провадження адміністративних справ там, де урегулювання між органами податкової служби та платниками податків можливо провести під час проведення перевірок, що своєю чергою дозволяє економити бюджетні кошти.

Запитання:  Якими нормами законодавства регламентується діяльність експерта який здійснює експертизу під час податкової перевірки?

Відповідь: Відповідно, на таких експертів не поширюються норми Закону України «Про судову експертизу», але поширюються всі інші норми законодавчих та нормативних актів щодо здійснення професійної діяльності. Нормою п. 84.5 ст. 84 ПКУ прямо передбачено, що експерт має право ознайомитися з поданими йому матеріалами, які стосуються предмету експертизи, та просити надання додаткових матеріалів. Залучення додаткового матеріалу дозволяє експерту повно та всебічно вивчити предмет експертизи, а також суттєво обмежує можливості контролюючого органу зловживати під час перевірки.

Запитання:  Який порядок заповнення Звіту про суми податкових пільг неприбутковими організаціями у зв'язку з отриманням податкових пільг, зокрема графи "Сума податкових пільг"?

Відповідь: Відповідно до п.30.6 ст.30 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233 (далі – Порядок №1233). Порядок №1233 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг. Суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - Звіт) за формою згідно з додатком (п.2 Порядку №1233). У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п.3 Порядку №1233). Відповідно до п.4 Порядку №1233 у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" Звіту зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною податковою службою. Відповідно до Довідника пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, під кодами пільг 11020193 – 11020204 вказуються пільги з оподаткування неприбуткових установ і організацій, зокрема, доходи неприбуткових установ і організацій, звільнених від оподаткування податком на прибуток відповідно до ст.157 ПКУ. Отже, у графі "Сума податкових пільг" Звіту відображається сума податку на прибуток, яку неприбуткова організація мала сплатити до бюджету у випадку врахування отриманих сум у складі доходу.

Запитання: Які форми фінансової звітності повинні надаватись платниками податку на прибуток до органів ДПС?

Відповідь: Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (ч. 2 Закону № 996). Відповідні положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (ч. 2 Закону № 996). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39. Починаючи зі звітних періодів 2012 року, платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць (п. 1 підрозд. 4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ).

Запитання:  Який термін дії довідки про відсутність податкового боргу?

Відповідь: Довідка про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) надається у разі звернення платника податків із запитом про підтвердження відсутності податкового боргу. Відповідно до роз’яснень ДПА України, наданих листами від 02.04.05 №6063/7/24-1117, від 22.12.05 №12978/6/24-1115, довідка, як офіційний документ органу державної податкової служби, діє протягом 10 днів з дня видачі і відображає стан розрахунку платника податків з бюджетом на дату видачі довідки.

Запитання:  Чи може платник податків отримати від органів ДПС довідку про відсутність податкового боргу?

Відповідь: Згідно з листом ДПА України від 16.02.04 №2461/7/19-2117/116 із змінами та доповненнями, органи Державної податкової служби надають Довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) за формою, що додається. Довідка надається у термін до 15 календарних днів, який встановлено для розгляду звернень установ, підприємств, організацій та громадян підпунктами 4.2.7 та 4.2.11 пункту 4.2 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 р. N 315 (із змінами і доповненнями). Довідка надається платнику податків на підставі даних карток особових рахунків за умови відсутності податкового боргу. Довідки за наведеною формою надаються за письмовими заявами платників податків щодо підтвердження відсутності податкового боргу та у разі, якщо надання таких довідок передбачено відповідними нормативними актами. При цьому, у довідці вказується відповідний нормативний документ, що передбачає надання органом державної податкової служби такої Довідки, та назва установи (організації, закладу), до якої Довідку буде подано платником податків.

Запитання:  Яка адреса є адресою місцезнаходження юридичної особи, фізичної особи-підприємця (самозайнятої особи) або місцем проживання фізичної особи?

Відповідь: Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV із змінами та доповненнями та ст. 1 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців" (далі – ЦКУ) місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” із змінами та доповненнями (далі – Закон)інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру з відповідних реєстраційних карток, які заповнюються та надаються юридичними особами державному реєстратору. Органи державної податкової служби використовують інформацію щодо місцезнаходження юридичної особи з Єдиного державного реєстру. Згідно із ст. 29 ЦКУ місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також міститься інформація щодо місця проживання фізичної особи, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою-підприємцем.

Запитання:  Чи може неприбуткова організація бути платником єдиного податку?

Відповідь: Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (зі змінами та доповненнями) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності запроваджено для суб’єктів малого підприємництва, зокрема юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно правової форми та форми власності, в яких середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Згідно зі ст. 42 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб’єктом господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до ст. 157 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI діяльність неприбуткових установ і організацій не передбачає одержання прибутку. Враховуючи викладене, такі юридичні особи не є суб’єктами підприємницької діяльності. Таким чином, юридична особа, яка віднесена до Реєстру неприбуткових установ і організацій, що затверджений наказом ДПА України від 24.01.2011 р. № 37 не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і бути платником єдиного податку.

Запитання: Чи може юридична особа-платник єдиного податку заносити в Книгу обліку доходів і витрат не кожну операцію, а загальний підсумок за день або за тиждень чи за місяць?

Відповідь: Ні, не може. Згідно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженим наказом ДПА України від 12.10.99 N 554 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.99 за N 713/4006, в Книзі обліку доходів і витрат (далі – Книга) передбачено відображати рух коштів на банківському рахунку та/або в касі у хронологічній послідовності. Зокрема, у графі 2 «Дата та номер банківського та касового документа» Книги відображаються дата і номер первинного документа, яким оформлені облікові операції (наприклад, банківська виписка, платіжне доручення, прибутковий або видатковий касові ордери). Таким чином, в Книзі окремим рядком має відображатись кожна операція згідно із документом первинного обліку, а також підсумкові суми за місяць та звітний квартал.

Запитання:  В якому розмірі згідно із нормами Податкового кодексу застосовуються штрафні санкції до юридичної особи-платника єдиного податку за несвоєчасну сплату єдиного податку?

Відповідь: Починаючи з 1 січня 2011 року, платники податків несуть відповідальність, передбачену нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – Кодекс). У випадку порушення юридичною особою-платником єдиного податку граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Кодексу, а саме: у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Запитання: Чи може благодійна організація добровільно зареєструватися платником ПДВ у зв’язку із змінами, внесеними до Податкового кодексу?

Відповідь: Починаючи з 6 серпня 2011 року відповідно до пункту 182.1 статті 182 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України", встановлено, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку. Таким чином, починаючи з 6 серпня 2011 року благодійна організація може зареєструватися платником ПДВ за умови, якщо статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) такої благодійної організації перевищує 300000 гривень.

Запитання: Чи можна одну податкову накладну одночасно заповнювати як шляхом друкування даних, так і від руки?

Відповідь: Ні, не можна. Згідно із п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, податкова накладна може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. Одночасно листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 було повідомлено, що роздрукований бланк може бути заповнений від руки кульковою або чорнильною ручкою. В будь-якому випадку в одній податковій накладній не можуть бути одночасно окремі поля заповнені шляхом друку, а окремі поля - заповнені від руки кульковою або чорнильною ручкою. 27. Який порядок надання консультації органами ДПС з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства на запит фізичної особи - підприємця? Відповідно до п.п. 52.1. ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі -ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.п. 52.2 ст. 52 ПКУ). За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ). Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (п.п. 52.4 ст. 52 ПКУ). Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.п. 52.5 ст. 52 ПКУ).

ads
ads
ads
ads
ads