Новини АППУ (302)

 

Фахівцями Асоціації платників податків України практично завершено підготовку Глави «Перевірки» у Проекті ліберального Податкового кодексу України. При підготовці даної Глави фахівці врахували, що у зв’язку з переходом економіки до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, що призводить до необхідності формування урегулюванню нових взаємовідносин між фіскальними органами та платниками податків.
Проектом Кодексу визначено, що висновки актів перевірок можуть базуватися на підставі відповідних первинних, розрахункових та бухгалтерських документів, наявної інформації в органах ДФС України, експертних висновків, судових рішень, які вже не підлягають оскарженню та безпосередньо стосуються платника податків, який перевіряється органами Державної фіскальної служби України, узагальнюючих податкових консультацій. Тобто, чітко уточнена одна із суперечливих підстав для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок - судові рішення, але таки не всі «підряд»!
Останнім часом стало актуальним питання проведення документальних позапланових перевірок, призначених за рішенням суду (слідчого судді) – це другий суперечливий момент в чинному Податковому Кодексі України, вважають фахівці Асоціації. На практиці, діючи «у зв’язці» із працівниками контролюючого органу, судді зловживають своїми повноваженнями, здійснюючи тиск на платників податків. Але проблема пов’язана не з наявністю цих повноважень, а з відсутністю доброчесності та компетентності суддів, яким ці повноваження надані. Ми маємо надію, що вирішенням цієї проблеми буде успішне проведення судової реформи і оновлення суддівського складу. Гострота проблеми спричинена насамперед «легкістю», з якою можливо ініціювати таку перевірку – оскільки підстава перевірки та її наслідки містяться у різних законодавчих площинах, що спричиняє чималі труднощі платникам податків у протидії свавіллю податківців. 
Практика проведення документальних позапланових перевірок у межах кримінального провадження стала настільки поширеною, що ЗМІ описують випадки, коли в одній справі було призначено близько 1000 перевірок, більшість із яких є реально діючими. Але все це незаконно, вважають фахівці Асоціації, з наступних причин: 
виходячи з того, що нормами КПК України до компетенції слідчого судді не віднесено розгляду клопотань про призначення податкової перевірки. Проведення податкової перевірки не віднесено законодавцем до переліку заходів забезпечення кримінального провадження.
Не дивлячись на це судді приймають до свого провадження і розгляду клопотання слідчих про призначення податкової перевірки посилаючись на Положення ст. 93 ч. 2 КПК України, які передбачають збирання доказів сторонами кримінального провадження. Ця норма передбачає збирання доказів шляхом слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, та актів перевірок, проведення всіх процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Судді також обговорюють задоволення клопотань слідчих положеннями ст.84 ч. 2 КПК України згідно якої акт перевірки є процесуальним джерелом доказів, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою встановлено, що подання дозволу на проведення перевірок підприємств, організацій, фізичних осіб-підприємств не потребують у разі, якщо такі перевірки проходять за рішенням суду та на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК. Стаття 93 КПК передбачає право сторін обвинувачення та захисту на витребування і отримання актів перевірок.
При цьому витребування – це пред’явлення письмової чи усної вимоги про пред’явлення письмових документів чи предметів, виконання вимог адресатами, прийняття документів чи предметів ініціатором вимоги і фіксація цієї дії в кримінальному провадженні.
Витребування – слід застосовувати коли відомо, у кого і коли зберігається документи чи предмети і коли відсутня загроза того, що документ або предмет будуть знищені або змінені в період між вимогою і доставленням.
Отримання – це доставлення сторонами обговорення та захисту, посадовими особами та громадянами письмових документів та предметів із проханням про їх залучення до кримінального провадження з фіксацією даного факту.
Виходячи з термінів витребування та отримання слід зробити висновок, що законодавець у ст. 93 КПК України передбачив право сторін кримінального провадження на витребування та отримання вже існуючих на момент вимоги предметів та документів, а терміни витребування та отримання не передбачають ще і створення речей і документів.
Акт перевірки, який ст. 84 КПК України визнаний процесуальним джерелом доказів, може бути витребуваним при його наявності. Вимога, щодо проведення перевірки та створення такого акту не передбачена ст. 93 КПК України.
Разом з тим КПК України не передбачає такої слідчої дії, як проведення податкових перевірок: ст. 78 чинного Податкового кодексу України та її підпункт 78.1.11 пункту 78.1 з’явилися на світ після введення в дію КПК України (2012 р.). На момент введення в дію КПК в ч.2 ст. 36 та п.4 ст. 40 КПК України було закріплено право слідчого, прокурора, суду призначати перевірки.
В 2014 році у зв’язку з введенням в дію Закону України «Про прокуратуру» норми про право слідчого прокурора та суду на призначення перевірок були виключені із КПК, але в ПКУ вони залишилися і тепер фактично протирічать Кримінально-процесуальному кодексу як профільному нормативному акту.
Це дає підстави вважати, що ухвала судді і дії слідчого та прокурора щодо призначення податкової перевірки є прямим порушенням ст. 19 Конституції України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді із клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Призначення документальної позапланової перевірки є не слідчою, ні розшуковою дією та не є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому не віднесене законом до повноважень слідчого окрім хибного їх трактування в діючому Податковому кодексі України. 
Таким чином, Постанова КМУ № 408 від 13.08.2014 р., яка містить в собі посилання на необов’язковість дозволу на проведення перевірок підприємств, якщо такі перевірки проходять за рішенням суду та на вимогу службових осіб у випадках передбачених КПК України, яка є підзаконним нормативним актом, посилається на повноваження суду, які по суті не передбачені Законом (КПК).
Така невідповідність знівельована судовою практикою, однак по суті вимагає негайного усунення, шляхом внесення відповідних змін до ст. 93, 131, 309 КПК України, або від відповідного роз’яснення Пленуму Верховного Суду України. 
Фахівці Асоціації вважають, що призначення документальних позапланових перевірок у межах кримінального провадження – це інструмент тиску на бізнес.
Враховуючи зазначене, «отримане судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону» в Проекті ліберального Податкового кодексу України, розробленого фахівцями Асоціації не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки. 
Слід зазначити, що Проектом чітко встановлений вичерпний перелік підстав, порядок та особливості проведення документальних (планових, позапланових) перевірок.
Насамкінець, хотілося б порадити платникам податків, перш за все, про необхідність приділяти належну увагу веденню податкових документів, відслідковувати наявні податкові ризики, що дозволить запобігати негативним наслідкам від проведення документальної позапланової перевірки, а у випадку необґрунтованої перевірки - фіксувати всі правопорушення і оскаржувати у відповідних органах.
В даний час Асоціація платників податків України працює над подальшим вдосконаленням проекту Кодексу та відкрита до діалогу і співпраці з усіма, хто хоче надати раціональні пропозиції та зробити податкове законодавство справді ліберальним, що дасть можливість розвиватися українському бізнесу та економіці України в цілому. Будемо дуже вдячні кожному за надані зауваження, пропозиції та побажання не пізніше 01 квітня 2017 року.
Асоціація надає можливість усім бажаючим ознайомитися з повним текстом проекту Ліберального Податкового кодексу України та вже внесеними змінами до Проекту на сайті АППУ http://www.appu.org.ua/news/--04545/.
Президент АППУ Грігол Катамадзе
Посол

 

DSC 0823.JPG_1952564697

У інформагентстві «РИА Новости Украина» відбулася прес-конференція на тему «Нові податки та акцизи. Як виживатиме бізнес?». У ній взяли участь Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, експерт «Економічного дискусійного клубу» Євген Олєйніков та Керуючий Партнер аудиторської компанії «Капітал Плюс» Тетяна Шевцова.

З 1 січня 2017 року в Україні змінюється ставка єдиного податку. З прийняттям змін до податкового законодавства і зміною так званої «мінімальної зарплати», зміняться умови роботи суб'єктів підприємництва, зареєстрованих як платники єдиного податку. Підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень обернулося дворазовим зростанням податків для фізосіб-підприємців (ФОП), які працюють за спрощеною системою оподаткування. Навіть для тих, хто не показує дохід від самозайнятості, тепер є обов'язковою сплата єдиного податку та соціального внеску. Оскільки розрахунок єдиного податку та єдиного соціального внеску прив'язаний до розміру мінімальної зарплати, то її підвищення веде до підвищення податку для самозайнятих осіб. За даними сервісу Opendatabot, за три тижні до кінця 2016 року свої малі підприємства закрили приблизно 120 тисяч чоловік (всього їх 680 тисяч).

З 1 січня також зросли акцизи на алкоголь: на лікеро-горілчану продукцію на 20%, на пиво, вино і сидр на 12%. Фахівці ринку стверджують, що тіньовий ринок горілки в 2017 році може зрости до 65% проти 50% в минулому. Також на 40% збільшиться акциз на тютюнові вироби.

Експерти відзначають, що за останні кілька років були переписані норми Податкового кодексу України, які стосуються майже всіх видів податків. Підприємці звикли, що довгострокові плани розвитку з урахуванням податкового навантаження їм не побудувати. За словами «ліберальна реформа» і «поліпшення інвестиційного клімату» відчувається посилення процедур моніторингу та контролю підприємницької діяльності. І ведення бізнесу в Україні об'єктивно все більше нагадує війну за своє право заробляти гроші.

Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе презентував журналістам розроблений Асоціацією ліберальний Податковий Кодекс України та висловив сподівання, що вже у квітні проект представлять у Верховній Раді: «Якщо законодавці приймуть документ, то через півроку, починаючи з нового звітного періоду, в Україні діятиме нова система податків».

При цьому Грігол Катамадзе звернув увагу, що у Кодексі пропонується об’єднати податок на доходи фізичним особам з єдиним соціальним внеском: «У 2018 році ставка такого податку буде 32%, а потім буде зменшена до 28% у 2019 році й до 20% - у 2020р. Крім того, у ліберальному ПК передбачено альтернативу спрощеній системі оподаткування у вигляді діяльності мікробізнесу та малого бізнесу, які платитимуть за різними ставками і для яких буде встановлено річний оборот в 1 мільйон гривень і 1.5 мільйони гривень відповідно. Якщо ми приймемо такий ліберальний Податковий Кодекс, то у 2020 році ми вже житимемо в іншій Україні», - запевнив Г.Катамадзе.

«Спитайте у будь-якого бізнесмена, і він вам скаже: проблема будь-яких змін у Податковому Кодексі – це зростання хабарів органами, що перевіряють. І немає значення, чи ви платите податки, чи ні, перевірка приходить і вимагає хабаря. Також хочу звернути вашу увагу, що «відбілювання» зарплат призвело до того, що за 9 місяців 2016 року загальна кількість офіційно працюючих зменшилась на 120 тисяч. Чому? Тому що, якщо у бізнесмена, що платить «по-білому», немає «даху», завтра його знищать. Тому що йому треба показати оборот бізнесу, - а це ПДВ і багато іншого», - констатував Олександр Охріменко.

«Ми багато говоримо про інвестиційну привабливість, - зазначила Тетяна Шевцова. - Але для того, щоби прийшов інвестор, йому не треба розуміти, з ким і як домовлятися. Йому треба розуміти, що він прийшов у країну, де бізнес ведеться чітко, за правилами й нормами, по яким він може планувати свої податкові відрахування і свій бізнес. Наразі система взаємовідносин «влада – бізнес» у нас будується на засадах «договорняків», за принципом надання привілеїв одним і вичавлювання грошей з інших. Безумовно, така парадигма має бути розірвана, оскільки вона не дає економічної обгрунтованості виведення грошей з тіні».

 

 

26 січня 2017 р. в приміщенні ГУ ДФС у Тернопільській області відбувся семінар, організаторами якого виступили ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області, МГО "Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів" спільно з ДФС у Тернопільській області, розробником програмного забезпечення M.E.Doc, та ТОВ "Тер Аудит".

Лектори семінару розповіли про актуальні питання змін до податкового законодавства 2017 року: податкові різниці з податку на прибуток, мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум, податкову соціальну пільгу та хто нею скористається, нові ставки єдиного податку, особливості нарахування ЄСВ 2017, обмеження готівкових операцій. Також особливу увагу зосередили на підвищених розмірах трудових штрафів.

Учасникам надали можливість ставити запитання, на які давались зрозумілі та вичерпні відповіді. Присутні на семінарі змогли почерпнути багато корисної інформації, та позитивно оцінювали його проведення. Також приємно визнавати, що рівень професійної майстерності бухгалтерів, котрі постійно відвідують подібні семінари помітно зростає. Повний зал слухачів та 4 години професійного спілкування.

16179055 742547509241350_5134141103344299791_o16252006 742548915907876_1059490195740311583_o

В интервью Фокусу Григол Катамадзе рассказал, почему налоговая реформа не даёт результатов, как минимизировать влияние олигархов на украинскую политику и почему на последних парламентских выборах грузины не проголосовали за партию Саакашвили

Джерело: focus.ua

https://focus.ua/country/364623/

В кабинете у Григола Катамадзе сдержанный интерьер: тёмно-коричневая дубовая мебель, светлые обои и приглушённый свет. Нарушают строгий порядок картины с ярко-красными гранатами авторства грузинского художника Давида Шарашидзе. На одном из столиков лежит книга творца сингапурского экономического чуда Ли Куан Ю. Рядом с ней — проект нового налогового кодекса от Ассоциации налогоплательщиков, которую бывший посол Грузии в Украине возглавляет с 2015 года. Сам он хвастается, что даже создание обложки этого кодекса проходило под его чутким руководством.

В ежегодном рейтинге Paying Taxes по лёгкости уплаты налогов, проводимом PwC и Всемирным банком, из 190 стран Украина заняла 84-е место, потеряв за год одну позицию из-за увеличения времени на заполнение отчётности по налогам. Выходит, налоговая реформа в Украине так и не началась?

— Украина заслуживает быть в первой десятке стран по прозрачности системы уплаты налогов, благоприятным условиям для ведения бизнеса, и чтобы в тени было не более 5% экономики. Но после полутора лет на должности главы Ассоциации налогоплательщиков могу смело сказать, что реальных кардинальных изменений в налоговой системе Украины нет.

В чём причина?

— В том, что мало принять новый налоговый кодекс, каким бы либеральным и современным он ни был. Без комплексных изменений во всей государственной машине отдельно взятая налоговая реформа никакого эффекта не даст. Сейчас мы наблюдаем это на примере создания патрульной полиции. Обратите внимание, сколько проблем вокруг неё, а всё потому, что изначально не было реформы всей правоохранительной системы. То же происходит с налоговой реформой: за последние три года ни одно изменение в налоговое законодательство не улучшило бизнес-климат в стране. Например, в 2015 году вносились изменения по уменьшению ставки единого социального взноса. Благородная цель — уменьшить соцвзнос и нагрузку на заработную плату с 60% до 42%. Всё это делалось в надежде вывести зарплаты из тени. Но через несколько месяцев сами авторы этих изменений пришли к выводу, что никакого эффекта нет. Зарплаты в конвертах как были, так и остались. Похожую ситуацию наблюдаем и с изменениями в вопросе администрирования налогов. Не отрицаю — это важная составляющая любой реформы. Но предложенный механизм администрирования, который сводится к простому переносу управления из фискальной службы в Министерство финансов, будет безрезультатным.

Амнистировать и продать

То есть, по-вашему, налоговые изменения, инициированные правительствами Арсения Яценюка и Владимира Гройсмана, реформой назвать нельзя?

— Реальные шаги предпринимаются. Но у меня складывается впечатление, что реформа проводится или неумело, или с недостатком квалификации специалистов. Есть ещё и третий вариант, но его не хочу допускать, — это нежелание проводить реформу.

Какой, на ваш взгляд, должна быть налоговая реформа?

— Наша Ассоциация подготовила проект нового либерального налогового кодекса. Оппоненты постоянно приводят в пример жёсткую налоговую систему в Великобритании, Германии или Польше. Но нельзя сравнивать сегодняшнюю Украину, которая на начальном этапе активных преобразований, с современными Польшей, Германией и Великобританией. В своё время эти страны тоже прошли через либеральную реформу — облегчили жизнь бизнесу. В Великобритании малый и средний бизнес составляет 96% всех субъектов хозяйствования, охватывает 25% рынка труда и производит 20% ВВП страны. В Польше — это 94,7% от числа всех зарегистрированных субъектов, и они создают 54% ВВП. А теперь посмотрите на показатели малого и среднего бизнеса в Украине: 10–15%. Мы предлагаем уменьшить количество налогов с 13 до 9 и поэтапно снизить единый социальный взнос и подоходный налог. Было бы хорошо, чтобы предложенные нами изменения в налоговое законодательство вступили в силу с 1 января 2018 года. А до этого бизнес подготовится к этим либеральным изменениям. Одновременно предлагаем, чтобы в первые полгода работы нового закона прошла полная финансовая амнистия. Проще говоря, граждане Украины получат право зарегистрировать всё, что у них есть: движимое, недвижимое имущество, денежные средства, — без уплаты налога и уголовных преследований. Это даст возможность людям раз и навсегда задекларировать всё, что у них есть, независимо от того, каким образом имущество было нажито.

Сокращение налогов неминуемо приводит к снижению поступлений в госбюджет. Каковы компенсаторы?

— По нашим подсчётам, либерализация налоговой системы даёт полгода провала в поступлении средств в бюджет. Но изменения вступят в силу с 1 января 2018-го. До этого у Украины будет целый год, за который она должна подготовить максимальное количество государственных предприятий к продаже. Деньги от их продажи на некоторое время станут одним из компенсаторов. За этот период принятые либеральные изменения выведут из тени минимум 20–30% предприятий, а это дополнительно около 300 млрд грн в бюджет.

Год назад в интервью Фокусу вы сдержанно прокомментировали первые полгода работы нового главы Государственной фискальной службы Романа Насирова, сказав, что о реформе ГФС можно будет говорить, когда из фискальной она превратится в сервисную. Это произошло?

— Я и сегодня не берусь оценивать работу фискальной службы. Оценку ей даёт налогоплательщик исходя из того, насколько комфортно бизнесу или обычному человеку в общении со службой. По членам нашей Ассоциации знаю, что не очень комфортно. Определённый сдвиг есть, но фискальная служба продолжает работать по старым правилам.

Олигархи вне политики

У приватизации есть и другая сторона медали — олигархи, которые захотят забрать лакомые объекты. И это в условиях объявленной властью деолигархизации.

— Чтобы уменьшить влияние олигархов на политику, государство должно создать им соответствующие условия. Нужно понимать, что с богатыми людьми в стране не следует бороться. Наоборот, их должно становиться как можно больше. Думаю, что и сегодня вряд ли кто-то из украинских олигархов хочет плохого для своей страны.

Какие конкретные шаги необходимо предпринять для минимизации влияния олигархов на политику?

— Во-первых, нужно принять новый налоговый кодекс. Если в течение двух-трёх лет в Украине появится хотя бы 50% малого и среднего бизнеса, это будет тот пласт, на который сможет опираться государство. Во-вторых, все политические партии в стране должны финансироваться не олигархами, а государством. И ещё одна важная составляющая — это независимые медиа. Конечно, отбирать у олигархов их медиаресурсы — совсем нецивилизованно. Поэтому Украине нужно создать общественное телевидение и радио.

Всё, о чём вы говорите, уже делается. И общественное телевидение начали создавать, и закон о финансировании партий из бюджета ещё в прошлом году приняли. Почему нет результатов?

— Не хочу обидеть Зураба Аласанию (экс-гендиректор Национальной телекомпании Украины. Уволился, так и не завершив создание общественного телевидения. — Фокус), но если полтора года работаешь, должен быть результат. Например, когда я пришёл в Ассоциацию, тут был долг в 15 млн грн. Я нигде не говорил и о других проблемах: мне мешали, был отток членов Ассоциации. Но результат есть: долг погашен, отток мы остановили, сегодня членами Ассоциации являются 7000 организаций.

Грузинский вопрос

Ваш сын Ираклий руководил Николаевской таможней, но недолго, как и большинство представителей "грузинского десанта" в украинской власти. Почему экспаты уходят?

— Мой сын не ушёл с этой должности. Он проработал там 7 месяцев, а потом его перевели в Киевскую региональную таможню. Что касается моих соотечественников, которые совсем недавно пришли в украинскую политику, думаю, это из-за того, что в Грузии они были командой единомышленников. Плюс тогда у партии грузинского президента было конституционное большинство. В Украине им было сложно осуществлять какие-то изменения в отдельно взятом министерстве, не обладая всей полнотой власти. К тому же, если не считать министра здравоохранения Александра Квиташвили, который был первым лицом в ведомстве, во всех остальных случаях мои соотечественники были просто заместителями.

На последних парламентских выборах в Грузии народ поддержал действующую власть, несмотря на то, что, в отличие от предшественников, она не проводила никаких ярких реформ. Почему, на ваш взгляд, партия Михеила Саакашвили потерпела поражение?

— Я категорически не соглашаюсь с теми, кто говорит, что ситуация в Грузии сейчас не меняется в лучшую сторону. Например, полтора года назад правительство приняло программу под названием "Произведи в Грузии". Приведу конкретный пример: мои знакомые решили открыть производство одноразовой посуды. Отправились с проектом в один из крупных коммерческих банков и взяли кредит $1,5 млн под 9%. С этими документами пришли в министерство экономики. Там их проект утвердили буквально за неделю. И в эту же неделю им выделили земельный участок в Тбилиси под производство. Более того, 8% из 9% кредита в коммерческом банке погасит государство. Ещё в этом году правительство Грузии инициировало изменения в налоговое законодательство. Теперь с 1 января 2017-го в случае реинвестирования прибыли в собственное производство бизнес освобождается от уплаты налога на прибыль. И это только два самых ярких момента, которые я вспомнил. Уверен, только ради них граждане Грузии могли проголосовать за действующую власть.

Каким вы видите политическое будущее проекта "Рух нових сил" Михеила Саакашвили в Украине?

— Украина при всех своих внешних и внутренних проблемах остаётся демократическим государством с открытым гражданским обществом. Поэтому любая политическая сила имеет здесь право на жизнь. Если партия "Рух нових сил" правильно распорядится предоставленной ей возможностью убедить украинский народ в своей необходимости, то думаю, что она может иметь успех.

Григол Катамадзе: "Если в ближайшие месяцы Украине не откроют дорогу в Европу — это будет такая же роковая ошибка, какую на Бухарестском саммите в апреле 2008 года допустило НАТО, не приняв ни по Грузии, ни по Украине план действий для их членства в Альянсе. Тогда это стало сигналом для России, что она может делать на этих территориях что хочет"

Дипломатические вопросы

Вопрос к вам как дипломату. Предоставление Украине безвизового режима с ЕС снова отложен на определённый срок. После референдума в Нидерландах в Соглашение об ассоциации Украины с Евросоюзом внесли дополнения, в которых разъясняется, что соглашение не создаёт обязательств присвоения нашей стране статуса кандидата на членство в ЕС. Почему, на ваш взгляд, Европа тормозит евроинтеграцию Украины?

— Думаю, у Европы сейчас большая головная боль — миграция и беженцы с Ближнего Востока. Вот и есть определённые опасения по поводу Украины. В этом вопросе, кстати, нужно покритиковать в первую очередь украинскую власть. Она должна была чётко объяснить своим гражданам, что имеется в виду под визовой либерализацией. Она, конечно, упрощает процедуру получения виз, но никоим образом не влияет на нынешний механизм трудоустройства украинцев в Европе. Но если в ближайшие месяцы Украине не откроют дорогу в Европу — это будет такая же роковая ошибка, какую на Бухарестском саммите в апреле 2008 года допустило НАТО, когда не приняло ни по Грузии, ни по Украине план действий для их членства в Альянсе. Тогда это стало своеобразным сигналом для России, что она может делать на этих территориях что хочет.

В Европе образовался своеобразный тренд — к власти приходят пророссийские политики, они же евроскептики. Так произошло в Греции, Молдове, Болгарии и в ближайшее время может случиться в Нидерландах, Франции, Чехии, Италии. Граждане Великобритании проголосовали за выход из ЕС. Насколько велика угроза развала Евросоюза?

— Такие настроения, конечно, есть. И выход Великобритании очень сильно подействовал на ЕС. Тем не менее Европейский союз не ослабит своих отношений с Великобританией. Думаю, все эти евроскептические настроения в Европе продлятся недолго. Ведь с точки зрения и экономики, и безопасности ничего лучше, чем Евросоюз, ещё не создано.

Президент Грузии Георгий Маргелашвили не раз заявлял, что пребывание Михеила Саакашвили в Украине в то время, как у себя на родине он в розыске, плохо влияет на грузинско-украинские отношения. При этом Украина сегодня не представлена послом в Грузии. Это простое совпадение?

— Я очень переживаю из-за этой стагнации в отношениях между нашими странами. Обратите внимание, что и контактов на высоком уровне за последние несколько лет не было. А ведь в период президентства и Михеила Саакашвили, и Эдуарда Шеварднадзе этот диалог был очень активный, как на уровне президентов, так и на уровне премьер-министров. Конечно, то, что сейчас Украина представлена в Грузии на уровне chargé d’affaires (поверенный в делах. — Фокус) — плохо. Я владею информацией, что новое правительство Грузии намерено активизировать отношения в украинском направлении. Надеюсь, и Киев в ближайшее время назначит посла в Грузии.

Життя з "чистого аркушу"

Пятница, 27 Январь 2017 14:53

 

ВГО «Асоціація платників податків України» в проекті ліберального Податкового кодексу України» (у разі прийняття та набуття чинності Кодексу) пропонує запровадити з 01 січня 2018 року режим звільнення фізичних осіб – резидентів від юридичної відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про ЄСВ, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій тощо за будь-який період до дня набрання чинності Податкового Кодексу України , що реалізується фізичними особами шляхом добровільного декларування ними протягом 6 місяців з дня набрання чинності Кодексу належних їм доходів, іншого майна, майнових прав. 
Визнати задекларовані фізичною особою доходи, інше майно, майнові права такими, що одержані (оформлені) без порушення норм відповідного чинного законодавства.
Суб'єктами подання нульової декларації визнати фізичних осіб – резидентів, які є фактичними власниками, одержувачами доходів, іншого майна, майнових прав, щодо яких подається нульова декларація.
Держава забезпечує гарантії для суб`єктів подання нульової декларації:
- не розпочнеться провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій у зв'язку із задекларованими об`єктами;
- не може бути притягнуто до юридичної відповідальності стосовно об'єктів, щодо яких подано нульову декларацію, – з моменту подання такої декларації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику .
Суб`єкту подання нульової декларації передбачаються гарантії звільнення від обов'язку щодо надання інформації про джерела походження задекларованих доходів, іншого майна, майнових прав; нерозголошення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, його посадовими особами відомостей про суб`єкта подання нульової декларації та іншої інформації, що міститься в нульовій декларації, без письмової згоди такого суб`єкта, а також відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю, які стали відомі відповідному органу, посадовій особі у зв`язку із поданням суб`єктом нульової декларації. 
По суті – це амністія капіталів, ми всі почнємо жити "з чистого аркушу". Подання нульової декларації є добровільним. Це один із інструментів для виведення бізнесу з «тіні». Маємо велику надію, що Концепція запровадження нульової декларації стане одним із драйверів зростання української економіки. Цей захід допоможе, на нашу думку, детінізувати економіку України, поліпшити її інвестіційний клімат і створити передумови для високих темпів економічного зростання української економіки. Ми пропонуємо лібералізацію податкового законодавства. Вважаємо за доцільне надати можливість усім, без винятку, одноразового «очищення», задекларувавши всі активи, наявні на момент складання нульової декларації. З цього і почнеться відлік накопичення доходів і контроль витрат фізичної особи. 
Це впровадження буде обов’язковою "точкою відліку" кожного українця, яку пройшли всі країни. І тут вже не важливо виправдані були очікування Урядів країн або не виправдані, головне вони пішли на це. Наприклад, у Німеччині ще у 2003 році замість очікуваних 5 млрд. євро., до бюджету надійшло лише 1,5 млрд. євро. Серед країн, які проводили заходи з легалізації коштів та майна, є також Бельгія, Казахстан, Ірландія, Італія, Філіппіни, Індія, Пакистан, Франція, Росія, Грузія та інші. Вдалими прикладами вважають проведення легалізації в Індії, Італії, Бельгії.
Найбільш суттєвими факторами, що вплинули на успіх таких кампаній за кордоном, відповідні фахівці – дослідники цього питання відзначають:
- податкова легалізація проводилася в рамках податкової реформи;
- активне інформаційне супроводження та масова роз'яснювальна робота серед потенційних суб' єктів легалізації;
- помірний розмір податку (плати) при легалізації активів (слід зазначити, що наш Проект зовсім не передбачає плати податку із задекларованого доходу);
- забезпечення достатніх гарантій з боку держави щодо визнання легалізованих активів та гарантій для уникнення адміністративного та кримінального переслідування;
- можливість легалізації коштів та майна надавалася лише фізичним особам - громадянам;
- посилення контрольних заходів та покарання за порушення податкового законодавства після закінчення амністії (наприклад, застосування непрямих методів контролю доходів шляхом аналізу витрат фізичних осіб, посилення відповідальності за ухилення від сплати податків);
- створення умов, за яких використовувати не легалізовані кошти складно та небезпечно через неминуче настання покарання.
Головними чинниками успішної кампанії з легалізації коштів та майна можна вважати забезпечення належних стимулів до легалізації тіньових доходів, достатні правові гарантії з боку держави, та невідворотність подальшого покарання за використання не легалізованих доходів.
Авторському колективу АППУ часто задають питання стосовно причини відсутності в Проекті Податкового кодексу України застосування непрямих методів до платників податків, що начебто послабить інститут податкового контролю. Непрямі методи перевірок, на нашу думку, саме і пов’язані, в першу чергу, із декларуванням доходів. І тільки після 6 місяців відведених для добровільного декларування доходів, правильним буде введення застосування непрямих методів контролю доходів шляхом аналізу витрат фізичних осіб, які використовують факти і докази, що безпосередньо будуть невказані в документах. За допомогою непрямих методів систематично відслідковується діяльність або життя фізичної особи і тільки тоді буде можливість у контролюючого органу реально доказати що задекларований дохід не відповідає рівню життя засновників підприємства або господарській діяльності платників податків. 
Непрямі методи вже давно застосовують у багатьох розвинутих країнах світу для визначення суми податкових зобов’язань. Так, наприклад, у США було заарештовано ватажка ганстерів Аль Капоне. Чек, яким жінка «хрещеного батька» американської мафії Френка Кастелло заплатила за квіти, допоміг Службі внутрішніх доходів США виявити незаконно належну йому (незадекларовану) власність та недоплату податків 600 тис. дол. США.
Висновок:
податкову легалізацію необхідно провести в рамках ліберальної податкової реформи України, при активному інформаційному супроводженні та масовій роз'яснювальній роботі серед потенційних суб' єктів легалізації, при 100% забезпеченню достатніх гарантій з боку держави щодо визнання легалізованих активів та гарантій для уникнення адміністративного та кримінального переслідування для суб`єктів подання нульової декларації, звільненню їх від обов'язку надання інформації про джерела походження задекларованих доходів, іншого майна, майнових прав, при цьому забезпечити нерозголошення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, його посадовими особами відомостей про суб`єкта подання нульової декларації та іншої інформації, що міститься в нульовій декларації.
Президент АППУ Грігол Катамадзе

 

В офісі ВГО «Асоціація платників податків України» відбувся Круглий стіл за участю розробників проекту ліберального Податкового кодексу України АППУ на чолі з Президентом Гріголом Катамадзе та експертної групи «Реанімаційний пакет реформ». Зустріч була присвячена обговоренню ПК, обміну думками та кроків щодо координації зусиль для реалізації ліберальної податкової реформи в Україні.
Від ВГО «Асоціація платників податків України» як розробника Податкового кодексу України в засіданні взяли участь Президент АППУ Грігол Катамадзе, Генеральний директор Людмила Герасименко, Радники Президента АППУ Ганна Білоцерківська та Поліна Колодяжна, заступник керівника Управління захисту прав платників податків Гривнак Катерина, керівник відділу розробки перспективних напрямків діяльності АППУ Ірина Білотіл, старший юрист Маріанна Гусак, а також адвокат АО «КМ Партнери», експерт з оподаткування, один із авторів проекту Закону про запровадження податку на виведений капітал Олександр Шемяткін.
Від експертної групи РПР були представники: старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський, координатор групи РПР «Податкова реформа» Олег Гетман, економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, аудитор Олена Жукова та експерт ІСЕТ В’ячеслав Черкашин.

Відкриваючи зустріч, Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе подякував представникам РПР за те, що знайшли час приїхати в Асоціацію і наголосив: «Над проектом не працювали іноземні фахівці, для його розробки не залучались нічиї гранти. Документ - це плід праці малого і середнього бізнесу. В команді є колишні співробітники податкових служб. І це правильно - тільки вони, попрацювавши всередині нинішньої «порочної» податкової системи, знають, як перемогти цього «дракона». Вперше ми презентували цей Проект Податкового Кодексу України 23 листопада п.р. на великому бізнес-форумі у Києві, де були присутні понад 600 представників бізнесу. Тепер ми плануємо обговорити його положення по усій Україні - з фахівцями, виробниками, підприємцями, громадкістю та представниками влади.
Більша частина української економіки знаходиться в «тіні». Це не дає можливості розвиватися ні державі, ні її громадянам. Нам треба шукати вихід із кризи, створювати умови для бізнесу, залучати інвестиції в країну, стимулювати повернення в нашу економіку капіталу, заробленого в Україні. Ліберальний Податковий кодекс, який ми презентуємо, допоможе цього досягти.
Ми не претендуємо на винятковість у процесі створення ліберального Податкового кодексу України. Ми хочемо, щоб бізнес в Україні почав розвиватися. Починаючи розробку ліберального Податкового кодексу, ми хотіли його спочатку зробити, а потім обговорити з бізнес-спільнотою, щоб в результаті отримати ідеальний варіант.
З метою подальшого обговорення Проекту, уже протягом лютого – березня поточного року заплановані поїздки авторського колективу до 6 регіонів України, а саме, до:
- Сумської області
- Дніпропетровської області
- Київської області
- Миколаївської області
- Львівської області
- Тернопільської області.
Розраховуємо на те, що до квітня місяця цей продукт вже буде зовсім інший.
Разом з тим, Президент відзначив, що Проект ще на початку грудня 2016 року був надісланий представникам різних 22 профільних громадських організацій у відповідних галузях економіки України на опрацювання, зокрема:
Торгово-промисловій палаті України;
Українському союзу промисловців та підприємців;
Федерації роботодавців України;
Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України;
Українській асоціації сертифікованих бухгалтерів і аудиторів;
Асоціації «Укрводка»;
Дому марочних коньяків «Таврія»;
Корпорації «Укрвинпром»;
Асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн»;
Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів»;
Асоціації «Укрлегпром»;
Бізнес Коаліції «За детінізацію економіки»;
Асоціації «Біржові та електронні майданчики»;
Ліги страхових організацій України;
Асоціації спеціалістів по нерухомості України;
Асоціації фермерів та приватних землевласників України;
Юридичній компанії «Юскутум»;
Правовій корпорації «Татаров, Фаринник, Головко»;
Адвокатському об’єднанню «Яр. Вал»;
Народному депутату Сергію Таруті.
Асоціація платників податків України підтримала проект Закону про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств, авторами якого є Тетяна Шевцова та Олександр Шемяткін, оскільки це дозволить підприємствам показувати реальний прибуток та реальну звітність, так як згідно із цією системою оподаткування кошти, які залишаються в бізнесі, не оподатковуються. Цей законопроект був включений до Проекту ліберального Податкового кодексу України як Розділ ІІІ.
Значна частина пропозицій, які надійшли від учасників обговорення Проекту стосується саме цього Розділу. Всі пропозиції і зауваження, які отримує Асоціація з цього питання, направляються авторам законопроекту для опрацювання та можливого уточнення норм законопроекту.

На сьогодні свої пропозиції надали:
Університет Державної фіскальної служби України;
Юридична компанія «Юскутум» в даний час опрацьовує визначення розміру відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, отриманих від сплати податку платниками, що застосовують особливий режим оподаткування – мікро та малим бізнесом;
Федерація роботодавців України вважає, що проект Податкового кодексу містить низку позитивних норм, спрямованих на зниження податкового тиску та може стати однією з основ для обговорення напрямків вдосконалення існуючої в Україні податкової системи. Федерація та її представники готові прийняти подальшу участь у фаховому обговоренні та опрацюванні змін до податкового законодавства і створити для цього спільну площадку.
Корпорація «Укрвинпром» підтримує думку щодо недосконалості податкової системи України з її постійними та непередбачуваними змінами, які ускладнюють діяльність платників податків. Вони вважать за необхідне прийняття нової редакції Податкового кодексу, який повинен бути єдиним документом з новими підходами для покращення та стимулювання ведення бізнесу, залучення інвестицій, та підтримують пропозицію щодо встановлення мораторію на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років з моменту набрання ним чинності.
Також, Корпорація підтримує запропоновану Асоціацією диверсифікацію оподаткування сільськогосподарських підприємств у залежності від видів діяльності та зі свого боку пропонує запровадити нульову ставку сільськогосподарського податку на площі під багаторічними насадженнями до вступу їх у пору плодоношення, над чим Асоціація зараз працює.
Ліга страхових організацій України підтримує запропонований Асоціацією платників податків України Проект Податкового Кодексу України. Ними напрацьовані кілька пропозиції з метою покращення редакції і врахування актуальних проблем страхового бізнесу, зокрема конкретизовано термінологію, надано пропозиції щодо бази оподаткування в разі здійснення операцій з виплати прирівняних до виведеного капіталу платежів, бази оподаткування ПДФО.
Асоціацією «Біржові та електронні майданчики» направлені пропозиції стосовно визначення понять, які стосуються питань трансфертного ціноутворення.
Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України направлено листа з підтримкою «абсолютної більшості положень ЛПКУ та подякою «за розробку такої грунтовної праці! Безумовно прийняття ліберального Податкового України було б на користь економіці», зазначили члени Ради Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України Сергій Рогозний та Олексій Радон, якими надані пропозиції до окремих розділів Проекту: Загальні положення, Адміністрування податків, зборів, платежів та ПДВ, нерухомість, земля.
Грігол Катамадзе зазначив, що Асоціація зробила свій перший крок саме зараз, щоб проект Податкового Кодексу України пройшов широке громадське обговорення, був поданий в законодавчий орган за півроку, як цього вимагають Бюджетний та Податковий кодекси України, був прийнятий та набув чинності з 1 січня 2018 року.
В даний час фахівці Асоціації продовжують працювати над подальшим удосконаленням проекту Кодексу та відкрита до діалогу і співпраці з усіма, хто хоче надати раціональні пропозиції та зробити податкове законодавство справді ліберальним, що дасть можливість розвиватися українському бізнесу та економіці України в цілому.
Координатор групи РПР «Податкова реформа» Олег Гетман зауважив, що вони знайшли цілий ряд норм розробленого Проекту Податкового кодексу України дуже позитивними і запевнив, що погляди РПР та АППУ щодо конкретних кроків у впровадженні ліберальної податкової реформи в Україні збігаються на 90%

Володимир Дубровський та Ілля Несходовський представили Презентацію податкової реформи «Податкова реформа (бюджетний та податковий аспекти, пріоритети на 2017 рік)». Експерти зазначили, що метою реформи бачать створення податкових умов, сприятливих для сталого розвитку України.
Доповідачами було окреслено проблематику податкової та бюджетної системи України:
- на макроекономічному рівні: високий рівень податкового навантаження, пов’язаний з надмірним перерозподілом валового внутрішнього продукту
через публічні фінанси;
- на інституційному рівні: наявність архаїчної Податкової міліції:
каральна спрямованість політики цього органу, силовий та адміністративний тиск на бізнес, масові виїмки документації, серверів,
велика чисельність співробітників з невисокими заробітними платами,
відсутність прозорого відкритого конкурсу для прийняття співробітників;
- на рівні адміністрування податків: порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення, що призводить до помилок, а відповідно і до штрафних санкцій, наявність суперечливих норм законодавства, їх заплутаність, не систематизованість, наявність у податківців можливостей для дискреційного (вибіркового) підходу до застосування законодавства для різних платників податків, наявність у законодавчих актах норм непрямої дії через що велика кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними актами.
- на рівні адміністрування податків: порушення принципу стабільності, відсутність своєчасного методичного, консультаційного та технічного забезпечення, що призводить до помилок, а відповідно і до штрафних санкцій, наявність суперечливих норм законодавства, їх заплутаність, не систематизованість, наявність у податківців можливостей для дискреційного (вибіркового) підходу до застосування законодавства для різних платників податків, наявність у законодавчих актах норм непрямої дії через що велика кількість питань у сфері оподаткування регулюється підзаконними актами.

А також, доповідачами було визначені кроки щодо змін у оподаткуванні майна, доходів фізичних осіб-підприємців, ПДВ, податку на прибуток (перенесення моменту сплати податку з моменту його нарахування на момент виплати дивідендів або прирівняних платежів - перехід до моделі оподаткування лише виведеного прибутку), ПДФО, ЕСВ, адмініструванні податків, а також реформування податкової та бюджетної політики. Зокрема, як і АППУ, РПР виступає:
розділення між окремими інституціями законотворчої, сервісної та контролюючої функцій Державної фіскальної служби;
створення єдиного дата-центру, що консолідує всі державні ресурси та бази даних контролюючих органів при Міністерстві фінансів України;
ліквідація податкової міліції та створення окремого державного органу Служби фінансових розслідувань, з керівником та співробітниками, відібраними за процедурами аналогічними процедурам обрання членів НАБУ, суттєве підвищення їх посадових окладів, усунення дублювання функцій;
посилення відповідальності держави перед платниками податків за завдані збитки внаслідок дій, або бездіяльності.
Відмінність у підходах Асоціації та реанімаційного пакету реформ полягає у тому, що РПР не стала розробляти новий податковий кодекс, а пішла шляхом вдосконалення окремих частин вже існуючого. «Іноді бізнес не сприймає глобальні зміни, - пояснив Ілля Несходовський. – Але коли ми подаємо їх окремо, вони стають зрозуміліші. Наш найголовніший принцип: податки мають бути низькими, але їх мають сплачувати всі. Усілякі пільги – погано для економіки, оскільки порушує конкурентність».

 ВГО АППУ та експерти «Реанімаційного пакету реформ» домовилися й надалі тісно співпрацювати, об'єднавши зусилля для реалізації ліберальної Податкової реформи в Україні та в подальшому працювати спільно в робочих групах, надалі шукати спільні позиції щодо напрямків ліберальної податкової реформи в Україні та визначили загальні позиції та завдання, які поставили перед собою розробники проекту ПКУ АППУ та експертна група РПР:
1. Впровадження електронних сервісів для платників (Електронний кабінет, законопроект № 4117 – цифрові РРО, реєстр акцизних марок тощо);
2. Ліквідація податкової міліції та створення окремого державного органу Служби фінансових розслідувань , ліквідація дублюючих підрозділів в МВС і СБУ;
3. Запровадження податку на виведений капітал замість існуючого податку на прибуток (перехід до моделі оподаткування лише виведеного прибутку);
5. Зниження навантаження на Фонд оплати праці;
6. Реформування податку на нерухомість, в перспективі – оподаткування майна від його оціночної вартості;
7. Скорочення витрат бюджету, провадження фіскальної політики, спрямованої на зниження частки державних видатків ВВП до 37 %, витрати через публічні фінанси.
8. Щодо спрощеної системи оподаткування представники РПР нададуть АППУ драфт досліджень, зустріч з цього питання призначили на початок лютого п.р.

 

Шановні колеги!

Прийміть наші сердечні вітання з Новим роком та Різдвом Христовим !

Напередодні новорічних свят хочемо побажати, щоб у кожну Вашу оселю завітав Дід Мороз і виконав ваші найзаповітніші бажання.

Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому.

Зичимо Вам міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя ! Нехай Ваші серця будуть зігріті любов’ю і теплом, домівки повняться добром, радістю та Божим благословінням, а очі світяться щастям.

Нехай з останніми хвилинами Старого року Вас покинуть турботи та негаразди, а Новий - 2017 рік буде щедрим на цікаві плани, нові досягнення та професійні перемоги.

Бажаємо щоб Різдвяна зоря запалила у Ваших серцях вогонь віри та любові, надії та оптимізму, наснаги та невичерпної енергії !

22222

Хай буде Новий 2017 Рік
Схожий на диво,
Щоб кожен день жилося радісно й щасливо!
Щоб здійснилися задуми і мрії,
І щастям повнились надії!

З повагою, Голова Ради та колектив

ТВ ВГО АППУ в Тернопільській обл.

 

У Тернополі 14 грудня, вібувся регіональний бізнес-форум "Україна - країна підприємців", організований Приватбанком спільно з Українським союзом промисловців та підприємців. 

Основними питаннями форуму були проблеми створення та підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Форум складався з трьох панельних дискусій за участю представників влади, керівництва тернопільського регіонального представництва Приватбанку та місцевих підприємців. На форум прибули 200 учасників, серед яких представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також бізнес–об’єднання регіону, зокрема, представники ТВ ВГО “Асоціація платників податків України» в Тернопільській області.

Їх привітали голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голова облради Віктор Овчарук, директор Прикарпатського РУ Приватбанку Юрій Акуленко,  заступник голови правління УСПП Михайло Ібрагімов. Під  час форуму виступили місцеві підприємці, які поділилися своїм успішним досвідом.

Організатори форуму прагнули показати працюючим підприємцям і тим, хто бажає відкрити власну справу, реальні можливості та перспективи для втілення їх ідей, надихнули на прояв ділової ініціативи і продемонстрували практичні інструменти для створення чи розвитку бізнесу.

Головна мета проекту – сприяти за рахунок розвитку малого бізнесу створенню понад 1 млн нових робочих місць по всій країні.

 15440524 10207980074564176_6370149804249068825_o


 

DSC 0510

14 грудня у червоній залі Культурного центру «Кінотеатр Київ» відбувся показ трьох частин міжнародного кінопроекту «Моє дитинство». У презентаційній частині заходу взяв участь Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, за срияння якого під час його перебування на посаді Надзвичайного і Повноважного посла Грузії в Україні відбулися зйомки частини фільму, присвяченої Грузії.

Проект «Моє дитинство» об’єднав три короткометражні ігрові фільми – «Кров», «Мужицький ангел» та «Мій університет», зняті в Грузії, Україні та Італії за мотивами оповідань Нодара Думбадзе, Степана Васильченка та Ніно Палумбо. Автор проекту – Ірина Правило, український режисер, продюсер, член ГО Конгрес активістів культури, викладач Інституту екранних мистецтв КНУ ім. І.К.Карпенка-Карого, член НСКУ.

DSC 0521

Перша частина трилогії - фільм «Кров», знятий на чорно-білу плівку, став першим кінопроектом Україна-Грузія, ініційований українською стороною, за часи незалежності та першим міжнародним проектом КНУТКіТ ім.І.К.Карпенка-Карого. Друга частина - картина «Мужицький ангел», це унікальний приклад поєднання ігрового кіно та анімації. При створенні останньої було використано принцип перекладки, ретельно розробленої на західноукраїнському етнографічному матеріалі. Зйомки третьої частини кінотрилогії - фільму «Мій університет», за мотивами оповідання італійського письменника Ніно Палумбо, відбулись у жовтні 2014 року в Тоскані, Італія. Фільм знято на кольорову кіноплівку KODAK, придбану за власний рахунок режисера. На разі - це один з небагатьох українських фільмів, знятих на плівку останнім часом. Проект реалізовано за підтримки Італійського інституту культури в Києві та професіоналів в області кінематографії в Італії.

«Ми йшли довгих 6 років до завершення цього проекту, - каже Ірина Правило. – Для нас найважливіше те, що нам вдалося зробити проект спільної дії, причому не просто якоїсь невеличкої групи людей, а міжнародного рівня. Якоїсь миті ми відчули, що не ми обрали цей проект, а він нас - після Майдану стало зрозуміло, що тема дітей післявоєнного часу стала чомусь актуальна в Україні».

DSC 0529

Головна тема трилогії - становлення особистості піднімає важливі питання: повернення до найвищих людських та сімейних цінностей; гармонійного існування духовного та фізичного життя; звернення до традицій та звичаїв. Головні герої – хлопці віком 11, 6 та 15 років, що залишились без батька або без батьків у повоєнний час. Різні країни, різні культури, різні обставини, але одне дитинство. Герої вчаться розрізняти добро і зло, відчувають силу рідної крові та стають на шлях самовизначення та усвідомлення свого покликання.

«Творчість Нодара Думбадзе широко відома у всьому світі, багато його творів екранузівали, - сказав у вітальному слові Грігол Катамадзе. - Але той, який взяла Ірина Правило, було дуже важко екранізувати. Не було ніяких можливостей, ні фінансування, але ми змогли це зробити. Я думаю, що Нодар Думбадзе допомагав Ірині з небес, щоб цей фільм удався. За ці 6 років Ірина отримала багато нагород на різних фестивалях, і в Грузії, і в інших країнах. Але в нас з нею є така домовленість: обов’язково цей фільм, або навіть будь-який інший, який вона зробить, має бути відправлений на Канський кінофестиваль. Це дуже важливо, щоб фільм українського режисера, який він зробив про свою рідну Україну, про Грузію та про Італію, привіз перемогу з Канського кінофестивалю».

ads
ads
ads
ads
ads