Новини АППУ (302)

 

У 2016 році Асоціація платників податків України стала організатором першого та єдиного в Україні Міжнародної ініціативи «Clear Wave», який пропагує ведення прозорого, чесного і відповідального бізнесу.
«Clear Wave» відбувся 28 травня 2016 р. в м. Києві і проходив одночасно в найбільших містах Литви, Латвії та Естонії за участю перших осіб держав.
Метою акції було привернення уваги громадян до заохочення практики ведення прозорого бізнесу та впровадження принципів чесного ведення підприємництва. Проект спрямований на об’єднання зусиль політиків, членів парламенту, державних службовців, бізнесменів, представників шоу-бізнесу, молодіжних організацій, громадських діячів для подолання тіньової економіки, формування у суспільстві податкових знань та свідомості з метою сприяння добровільній і своєчасній сплаті податків, підвищенню соціального престижу українського платника податків.
Саме Асоціація платників податків України стала першою, хто долучився до нього в синхронному режимі з трьома європейськими столицями – Вільнюсом, Ригою, Таллінном, у яких цей захід існує вже понад 9 років.
Знаковим є те, що до ініціативи «Біла хвиля» на прохання Асоціації приєднався Університет державної фіскальної служби України, який безпосередньо готує майбутніх працівників фіскальної служби. Отриманий досвід під час проведення акції, думаємо став цінним надбанням в процесі професійного становлення.
ВГО «Асоціація платників податків України» отримала Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 227041 від 25.05.2017 року, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України щодо права власності на використання в Україні знаку «Біла хвиля».

svidostvo 1

svidostvo 2

 

resize o1Vrpqjeb86tcQlfu7EN4JMdiHLUkvms_980x590.jpg_1012850021

29 июня, на очередном съезде Ассоциации налогоплательщиков Украины был переизбран президент на следующие два года, передает корреспондент Front News International.

Им стал Григол Катамадзе, который возглавлял Ассоциацию в течение последних двух лет и сегодня был переизбран на посаду президента знову.

"Спасибо за поддержку, это действительно для меня большое доверие. Если такая единогласная поддержка,то это очень большая ответственность. И я попробую все сделать, что от меня зависит", - сказал Катамадзе.

Также на съезде Ассоциации были избраны 9 вице-президентов организации и утверждена стратегия развития Ассоциации до 2020 года.

«Мы сделали большое дело - мы сделали проект либерального налогового кодекса. И передали на рассмотрение исполнительной и законодательной власти. Мяч на стороне законодательной и исполнительной власти. Это совершенно новый продукт, он не просто называется либеральным, там меньше ставок налоговых, там уменьшено и количество, и сами ставки, там совершенно новый подход к малому и среднему бизнесу. Мы предлагаем ввести его в действие, потому что мы теряем время, уже осталось 6 месяцев до начала нового финансового года. Государство должно сделать шаг на встречу бизнесу, чтобы получить доверие к себе. А через три года будет количество малого и среднего бизнеса на уровне более 50% в ВВП, в то время как сегодня это 10-15%. Все успешные страны опираются на малый и средний бизнес, только Украина опирается на большой», - рассказал Катамадзе.

 


ВГО «Асоціація платників податків України» та Європейська Асоціація платників податків підписали Угоду про партнерство та співробітництво. Для урочистої події на запрошення українських колег до Києва прибув Генеральний секретар Європейської Асоціації платників податків, Голова Асоціації платників податків Баварії Майкл Єгер.
Угодою, підписаною на 5 років, передбачається встановлення партнерських стосунків між Асоціаціями платників податків різних країн, налагодження співробітництва з іноземними громадськими об’єднаннями з метою захисту підприємців від збільшення податкового навантаження держави, запобігання несправедливим утискам з боку фіскальних органів, забезпечення доступу до інформації про державні податки і витрати. Також сторони намагатимуться створити належні умови для посилення ролі громадянського суспільства в реалізації державної політики у сфері податкового реформування з урахуванням європейського досвіду та досвіду економічних реформ в Україні.

Партнери домовилися розпочати реалізацію спільних планів вже найближчим часом.

«Підписання цієї Угоди - дуже хвилююча подія, навіть незважаючи на те, що за два роки в Асоціації було багато зустрічей різного рівня. Це ще один важливий крок назустріч Європейському Союзу», - заявив Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.
«Те, що Ви робите, - справді дуже важливо, і нам потрібен такий сильний партнер з правильними цілями, - сказав Майкл Єгер. - Багато вже було зроблено в Україні, але ще потрібно багато змін, і зміни в податкову систему є одними із важливих. Я дуже радий, що ми маємо прекрасного партнера в Україні з новими пропозиціями щодо нового податкового законодавства, зі своїм проектом нового ліберального Податкового кодексу України, який спростить податки і дозволить більше індивідуальної свободи. Це, власне, і є метою податкового реформування».

Європейський партнер також поділився думками щодо нагальних кроків для подолання корупції в Україні: «На мою думку, необхідно здійснити наступні кроки. Перш за все – забезпечити прозорість та доступ до інформації, тобто нам мають відповідати на запитання, щоб ми знали, що відбувається. По-друге – створити належну судову систему і забезпечити виконання рішень. По-третє, у країні мають бути незалежними прокурори, судді і ЗМІ».

На підписанні Угоди також були присутні Віце-Президент Асоціації платників податків України, Голова територіального відділення ВГО АППУ у м.Києві Павло Погиба, Президент Української Асоціації зовнішньої торгівлі Володимир Хандогій, Віце-президент Української Асоціації зовнішньої політики Олександр Купчишин, Президент Міжнародного комітету захисту прав платників податків Лора Апасова, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко, радник Президента АППУ Поліна Колодяжна.

 

 

IMG 9416.JPG_525808981

Президент ВГО «Асоціації платників податків України» прийняв участь у засіданні Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при Державній фіскальній службі України , що відбулося 20 червня 2017 року.

Взяли участь у засіданні Ради 49 її членів, в т.ч. Анатолій Кінах, Дмитро Олійник, Андрій Забловський та інші, а також 20 фахівців від структурних підрозділів ДФС України, в т.ч. Директор Департаменту організації роботи Служби Віктор Пригаровський, Директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук, начальник Офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов та інші.

Відкрив засідання Ради В.о. Голови ДФС України Мирослав Продан. Він розповів про результати діяльності Служби у 2017 році, в т.ч. про стан відшкодування ПДВ, повернення переплат, єдиний реєстр податкових накладних та про перспективи реформування Служби.
Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе у своєму виступі зазначив, що «…Безумовно, існує ряд проблем, які необхідно вирішувати невідкладно для забезпечення дотримання законних інтересів платників податків сьогодні, але я в своєму виступі хотів би зупинитися на необхідності докорінного реформування податкової системи України з метою її лібералізації, бо на моє глибоке переконання, тільки такий шлях дасть можливість зрушити з місця ті проблеми, які існують в оподаткуванні та адмініструванні податків.

IMG 9435.JPG_525808981

Численні зміни, які вносились до Податкового кодексу в останні роки, продемонстрували безсистемний підхід — вони дозволяли врегульовувати лише окремі проблемні питання адміністрування конкретних податків, але не були спрямовані на проведення системної податкової реформи.

У сучасному житті і бізнес, і влада мають працювати на паритетних засадах, враховуючи інтереси один одного, а іноді, навіть і йдучи на компроміс. Адже попри природну зацікавленість кожного платника віддавати до бюджету чим найменше, все ж таки необхідно віднайти той баланс, який дозволить забезпечити покриття державних видатків з одного боку, а з іншого не допустити занепаду та знищення бізнесу. Саме в пошуках такого компромісу, який би стимулював бізнес вести свою діяльність прозоро та дав би можливість розвиватися, а не намагатись вижити, фахівцями Асоціації і було підготовлено проект ліберального Податкового кодексу України, який на нашу думку повинен забезпечити дотримання такого балансу. Була виконана величезна робота, ми залучили представників 23 профільних організацій, а також фахівців з бізнесу з усіх регіонів України. Ми розуміли, що скорочення кількості податків та зменшення їхніх ставок дасть можливість виходу економіки України із «тіні» і, в свою чергу, забезпечить збільшення надходжень до бюджету. Проект ліберального Податкового кодексу України, вперше був представлений на Міжнародному бізнес-форумі «UKRAINE LEVEL UP 2016. БИТВА ЗА БІЗНЕС: ПОДАТКОВА РЕФОРМА ЧИ ХАОС?», що відбувся у Києві 23 листопада 2016 року, співорганізатором якого виступила Асоціація платників податків України.

IMG 9292.JPG_525808981

За період з 8 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, Асоціація здійснила презентацію проекту ліберального Податкового кодексу України у 15 областях та провела 19 круглих столів, участь у яких взяли представники влади, бізнесу, громадських організацій та науковці. Ми вислуховували в кожній області, під час кожного круглого столу всіх, хто був небайдужим, хто надавав раціональні пропозиції і обґрунтовані критичні зауваження, багато з яких нами враховано. Українські підприємці бачать та оцінюють проблему зсередини, тож низка Круглих столів дала змогу покращити ліберальний Податковий Кодекс та змінити його майже на 75%.

Ми впевнені, що прийняття нового ліберального Податкового кодексу України із запровадженням податку на виведений капітал та значним зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці, наряду з одночасним запровадженням з 1 січня 2018 року режиму звільнення фізичних осіб від юридичної відповідальності шляхом одноразового добровільного декларування ними протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Кодексом належних їм доходів, іншого майна, майнових прав, дасть можливість вивести економіку України з «тіні» та стане переломним моментом для розквіту держави в цілому. 14 червня п.р. на засіданні робочої групи в Міністерстві фінансів України я передав на розгляд Держсекретарю цього Міністерства Євгенію Капінусу проект ліберального Податкового Кодексу України. Цим була підведена риска у підготовці проекту ліберального Податкового Кодексу України, розробленого фахівцями Асоціації разом з українським бізнесом.

IMG 9274.JPG_525808981

На сьогоднішній день звернення щодо підтримки даного проекту нами направлені до Прем’єр–міністра України, Голів Комітетів Верховної Ради України, що відповідають за економічний напрямок роботи, Голів фракцій та депутатських груп у Верховній Раді України, народним депутатам України-членам Ради АППУ, Міністерству фінансів України, Університету Державної фіскальної служби України та ГО «Інститут податкових реформ».
Слід зазначити, що прийняття лише одного Податкового кодексу недостатньо для розвитку економіки в Україні, необхідно проводити комплексну політику реформування, зокрема: вносити відповідні зміни до Митного, Кримінально-процесуального, Адміністративного кодексів, реформування у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, судову реформу, невідкладно створити Службу фінансових розслідувань, концепцію якої Асоціація публічно і послідовно пропонує вже протягом півтора року. Ми зробили свій перший крок саме зараз, щоб проект Податкового кодексу України пройшов широке громадське обговорення, був представлений в законодавчий орган за півроку, як цього вимагає Бюджетний і Податковий кодекси України, був прийнятий і набув чинності з 1 січня 2018 року. Ми сподіваємось на підтримку Проекту з боку української влади, оскільки в цьому документі зібрано всі раціональні та змістовні пропозиції щодо реформування податкової системи. Він може бути не ідеальним, і ми з цим погодимось, але лібералізація податків, що лежить в основі нового кодексу, призведе до становлення економіки країни…»
Наприкінці свого виступу Президент ВГО АППУ звернувся до В.о. Голови ДФС України Мирослава Продана та колег, які були присутні на засіданні Ради з проханням підтримати проект ліберального Кодексу України, розробленого фахівцями ВГО АППУ разом з українським бізнесом та передав його особисто Мирославу Продану.

 

 

15062017.JPG 219469798

14 червня на робочій зустрічі в Міністерстві фінансів України Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе передав до розгляду в мінфін проект ліберального Податкового Кодексу України.

«Сьогодні у підготовці проекту ліберального Податкового Кодексу була підведена риска. Передавши на розгляд владі проект ліберального Податкового Кодексу ми вийшли на новий, законодавчий рівень вирішення питання» - наголосив Грігол Катамадзе.

Держсекретар Міністерства фінансів України Євгеній Капінус висловив щиру вдячність ВГО АППУ за якісно новий проект реформування податкового укладу в Україні та наголосив на важливості ініціювання таких проектів громадянським суспільством.

Проект передано до владних органів більш ніж за півроку до початку нового фіскального року, що дасть змогу згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» ввести в дію ліберальний кодекс вже з 1 січня 2018 року.

«Ми сподіваємось на підтримку Проекту з боку української влади, оскільки в цьому документі зібрано всі раціональні та змістовні пропозиції щодо реформування податкової системи. Він може бути не ідеальним, і ми з цим погодимось, але лібералізація податків, що лежить в основі нового кодексу, призведе до становлення економіки країни», - зазначив Грігол Катамадзе.

У процесі роботи над Проектом представники ВГО АППУ мали змогу презентувати його в 15-ти областях України та поспілкуватись з бізнесом в регіонах. Українські підприємці бачать та оцінюють проблему зсередини, тож низка круглих столів дала змогу покращити ліберальний Податковий Кодекс та змінити його майже на 75%. У межах обговорень над ним працювали представники місцевої влади, органи державної фіскальної служби, бізнесмени, фахівці податкової справи, експерти та громадські активісти.

 

13 червня 2017 року у Тернополі  відбулась конференція «Бізнес та влада: ефективний діалог заради розвитку підприємництва та торгівлі», організований Тернопільською обласною державною адміністрацією та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. У заході взяли участь також начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат  та начальник Тернопільської митниці ДФС Оксана Антонович. Запрошеними на конференцію були члени і голова ради ТВ ВГО Асоціації платників податків України в Тернопільській області Дутка Ігор Степанович.

У рамках конференції відбулось засідання круглого столу, на якому учасники обговорили ефективні умови розвитку підприємництва через спрощення процедур торгівлі, врахування очікувань бізнесу під час реалізації державної політики ДФС в області, Тернопільської митниці ДФС, Держпродспоживслужби та управлінням  Держпраці у Тернопільській області.

На сьогодні однією  із найважливіших ініціатив Державної фіскальної служби, яка отримала підтримку, є збільшення мінімальної заробітної плати, що є ще одним кроком на шляху до виведення економіки з тіні, повного знищення такого явища, як "зарплата у конвертах", та збільшення надходжень до бюджету. Крім того, до кінця року ДФС України планує зробити так, щоб всі сервіси та послуги, довідки, витяги, які сьогодні надає ДФС, можна було отримати через Електронний кабінет без прямого контакту платника з посадовою особою. Таким чином, фактично виключити можливий фактор корупційної складової, який є при безпосередньому спілкуванні.

З приводу залучення наявних резервів додаткових надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів, вирішення проблем легалізації землі та заробітної плати, виведення економіки з тіні та покращення умов для розвитку бізнесу у чотирьох районах Тернопільщини нещодавно Ігор Комендат спільно із головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною провели робочу нараду.

В свою чергу Оксана Антонович звернула увагу присутніх на основних показниках роботи Тернопільської митниці за п’ять місяців цього року в частині наповнення державного бюджету, результатах Митного експерименту, обсягах зовнішньоекономічних операцій та роботу митниці зі створення сприятливих умов для полегшення здійснення зовнішньоекономічної діяльності та ознайомила зі станом впровадження реформ і ефектом від новацій у митній сфері, розвитком митних сервісів та усунення корупційних ризиків під час митного огляду та оформлення.



Вже не перший рік продовжується дискусійний ажіотаж навколо податкової реформи в Україні. Та замість нового Податкового кодексу, який би мотивував бізнес вийти з тіні, щороку приймаються точкові зміни до діючого. Хоча вони більше нагадують прагнення окремих лобістів та експертних угрупувань обстоювати певні корпоративні інтереси далеко не з державницьких міркувань

Джерело: журнал "Роботодавець"

На запитання, яким чином зробити податковий кодекс мотиватором відродження національної економіки, відповідає президент Асоціації платників податків України Грігол КАТАМАДЗЕ.

– Гріголе Шалвовичу, Ви багато років були Надзвичайним і Повноважним послом Грузії в Україні, а зараз є президентом Асоціації платників податків України. Чи не було це для Вас занадто різкою зміною сфери діяльності?

– Асоціація платників податків України нараховує понад 7000 малих і великих платників податку – підприємців, підприємств і банків. Це велика мережа територіальних організацій. А для мене – величезна відповідальність! До прийняття рішення її очолити мене підштовхнули друзі – колишні однокурсники. Звісно, були складнощі. Але я грузин з українським серцем. Коли моїй рідній Грузії були потрібні мої сили і досвід, я був пліч-о-пліч зі своєю Батьківщиною. Коли настав час допомогти Україні – моїй другій Вітчизні, – я разом із нею. Я дуже люблю Україну і вірю в український народ.

Зміни, яких потребує країна, назріли вже давно, і тільки лінивий або незрячий не усвідомлював цього. А дехто принципово протистояв модернізації рівня життя простих людей, євроінтеграції спільноти. Ці зміни були хворобливі для чиновників, бо усіх все «влаштовувало».

– Яких значних зрушень вдалося досягти за Вашого керівництва?

– Скажу так: Україна – не Грузія. І географічно, і ментально. Але проблеми однакові. Наприклад, податкове законодавство Грузії після радикального реформування, звільнення великої кількості урядників-канцеляристів стало досить зручним, простим і прозорим. У податковому кодексі зникли двозначності та щілини для корупційних проявів. А суть законотворчої мови стала зрозуміліша кожному пересічному громадянину, навіть малоосвіченому. Натомість українське законодавство, особливо податкове, – це пастка для бізнесу, насамперед, середнього і малого. Усі підприємці нарікають на недосконалість і плутанину, на міжрядковий зміст податкових статей, на знекровлення, а не оптимізацію бізнесової діяльності тощо.

Чим я можу похвалитися вже зараз? Напевно, невирішених питань залишилося ще дуже багато, але й позитивні зрушення є. Найголовніше, що законодавці почали нас чути, прислухатися до нас. Комітети Верховної Ради і Комісії Кабінету Міністрів України почали ретельно вивчати проблематику бізнес-середовища, зважати на прогалини й побажання. Адже сучасний Податковий кодекс України (ПКУ) не повинен більше містити різноманітних тлумачень, розмитих думок. Це – звід норм і правил, за якими має жити і діяти бізнес. Не ховатися, не шукати манівців, не виживати, а, дотримуючись правил, впевнено й успішно працювати – нарощувати економічні м’язи. В усіх розвинутих країнах світу здоровий бізнес-клімат – це запорука процвітання і впевненості у дні прийдешньому. І лише за таких умов будь-який «вірус» на кшталт корупції, бюрократії, лобізму не матиме ознак хронічної хвороби чи рецидиву.

– Вже багато написано про розробку Асоціації – ліберальний Кодекс. У чому його принципова відмінність від сучасного?

– Після року роботи в Асоціації ми прийшли до висновку, що зміни, які вносяться кожного року до податкового законодавства, – косметичні. Вони не дають результату, на який очікує бізнес та суспільство загалом. Існуюча податкова система абсолютно не відповідає сучасним викликам і вимогам. Світ змінюється, а податкова система України не дає можливості конкурувати українським виробникам і розвиватися бізнесу. Рік тому фахівці та експерти Асоціації вирішили створити новий проект. Ми вирішили повністю змінити структуру існуючого ПКУ, який, до речі, у всьому світі називають «другою Конституцією». Ми презентували його 23 листопада 2016 року на великому економічному бізнес-форумі, де були присутні понад 600 представників бізнесу. Було багато запитань, і ми вирішили, що потрібно продовжувати спілкуватись із бізнесом не тільки в Києві, але й по всій країні, для того щоб отримати відповідь на одне з найважливіших запитань: «Як думає бізнес?».

Ми провели 19 круглих столів, зустрічаючись з бізнесом у 15-ти областях України. Аудиторія всіх зустрічей склала щонайменше 3000 учасників – представників великого, середнього та малого бізнесу, фахівців, вчених, громадських діячів та ін. Після обговорення ми отримали на 75% змінений проект ПКУ. На сьогоднішній день ми вже готові передавати його законодавчій владі на розгляд і дуже сподіваємось на впровадження його в дію.

– У чому полягає ліберальність пропонованого ПКУ?

– Ми говоримо про лібералізацію з точки зору зменшення кількості податків. Наразі існує 13 податків, які варто скоротити до 9. Ми говоримо про зменшення тиску на бізнес. Це можливо завдяки об’єднанню двох податків в один: податку на фізичних осіб та єдиний соціальний внесок. І разом зі вступом в дію ліберального ПКУ цей податок буде встановлено на рівні 32% замість існуючих 42%. Наступні роки ми пропонуємо поступово скорочувати даний податок: 28% у 2019 р., а у 2020 р. вивести його на рівень 20%. Саме такий підхід дасть можливість вивести з «тіні» український бізнес.

Лібералізація ставок, нове ставлення до мікробізнесу, податок на виведений капітал, дерегуляція – все це сприяє лібералізації. Крім того, потрібно негайно організувати фінансовий контроль в Україні. Для цього треба об’єднати економічні підрозділи Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ і податкової міліції у Службу фінансових розслідувань, яку необхідно зосередити на аналітичній роботі та розслідуваннях. Звичайно ж, у такої структури буде і поліцейська функція, але це вже відійде на другий план.

Після прийняття нового ліберального ПКУ і вступу його в дію з 1 січня 2018 року ми пропонуємо оголосити мораторій на зміни податкового законодавства на 3 роки, щоб не було «шарпанини», аби бізнес і суспільство підготувались і зрозуміли нові правила.

Це сприятиме комплексній лібералізації економіки. Ми розуміємо, що лібералізація призведе до зменшення доходів до бюджету, але, за нашими розрахунками, не більше ніж на 6-10 місяців. Є багато компенсаторів для мінімізації цих втрат.

– Які переваги від ліберального ПКУ отримає бізнес?

– На руках у населення перебувають кошти у розмірі від 60 до 100 млрд. доларів. Упровадження проекту дасть можливість вивести ці кошти з «тіні» у банківський сектор, і з’явиться ресурс для отримання кредитів мікробізнесу, малому та середньому бізнесу.

Прийшов час відмовитись від спрощеної системи оподаткування (ССО) і створити новий підхід до мікро- та малого бізнесу. Мікробізнес ми поділили на дві категорії: перша – бізнес, який має обсяг доходу на рік до 2-х млн. грн., друга – до 5-ти млн. грн. Перша категорія буде сплачувати фіксований податок у розмірі 500 грн. на місяць. Друга категорія – 2% від обороту. Ці дві категорії три роки, за нашими пропозиціями, не повинні застосовувати розрахунковий апарат. Це буде величезний крок з боку держави по відношенню до мікробізнесу, до самозайнятих людей. Цим держава продемонструє бізнесу свою довіру. Бізнес, у свою ж чергу, відновить до держави довіру, якої на сьогоднішній день просто не існує. У ліберальному ПКУ чітко прописані умови існування мікробізнесу, задля уникнення зловживання ССО. Оскільки, ми бачимо, що нею «користуються» великі компанії, переймаючи всі її пільги.

У кодексі є розділ, що стосується податку на виведений капітал (ПВК). В основі його лежить проста ідея: бізнес, що реінвестуватиме прибуток у власне виробництво, буде звільнятися від сплати податку на прибуток. Але у випадку виведення капіталу, дивідендів або роялті ПДВ залишиться.

Нещодавно я натрапив на статистику, що свідчить: за часи незалежності з України виведено 148 млрд. доларів. Якщо припустити, що такі цифри існують, то це надзвичайні суми. Тож треба приймати такий закон, який стимулюватиме бізнес залишати гроші в країні, а не ухилятись від сплати податків. Ці пропозиції дадуть можливості раз і назавжди вирішити питання кризи економіки України, дадуть можливості вивести економіку та бізнес з «тіні».

– Ви також пропонуєте визнати всі задекларовані фізичними особами доходи законними. Чи справедливо це?

– Може й несправедливо. Але «все забрати і усім роздати», мабуть, теж не мудро. У той час, коли буде мораторій на зміни, ми пропонуємо провести добровільне «нульове» декларування. Це потрібно для того, щоб всі громадяни України задекларували все, що у них є: добровільно, протягом 6 місяців. І держава не буде мати питань до цих людей, а визнає, що все, що вони задекларували, – це чесно зароблені кошти та майно.

Без ліберального підходу до декларантів великих і особливо великих статків, рухомого й нерухомого майна може настати колапс. А відтак, усі наші зусилля й очікування податкової реформи, детінізації капіталу не матимуть ніякого сенсу. Так вчинили й інші країни. Тож треба робити вибір: податкова реформа чи хаос?

– Яким чином активізувати платформу ліберального ПКУ в інтересах українського суспільства?

– Мова йде про те, щоб вперше за останні багато років прийняти новий ПКУ за півроку до початку фіскального року. Ця умова зафіксована у діючому ПКУ, але, на жаль, вона не враховується та порушується при внесенні змін. Ми відстоюємо думку, що новий ліберальний ПКУ повинен вступити в дію за 6 місяців до нового бюджетного року, а саме до 1 січня 2018 року. Це повинно дати суспільству та бізнесу час для підготовки до нових правил гри.

– Скільки часу потрібно буде, щоб відчути результат?

– При впровадженні ліберального ПКУ через 3 роки ми будемо мати долю малого і середнього бізнесу у ВВП України замість 10-15%, що є зараз, – 55%. А взагалі перший результат будь-яких реформ можна показати вже за підсумком 6 місяців. Інший результат може бути помітний через рік, а якийсь – через 10 років. Деякі реформи, проведені в Грузії 12 років тому, дають результат лише сьогодні.

– Чому взагалі саме Ви вирішили узятися за проект ліберального ПКУ та почали змістовну роботу над ним?

– Ми профільна організація. Ми не хочемо просто критикувати владу, а намагаємося створити нову систему. Звичайно, може ми десь помиляємось – це не виключено. Вважаю, що ми як громадська організація робимо цим свій внесок. Я не хотів би просто сидіти в Асоціації і нічого не робити. Я прагну зробити свій внесок для того, щоб Україна стала сильною державою. І я бачу цю можливість, підготувавши проект ліберального ПКУ.

– Яка роль сервісних громадських об’єднань у процесі становлення України?

– Ми зараз живемо в абсолютно іншій країні, ніж вона була ще 3 роки тому, не кажучи вже про 5-10 років. Влада все більше відкривається під тиском громадськості. Ґрунтовнішим стає діалог між владою, з одного боку, та суспільством, громадськістю і бізнесом, з іншого. Якщо громадські організації будуть більш відкритими, більш активними, це сприятиме розвитку країни.

Україна не буде успішною, якщо контроль за діями влади не буде впливовим. Це і є головною метою громадських організацій, у тому числі й профільних.

 

05062017.jpg 665644548

На будівлі Податкової служби у Вашингтоні є напис: «Податки – це те, що платимо за цивілізоване суспільство».

Джерело: "Високий замок"

Платити податки не любить ніхто і ніде. Але цивілізована країна тим і відрізняється від корумпованої, що у ній чітко, а головне, зрозуміло, виписані справедливі фінансові правила гри, яких дотримуються усі без винятку. Оці складники – зрозумілість, справедливість і одні правила для всіх – є тими трьома китами, на яких будуються успішні економіки.

За словами президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків» Грігола Катамадзе, панацея для виведення української економіки з кризи – ухвалення нового Ліберального податкового кодексу. Проект такого закону ухвалили фахівці Асоціа­ції, відшліфували самі підприємці. «Сьогодні це вже не наш проект, а проект українського бізнесу», – каже Грігол Катамадзе. Про шанси нового податкового кодексу бути ухваленим у Верховній Раді, про ставлення уряду до ліберальних змін, про стосунки з Романом Насіровим та про обов’язок перед Україною Грігол Катамадзе розповів в ексклюзивному інтерв’ю «Високому Замку».

– Пане Гріголе, ви тричі були послом Грузії в Україні, що, до речі, трапляється вкрай рідко у дипломатичній практиці. А після Революції гідності погодились очолити Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація платників податків». Що вас так тягне в Україну, а головне – що тримає тут?

– Вперше ступив на київську землю влітку 1979 року після закінчення школи. Мріяв стати дипломатом. Шансів вступити у Московський інститут міжнародних відносин майже не було, тому вирішив спробувати щастя у Київському університеті (факультет міжнародного права. – Авт.). З того часу закохався у Київ. Зранку виходив на Хрещатик і не міг натішитися красою міста… П’ять років навчання у Києві – найщасливіші у моєму житті. Після закінчення університету повернувся у Грузію і дев’ять років працював в Міністерстві внутрішніх справ. У 1992 році, коли наша країна повернула собі незалежність, мене запросили у Міністерство закордонних справ. Обіймав посаду заступника керівника департаменту зовнішньоекономічних зв’язків МЗС Грузії. Наприкінці 1993 року до мене в кабінет зайшов тодішній заступник міністра і запропонував поїздку на навчання до Віденської дипломатичної академії. На той час Грузія була у катастрофічному стані, усі мріяли втекти за кордон. Віденська дипломатична академія щороку виділяла одне місце для МЗС Грузії. Не уявляєте, який був конкурс на це місце! Я, може, секунду думав і відмовився. Не міг у той час покинути родину на цілий рік, бо один в сім’ї працював. Але якраз у ті часи Грузія почала відкривати посольства за кордоном. І я сказав: коли відкриватимуть посольство у Києві, готовий там працювати на будь-якій посаді. Навіть водія. І через десять місяців я поїхав в Україну відкривати грузинське посольство.

– Багатий, розкішний Відень проміняли на бідну, нещасну на той час Україну?

– Україна ні тоді не була, ні сьогодні не є нещасною. Україна недооцінена. Європейці ще не знають, яка це унікальна країна і скільки може дати Європейському Союзу. Не розкусили її смаку…

– А що Україна може дати Європейському Союзу, крім дешевої робочої сили?

– Робоча сила, на жаль, справді дешева. Але цією робочою силою Україні самій треба скористатися. Треба будувати виробництво тут. Як це свого часу зробили китайці. Історичний досвід, багатокультурний спадок, який є в Україні, дадуть можливість збагатитися Європейському Союзу. Те саме можна сказати і про Грузію. Ці дві країни набагато більше дадуть ЄС, ніж ЄС їм.

– Що нинішня Україна може дати ЄС? Натомість ЄС може підтягнути Україну до своїх стандартів якості життя, справедливого правосуддя, поваги до людини…

– Те, що зараз відбувається в Україні, не українське. Це спадщина Радянського Союзу.

– Але це наші реалії. І ці реа­лії дають підстави говорити про нещасну Україну, яку століттями гнобили, а останні десятиліття безбожно грабували. Країна загрузла у корупції, а українці ніяк не можуть вибратися з перманентних політичних і економічних криз…

– Чекаю, коли українці скажуть: досить! Чому виїжджають на роботу за кордон? Чому в Україні не створені умови, щоб тут заробляти гідні гроші? Влада повинна зробити перший крок назустріч бізнесу. Українці не довіряють власній державі. Якщо не зробить кроку назустріч, то з проблем вибиратиметься ще довго. Який це крок? Понад 60 відсотків економіки в тіні. Це означає, що населення «на руках» має багато грошей, але ці гроші не працюють на економіку. Експерти кажуть: якщо з тіні вивести хоча б 10 відсотків, бюджет отримає 180 мільярдів гривень! Крім того, за роки незалежності з України було виведено 148 мільярдів доларів! Говоримо про залучення інвестицій, але гроші в Україну прийдуть лише тоді, коли інвестор побачить, що самі українці інвестують у свою країну, а не виводять гроші за кордон. Коли зустрічаюсь з українськими бізнесменами і кажу, що треба оголосити так зване нульове декларування, не всі це сприймають. Вважають, це несправедливо. А я переконаний, що люди працювали і заробляли за тими правилами, які були в країні, які влада створювала. Не можна їх поголовно вважати злодіями.

– Тобто ви за так звану амністію капіталу?

– У березні 2014 року я сказав, що після Майдану варто провести червону лінію і амністувати бізнес. Ця амністія не мала би стосуватися Януковича і його оточення. Це інша історія. Але щодо бізнесу амністію варто зробити. Чимало людей, які виводять гроші за кордон, є щирими патріотами України. Просто немає умов для інвестування у свою країну. Два роки тому група фахівців розробила законопроект, у якому передбачалося: якщо бізнес реінвестує прибуток у виробництво, то звільняється від сплати податку на прибуток. Чи це допоможе розвитку бізнесу? Звичайно! До сьогодні цей законопроект не прийнято! Ми його взяли як третій розділ нашого Податкового кодексу. Що робить Міністерство фінансів України? Зібрали робочу групу і почали працювати над новою концепцією податку на виведення капіталу. Навіщо?! Є готовий законопроект. Його розробили не в уряді? Ну то й що? Ухвалюйте! Не втрачайте часу! Та сама історія з Ліберальним кодексом. Кажуть, не на часі ухвалювати цілісний документ. Мовляв, новий кодекс приймали не так давно, в 2011 році. З того часу багато що змінилося. Якби до кінця червня, за шість місяців до нового фіскального року, парламент прийняв новий податковий кодекс одночасно з нульовим декларуванням та податком на виведення капіталу, бізнес та інвестори мали би час підготуватися до нових правил гри. Особливо це знаково для іноземного інвестора, який готовий приватизувати підприємства державної власності. Для нього це було б сигналом, що вже з 2018 року будуть нові, сприятливі для бізнесу умови.

Сьогодні частка малого і середнього бізнесу у ВВП країни – 10−15 відсотків. Це критично мало! У будь-якій успішний європейській країні, у тій же Польщі, – 60 відсотків. У Великобританії – 97 відсотків! Це свідчить про те, що жодна успішна країна не спирається на великий бізнес. В Україні малий і середній бізнес переважно у тіні.

У березні 2014 року я говорив про амністію капіталу. Не зробили. Промайнуло три роки. Зараз говоримо про лібералізацію. Не треба чекати ще три роки. Треба ухвалити новий кодекс і водночас оголосити на три роки заборону на внесення будь-яких змін у податкове законодавство. Через три роки частка малого і середнього бізнесу у ВВП буде понад 50 відсотків.

– Які принципові зміни пропонує проект Ліберального податкового кодексу?

– Скорочення кількості податків з 13 до 9. Пропонуємо об’єд­нати єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб в один податок. Зараз це 42 відсотки. Пропонуємо з 1 січня 2018 року – 32 відсотки, з 2019-го – 28 відсотків, з 2020-го – 20 відсотків. Спрощена система оподаткування свого часу, в кінці 90-х, коли держава не могла забезпечити людей роботою, була потрібна. Але останнім часом цією системою почали зловживати. Пропонуємо надати суб’єктам підприємництва статусу мікробізнесу та малого бізнесу. Статус «мікробізнес» надається підприємцям, які здійснюють роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках, займаються традиційними народними промислами, надають побутові послуги. Річний обсяг їхнього доходу не має перевищувати 2 млн. грн. Такі підприємці можуть працювати без касових апаратів і мають сплачувати фіксований податок – 500 грн. у місяць. Пропонуємо дати їм пільгові умови хоча б на три роки, щоб стали на ноги. У Таїланді бізнес, який заробляє 1800 доларів на місяць, взагалі не оподатковується. Якщо дамо українському мікробізнесу шанс розвиватися, українці не будуть масово виїжджати на заробітки за кордон, а зароблятимуть у власній країні. Щодо малого і середнього бізнесу, то якщо обсяг річного доходу не перевищує 25 млн. грн. на рік, тоді для платника ПДВ ставка податку 3 відсотки від доходу, якщо не платник ПДВ – 5 відсотків.

– Якщо б новий кодекс запрацював, як би це позначилось на надходженнях до бюджету?

– Власне це те, чого найбільше боїться уряд. Від півроку до 10 місяців буде спад надходжень до бюджету, але один з компенсаторів – кошти від приватизації великих державних підприємств. Навіть якщо не всі гроші, а лише частка вийде з тіні, це дасть величезний імпульс економіці. Від 60 до 100 млрд. доларів у людей на руках. Ці гроші підуть у банки, банки почнуть кредитувати економіку, і процес закрутиться. Податкова система в успішних країнах – гнучка. Життя дуже мобільне, відбуваються швидкі зміни. І там, де податкова система гнучка, вона швидко підлаштовується під зміни. В Україні навпаки – бізнес і суспільство змушені підлаштовуватися під те, що приймає уряд. У жодній книзі відомих діячів, які писали про успішні реформи у власних країнах, я не знайшов універсального рецепта успіху. Єдина річ, яка об’єднує усі ці книги, це велика любов до власної країни і бажання її змінити на краще, щоб люди жили гідно, в достатку.

– Ви, як президент Асоціації платників податків, вочевидь, мали контакти з керівником фіскальної служби Романом Насіровим. Які ваші враження і від цієї співпраці, і від цієї людини з вельми суперечливою репутацією?

– Мене обрали 29 травня 2015 року, за місяць до того був призначений Насіров. 1 червня я ініціював з ним зустріч, запропонував співпрацю. Тоді розмова не пішла… Сказав, що йому потрібен час, щоб увійти у курс справ.

Я почекав кілька місяців і знову ініціював співпрацю. Потрохи стосунки почали налагоджуватися. Але жодного разу я не ходив до Романа Насірова з якимось проханням. Наші стосунки мали виключно публічний характер. Якщо у бізнесу виникали проблеми, я їх озвучував або у публічних зверненнях до фіскальної служби, або через медіа. Зазвичай на наші листи була реакція пана Насірова. На цьому поставлю крапку. Тому що прізвище голови фіскальної служби не є важливим. Важливі правила гри.

– Для чого бізнесу держава так ускладнює життя?

– Не хочу стверджувати, що це робиться свідомо, але те, що це використовують, щоб зловживати, це факт. Півтора року тому ми казали, що фіскальну службу треба реформувати і розділити на дві складові. Одна – сервісна, яка допомагає підприємцям правильно робити бізнес. Щоб бізнес не ховався від податкової, а сам йшов за порадою і допомогою. Друга – служба фінансових розслідувань, про яку почали говорити, але наразі процес загальмувався. П’ять місяців вже минуло у цьому році. Торік ухвалили закон, що з 1 січня 2017 року не буде податкової поліції. Є закон, що вона не існує, а де-факто вона існує.

– Наскільки готова влада дати зелене світло лібералізації?

– Найближчими днями передамо наші напрацювання до парламенту. Вважаю своїм обов’язком, зокрема перед Україною, яку дуже люблю, зробити свій внесок у розбудову країни. Створення Ліберального податкового кодексу – моя ідея. У серпні 2016 року я зібрав колег і сказав: є два шляхи: один – критикувати владу, другий – пропонувати альтернативу. Ми запропонували! Тепер слово за парламентом і виконавчою владою. Мають шанс зробити історичний вчинок.

 

DSC 0478.JPG_1719407551

17 травня в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова відбулася церемонія нагородження переможців та призерів VII Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок», який проводить Асоціація українських правників. Президент ВГО «Асоціації платників податків України» Грігол Катамадзе узяв участь у нагородженні.
Конкурс проводиться серед шести категорій: I – учні 1-4 класів, ІІ – учні 5-8 класів, ІІІ - учні 9-11 класів, ІV – учні професійно-технічних навчальних закладів, V – студенти вищих навчальних закладів, VІ – представники різних вікових груп. Цього року членами журі було опрацьовано 529 робіт, а кількість учасників, залучених у втіленні проектів, сягнула майже мільйона осіб.

Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе нагородив переможців у другій віковій категорії, які посіли 1 та 3 місце. Одну з нагород отримали учні Вітрянського навчально-виховного комплексу Чернівецької області за соціальний проект «Трагедія голодомору». Діти організували тематичний вечір, покликаний поглибити знання молоді про роки голодомору в Україні та його наслідки для українського народу. Другу нагороду отримали учениці Крихівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Івано-Франківської міської ради Кравчук Христина і Батіг Вікторія за національно-патріотичний фоторепортаж «Крок назустріч».

DSC 0486.JPG_1719407551

Грігол Катамадзе звернувся з вітальним словом до учасників та присутніх: «Сьогодні, на жаль, настав дуже тяжкий шлях для цієї чудової країни. Україна багата талантами, які ми наразі бачимо. Саме за вами, талановитими дітьми України, майбутнє! І надзвичайно важливо кожному робити свою справу добре, тим самим розвиваючи країну. Ми, потужна бізнес-спільнота України, ВГО «Асоціація платників податків України», хотіли б зробити свій внесок у розвиток України. І тому, вже півроку працюємо над ліберальним Податковим Кодексом. На моє глибоке переконання, лібералізація податкового законодавства та всієї системи надасть можливість вийти з кризи. Україна повинна жити набагато краще ніж ми бачимо наразі, для цього вона має всі можливості та великий потенціал».
Як зазначив Президент Асоціації українських правників Василь Костицький, головна ідея конкурсу – популяризація духовних і моральних надбань, консолідація зусиль спрямованих на моральний розвиток особистості, здатної забезпечити країні гідне місце у цивільному світі, сприяння формуванню громадянської позиції та соціально-правової активності учнів та студентів, створення належних умов для прояву патріотизму, високих моральних цінностей, почуття любові до України.

 

ads
ads
ads
ads
ads