Новини АППУ (301)

 

 

http://bc-ua.org/novini/zayava/

Заява

Прем’єр-міністру України

Гройсману В.Б.

Міністру фінансів України

Данилюку О. О.

Представники українських бізнес-асоціацій висловлюють занепокоєння з приводу заяв вищого політичного керівництва держави щодо перенесення дати ліквідації дискреційного податку на прибуток та переходу до оподаткування виведеного капіталу.

Відповідно до рішення Національної ради реформ 2016 року, а також згідно з нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», моментом відміни одного з найбільш корумпованих та дискреційних податків в Україні – податку на прибуток підприємств – та його заміни податком на розподілений прибуток має стати саме 01 січня 2018 року. Більше того, цим самим законом регламентовано внесення проекту закону щодо запровадження нової системи оподаткування прибутку підприємств на голосування до Верховної Ради України до липня 2017 року.

Зміна концепції оподаткування прибутку підприємств є системною реформою, що здатна значно скоротити загальний рівень корупції у податковій сфері. Незважаючи на те, що, за підрахунками профільних експертів, запровадження нової системи оподаткування прибутку може скоротити бюджетні надходження на 25 млрд. грн. у перший рік після запровадження моделі ПнВК, його позитивний вплив на інвестиційне та бізнес середовище забезпечить додаткове економічне зростання на рівні 2% ВВП.

Крім того, ліквідація податку на прибуток та перехід до моделі ПнВК суттєво спростить адміністрування оподаткування прибутку підприємств та необхідності у перевірках, зменшить корупційні можливості і зловживанняз боку податкових органанів та збільшить внутрішній інвестиційний ресурс підприємств.

Враховуючи вищезазначене, представники громадянського суспільства та бізнесу закликають Кабінет Міністрів виконати рішення чинного законодавства та Національної Ради реформ і на засіданні Кабінету Міністрів України 20 вересня 2017 року розглянути та винести позитивне рішення стосовно погодження проекту закону про запровадження з 1 січня 2018 року оподаткування виведеного капіталу та внести проект на розгляд до Парламенту.”

Підписи:

Аптечна професійна асоціація України

Асамблея ГО МСБ

Асоціація виробників молока

Асоціація ділового туризму України

Асоціація суднобудівників “Укрсудпром”

Асоціація соціально-економічного розвитку галузей транспорту, зв’язку та інформатизації “Трансінфоком”

Асоціація “Міжнародна бізнес-асоціація”

Асоціація консультаційних та експертних фірм “Укрконсалтінг”

Асоціація приватних роботодавців

Асоціація сприяння організації будівництва та його фінансування “Укрміськбуд”

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація “Українських імпортерів риби та морепродуктів”

Асоціація «Українські пласмаси»

Асоціація «Укрбіопаливо»

Асоціація «Укркондпром»

Асоціація «Укроліяпром»

Асоціація імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів

Асоціація платників податків України

Будівельна палата України

Всеукраїнське громадське об’єднання підприємців “Нова Формація”

Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка

Всеукраїнський бухгалтерський клуб

Громадська спілка “Всеукраїнська Аграрна Рада”

Громадська спілка “Українське об’єднання ринків капіталу”

Експертна міжгалузева асоціація України

Італійська асоціація

Колегія юристів з морського права України

Ліга страхових організацій України

Міжнародна бізнес асоціація

Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор»

Національна організація роздрібної торгівлі

Національна Платформа МСБ

Спілку Українських Підприємців

Торгово-промислова палата України та регіональні ТПП

Турецько-українська спілка підприємців та промисловців

Українська Асоціація Виробників

Українська Асоціація Меблевиків

Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства

«Укрводоканалекологія»

Українська асоціація інвестиційного бізнесу

Українська торгівельна асоціація

Українська асоціація виробників тютюнових виробів “Укртютюн”

Українська асоціація скрапленого газу

Українська Бізнес Асоціація

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Українська Федерація Професіоналів Безпеки

Асоціація “Українські імпортери побутової електроніки”

Український клуб аграрного бізнесу

Український Союз Пожежної та Техногенної Безпеки

Українська фруктовая компанія

Фумігаційна асоціація

Враховуючи важливість введення податку на виведений капітал, який передбачає новий механізм оподаткування прибутку та має стимулювати інвестиції, в тому числі внутрішні, в українську економіку, ВГО «АППУ» звернулася 18 вересня п.р. до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана підтримати законопроект щодо запровадження податку на виведений капітал, узгоджений робочою групою при Міністерстві фінансів України.

Даний законопроект став Розділом ІІІ проекту ліберального Податкового кодексу України, розробником якого є ВГО «Асоціація платників податків України» разом з українським бізнесом.

ВГО «АППУ» переконані, що запровадження з 1 січня 2018 року цього податку не лише сприятиме розвитку бізнесу, а й посиленню довіри бізнесу до влади.

 prim 1

prim 2

 

5.jpg 1807817700

 13 вересня п.р. Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе прийняв участь у засіданні роботи Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. На порядку денному було дуже важливе питання щодо невідкладного внесення змін до ПКУ щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних». Проводила засідання Голова Комітету Ніна Южаніна.

Грігол Катамадзе у своєму виступі зазначив: «Ні для кого не є таємницею, що Асоціацією розроблено проект нового Ліберального ПКУ. Вже при його розробці були закладені чіткі норми, які стосуються податку на додану вартість і у випадку його прийняття ні в якому разі не будуть виникати подібні ситуації, наприклад:

- Право платника податку на бюджетне відшкодування не може бути поставлене в залежність від проведення або не проведення перевірок контрагентів до кінцевого продавця товарів (надання послуг);

- Платник податків – покупець не повинен нести відповідальності за невиконання постачальником його зобов’язань по сплаті податку шляхом позбавлення покупця права податкового кредиту із застосуванням штрафних санкцій.

Аналогічні норми статті 201.16 діючого ПКУ зовсім не передбачені в нашому Проекті.

Запровадженням з 1 липня поточного року механізму реєстрації податкових накладних створило проблеми як для покупців, які не мають можливості сформувати податковий кредит у відповідному періоді і при цьому якось вплинути на ситуацію, так і для продавців в частині невиконання своїх договірних зобов’язань перед контрагентами.
Як результат – значне погіршення ведення бізнесу, неправомірні втрати права на податковий кредит та понесення фінансових втрат внаслідок невиконання своїх зобов’язань перед контрагентами, необхідності залучення додаткових обігових коштів на сплату штучно створених податкових зобов’язань перед бюджетом, в окремих випадках – повне припинення ведення господарської діяльності підприємства.

Із самого початку надходження численних звернень від платників податків – членів Асоціації щодо ситуації, яка склалася по блокуванню реєстрації податкових накладних, Асоціація активно розпочала роботу з цього питання.

Для відстоювання законних інтересів платників податків та для підготовки обгрунтованого Звернення ВГО «АППУ» до Міністра фінансів України Олександра Данилюка та В.о. Голови ДФС України Мирослава Продана, Асоціація на офіційному сайті розмістила анкету-опитування для платників податків, у якій передбачила чіткі запитання з проблемних питань, які можуть виникати при блокуванні податкових накладних.

Попередні результати опитування свідчать про значне збільшення тенденції негативного впливу даного механізму на діяльність бізнесу.

А саме – до Асоціації вже звернулось понад 100 підприємств з різних регіонів України, які безпосередньо зіткнулися з блокуванням податкових накладних свого підприємства.
Серед них:

- у 65 % підприємств «паралізовано» ведення повноцінної господарської діяльності, а в окремих випадках – взагалі припинено;

- у 58% підприємств були випадки збою роботи Кабінету платника податків, внаслідок чого повідомлення про блокування приходили з істотною затримкою;

- 50% опитуваних підприємств скаржаться на те, що Комісією ДФС України при розгляді їх пояснень та наданих ними документів взагалі не був дотриманий термін 5 робочих днів;

- 58% платників податків скаржаться на те, що фіскальним органом не зазначається порушення конкретного критерію ризику (Наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. №567), що змушує в подальшому платників податків надавати копії підтверджуючих документів, які знову ж не задовольняють Комісію ДФС України».

Асоціація платників податків України, основною метою якої є забезпечення дієвого захисту законних прав та інтересів платників податків – її членів, зважаючи на створення в державі необґрунтованих перешкод для здійснення господарської діяльності суб’єктів господарювання, вважає:

що діючий механізм блокування податкових накладних має бути невідкладно призупинений та продовжений в тестовому режимі, визначивши при цьому окремі особливості, необхідні для недопущення зупинення автоматичного відшкодування ПДВ, як ініціюєте Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, що дасть можливість невідкладно внести корективи до роботи Системи автоматичного блокування податкових накладних, які повинні врахувати особливості бізнес-процесів і бізнес-операцій реального бізнесу, а також невідкладно доопрацювати Критерії блокування податкових накладних, враховуючи пропозиції експертів та бізнесу.

А головне, фахівці Асоціації вважають позитивним в законопроекті Комітету та підтримують норми, які невідкладно знімуть напругу з підприємств реального сектору:
- «Пропонується зареєструвати всі податкові накладні, реєстрації яких була зупинена з 1 липня 2017 року, крім тих по яким платниками нічого не було зроблено для їх розблокування – не подано документів до ДФСУ для прийняття позитивного рішення ДФСУ або не оскаржено негативне рішення ДФСУ в адміністративному або судовому порядку»;
- «Законопроектом не встановлюється конкретного періоду застосування тестового режиму функціонування системи зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН, а пропонується КМУ провести аналіз результатів його проведення та за умови усунення всіх недоліків запровадження та налагодження безперебійної роботи всієї системи, вийти із законодавчими пропозиціями щодо застосування процедур зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН уже із фактичним зупиненням реєстрації або за умови негативного результату проведення тестового режиму, розробити інший механізм боротьби із схемним ПДВ».

Таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних” додається:

Poysnenny 1

Poysnenny 2

Poysnenny 3

Poysnenny 4

Poysnenny 5

Poysnenny 6

Poysnenny 7

Poysnenny 8

Poysnenny 9

Poysnenny 10

Poysnenny 11

 

 

7 вересня 2017р. відбулось засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС України, на якому було розглянуто доопрацьований проект ліберального Податкового Кодексу України, розроблений Асоціацією платників податків України.
Презентуючи документ, директор Департаменту методологічної та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби Мар’яна Куц підкреслила його системний характер та зазначила, що ДФС підтримує проект АППУ.

«Опрацювання проекту свідчить про те, що АППУ провела вагому роботу. Багато положень, запропонованих в Кодексі АППУ, ДФС також давно виносить на обговорення і прагне втілити в життя. Тому ми підтримуємо цей законопроект», - зазначила Мар’яна Куц.

В той же час представник ДФС наголосила на необхідності подальшого доопрацювання цього документу, посилаючись на те, що «підтримки лише бізнесу та ДФС недостатньо, варто враховувати думку й інших інстанцій». Зокрема, йшлося про те, що низка положень проекту Податкового кодексу суперечать вимогам МВФ та Світового банку.

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе під час свого виступу, навпаки, наголосив на необхідності прискорити ухвалення нового, ліберального Податкового кодексу України.

«Думка міжнародних організацій, які допомагають Україні в цей непростий час, - безумовно, важлива для нас. Але МВФ та Світовий банк надають нам не гранти, а кредити. І їм важливо розуміти, чи здатна буде Україна повернути ці кредити. А нам потрібно думати про те, як заробити гроші. Тому Україні терміново потрібен новий Податковий кодекс, більш ліберальний та дружній до підприємців. Для покращення економічного становища держава має підтримувати бізнес, а не ставитися до нього, як до ворогів», - зазначив голова АППУ.

Грігол Катамадзе розповів присутнім про проблемні питання членів АППУ у сфері оподаткування. Зокрема, за його словами, сьогодні є багато звернень від підприємців з приводу блокування податкових накладних. «Я звертався до київського управління ДФС, але мені відповіли, що нічим не можуть допомогти», - розповів він.

«Допоки в Україні немає чітких і прозорих правил гри, ми змушені будемо говорити про нові й нові проблеми», - зауважив голова АППУ, закликавши представників фіскальної служби не гаяти часу і прискорити ухвалення нового Податкового кодексу України.

 

Шостого вересня в готельно-ресторанному комплексі «AvalonPalace» в м. Тернополі відбувся захід з нагоди відзначення Дня підприємця. Вже стало доброю традицією з нагоди цього свята вітати кращих представників бізнесу Тернопільщини.

Кращі підприємці області отримали грамоти та подяки від керівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської обласної ради, Головного управління ДФС у Тернопільській області та Територіального відділення ВГО «Асоціація платників податків України» в Тернопільській області.

За вагомий особистий внесок у розвиток підприємництва Тернопільського регіону, високий професіоналізм, сумлінну, плідну працю, активну громадську позицію та з нагоди Дня підприємця Голова Ради ТВ ВГО «АППУ» в Тернопільській області Дутка І. С. нагородив почесними грамотами керівників шістнадцяти підприємств нашого краю та одного підприємця.

Також в рамках заходу Програмою USAID ЛЕВ презентовано «Щорічну оцінку ділового клімату – що відбувається на Тернопільщині».

21319042 1941459572789724_2776923590340625769_o

21318888 1941458736123141_6432072355021136608_o

21319069 1941459239456424_8702993469929201715_o

21367054 1941459389456409_3899598832400828270_o

21273766 1941459469456401_7429696410851344016_o

 

DSC 0605.JPG_1719407551

Відбулася робоча зустріч фахівців ВГО «АППУ» та експертів Реанімаційного пакету реформ і представників коаліції «За детінізацію економіки», присвячена обговоренню проекту ліберального Податкового Кодексу України та виробленню подальших спільних дій. З боку Асоціації у засіданні узяли участь Президент Грігол Катамадзе, Радник Президента Поліна Колодяжна, заступник керівника управління захисту прав платників податків Катерина Гривнак та керівник відділу розробки перспективних напрямків діяльності Ірина Білотіл. Від коаліції «За детінізацію економіки» були присутні Президент Асоціації виробників України Олександр Громико, директор Асоціації виробників України Олег Іваненко, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софія Арасланова та юрисконсульт Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Олексій Колесніков. З боку Реанімаційного пакету реформ в засіданні узяли участь експерт ІСЕТ Андрій Панасюк, координатор податкової групи РПР Олег Гетьман та експерти Ілля Несходовський і В’ячеслав Черкашин.

Грігол Катамадзе Перш зазначив, що від первинного варіанту Проекту лишилося лише 25%, все інше було змінено за результатами проведених круглих столів та тих пропозицій, що надійшли до АППУ. Обговорення проходили не лише за участю членів АППУ, а й з вченими, економістами, громадськими діячами, податківцями, міжнародними експертами. Всього було проведено 19 круглих столів в 15 областях України. Грігол звернув увагу, що авторська група врахувала деякі зауваження, які були запропоновані РПР під час минулої зустрічі, зокрема, була виключена стаття 159 Проекту, а саме: спеціальний режим оподаткування аграріям. «Я дуже вдячний за можливість цієї зустрічі, - зазначив Президент ВГО АППУ. - Ми робимо одну велику справу. Це не треба особисто тільки мені, це потрібно нам усім. Одному складно це робити, а якщо ми об’єднаємося, то до нас більше будуть прислуховуватися, і ми спільними зусиллями допоможемо виконавчій та законодавчій владі прийняти системний документ, за яким потім усі будуть працювати».

Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе тезисно перерахував перелік компенсаторів втрат бюджету від запровадження Проекту, які на думку фахівців АППУ буквально «лежать під ногами» держави:

«1. внесення змін до статті 374 Митного Кодексу стосовно дозволу ввезення до України товарів вартістю до 500 євро один раз на добу. Це тіньовий вид комерції, човникова торгівля, щоденний імпорт. Ця норма дозволяє контрабандистам щодня ввозити товари та не оподаткувати їх жодними податками. Одночасно вони отримують відшкодування TAX FREE , у країні – звідки завозяться товари. За даними Міністерства Фінансів Польщі (інформація з телебачення 22 липня 2017 року TWP 1) українським громадянам у першому кварталі 2017 року видано 1493963 бланка TAX FREE. Якщо узяти тільки Польську Республіку і не 500 Євро, а 400, маємо неоподаткований і безмитний оборот за перше півріччя 2017 року – майже 18 млрд. грн. або 598 млн. Євро. З цієї суми не сплачені до бюджету ПДВ, акциз, мито. Це тільки один кордон з Польщею за півроку. А якщо взяти інші країни?

2. Підакцизні товари – горілчані та тютюнові. Контрабандними схемами перетинають кордон в Україні. Реальні втрати – 70 відсотків реального експорту.

3. Обов’язкова сертифікація автозаправних станцій та встановлення JPS датчиків контролю та передачі нафтопродуктів. Після відпуску пального такий датчик інформує фіскальний орган про реальний відпуск пального з автозаправної станції. Ефект – реальний контроль ринку нафтопродуктів, котрий сьогодні на 50 відсотків в тіні.

4. Інші втрати бюджету:

- Офшорні схеми – об’єм – до 320 млрд. грн., втрати податку на прибуток – 50-60 млрд. грн.

- «Фіктивне підприємництво» – до 50 млрд. грн., втрати податку на прибуток, ЄСВ, ПДВ , податок на доходи фізичних осіб – до 15 млрд. грн.;

- Схеми по ПДВ – до 60 млрд. грн., втрати до 12 млрд.;

- Контрабанда - до 230 млрд. грн, втрати ПДВ, мита – до 70 млрд. грн.;

- Контрафакт – втрати до 10 млрд. грн.

- Зменшення виручки – втрати до 20 млрд. грн. та інші.»

Присутні зазначили значну роботу, проведену з часу останньої зустрічі ВГО АППУ та РПР півроку тому й оцінили значно модернізований документ. Разом із тим, члени зустрічі вказали на недоліки, які на їхню думку, ще необхідно доопрацювати. Серед них: велика кількість норм з існуючого податкового кодексу; відсутність кешбеків; преференції компаніям, що здійснюють видобування; норми про вільні індустріальні зони; податок на розкіш та ін. Також у членів зустрічі були сумніви в нормах, що стосуються РРО, акцизів та ренти.

Одноголосною позицією учасники домовилися всіма можливими способами підтримувати й сприяти прийняттю Закону про виведений капітал, об’єднати навколо цього свої зусилля й ресурси.

Обговорювались на зустрічі й конкретні проблеми оподаткування в Україні. На думку Іллі Несходовського, одна з головних – ввіз імпортних товарів через кордон без сплати податків, що надає неконкурентні переваги. «Ніхто не буде розміщувати в Україні автомобільне виробництво, якщо є можливість ввозити автомобілі без сплати жодних податків за литовською, польською або іншою реєстрацією».

За результатами зустрічі сторони домовилися, що експерти РПР та представники «Коаліції за детінізацію економіки» направлять до ВГО АППУ свої письмові зауваження, і авторська група Асоціації платників податків допрацює зміни в ліберальний ПКУ. Як зазначив Олександр Громико, «з урахуванням цих недоліків ліберальний Податковий Кодекс України стане надзвичайним, дуже серйозним документом, який здійснить прорив в українській економіці», і партнери з Коаліції його активно підтримають.

«Я не можу обіцяти, що буду активно лобіювати й просувати ліберальний Податковий Кодекс, але те, що скрізь буду схвально про нього говорити, - це я можу обіцяти», - запевнив експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський.

 

 

 

DSC 0432.JPG_2009310068

22 серпня в Торгово-промисловій палаті України відбувся Міжнародний круглий стіл «Україна у сучасному світі. Підсумки першої чверті незалежності», організований журналом Fashion Diplomacy, почесним спікером якого став Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе. Форум був присвячений 25-річчю Незалежності України.

Круглий стіл вітальним словом відкрив перший Президент України Леонід Кравчук, який акцентував увагу на політичній ситуації між Україною та Росією. Леонід Макарович наголошував на необхідності чітко визначитися, яка в нас форма правління: президентська, парламентська чи президентсько-парламентська. Кравчук говорив про те, що в Україні не виконується Конституція, а у владі процвітає кумівство та корупція. При цьому перший Президент зазначив, що він добре знає Росію, і що вона не зупиниться, тож українці мають гуртуватися і відстоювати свою незалежність та територіальну цілісність усіма силами.

DSC 0435.JPG_1239980567

Учасниками обговорення стали також заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін, засновник ГО «Вікімедіа Україна», генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич, Надзвичайний і Повноважний посол Південної Кореї в Україні Лі Янг Гу та ін.

Круглий стіл складався з кількох панельних дискусій в рамках яких піднімались питання світової підтримки України, її політичного й економічного становища, безпеки, інформаційної війни та суспільних аспектів функціонування держави.
Президент ВГО АППУ виступив у другій панелі круглого столу з доповіддю про плюси та мінуси впровадження нової системи оподаткування в Україні та проект ліберального Податкового Кодексу України, розробленого Асоціацією за допомогою українського бізнесу. Панель була присвячена трансформації фінансової та податкової системи України за роки незалежності.

DSC 0449.JPG_1719407551

«Зміни які відбуваються в податковому секторі раз або ж декілька разів на рік, носять не системний характер, вони не покликані вирішити проблему. Якщо зараз не буде системних змін в податковому законодавстві, то бізнес не виживе. Буде і надалі продовжуватись ситуація з економікою, яка склалась на сьогодні: люди виїжджають за кордон, ухиляються від сплати податків. Чверть століття розвитку української держави позаду, пора перегорнути сторінку та рухатись вперед, щоб вже за 5 років зібравшись, ми могли сказати, що в нас нова, модернізована, європейська країна», - підсумував Грігол Катамадзе.

 

20882144 124645798170287_9030803895759521845_n 

18 серпня 2017 року, з метою вдосконалення діяльності ТВ ВГО АППУ в Тернопільській області у середній і довгостроковій перспективах, надання максимально якісних послуг для малого і середнього бізнесу, представники ТВ взяли участь в тренінгу "Роль, завдання та функції ради підприємців", який проводився на Тернопільщині за сприяння департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської обласної державної адміністрації за підтримки Проекту ПРООН в Україні "Зміцнення бізнес-об'єднань малого та середнього підприємництва".

Проект впроваджується ПРООН у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та за фінансової підтримки державного секретаріату з економічних питань Швейцарської Конфедерації (seco).

Про механізми побудови взаємодії влади із бізнесом та про роль рад підприємців у забезпеченні цієї взаємодії під час представлення інтересів малого та середнього бізнесу розповів керівник Проекту ПРООН в Україні - Андрій Заїка та координатор з питань адвокасі Юлія Голованова.

Проект міжнародної технічної допомоги "Зміцнення бізнес-об'єднань малого та середнього підприємництва" спрямований на прискорення розвитку сектору малого і середнього підприємництва в Україні шляхом зміцнення потенціалу членських бізнес-об’єднань, активізацію публічно-приватного діалогу, тому участь представників ТВ ВГО АППУ у Тернопільській області у тренінгу була вкрай інформаційною та плідною.


20934218 124646188170248_2325937288801488008_o20901391 124646201503580_3131967996761071850_o

 

katamadze.jpg 525808981

«Я дуже сподіваюсь на розуміння світовою спільнотою того, що Україною це не завершиться…»

Джерело: «Главком»

http://glavcom.ua/interviews/grigol-katamadze-ukrajina-ne-zrobila-visnovkiv-z-togo-shcho-vidbulosya-v-gruziji-v-2008-mu-430103.html

08.08.08 – ця комбінація цифр вже майже 10 років асоціюється з кривавими подіями в Грузії, коли російські війська провели так звану операцію з примусу до миру. Під час ескалації конфлікту між Південною Осетією та Грузією, росіяни ввели в регіон через Рокський тунель значні сили і окупували Південну Осетію та частину Абхазії. Опоненти тодішнього президента Грузії Михайла Саакашвілі звинувачували його в провокації з початком артобстрілу столиці Південної Осетії Цхінвалі, який використала Москва для окупації території. Грузинська ж сторона запевняла, що її дії були адекватною відповіддю на порушення режиму припинення вогню з боку сепаратистів.

Бойові дії тривали до 12 серпня, після чого президентами Грузії, Росії, Абхазії та Південної Осетії був підписаний мирний план врегулювання конфлікту. Втім буквально за тиждень Кремль визнав самостійність республік і фактично їхнє відторгнення від Грузії, після чого остання розірвала дипломатичні відносини з РФ. Зараз невизнані більшою частиною країн світу республіки повністю залежні від Росії, яка заполонила їх своїми військовими. Показово, що саме 8 серпня – в день початку агресії до республіки прибув президент Росії Володимир Путін, аби оглянути свої нові «володіння».

Багато хто побачив в 2008-му, що долю Грузії можуть повторити будь-які інші сусіди Росії, зокрема, Україна. Але більшість відмахувалися від таких «теорій змови», що виявилось помилкою. Події в Україні з 2014 року показали, що песимісти виявились праві – загарбницька політика є пріоритетною для нинішніх господарів Кремля.

Колишній посол Грузії в України Григол Катамадзе, як ніхто, може порівнювати конфлікти у Грузії та Україні. Він обіймав пости заступника міністра оборони та заступника міністра закордонних справ Грузії, закінчив Київський державний університет ім. Шевченка, одружений з українкою, в Україні навчалася його донька, а послом Грузії в Києві він пропрацював майже 10 років. Після 2013-го, коли завершилась його каденція, Катамадзе не покинув нашу країну, очоливши Асоціацію платників податків. У розмові з «Главкомом» екс-посол проводить паралелі між Абхазією, Південною Осетією і Кримом та Донбасом, розмірковує, чи може Москва визнати «ДНР–ЛНР» оцінює подальші перспективи опального нині в Україні Михайла Саакашвілі.

Абхазія та Південна Осетія – зараз невизнані території, але там мир. На Донбасі конфлікт ніяк не згасає. У чому різниться природа цих війн?

Те, що зараз відбувається на Донбасі, в Абхазії відбувалось в 1991–1993-х, коли було активне протистояння між Росією та Грузією. Саме тоді вперше з’явились «зелені чоловічки». Відмінність на сьогодні в тому, що в Абхазії не йдуть активні бойові дії, а на Донбасі реально йде війна, щоденно гинуть люди. Хоча незважаючи на те, що в 199 році було підписане перемир’я і Сочинська угода, після того загинув не один десяток тисяч мирних мешканців. Тому якщо хтось думає, що сама по собі угода про перемир’я вирішить проблему, то глибоко помиляється. Російсько-грузинська війна почалася не 8 серпня, а раніше, коли державний кордон Грузії перетнули російські збройні сили. До речі, Грузія розірвала дипломатичні зв’язки з РФ вже після 26 серпня, коли Росія визнала Абхазію та Південну Осетію незалежними державами.

Чи не є абхазський сценарій заморожування ситуації позитивом та «меншим злом» для Донбасу та України?

От ви згадували, що зараз в Абхазії перемир’я, спокійно і все таке. Насправді, цей мир в лапках не вирішив проблему, не зупинив загибель людей. По сьогодні на суміжній лінії кожного дня зникають громадяни Грузії. Цивілізований світ, на превеликий жаль, з так званого перемир’я в Абхазії 1993-го року до 2008-го року, коли було вторгнення Росії, не почув Грузію. Наші відчайдушні намагання достукатись та пояснити, що це - не внутрішній конфлікт, не давали результату. В Грузії нема внутрішнього конфлікту – у нас історично проживають понад 120 національностей і ніколи в історії не було утиску якоїсь з них. У 1999-му році ми відзначали 26 століть спільного проживання грузинів та євреїв на території Грузії, і жодна волосина з голови євреїв за цей час не впала. Це була наша проблема з сусідньою державою, яка не хоче бачити нашу незалежність та прихильність до руху в європейському напрямку.

Також нас не почули на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008-го – ми намагались пояснити, що нам потрібні гарантії безпеки, а на тому етапі це було надання плану дій до членства в НАТО для Грузії та України. Фактично всі країни тоді були за це, але в останній момент німці та французи зайняли іншу позицію. Згадайте, як важко Росія сприймала розширення НАТО і казала, що червоні лінії проходять по Угорщині, якій не можна дозволити вступити до Альянсу. Але цими розмовами і демонстративним розворотом літака з російським прем’єром Примаковим усе завершилось. А Грузія отримала вторгнення, Україна також отримала війну. Причому у випадку з Кримом, Росія пішла на пряме приєднання території. І європейці це проковтнули, незважаючи на санкції.

Але у випадку з Україною є хоч якісь санкції, йде тиск на Росію, її викинули з G7. У випадку з Грузією не було навіть такої реакції.

Я дуже сподіваюсь на розуміння світовою спільнотою того, що Україною це не завершиться. От нас не чули – і отримали результат. І не тільки європейці не чули, а й Україна не зробила правильних висновків з того, що відбулося в Грузії. У мене склалося враження, що Україна в 2008-му вирішила, що все це було пов’язано з емоційністю грузинського лідера. Але не можна так спрощувати. А якби правильні висновки тоді було зроблено, мабуть, не відбулося б багато речей, які сталися у вас із 2010-го року. Тепер відомо, що Росія з кожним днем збільшувала свою присутність в Україні. І Крим – результат цього.

Грузини вже змирилися з втратою територій?

Сміливо можу сказати, що ні. Коли я буваю вдома, спілкуюсь з різними людьми в різних регіонах Грузії, то чую, що грузини ніколи не змиряться з тим, що наші історичні території не будуть в єдиному грузинському просторі. З так званого перемир’я 1993-го минуло 24 роки – за ці роки з території Абхазії вигнано 350 тисяч громадян Грузії з півмільйонного населення, і не тільки етнічних грузин. За ці дев’ять років в Абхазії ситуація ніяк не змінилась на краще, хоча це райський куточок світу. Цю територію за радянський період часу відвідували за рік понад 10 мільйонів людей. Зараз у мене нема статистики, але дуже сумніваюсь, що це привабливе місце для туризму. І то туди, мабуть, їдуть прихильники екстриму. Я хочу донести до своїх абхазських друзів, що ми всі програли – у цій війні немає переможців. Переможець у війні за Абхазію – російський військово-промисловий комплекс. На сьогодні на її території розташовано кілька воєнних баз, там розміщені комплекси С-300.

Коли я працював заступником міністра оборони, в 1998-му році було кілька російських воєнних баз на території Грузії без відповідної правової основи. І ми вирішували питання їхнього закриття. Я казав російським колегам: поясність мені, будь ласка, функціональне значення та сенс знаходження російської воєнної бази в Батумі. Якщо гіпотетично уявити, що це фактор стримання для Туреччини як члена НАТО, то турецька армія – одна з найсильніших у світі, і воєнна база в Батумі точно не може бути фактором стримування. Ці бази в ті роки більше носили комерційний характер, ніж військово-політичний. І росіяни чудово це розуміли. Абхазія та Південна Осетія, як вони гадали, потрібні були для того, аби тримати Грузію на гачку, щоб у випадку якихось радикальних кроків, завжди можна було на цю кнопку натиснути. Але це помилкова думка: Грузія не змінила своїх євроатлантичних прагнень.

Так ті території зараз не можуть впливати на Грузію, якщо Росія сама визнала їхню незалежність.

Але Росія тим самим увійшла в глухий кут у російсько-грузинських відносинах. Щоб розпочати дуже важливий повноцінний діалог між двома країнами, бо з Росією ми територіально завжди будемо сусідами, ми повинні знаходити компроміси у відносинах. Але, визнавши незалежність цих територій, Росія зайшла в тупик. Це було більш емоційне, а не раціональне рішення, продумане на перспективу. Будь-яка грузинська політична сила, яка сьогодні або найближчим часом почне говорити, що ми повинні відновити відносини з Російською Федерацією, моментально стане неуспішною.

Ви зрозуміли, чому Абхазію з Південною Осетією Москва визнала, а з «ДНР–ЛНР» обрала іншу тактику – хоче скинути назад в Україну на своїх умовах?

Насправді, це справа часу. Через сім років після російсько-грузинської війни і визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії Росія зробила такий же тупиковий крок – відторгнула територію Криму і приєднала до себе, а потім пішла далі. Але не вийшло – росіяни розраховували на такий же переможний рух по південному сходу України, але тут увімкнулись інші механізми. Запрацював інстинкт самозбереження – українці зрозуміли, що прийшли вже забирати їхній дім. Звичайно, якщо Росія побачить, що нема інших шляхів для вирішення своїх завдань, вона може визнати ці території.

Але поки її влаштовує нинішній формат?

Той формат, який зараз в Україні – ні миру, ні війни – тривав у Грузії з 1993-го по 2008-й роки. Блокування, контрабанда – все це теж було… До тих пір, поки Росії вигідно тримати ситуацію в такому стані, аби лихоманило країну, вона буде тримати, а потім ухвалить інше рішення. Я чомусь впевнений, що рішень, аналогічних кримському, не буде, але на якийсь крок, який остаточно зажене українсько-російські відносини в тупик, вони підуть. Знову таки, якщо наші західні партнери не будуть послідовні та активні в цих напрямках.

Зараз, мабуть, найболісніше для Росії – санкції, що прийняті Конгресом США. І сьогодні Росія опинилась в числі трьох країн - разом із Південною Кореєю та Іраном. Думаю, репутаційно присутність в такому ряду для Росії не зовсім приємна. А це ще не найголовніші санкції, які можуть бути. Згадаймо, як розпадався Радянський Союз і які економічні санкції були введені з боку США й інших західних країн. Я ніколи не був прихильником ідеї розпаду Російської Федерації. Наші сусіди хай як хочуть, так і живуть – головне, щоб до нас не було претензій. Тим більше, коли я знаходжусь в Алазанській долині, то не розумію, які претензії Росія може мати до Грузії, коли природа та Бог вибудували природній кордон між нашими країнами у вигляді п’ятикілометрових кавказських гір. Безлад у Росії може дуже погано вплинути на стан справ у сусідніх державах. Це, як великий потопаючий корабель, що тягне за собою в воронку невеликі кораблі й катери. Але разом з тим, думаю, що зараз з боку США пролунав дуже серйозний попереджувальний сигнал, за яким може бути вже серйозний удар, що дуже вплине на російську економіку. І зараз Росія крок за кроком буде намагатись знайти можливості достойно вийти з цього стану.

Щось дуже довго росіяни шукають цей шлях.

Ці санкції можуть багато змінити, і нам треба скористатися цим історичним моментом – і Україні, і Грузії.

Чи можливе повернення у світовий порядок денний питання окупованих грузинських територій?

Якщо б три роки тому до Росії світ вжив радикальні кроки – навіть такі санкції, які введені сьогодні, – думаю, багато речей розвивались зовсім по-іншому. Тема грузинських територій з порядку денного Штатів не йшла, і ми це побачили буквально нещодавно з візиту віце-президента США до Грузії 1 серпня. А до цього під час візиту прем’єр-міністра Грузії до США було прийняте рішення, що Вашингтон припинить фінансування країн, які будуть підтримувати невизнані грузинські території. І це багатьох протверезило. Незважаючи на виборчий період, який затягнувся в Штатах, грузинська дипломатія активно працювала, аби питання окупованих територій залишалося в порядку денному.

Щодо натхненника «грузинської мрії» пана Іванішвілі був певний стериотип: начебто він досі лояльно налаштований до Росії, оскільки має там бізнес. Чи покращились відносини Тбілісі та Москви після того, як «мрійники» прийшли до влади?

Якщо ми говоримо про симпатії та антипатії, то у мене особисто антипатії до Росії нема і ніколи не було. Незважаючи на те, що Росія вторглася у Грузію в 2008-му році, притому, що ми єдиновірці та союзники, в Грузії нема ворожого ставлення до росіян. Хоча Росія тільки з нами з усіх пострадянських країн запровадила візовий режим, а потім і повне економічне ембарго, в 2010-му через два роки після війни президент Саакашвілі в односторонньому порядку прийняв рішення про скасування візового режиму з РФ. Ми ж не будемо говорити про те, що Саакашвілі – проросійський політик. Це рішення було обумовлено тим, щоб якомога більше туристів приїхали до Грузії і був розвіяний весь пропагандистський туман навколо нашої країни. Бо були періоди, коли соцопитування в РФ показували, що для росіян Грузія – ворог №1, мусульманська країна і так далі. Тож ми намагались через велику кількість відвідувачів Грузії ці стереотипи розвіяти і цієї мети досягли. Росія ж до сих пір має візовий режим із Грузією. Ми, зі свого боку, намагаємось запустити вибудову економічних відносин, і тут пішли послаблення з боку Росії. Але ембарго, яке Росія ввела в 2006-му і яке діяло шість років, змусило Грузію шукати нові ринки. І зараз, коли з боку Росії пішло послаблення, ви вже не побачите перекосу торгівлі в один бік – грузини зрозуміли, що бути прив’язаними до однієї економіки неправильно. Ви не уявляєте, який зараз бум постачання грузинського вина до Китаю, а раніше грузинські виробники не розуміли нічого, окрім російського ринку.

А щодо пана Іванішвілі, то він пропрацював прем’єром лише рік і пішов з активної політики. Різні є теорії про те, що він зберігає вплив на процеси, але мені важко казати, бо я не знаходжусь в активній грузинській політиці.

Як ви для себе оцінили ситуацію з позбавленням громадянства Саакашвілі?

Це рішення не буде позитивно впливати на імідж України. Буквально вчора я читав, що міністр закордонних справ Литви (а це великий друг України) заявив, що треба було залишити можливість пану Саакашвілі відстоювати питання відновлення громадянства в суді. Є негативні заяви з цього приводу в різних країнах, в тому числі, партнерах України…

Чи була фігура Саакашвілі дражливим фактором в українсько-грузинських відносинах?

Я розумію, що є особисті фактори лідерів країн, але це ніяк не має позначатися на двосторонніх відносинах. З 2010-го року, коли на президентських виборах в Україні переміг Віктор Янукович, по 2014-й ніяких візитів на рівні президента, прем’єр-міністра ані в Грузію, ані в Україну не було. І я так розумію, це була принципова позиція Януковича. Але якщо навіть є особисті моменти, мудрі політики заради двосторонніх відносин відкладають це вбік.

Я знаю, наскільки з образою Леонід Данилович Кучма сприймав активність Саакашвілі, який підтримував діяльність української опозиції. Але перший за роки незалежності Грузії державний візит грузинського президента в Україну відбувся у квітні 2004-го, коли президентами були Саакашвілі та Кучма. І за цей рік президентства Кучми було, дай Бог мені пам’яті, чотири зустрічі в Україні з президентом Грузії. Так і мають чинити державні діячі, які вище ставлять міждержавні відносини, ніж свої особисті симпатії-антипатії. Те, що нещодавно після великої перерви президент України відвідав Грузію, дуже важливо для наших відносин. І на той момент ще не було ніяких рішень про позбавлення громадянства.

А от після цього візиту воно дивним чином з’явилось.

Я не можу говорити про те, чого не бачив і не чув.

Саакашвілі – дуже суперечлива фігура. З одного боку – імідж реформатора, з другого – на Батьківщині його не так вже люблять і вважають зіграною фігурою. До того ж, купа заведених справ. У нього є політичне майбутнє?

Не може бути одна людина реформатором.

Принаймні, він був драйвером.

Так, був, але реформатори – це завжди команда однодумців, яка однаково розуміє, що треба робити в країні. Якщо говорити про Грузію, то її успіх полягає в тому, що багато реформ було розпочато в 2004–2005-х, а результати побачили тільки сьогодні. Зараз багато інформації в ЗМІ, що Грузія будуватиме глибоководний порт, – ця ідея виникла ще в 2010 році і тоді вона викликала багато песимізму. Але сьогодні це стає реальністю. Що стосується політичного майбутнього Саакашвілі, то йому треба самому визначити, з якою країною воно пов’язане. Наскільки я його чую, він каже, що воно пов’язане з Україною.

Але він зараз під загрозою екстрадиції, його можуть просто не пустити в країну. Думаєте, намагатиметься повернутись?

Як буде виглядати сама механіка, не знаю. Але політичне майбутнє, напевно, є.

Ви вважаєте, що в українському суспільстві є запит на подібного політика?

Сказав би дещо інакше. З січня по квітень цього року ми з нашою командою Асоціації платників податків проїхали 15 областей України і провели 19 круглих столів з реформування податкової системи з різними аудиторіями. І зрозуміло, що мені як колишньому послу ставили багато запитань і про Грузію, і про Саакашвілі. Я побачив новий запит не на політиків чи партії, а на цивілізоване життя в цій країні, щоб українці не їхали на заробітки за кордон. Інша історія, якщо б Україна була членом Євросоюзу і всередині нього проходила взаємна міграція, а зараз багато українців просто виїжджають в різні країни. Причому те, що українці на пташиних правах заробляють у Польщі, Угорщині чи Чехії, можна заробляти і вдома, може, навіть більше.

Я бачу запит на кардинальні зміни, перш за все, в економіці. Читав нещодавно інтерв’ю прем’єра Володимира Гройсмана і він там розповідав про п’ять-сім рішень, з яких почнеться економічне зростання. З них він виділив три найважливіші речі – пенсійну реформу, реформу охорони здоров’я та реформу освіти. Абсолютно з ним згоден і додам ще земельну реформу. Але все ж головне для перезавантаження економіки – податкова реформа і прийняття нового ліберального Податкового кодексу, який дасть поштовх прискоренню розвитку економіки України.

Чого Україна може повчитись у Грузії, а чого краще не треба?

Ми історично взаємодоповнювали і допомагали один одному – і в період козацтва, і в період Чорнобиля, і в період подій в Абхазії. Сьогодні Україна може придивитись до досвіду Грузії, яка, не маючи таких колосальних ресурсів, намагається будувати власну економіку. А з того, що не треба брати, – зайвої емоційності. Я завжди вважав українців людьми з гарячим серцем та холодним розумом. На жаль, зараз ця пропорція порушується і рішення приймаються на рівні емоцій, яких не має бути в політиці.

Ви можете оцінити нинішню діяльність посольства Грузії в Україні?

Я утримаюсь від оцінок останніх чотирьох років. Зараз в Україні новий посол, і я б йому теж не давав оцінку за місяць роботи. Гела Думбадзе – дуже ініціативна людина. Не хочу забігати наперед, але, думаю, що це дуже правильне та ефективне призначення. В нього є чотирирічний досвід роботи в Україні (був радником посольства Грузії в Україні – «Главком»). Він малює, і ця країна надихнула його на цілу палітру картин. Коли тут почались ті самі події в 2014-му році, Думбадзе був в Грузії заступником міністра у справах діаспори, а потім міністром. Він організував марафон і сам біг від посольства України в Тбілісі до площі Свободи. Потім ініціював поїздку дітей із Донбасу на відпочинок у Грузію. Також велика частка заслуги повернення грузинської землі під Парижем – поселення Левиля – належить цій людині. Сподіваюсь, що новий грузинський посол буде активним і робитиме все в інтересах Грузії, але не у збиток українським.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

 

ads
ads
ads
ads
ads