Новини АППУ (302)

 

http://urb.org.ua/index.php/item/94-zystrich-z-predstavnykamy-uryady

4.jpg 1727021607

Зустріч розпочав Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, перелічивши ключові питання, які представники бізнесу бачать своїми пріоритетами на 2018 рік. «Серед пріоритетів – інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, створення аналітичного органу з розслідування фінансових оборудок, лібералізація системи реєстрації ринкових операцій, спрощення процедур ведення бізнесу, деофшоризація тощо», - нагадав Анатолій Долинний. Він зазначив, що члени Ради Бізнесу планують активно працювати над реалізацією цих завдань, а також над іншими важливими для країни завданнями, які будуть погоджені коаліцією протягом сьогоднішньої зустрічі.

Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгий зупинився на необхідності змін транспортного законодавства та агрологістики: «Очікуємо, що транспортне законодавство зміниться, адже сьогодні напрацьовано 5 блоків законопроектів: про залізничний транспорт, автотранспорт (його допуск до ринку, компенсацію та технічну складову); про внутрішні перевезення (а саме річкові, днопоглиблення верхньої частини Дніпра тощо). Й останній блок законів - про безпечне перевезення вантажів. «Жорстокіше будемо карати за перевантаження: 64 вагові комплекси вже є в усіх областях. З початком сезону почнуть працювати», - зауважив заступник міністра.

Яна Бугримова, радник міністра фінансів України, керівник офісу реформ Мінфіну, пояснила ситуацію із реформою ДФС. Реформа складається з кількох елементів: зміна бачення та філософії ДФС, налаштування нових процесів роботи, робота з кадровим потенціалом. Мінфін минулого року визначив план дій з реформи ДФС, що складається з 19 пунктів, дорожню карту та потрібні бізнес-процеси. Наразі план майже готовий та планується до затвердження Кабміном. «Ми спробували зібрати донорську підтримку, домовилися з донорами ЄС та Канадою, аби були профінансовані тимчасові команди, - пояснила радник міністра. - Операційна частина – важлива для цієї реформи». Яна Бугрімова повідомила також, що Мінфін готує проект змін Митного кодексу України для його приведення у відповідність з Митним кодексом ЄС.

Ольги Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції розповіла членам Української Ради Бізнесу про розвиток агросектору, пріоритети та плани Міністерства. Вона повідомила, що 18 млрд доларів аграрний сектор України заробив минулого року на експорті. «Найперша наша увага – розвитку сільських територій, формуванню політики щодо створення робочих місць, - зауважила заступник міністра. - Другий крок – реформа держпідтримки, так 1% від агро ВВП буде йти на підтримку аграріїв. Це має буде сфокусована підтримка тваринництва, садівництва, придбання вітчизняної техніки. Третій крок – реформа лісового господарства, запобігання контрабанді. Й обов’язково – євроінтеграція, вступ в силу закону 2042 (наразі доопрацьовуємо підзаконні акти). Сподіваюся що він дасть імпульс в правильному напрямку. Міністерство відкрито до пропозиції та ми готові до спільної роботи з бізнес об’єднаннями.

У розмові взяв участь представник організації Центр UA, Микола Виговський, який розповів про особливості реформи виборчої системи України, про проект нового виборчого Кодексу, який прийнято у першому читанні та реалізація якого дозволить проводити вибори за відкритими списками. Він запропонував бізнес спільноті проаналізувати відповідні нормативно правові акти та сприяти прийняттю цього важливого проекту у цьому році.

Учасники зустрічі привітали нового, 64-ого учасника Української Ради Бізнесу – Всеукраїнську асоціацію імпортерів м’яса та м’ясопродуктів, яка приєдналась до коаліції бізнес-об’єднань «Україньска рада бізнесу» в січні 2018 року.

Протягом двогодинної дискусії представники бізнесу та влади обговорили висловлені пропозиції та домовились про співпрацю та регулярні зустрічі протягом 2018 року.

 

http://urb.org.ua/index.php/item/94-zystrich-z-predstavnykamy-uryady

4.jpg 1727021607

Зустріч розпочав Анатолій Долинний, президент Української Федерації Індустрії Безпеки, перелічивши ключові питання, які представники бізнесу бачать своїми пріоритетами на 2018 рік. «Серед пріоритетів – інституційна реформа Державної фіскальної служби та митниці, створення аналітичного органу з розслідування фінансових оборудок, лібералізація системи реєстрації ринкових операцій, спрощення процедур ведення бізнесу, деофшоризація тощо», - нагадав Анатолій Долинний. Він зазначив, що члени Ради Бізнесу планують активно працювати над реалізацією цих завдань, а також над іншими важливими для країни завданнями, які будуть погоджені коаліцією протягом сьогоднішньої зустрічі.

Заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгий зупинився на необхідності змін транспортного законодавства та агрологістики: «Очікуємо, що транспортне законодавство зміниться, адже сьогодні напрацьовано 5 блоків законопроектів: про залізничний транспорт, автотранспорт (його допуск до ринку, компенсацію та технічну складову); про внутрішні перевезення (а саме річкові, днопоглиблення верхньої частини Дніпра тощо). Й останній блок законів - про безпечне перевезення вантажів. «Жорстокіше будемо карати за перевантаження: 64 вагові комплекси вже є в усіх областях. З початком сезону почнуть працювати», - зауважив заступник міністра.

Яна Бугримова, радник міністра фінансів України, керівник офісу реформ Мінфіну, пояснила ситуацію із реформою ДФС. Реформа складається з кількох елементів: зміна бачення та філософії ДФС, налаштування нових процесів роботи, робота з кадровим потенціалом. Мінфін минулого року визначив план дій з реформи ДФС, що складається з 19 пунктів, дорожню карту та потрібні бізнес-процеси. Наразі план майже готовий та планується до затвердження Кабміном. «Ми спробували зібрати донорську підтримку, домовилися з донорами ЄС та Канадою, аби були профінансовані тимчасові команди, - пояснила радник міністра. - Операційна частина – важлива для цієї реформи». Яна Бугрімова повідомила також, що Мінфін готує проект змін Митного кодексу України для його приведення у відповідність з Митним кодексом ЄС.

Ольги Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції розповіла членам Української Ради Бізнесу про розвиток агросектору, пріоритети та плани Міністерства. Вона повідомила, що 18 млрд доларів аграрний сектор України заробив минулого року на експорті. «Найперша наша увага – розвитку сільських територій, формуванню політики щодо створення робочих місць, - зауважила заступник міністра. - Другий крок – реформа держпідтримки, так 1% від агро ВВП буде йти на підтримку аграріїв. Це має буде сфокусована підтримка тваринництва, садівництва, придбання вітчизняної техніки. Третій крок – реформа лісового господарства, запобігання контрабанді. Й обов’язково – євроінтеграція, вступ в силу закону 2042 (наразі доопрацьовуємо підзаконні акти). Сподіваюся що він дасть імпульс в правильному напрямку. Міністерство відкрито до пропозиції та ми готові до спільної роботи з бізнес об’єднаннями.

У розмові взяв участь представник організації Центр UA, Микола Виговський, який розповів про особливості реформи виборчої системи України, про проект нового виборчого Кодексу, який прийнято у першому читанні та реалізація якого дозволить проводити вибори за відкритими списками. Він запропонував бізнес спільноті проаналізувати відповідні нормативно правові акти та сприяти прийняттю цього важливого проекту у цьому році.

Учасники зустрічі привітали нового, 64-ого учасника Української Ради Бізнесу – Всеукраїнську асоціацію імпортерів м’яса та м’ясопродуктів, яка приєдналась до коаліції бізнес-об’єднань «Україньска рада бізнесу» в січні 2018 року.

Протягом двогодинної дискусії представники бізнесу та влади обговорили висловлені пропозиції та домовились про співпрацю та регулярні зустрічі протягом 2018 року.

 

IMG 7893.JPG_495259373

17 січня поточного року у Верховній Раді України відбулося засідання Комітету з питань податкової та митної політики під керівництвом Ніни Южаніної. У засіданні також узяв участь в.о. Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан, народні депутати України, представники Міністерства фінансів України, громадські діячі та підприємці.

Перше питання Порядку денного стосувалося стану реєстрації податкових накладних з 1 січня поточного року і розблокування їх у Єдиному реєстрі податкових накладних після внесення змін до Податкового Кодексу України, в звязку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017року № 2245 на сьогоднішній день. Мирослав Продан доповів, що вже зареєстровано 32,4 тис. податкових накладних, а ще 2,7 тис. на загальну суму 360 млн. грн. очікує реєстраційного ліміту поповнення електронного рахунку в СЄА ПДВ, оскільки Комісією прийнято рішення про їх реєстрацію, але в Системі у цих платників недостатньо коштів для реєстрації податкових накладних. «Усього більше як 7000 платникам податків зареєстровано накладні відповідно до Закону, який вступив у дію з 1 січня 2018 року, - зазначив в.о. Голови ДФС України. – Ще 9000 на суму близько 5 млн. грн. мають зареєструватися найближчим часом. Серед проблем, чому це досі не відбувається – величезне навантаження на поштові відділення, через що затримуються матеріали. Буває, що підприємці невірно вказують дані у матеріалах, це теж ускладнює реєстрацію. Також часто скарги на оскаржувальні рішення направляються до територіальних органів ДФС всупереч чинному законодавству. В результаті, суд за місцем реєстрації платника податків приймає цю заяву до розгляду, потім під час розгляду змінюється сторона, і таким чином знову затягується процедура в часі».

Для доповіді ситуації від імені українського бізнесу, слово надали Президенту «ВГО АППУ» Гріголу Катамадзе, як представнику найбільшого в Україні бізнес-об’єднанню. 
«Перша складова питання, яке ми сьогодні розглядаємо, – це проблема блокування податкових накладних, яка існує з минулого року і по сьогодні. Найважливішим в даний час є вирішення питання щодо тих накладних, які були заблоковані у період до 01.01.2018 року та на цей час не розблоковані. Для цього, на нашу думку, необхідно терміново застосувати процедуру повторного розгляду документів цих компаній Комісією та у найкоротші терміни розблокувати накладні законослухняного бізнесу. Друга складова виникне в березні цього року, коли буде прийнята Постанова Кабінету Міністрів України щодо нових Критеріїв оцінки ризиків.

«Українська Ради Бізнесу, до складу якої увійшло 63 бізнес-асоціації, в тому числі і Асоціація платників податків України, підготувала Звернення до Прем’єр-міністра України, до Вас, шановна Ніно Петрівно, до Міністра фінансів України і до в.о. Голови ДФС України. У Зверненні висловлені конкретні пропозиції щодо Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. І ми би просили, щоб до того, як Кабмін прийме цю Постанову, зібрати ще раз представників бізнес-асоціацій для обговорення остаточного варіанту Порядку. Ми були на попередніх робочих зустрічах, але далеко не всі наші пропозиції враховані, а серед них є надзвичайно важливі, й ігнорування їх призведе у подальшому знову ж таки до проблем. Фахівці Асоціації вважають величезною помилкою однією із ознак на відповідність визначати тільки великих платник податків. На наше глибоке переконання це створює преференції для великих платників податків. Якщо це велике підприємство, яке платить чималі податки, то воно має право здійснювати ризикові операції? Знову весь тягар «недосконалості Системи» впаде на малих та середніх платників. Держава нікому не повинна надавати таких переваг. Система повинна працювати однаково для всіх без винятку в рівних умовах.
Тому зараз передаю пропозиції 63-х бізнес-асоціацій, які об’єдналися в Українську Раду бізнесу, Мирославу Васильовичу і держсекретарю Міністерства фінансів України Євгену Капінусу. І я б дуже не хотів, щоб ми влітку знову поверталися до цього питання, обговорювали проблеми, які виникли, бо зараз щось не врахували. Треба зняти напругу у бізнес-середовищі і я маю надію що будуть відпрацьовані якісні Критерії оцінки ризиків, що дасть можливість звести до мінімуму блокування податкових накладних реальному бізнесу. В даний час Асоціація не стоїть осторонь, а активно приймає участь в розробці Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в групі фахівців Моніторингового центру ДФС України, за що хочу особисто подякувати шановного Мирослава Васильовича за надану можливість приймати участь у обговоренні проекту Порядку і фахівцям нашої Асоціації».

Грігол Катамадзе передав пропозиції Асоціації платників податків України в.о. Голови ДФС України Мирославу Продану до проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо Порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та зауважив, що «від того, якої якості будуть Критерії оцінки ризиків, залежить повноцінне ведення господарської діяльності підприємств та їх сумлінне виконання обов’язків зі сплати податків до бюджету». Разом із пропозиціями Президент ВГО АППУ передав Мирославу Продану документ з переліком конкретних підприємств практично з кожної області України, які на сьогодні мають проблеми нерозблокованих та незареєстрованих податкових накладних.

«Це дуже добре, що у Вас є такі дані, - відреагувала Ніна Южаніна. – З 35 тисяч у нас лишилося близько 9000 проблемних податкових накладних. Давайте у спокійній формі доведемо цей Порядок до більш-менш ясного розуміння і нами, як Комітетом, і Вами, щоб ми не говорили потім один на одного різні «погані речі». Ми не можемо зробити Систему досконалою, не можемо врахувати абсолютно всі пропозиції та зауваження, але якщо Ви вважаєте, що Ваш Порядок її хоч трохи удосконалить, я погоджуся з Вами».

Голова Комітету ВР України з питань податкової та митної політики зауважила, що все одно доведеться повертатися до цього питання, оскільки нова Система також навряд чи виявиться досконалою.

 

У грудні цього року набрав чинності Закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.

Аби детальніше розповісти про ці нововведення? у Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відбувся спільний із представниками Тернопільського відділення Асоціації платників податків України семінар на тему «Новели процесуального законодавства. Нові процесуальні кодекси: Кодекс адміністративного судочинства України,  Цивільний процесуальний кодекс України».

У заході взяли участь судді, адвокати, юристи, а також працівники фіскального відомства.

Із головними новелами цивільного процесуального законодавства та адміністративного судочинства, з якими майже кожен із зазначених фахівців зіткнувся з моменту набрання вищенаведеним нормативним актом законної сили (15 грудня 2017 року) присутніх ознайомили заступник Голови Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Осташ та суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук.

За словами лекторів, норми цього Закону значно розширюють способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечують його відкритість та прозорість, спрямовані на добросовісність користування процесуальними правами, справедливу компенсацію судових витрат, розумні строки розгляду справ, сталість судової практики, правову визначеність. Також передбачено запровадження системи «електронного суду», яка спростить комунікацію із судом та зменшить витрати на утримання судової системи.

«Одним з концептуальних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) у новій редакції є розширення засобів доказування шляхом включення до переліку доказів, що можуть підтверджувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, електронних доказів, - зазначив Андрій Осташ. - Нововведенням також є те, що під час вирішення справи по суті суд повинен оцінювати не лише належність та допустимість доказів, але й їхню достатність та достовірність».

Заступник голови адмінсуду відмітив і те, що відповідно до норм КАСУ у новій редакції подання доказів обмежене у часі. Крім цього, розширено можливості учасників справи подавати до суду висновок експерта та впроваджено можливість залучення експерта в галузі права.

 «Новації до Кодексу адміністративного судочинства, які вступили в дію 15 грудня цього року, містять досить багато позитивних моментів. Серед них, зокрема, розмежування юрисдикції, виходячи з предмета спору, розширення способів судового захисту та засобів доказування, спрощення та прискорення розгляду малозначних справ та справ незначної складності, запровадження механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами тощо. Однак основними новаціями вважаю запровадження інституту типової та зразкової справи, а також врегулювання спору за участю судді», - додав суддя Андрій Жук.

Позитивним на його думку є встановлення ефективного судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню скарг проти України в Європейському суді з прав людини. Адже близько 70% скарг проти України стосуються саме тривалого невиконання судових рішень з боку держави.

25532157 968911703257400_4745335875852881457_o

25531821 968911769924060_7255502663444473957_o

25587944 968911356590768_4070261578754421098_o

 

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніній Н. П.

http://urb.org.ua/index.php/item/82-zvernennya-do-vlady-spivpratsia-priorytety

Відповідаючи на зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ, 13 листопада 2017 року представники десятків бізнес-асоціацій країни утворили спільне об’єднання – Українську Раду Різнесу (УРБ) – метою якого є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

Основними пріоритетами діяльності Української Ради Бізнесу було визначено сприяння інституційній реформі фіскальних органів, зокрема остаточну ліквідацію податкової міліції та створення незалежного аналітичного органу для розслідування фінансових злочинів; сприяння реформі ДФС та митниці спільно з представниками Кабінету Міністрів, народними депутатами, представниками експертного та бізнес-середовища.

Крім цього, учасники УРБ наголосили на необхідності створення рівних умов для всіх імпортерів, мінімізації впливу схем ухилення від податків та зборів при перетині товарами кордону України, а також на необхідності лібералізації та спрощення системи реєстрації розрахункових операцій. Представники бізнес-асоціацій підтримали законодавчі ініціативи щодо ліквідації неефективного податку на прибуток підприємств та впровадження оподаткування розподіленого прибутку, як кроку, що здатен у короткостроковій перспективі залучити додаткові інвестиційні ресурси у розвиток економіки.

Незважаючи на конкуренцію у різних секторах економіки, представники українського бізнесу домовились боротись за спільні інтереси – сильну, незалежну та успішну Україну. До цього ми закликаємо також і представників різних гілок української влади. Просимо вас утриматися від політичного протистояння, яке суттєво ускладнює реалізацію ключових реформ, унеможливлює оперативне вирішення проблем, що виникають у платників податків, та вцілому знижує довіру суспільства до влади та її ініціатив. Закликаємо всі гілки влади негайно перейти до спільної конструктивної роботи заради розвитку країни.

Представники УРБ готові долучитись до плідної співпраці з представниками української влади у питаннях запровадження ключових економічних реформ та надати будь-яку допомогу для проведення таких реформ. Відкладання давно назрілих змін щодня коштує країні нових робочих місць, призводить до втрати можливостей розвитку соціальної сфери та інфраструктури. Зволікання з економічними реформами наразі є неприйнятним, тому ми, як представники об’єднаного українського бізнесу, готові об’єднати свої зусилля з представниками виконавчої та законодавчої влади задля досягнення спільної мети – побудови успішної України.

Повний список завдань наведено у Меморандумі Української Ради Бізнесу.
Детальніше про погоджені пріорітети Ради - за посиланням.


З повагою

Члени Української Ради Бізнесу

 

На установчих зборах, які відбулися 18 жовтня 2017 року сформовано
новий склад Громадської ради при Міністерстві фінансів України.

Як відомо, Громадська рада при Міністерстві фінансів України
утворюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про
забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної
політики» від 3 листопада 2010 року № 996. До її складу можуть бути
обрані представники громадських об’єднань, релігійних, благодійних
організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об’єднань, асоціацій,
організацій роботодавців та їх об’єднань, недержавних засобів масової
інформації, які зареєстровані в установленому порядку і провадять свою
діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю міністерства.
Увійти до оновленої Громадської ради при Мінфіні виявляли бажання
представники 114 організацій. Загалом до складу Громадської ради, яка
представляє громадянське суспільство, що контролює діяльність
представників влади, увійшло 81 особа.

Склад Громадської ради при Міністерстві фінансів Українизатверджений Наказом Міністерства фінансів України 6 листопада 2017року за № 916 (додається).

Громадська рада при Міністерстві фінансів України є тимчасовим
консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі
громадськості в управлінні державними справами, здійснення громадського
контролю за діяльністю Міністерства Фінансів України, налагодження
ефективної взаємодії Мінфіну з громадськістю, врахування громадської
думки під час формування та реалізації державної політики у сферах,
визначених Положенням про Мінфін, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 20.08.2014 № 375.

Асоціація платників податків України вважає, що команда активістів і
однодумців стане гарною підмогою Мінфіну, в першу чергу, в питаннях
реформування податкової системи. Ми готові активно долучатися до
процесу реалізації державних реформ, адже ефективна комунікація між
владою та громадськістю набирає все більшого значення для розвитку
громадянського суспільства.

 

На порядку денному були наступні питання:

— служба фінансових розслідувань;

— реалізація плану митної реформи;

— реформа ДФС, цифрові РРО;

— заміна Податку на прибуток Податком на виведений капітал.

У своєму виступі Грігол Катамадзе акцентував увагу на тому, що дуже важливо в найкоротший час створити Службу фінансових розслідувань та те, що Міністерство фінансів України разом з експертами звичайно зробили дуже серйозний крок вперед по підготовці законопроекту. Але до цього законопроекту є зауваження, в тому числі з питання зарплат для працівників, які повинні стати однією з мотивуючих факторів для них і вони не повинні бути нижчими, ніж у керівництва Нацбанку України. Також було підняте питання про підпорядкування новостворюваної структури. "З урахуванням сучасних реалій, може варто на законодавчому рівні передбачити створення такого окремого органу виконавчої влади при КМУ" - зазначив Катамадзе.

Також було відзначено, що бізнес вітає позитивні зусилля, які Мінфін і профільний комітет доклали за останній тиждень для зближення позицій по вирішенню проблеми, що виникла з блокування податкових накладних. Катамадзе поцікавився як просуваються справи в цьому напрямку після 15 листопада п.р., коли на комітетських слуханнях була досягнута домовленість на протязі двох тижнів максимально зблизити позиції. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що робоча група міністерства активно працює в цьому напрямку і що є ймовірність за наступний тиждень максимально зблизити позиції.

Під час обговорення питання про реформування митної служби експертом Андрієм Голованцем було піднято питання коли ж в службі буде призначений заступник у справах митниці, який буде імплементувати досягнуті домовленості. З цього питання на зустрічі чіткої відповіді не надано. Необхідно відзначити, що також було підняте питання про долю законопроекту ПнВК. Відповідь Мінфіну виявилася невтішною - з великою часткою ймовірності цей законопроект не буде прийнятий до кінця 2017 року.

Під кінець зустрічі, в своєму заключному слові Грігол Катамадзе звертаючись до Міністра ще раз наголосив на необхідності прийняття нового Ліберального податкового кодексу України та Нового митного кодексу, як системних документів, які стануть точкою відліку нових взаємин між бізнесом і державою. Міністр фінансів дуже жваво на це відреагував і відзначив, що повністю підтримує такий підхід, але не впевнений, що в наступному року, коли країна увійде в передвиборну "турбулентність", парламент буде готовий приймати такі рішення.

 

DSC 0853.jpg_1036343158

15 листопада п.р. у столичному бізнес-центрі «Парковий» вдруге відбувся масштабний бізнес-форум «Level Up Ukraine 2017», на який з’їхалися найбільші представники великого, малого і середнього бізнесу України, іноземні інвестори, регулятори та експерти у сфері бізнесу. Організаторами форуму виступили Асоціація платників податків України та міжнародна компанія ICF Legal Service. 
Темою цьогорічного зібрання представників української та світової бізнес-еліти, небайдужої до долі України та майбутнього її економіки, стало обговорення податкових змін в українському та світовому масштабі, а також організація фахової дискусії щодо реальних кроків із залучення інвесторів. 

«Головною метою заходу були вибудова прозорих, довірливих взаємовідносин між всіма учасниками, пошук надійних партнерів та зведення міцних мостів міжнародного співробітництва. І, маю надію, ця мета здійснилася», - сказав по завершенні заходу президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе.
Віце-президент АППУ, керуючий партнер міжнародної компанії ICE Legal Servise Наталія Ульянова, говорячи про особливість «Level Up Ukraine 2017», відмітила: «Минулого року головною темою заходу була тема податків. Цьогоріч ми організували податково-інвестиційний форум. Ми дійсно залучили крупних інвесторів, і наші сподівання справдилися. На форумі були присутні представники як великого, так і малого та середнього бізнесу. Вони мали змогу побачити реальних інвесторів, почути від них, яким має бути той бізнес, в який вони, інвестори, готові вкладати кошти. Ми говорили про те, що бізнесу треба змінюватись, і що саме йому треба зробити сьогодні, щоб бути успішними завтра».

Модераторами Форуму та доповідачами виступили співзасновник та партнер у TA Ventures Вікторія Тигіпко, керуючий партнер міжнародної компанії ICF Legal Service, віце-президент АППУ Наталія Ульянова, Генеральний секретар Європейської Асоціаціх платників податків Майкл Єгер, співзасновник проекту «Foundation for future» Сергій Чекальський, член правління АППУ, радник президента АППУ Поліна Колодяжна, співзасновник та керуючий партнер в AVentures Capital Андрій Колодюк. 

З доповідями також виступали Голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, голава представництва Європарламенту (Мюнхен) Тобіас Вінклер, віце-президент Європарламенту (2004-2007), президент Європейського економічного сенату Інго Фрідріх, професор IMD Business School, директор IMD World Competitiveness Center Артуро Бріс, засновник і СЕО Школи системного бізнесу «Бізнес-конструктор» Кирил Куницький, власник HUB 4.0, засновник та президент 9.8 Group Гіві Топчишвілі, віце-президент АНПУ, голова комитету IT-технологій АНПУ Валерій Омельченко та інші, член Правління ABLV Bank Олександр Паже, Директор департаменту податкового планування ЮФ “Cliff” Владислав Дубневський, президент АТ «СБК», віце-президент АППУ Ігор ДАЛИЧУК, віце-президент АППУ, голова Ради ТО АППУ в м. Києві Павло Погиба, віце-президент Аньхойської зовнішньоекономічної будівельної корпорації Чжан Чжунхуа, партнер та співзасновник юридичної фірми “Mgaloblishvili Kipiani Dzidziguri” Віктор Кіпіані, Партнер в Horizon Capital Василе ТОФАН, голова правління EPAM Systems Inc. Карл Робб, засновник та СЕО в Renetti Богдан Козаченко, науковий керівник Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики НРАУ Володимир Нікітін, вчений секретар Інституту геогріфії НАНУ Євгенія Маруняк та інші.

Серед головних питань, які розглядалися на Форумі, особливу зацікавленість викликали питання про те, які зміни очікують бізнес з огляду на податкові зміни, чи є у бізнесу шанс стати успішним в умовах турбулентності, куди рухається інвестиційний капітал, яким буде ринок майбутнього та багато інших.
Президент АППУ Грігол Катамадзе вкотре наголосив на тому, що держава має почути бізнес і нарешті зробити у цьому напрямку перший крок. 
«Сьогодні має бути нове ставлення до мікробізнесу. Дуже важливо, щоб такими кроками ми через деякий час отримали в країні великий пласт малого та середнього бізнесу. Щоб в українській економіці частка валового внутрішнього продукту була більше 50%. Ви не знайдете жодну успішну країну, де частка ВВП малого і середнього бізнесу нижче, ніж 50%. А в Україні сьогодні — від 10% до 15%. Це абсолютно ненормально», — резюмував Грігол Катамадзе.
Народний депутат, Голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наголосила про те, що починати зміни в країні потрібно з економіки. 
«Всі сфери життєдіяльності українців потребують реформування, і в цьому велика проблема. Але мене дивує той настрій, який планує і на вулиці, і в парламенті. На вулиці говорять виключно про соціальні допомоги, в парламенті говорять про речі, які нібито для людей, але які часто підіймають рейтинг депутатів. А про економіку і ті кроки, які, мабуть, ніхто не побачить роками, але зроблять свій позитив, ніхто не хоче говорити. Країна давно має визначитись з точками зросту в економіці, про те, куди ми спрямовуємо всі свої зусилля, і з цього треба починати», — сказала Южаніна.

Професор IMD Business School Артуро Бріс, гворячи про причини, які заважають українській економіці зробити стрімкий ривок вперед, назвав політичну та інституціональну нестабільність. «Основна проблема України – це політична нестабільність та нестабільність інститутів, які існують в України. Тому один з основних шляхів, яким Україна має слідувати, - це стати конкурентоспроможною країною в цьому сенсі», - сказав Артуро Брис. А ще професор порадив українському бізнесу швидше реагувати на економічні зміни у країні та світі, змінюючись самим.
«Ми усі розуміємо, що український бізнес стрімко б розвивався, якби йому створити прийнятні умови: провести дерегуляцію, приборкати монополістів, знизити тиск регуляторів та правоохоронних органів, котрі зараз фактично займаються рейдерством. Також треба надати можливість залучати дешеві довгострокові ресурси для інвестування», - наголосив народний депутат Сергій Тарута, підкресливши, що, за оцінками західних експертів, Україна має надзвичайні інвестиційні можливості. 

На його переконання, необхідною умовою для змін є, зокрема, політична активність бізнесу. «Бізнесмени зазвичай дотримуються принципу «політика окремо – бізнес окремо». Але у західних країнах бізнес більш політично активний. Якщо й український бізнес буде таким, ми зможемо перезавантажити політичну систему, що призведе до швидких позитивних змін в країні», - резюмував Сергій Тарута.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, виступавший з доповіддю «Вплив громадських організацій на формування економічної політики», також закликав бізнес об'єднати зусилля та активніше залучатися до діалогу з владою. «Нам надзвичайно важливо зробити так, щоб Верховна Рада прийняла систему законодавства, яка б стимулювала залучення інвестицій, створення робочих місць. Тому що, якщо у нас і надалі буде така еміграція висококваліфікованих кадрів, зневіра в Україну як у країну з високим потенціалом - боюсь, аби ми не залишилися країною «третього табору». 

Директор фонду Блейзера Олег Устенко під час інвестиційної панелі «Чекати не можна інвестувати. Де ставити кому?» констатував, що наразі Україна має лише єдиний шлях стимулювання економічного росту – активізацію інвестиційної діяльності. «Проблема України не в тому, що тут нема інвестиційно привабливих галузей, а в тому що прибутковість, яку ви можете отримати на свою доходність, маленька. І якщо в економіці є великі ризики, то вся прибутковість, яку ти отримаєш тут і потенційно можеш отримати, буде з’їдена цим ризиком. Тому глобальна задача в Україні – не підвищити прибутковість окремо взятої інвестиції, а зрушити по шкалі рівня ризику».

DSC 1013_1

 

Джерело: Front News International

18112017.jpg 1012850021

Київ: Рівень української економіки зростатиме лише після створення сприятливого бізнес-клімату у країні. Саме тому держава має припинити бачити у бізнесі кримінал, ухвалити ліберальний податковий кодекс та надати підприємствам можливості розвитку. Саме за таких умов до України зайдуть і іноземні інвестори, яких сьогодні лякає зовсім не війна на сході країни, а саме непрозоре податкове законодавство. Про це в інтерв'ю Front News International розповів президент Асоціації платників податків і колишній Надзвичайний і Повноважний посол Грузії в Україні Григол Катамадзе.


Front News International: Коли в Україні можуть ухвалити проект податкового кодексу, який розроблено асоціація платників податків?

Григол Катамадзе: Зміни останніх років не дають належного ефекту, на який очікує бізнес, суспільство і держава. Тому за ми останній рік ми узгодили з українським бізнесом проект нового податкового кодексу. На початку літа ми передали його і Кабінету міністрів, і фракціям, і профільним комітетам. Ми сподіваємось, що сумісними зусиллями всієї бізнес-спільноти і парламенту у першому півріччі наступного року буде прийнятий системний новий документ, який називається ліберальний податковий кодекс.

FNI: Які зміни до податкового законодавства пропонує оновлений проект кодексу?

ГК: Головне, що ми пропонуємо, це залишити дев’ять податків з існуючих тринадцяти: п’ять загальнодержавних і чотири місцевих. По-перше, це буде зроблено завчасно, за півроку до початку нового фіскального року. Одним з головних розділів нашого податкового кодексу є зміна податку на виведений капітал. Зараз це розглядається як окремий законопроект, який вже узгоджено з Кабінетом Міністрів України і є невід’ємною частиною нашого кодексу. Але Кабмін не подав його на розгляд до Верховної Ради, а направив до Ради Реформ. Нажаль, втрачається час. Тому я не переконаний у тому, що парламент встигне прийняти цей законопроект у цьому році.

Ми пропонуємо об’єднати в один податок два існуючих податки: на єдиний соціальний внесок і податок з доходів на фізичних осіб. Сьогодні це близько 41% разом. Ми пропонуємо залишити його разом з прийняттям. Тобто, це неможливо робити окремо. Разом з прийняттям і вступом в дії ліберального податкового кодексу, встановити його на рівні 32% і кожен рік скорочувати. Скажімо, якщо кодекс прийнятий і він вступив в дію у 2019-му році цей об’єднаний податок буде на рівні – 32%, через рік у 2020-му році, він буде на рівні – 28%, а уже на третій рік – 20%.

FNI: Чи буде скасовано спрощену систему оподаткування?

ГК: Сьогодні існує багато дискусій щодо того, що ми знищуємо спрощену систему. Але ми переконані в тому, що спрощеною системою сьогодні зловживає великий бізнес, треба це зупиняти. Багато років тому, коли держава наприкінці 90-х не мала можливості давати робочі місця, той парламент подумав і прийняв закон про спрощену систему оподаткування. Згадайте, скільки з’явилось невеликих підприємств, малого бізнесу. Але потім знайшлись винахідливі люди, які почали цим зловживати. Якщо ви зайдете у великий маркет, ви побачите, що це великий бізнес. Насправді ж, у чеку, ви дізнаєтесь, що це ФОП. Це потрібно завершувати.

Ми пропонуємо новий підхід до мікробізнесу. Наприклад, перша категорія мікробізнесу: обсяг доходу на рік у 2 мільйона, вони будуть сплачувати фіксований податок 500 гривень на місяць, не будуть застосовувати РРО і не треба до них чеплятись. Ми переконані, що через три роки матимемо від такого бізнесу більше 5-ти мільйонів. До державного бюджету надійдуть дуже великі гроші.

FNI: Які зміни пропонуються новим кодексом у сфері декларування фізичних осіб?

ГК: Разом із вступом в дію проекту нового ліберального кодексу буде оголошення одноразового добровільного декларування доходів фізичних осіб на 6 місяців. Мається на увазі, що кожен громадянин зафіксує всі свої статки без сплати податку. Потім вже необхідно контролювати, хто зафіксував одне, а витрачає - інше.

 

FNI: Зміни у податковому законодавстві можуть суттєво виправити ситуацію в економіці України?

ГК: Ми чуємо від наших європейських колег, що низькі податки і прозорий Податковий кодекс призведуть до високого рівня економіки. Якщо ж будуть високі податки, відповідно, буде і низький рівень економіки. Опоненти будуть говорити, що у Польщі або у Німеччині високі податки. Але так виглядає ситуація саме сьогодні, коли ці країни встали з колін і мають успішний бізнес. Коли ж доля валового внутрішнього продукту у Польщі – 67%, у Великій Британії – 97%, а в Україні – 10%, про що ми говоримо?! Я переконаний, що лібералізація (податкового законодавства – FNI) надасть сильного поштовху для розвитку української економіки. Потім після трьох років мораторію на зміни податкового законодавства, ми повернемось, і, можливо, буде необхідність у підвищенні податків.

FNI: Чи враховано міжнародний досвід під час розробки ліберального податкового кодексу?

ГК: Досвід успішних країн демонструє, що коли в них були проблеми спочатку вони проводили дерегуляцію. Це зниження податків, зниження кількості ставок, це лібералізація податкового законодавства. Тільки тоді вони стали успішними країнами. Все останнє, що ми робили, це досвід наших фахівців… До речі, коли ми працювали над проектом ліберального кодексу, я тоді сказав своїм колегам - не треба копіювати, ані грузинський, ані польський, ані сингапурський, ані існуючий податковий кодекс. Існуючий податковий кодекс України – це велике гальмо для розвитку бізнесу. Більше того, це капкан для бізнесу. Ми розробляли проект кодексу саме таким чином, стаючи на місце виробника, аграрія, малого і великого бізнесу.

FNI: Наскільки активно до України заходять іноземні інвестори?

ГК: Я хочу одразу наголосити, що потенційних іноземних інвесторів не лякають війна на сході України, лякає непрозора податкова система і корупція. Існує державна статистика, яка говорить про те, що до України останнім часом приходять інвестиції. Проте це локальні інвестиції. Україні ж потрібен великий і глобальний інвестор, великі гроші. Більше того, я переконаний в тому, що головний інвестор для української економіки – це український бізнес. Я вдячний колишньому прем’єр-міністру Литви за його зусилля з приводу того, що він розробив так званий «план Маршала» для України. Треба дати можливість розвиватись українському бізнесу, адже в середині країни є багато грошей.


FNI: Інвестори з яких країн найбільш активно співпрацюють з Україною?

ГК: На економічному форумі (Ukraine level up - FNI) цікава інвестиційна панель. Ми запросили представників Грузії, щоб вони розповіли, який бізнес-клімат є цій країні, чому саме Грузія сьогодні стала однією з країн першої десятки у рейтингу Doing Business. По-друге, наші грузинські колеги також можуть тут почули про можливості, які є в Україні для інвестування. Саме для цього у нас і була алея стартапів. Я розумію, що це абсолютно невеликий приклад. 10 невеликих стартапів – не показник для України. Важливо, що Україні є багато успішних стартапів, в тому числі, такі, про які ще не знають. Куди б ви не прийшли, в кожному місті і селищі України можна знайти талановитих людей, яким потрібно допомогти. У який спосіб їм можна допомогти, - повинна вирішити держава.

FNI: Чи може Україна перейняти успішний досвід ведення бізнесу в Грузії?


ГК: Коли ми наводимо приклади Грузії, Естонії або Словаччини, багато можновладців не розуміють цього і майже ображаються. Мовляв, що великі зміни можливі лише у невеликих країнах. Я з цим не погоджуюсь. До речі, хоч Грузія і невелика країна, за дуже короткий термін робити там корінні зміни, які були зроблені, було набагато важче, ніж в Україні. Повірте, що це так, але ж це зробили. Я думаю, що не треба переймати досвід інших країн. Необхідно просто робити. Чому ми говоримо про ліберальний кодекс? Чому ми говоримо, що держава повинна зробити перший крок? Справа в тому, що з одного боку є держава, а з іншого – бізнес. Держава бачить у бізнесі кримінал і ворогів, приходить до підприємців з «маски-шоу»... Це потрібно завершувати. Бізнес не може бути ворогом у власній країни. На підприємців необхідно дивитись як на патріотів, які зможуть підняти цю країну. Це можливо, їм лише потрібно надати такі можливості. Це означає не просто «дати з кишені», а прийняти такі умови ведення бізнесу, щоб він міг розвиватись.

У середу, 15 листопада, Григол Катамадзе розповів, що Асоціація платників податків України очікує на ухвалення нового податкового кодексу у першій половині 2018 року. Генеральний секретар Європейської асоціації платників податків Майк Єгер в коментарі Front News International розповів про те, що прийняття нового податкового кодексу важливе для розвитку української економіки. За його словами, запропонована реформа є кроком вперед до спрощення системи сплати податків, легкості створення бізнесу в Україні та припинення тиску на малий і середній бізнес. 27 червня Асоціація платників податків України в Києві підписала меморандум про співпрацю з Європейською асоціацією платників податків.

Спілкувалась Анастасія Світлевська,

 

 

ads
ads
ads
ads
ads