Новини АППУ (254)

 

katamadze.jpg 525808981

«Я дуже сподіваюсь на розуміння світовою спільнотою того, що Україною це не завершиться…»

Джерело: «Главком»

http://glavcom.ua/interviews/grigol-katamadze-ukrajina-ne-zrobila-visnovkiv-z-togo-shcho-vidbulosya-v-gruziji-v-2008-mu-430103.html

08.08.08 – ця комбінація цифр вже майже 10 років асоціюється з кривавими подіями в Грузії, коли російські війська провели так звану операцію з примусу до миру. Під час ескалації конфлікту між Південною Осетією та Грузією, росіяни ввели в регіон через Рокський тунель значні сили і окупували Південну Осетію та частину Абхазії. Опоненти тодішнього президента Грузії Михайла Саакашвілі звинувачували його в провокації з початком артобстрілу столиці Південної Осетії Цхінвалі, який використала Москва для окупації території. Грузинська ж сторона запевняла, що її дії були адекватною відповіддю на порушення режиму припинення вогню з боку сепаратистів.

Бойові дії тривали до 12 серпня, після чого президентами Грузії, Росії, Абхазії та Південної Осетії був підписаний мирний план врегулювання конфлікту. Втім буквально за тиждень Кремль визнав самостійність республік і фактично їхнє відторгнення від Грузії, після чого остання розірвала дипломатичні відносини з РФ. Зараз невизнані більшою частиною країн світу республіки повністю залежні від Росії, яка заполонила їх своїми військовими. Показово, що саме 8 серпня – в день початку агресії до республіки прибув президент Росії Володимир Путін, аби оглянути свої нові «володіння».

Багато хто побачив в 2008-му, що долю Грузії можуть повторити будь-які інші сусіди Росії, зокрема, Україна. Але більшість відмахувалися від таких «теорій змови», що виявилось помилкою. Події в Україні з 2014 року показали, що песимісти виявились праві – загарбницька політика є пріоритетною для нинішніх господарів Кремля.

Колишній посол Грузії в України Григол Катамадзе, як ніхто, може порівнювати конфлікти у Грузії та Україні. Він обіймав пости заступника міністра оборони та заступника міністра закордонних справ Грузії, закінчив Київський державний університет ім. Шевченка, одружений з українкою, в Україні навчалася його донька, а послом Грузії в Києві він пропрацював майже 10 років. Після 2013-го, коли завершилась його каденція, Катамадзе не покинув нашу країну, очоливши Асоціацію платників податків. У розмові з «Главкомом» екс-посол проводить паралелі між Абхазією, Південною Осетією і Кримом та Донбасом, розмірковує, чи може Москва визнати «ДНР–ЛНР» оцінює подальші перспективи опального нині в Україні Михайла Саакашвілі.

Абхазія та Південна Осетія – зараз невизнані території, але там мир. На Донбасі конфлікт ніяк не згасає. У чому різниться природа цих війн?

Те, що зараз відбувається на Донбасі, в Абхазії відбувалось в 1991–1993-х, коли було активне протистояння між Росією та Грузією. Саме тоді вперше з’явились «зелені чоловічки». Відмінність на сьогодні в тому, що в Абхазії не йдуть активні бойові дії, а на Донбасі реально йде війна, щоденно гинуть люди. Хоча незважаючи на те, що в 199 році було підписане перемир’я і Сочинська угода, після того загинув не один десяток тисяч мирних мешканців. Тому якщо хтось думає, що сама по собі угода про перемир’я вирішить проблему, то глибоко помиляється. Російсько-грузинська війна почалася не 8 серпня, а раніше, коли державний кордон Грузії перетнули російські збройні сили. До речі, Грузія розірвала дипломатичні зв’язки з РФ вже після 26 серпня, коли Росія визнала Абхазію та Південну Осетію незалежними державами.

Чи не є абхазський сценарій заморожування ситуації позитивом та «меншим злом» для Донбасу та України?

От ви згадували, що зараз в Абхазії перемир’я, спокійно і все таке. Насправді, цей мир в лапках не вирішив проблему, не зупинив загибель людей. По сьогодні на суміжній лінії кожного дня зникають громадяни Грузії. Цивілізований світ, на превеликий жаль, з так званого перемир’я в Абхазії 1993-го року до 2008-го року, коли було вторгнення Росії, не почув Грузію. Наші відчайдушні намагання достукатись та пояснити, що це - не внутрішній конфлікт, не давали результату. В Грузії нема внутрішнього конфлікту – у нас історично проживають понад 120 національностей і ніколи в історії не було утиску якоїсь з них. У 1999-му році ми відзначали 26 століть спільного проживання грузинів та євреїв на території Грузії, і жодна волосина з голови євреїв за цей час не впала. Це була наша проблема з сусідньою державою, яка не хоче бачити нашу незалежність та прихильність до руху в європейському напрямку.

Також нас не почули на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008-го – ми намагались пояснити, що нам потрібні гарантії безпеки, а на тому етапі це було надання плану дій до членства в НАТО для Грузії та України. Фактично всі країни тоді були за це, але в останній момент німці та французи зайняли іншу позицію. Згадайте, як важко Росія сприймала розширення НАТО і казала, що червоні лінії проходять по Угорщині, якій не можна дозволити вступити до Альянсу. Але цими розмовами і демонстративним розворотом літака з російським прем’єром Примаковим усе завершилось. А Грузія отримала вторгнення, Україна також отримала війну. Причому у випадку з Кримом, Росія пішла на пряме приєднання території. І європейці це проковтнули, незважаючи на санкції.

Але у випадку з Україною є хоч якісь санкції, йде тиск на Росію, її викинули з G7. У випадку з Грузією не було навіть такої реакції.

Я дуже сподіваюсь на розуміння світовою спільнотою того, що Україною це не завершиться. От нас не чули – і отримали результат. І не тільки європейці не чули, а й Україна не зробила правильних висновків з того, що відбулося в Грузії. У мене склалося враження, що Україна в 2008-му вирішила, що все це було пов’язано з емоційністю грузинського лідера. Але не можна так спрощувати. А якби правильні висновки тоді було зроблено, мабуть, не відбулося б багато речей, які сталися у вас із 2010-го року. Тепер відомо, що Росія з кожним днем збільшувала свою присутність в Україні. І Крим – результат цього.

Грузини вже змирилися з втратою територій?

Сміливо можу сказати, що ні. Коли я буваю вдома, спілкуюсь з різними людьми в різних регіонах Грузії, то чую, що грузини ніколи не змиряться з тим, що наші історичні території не будуть в єдиному грузинському просторі. З так званого перемир’я 1993-го минуло 24 роки – за ці роки з території Абхазії вигнано 350 тисяч громадян Грузії з півмільйонного населення, і не тільки етнічних грузин. За ці дев’ять років в Абхазії ситуація ніяк не змінилась на краще, хоча це райський куточок світу. Цю територію за радянський період часу відвідували за рік понад 10 мільйонів людей. Зараз у мене нема статистики, але дуже сумніваюсь, що це привабливе місце для туризму. І то туди, мабуть, їдуть прихильники екстриму. Я хочу донести до своїх абхазських друзів, що ми всі програли – у цій війні немає переможців. Переможець у війні за Абхазію – російський військово-промисловий комплекс. На сьогодні на її території розташовано кілька воєнних баз, там розміщені комплекси С-300.

Коли я працював заступником міністра оборони, в 1998-му році було кілька російських воєнних баз на території Грузії без відповідної правової основи. І ми вирішували питання їхнього закриття. Я казав російським колегам: поясність мені, будь ласка, функціональне значення та сенс знаходження російської воєнної бази в Батумі. Якщо гіпотетично уявити, що це фактор стримання для Туреччини як члена НАТО, то турецька армія – одна з найсильніших у світі, і воєнна база в Батумі точно не може бути фактором стримування. Ці бази в ті роки більше носили комерційний характер, ніж військово-політичний. І росіяни чудово це розуміли. Абхазія та Південна Осетія, як вони гадали, потрібні були для того, аби тримати Грузію на гачку, щоб у випадку якихось радикальних кроків, завжди можна було на цю кнопку натиснути. Але це помилкова думка: Грузія не змінила своїх євроатлантичних прагнень.

Так ті території зараз не можуть впливати на Грузію, якщо Росія сама визнала їхню незалежність.

Але Росія тим самим увійшла в глухий кут у російсько-грузинських відносинах. Щоб розпочати дуже важливий повноцінний діалог між двома країнами, бо з Росією ми територіально завжди будемо сусідами, ми повинні знаходити компроміси у відносинах. Але, визнавши незалежність цих територій, Росія зайшла в тупик. Це було більш емоційне, а не раціональне рішення, продумане на перспективу. Будь-яка грузинська політична сила, яка сьогодні або найближчим часом почне говорити, що ми повинні відновити відносини з Російською Федерацією, моментально стане неуспішною.

Ви зрозуміли, чому Абхазію з Південною Осетією Москва визнала, а з «ДНР–ЛНР» обрала іншу тактику – хоче скинути назад в Україну на своїх умовах?

Насправді, це справа часу. Через сім років після російсько-грузинської війни і визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії Росія зробила такий же тупиковий крок – відторгнула територію Криму і приєднала до себе, а потім пішла далі. Але не вийшло – росіяни розраховували на такий же переможний рух по південному сходу України, але тут увімкнулись інші механізми. Запрацював інстинкт самозбереження – українці зрозуміли, що прийшли вже забирати їхній дім. Звичайно, якщо Росія побачить, що нема інших шляхів для вирішення своїх завдань, вона може визнати ці території.

Але поки її влаштовує нинішній формат?

Той формат, який зараз в Україні – ні миру, ні війни – тривав у Грузії з 1993-го по 2008-й роки. Блокування, контрабанда – все це теж було… До тих пір, поки Росії вигідно тримати ситуацію в такому стані, аби лихоманило країну, вона буде тримати, а потім ухвалить інше рішення. Я чомусь впевнений, що рішень, аналогічних кримському, не буде, але на якийсь крок, який остаточно зажене українсько-російські відносини в тупик, вони підуть. Знову таки, якщо наші західні партнери не будуть послідовні та активні в цих напрямках.

Зараз, мабуть, найболісніше для Росії – санкції, що прийняті Конгресом США. І сьогодні Росія опинилась в числі трьох країн - разом із Південною Кореєю та Іраном. Думаю, репутаційно присутність в такому ряду для Росії не зовсім приємна. А це ще не найголовніші санкції, які можуть бути. Згадаймо, як розпадався Радянський Союз і які економічні санкції були введені з боку США й інших західних країн. Я ніколи не був прихильником ідеї розпаду Російської Федерації. Наші сусіди хай як хочуть, так і живуть – головне, щоб до нас не було претензій. Тим більше, коли я знаходжусь в Алазанській долині, то не розумію, які претензії Росія може мати до Грузії, коли природа та Бог вибудували природній кордон між нашими країнами у вигляді п’ятикілометрових кавказських гір. Безлад у Росії може дуже погано вплинути на стан справ у сусідніх державах. Це, як великий потопаючий корабель, що тягне за собою в воронку невеликі кораблі й катери. Але разом з тим, думаю, що зараз з боку США пролунав дуже серйозний попереджувальний сигнал, за яким може бути вже серйозний удар, що дуже вплине на російську економіку. І зараз Росія крок за кроком буде намагатись знайти можливості достойно вийти з цього стану.

Щось дуже довго росіяни шукають цей шлях.

Ці санкції можуть багато змінити, і нам треба скористатися цим історичним моментом – і Україні, і Грузії.

Чи можливе повернення у світовий порядок денний питання окупованих грузинських територій?

Якщо б три роки тому до Росії світ вжив радикальні кроки – навіть такі санкції, які введені сьогодні, – думаю, багато речей розвивались зовсім по-іншому. Тема грузинських територій з порядку денного Штатів не йшла, і ми це побачили буквально нещодавно з візиту віце-президента США до Грузії 1 серпня. А до цього під час візиту прем’єр-міністра Грузії до США було прийняте рішення, що Вашингтон припинить фінансування країн, які будуть підтримувати невизнані грузинські території. І це багатьох протверезило. Незважаючи на виборчий період, який затягнувся в Штатах, грузинська дипломатія активно працювала, аби питання окупованих територій залишалося в порядку денному.

Щодо натхненника «грузинської мрії» пана Іванішвілі був певний стериотип: начебто він досі лояльно налаштований до Росії, оскільки має там бізнес. Чи покращились відносини Тбілісі та Москви після того, як «мрійники» прийшли до влади?

Якщо ми говоримо про симпатії та антипатії, то у мене особисто антипатії до Росії нема і ніколи не було. Незважаючи на те, що Росія вторглася у Грузію в 2008-му році, притому, що ми єдиновірці та союзники, в Грузії нема ворожого ставлення до росіян. Хоча Росія тільки з нами з усіх пострадянських країн запровадила візовий режим, а потім і повне економічне ембарго, в 2010-му через два роки після війни президент Саакашвілі в односторонньому порядку прийняв рішення про скасування візового режиму з РФ. Ми ж не будемо говорити про те, що Саакашвілі – проросійський політик. Це рішення було обумовлено тим, щоб якомога більше туристів приїхали до Грузії і був розвіяний весь пропагандистський туман навколо нашої країни. Бо були періоди, коли соцопитування в РФ показували, що для росіян Грузія – ворог №1, мусульманська країна і так далі. Тож ми намагались через велику кількість відвідувачів Грузії ці стереотипи розвіяти і цієї мети досягли. Росія ж до сих пір має візовий режим із Грузією. Ми, зі свого боку, намагаємось запустити вибудову економічних відносин, і тут пішли послаблення з боку Росії. Але ембарго, яке Росія ввела в 2006-му і яке діяло шість років, змусило Грузію шукати нові ринки. І зараз, коли з боку Росії пішло послаблення, ви вже не побачите перекосу торгівлі в один бік – грузини зрозуміли, що бути прив’язаними до однієї економіки неправильно. Ви не уявляєте, який зараз бум постачання грузинського вина до Китаю, а раніше грузинські виробники не розуміли нічого, окрім російського ринку.

А щодо пана Іванішвілі, то він пропрацював прем’єром лише рік і пішов з активної політики. Різні є теорії про те, що він зберігає вплив на процеси, але мені важко казати, бо я не знаходжусь в активній грузинській політиці.

Як ви для себе оцінили ситуацію з позбавленням громадянства Саакашвілі?

Це рішення не буде позитивно впливати на імідж України. Буквально вчора я читав, що міністр закордонних справ Литви (а це великий друг України) заявив, що треба було залишити можливість пану Саакашвілі відстоювати питання відновлення громадянства в суді. Є негативні заяви з цього приводу в різних країнах, в тому числі, партнерах України…

Чи була фігура Саакашвілі дражливим фактором в українсько-грузинських відносинах?

Я розумію, що є особисті фактори лідерів країн, але це ніяк не має позначатися на двосторонніх відносинах. З 2010-го року, коли на президентських виборах в Україні переміг Віктор Янукович, по 2014-й ніяких візитів на рівні президента, прем’єр-міністра ані в Грузію, ані в Україну не було. І я так розумію, це була принципова позиція Януковича. Але якщо навіть є особисті моменти, мудрі політики заради двосторонніх відносин відкладають це вбік.

Я знаю, наскільки з образою Леонід Данилович Кучма сприймав активність Саакашвілі, який підтримував діяльність української опозиції. Але перший за роки незалежності Грузії державний візит грузинського президента в Україну відбувся у квітні 2004-го, коли президентами були Саакашвілі та Кучма. І за цей рік президентства Кучми було, дай Бог мені пам’яті, чотири зустрічі в Україні з президентом Грузії. Так і мають чинити державні діячі, які вище ставлять міждержавні відносини, ніж свої особисті симпатії-антипатії. Те, що нещодавно після великої перерви президент України відвідав Грузію, дуже важливо для наших відносин. І на той момент ще не було ніяких рішень про позбавлення громадянства.

А от після цього візиту воно дивним чином з’явилось.

Я не можу говорити про те, чого не бачив і не чув.

Саакашвілі – дуже суперечлива фігура. З одного боку – імідж реформатора, з другого – на Батьківщині його не так вже люблять і вважають зіграною фігурою. До того ж, купа заведених справ. У нього є політичне майбутнє?

Не може бути одна людина реформатором.

Принаймні, він був драйвером.

Так, був, але реформатори – це завжди команда однодумців, яка однаково розуміє, що треба робити в країні. Якщо говорити про Грузію, то її успіх полягає в тому, що багато реформ було розпочато в 2004–2005-х, а результати побачили тільки сьогодні. Зараз багато інформації в ЗМІ, що Грузія будуватиме глибоководний порт, – ця ідея виникла ще в 2010 році і тоді вона викликала багато песимізму. Але сьогодні це стає реальністю. Що стосується політичного майбутнього Саакашвілі, то йому треба самому визначити, з якою країною воно пов’язане. Наскільки я його чую, він каже, що воно пов’язане з Україною.

Але він зараз під загрозою екстрадиції, його можуть просто не пустити в країну. Думаєте, намагатиметься повернутись?

Як буде виглядати сама механіка, не знаю. Але політичне майбутнє, напевно, є.

Ви вважаєте, що в українському суспільстві є запит на подібного політика?

Сказав би дещо інакше. З січня по квітень цього року ми з нашою командою Асоціації платників податків проїхали 15 областей України і провели 19 круглих столів з реформування податкової системи з різними аудиторіями. І зрозуміло, що мені як колишньому послу ставили багато запитань і про Грузію, і про Саакашвілі. Я побачив новий запит не на політиків чи партії, а на цивілізоване життя в цій країні, щоб українці не їхали на заробітки за кордон. Інша історія, якщо б Україна була членом Євросоюзу і всередині нього проходила взаємна міграція, а зараз багато українців просто виїжджають в різні країни. Причому те, що українці на пташиних правах заробляють у Польщі, Угорщині чи Чехії, можна заробляти і вдома, може, навіть більше.

Я бачу запит на кардинальні зміни, перш за все, в економіці. Читав нещодавно інтерв’ю прем’єра Володимира Гройсмана і він там розповідав про п’ять-сім рішень, з яких почнеться економічне зростання. З них він виділив три найважливіші речі – пенсійну реформу, реформу охорони здоров’я та реформу освіти. Абсолютно з ним згоден і додам ще земельну реформу. Але все ж головне для перезавантаження економіки – податкова реформа і прийняття нового ліберального Податкового кодексу, який дасть поштовх прискоренню розвитку економіки України.

Чого Україна може повчитись у Грузії, а чого краще не треба?

Ми історично взаємодоповнювали і допомагали один одному – і в період козацтва, і в період Чорнобиля, і в період подій в Абхазії. Сьогодні Україна може придивитись до досвіду Грузії, яка, не маючи таких колосальних ресурсів, намагається будувати власну економіку. А з того, що не треба брати, – зайвої емоційності. Я завжди вважав українців людьми з гарячим серцем та холодним розумом. На жаль, зараз ця пропорція порушується і рішення приймаються на рівні емоцій, яких не має бути в політиці.

Ви можете оцінити нинішню діяльність посольства Грузії в Україні?

Я утримаюсь від оцінок останніх чотирьох років. Зараз в Україні новий посол, і я б йому теж не давав оцінку за місяць роботи. Гела Думбадзе – дуже ініціативна людина. Не хочу забігати наперед, але, думаю, що це дуже правильне та ефективне призначення. В нього є чотирирічний досвід роботи в Україні (був радником посольства Грузії в Україні – «Главком»). Він малює, і ця країна надихнула його на цілу палітру картин. Коли тут почались ті самі події в 2014-му році, Думбадзе був в Грузії заступником міністра у справах діаспори, а потім міністром. Він організував марафон і сам біг від посольства України в Тбілісі до площі Свободи. Потім ініціював поїздку дітей із Донбасу на відпочинок у Грузію. Також велика частка заслуги повернення грузинської землі під Парижем – поселення Левиля – належить цій людині. Сподіваюсь, що новий грузинський посол буде активним і робитиме все в інтересах Грузії, але не у збиток українським.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

 

 

DSC 0356.JPG_1719407551

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе та Віце-Президент ВГО АППУ Володимир Вегнер разом із заступником начальника головного управління ДФС України у Київській області Русланом Гришко відвідали завод «УХЛ-МАШ» у Києві.
Візит відбувся в рамках підписаного 29 червня на З’їзді Асоціації платників податків України Меморандуму між АППУ та Державною фіскальною службою України.
Гостей зустрів Голова правління ПрАТ «УХЛ-МАШ» Віктор Приходько, який ознайомив з продукцією, провів екскурсію презентаційною залою та розповів про роботу підприємства.
«УХЛ-МАШ» - український виробник металевих меблів. Це стовідсоткове українське виробництво без іноземних інвестицій, виробничі бази якого знаходяться у Києві та Боярці. Підприємство виробляє столи, сейфи, спеціалізоване лабораторне та медичне устаткування, шафи, серверні та ін. «УХЛ-МАШ» - член Асоціації платників податків України.

DSC 0372.JPG_1719407551

«Заступник начальника головного управління ДФС України у Київській області прийняв наше запрошення, оскільки це підприємство знаходиться в їхній курації. Для нас першочергово не потім відгукуватися на проблемні питання, що виникають у бізнесу у відносинах з фіскальною службою, а завчасно їх передбачити. Тому дуже важливо було побачити, як у цей складний час виробництво сьогодні працює не зважаючи ні на що», - зазначив Грігол Катамадзе.

Президент ВГО АППУ також висловив сподівання, що Асоціація разом із ДФС будуть робити все, щоб підтримувати бізнес.

«Багато хто напружується від самої назви – ДФС, мовляв, прийде інспектор, нарахує штрафи, і це негативно вплине на підприємство. Насправді фіскальна служба – це помічник законослухняного платника, - запевнив Руслан Гришко. - Таким, зокрема є підприємство «УХЛ-МАШ». Для нас головне – створити умови для добросовісної конкуренції. В Україні і так важко зараз з економічними процесами, на додачу ще внутрішні проблеми, тож важливо створити умови для роботи «білого» бізнесу. А для цього фіскальна служба має карати тих, хто створює недобросовісну конкуренцію і заважає сумлінним платникам податків працювати в правовому полі, і як наслідок, наповнювати бюджет країни. Ми прийшли сьогодні в рамках Меморандуму між ДФС та ВГО АППУ познайомитися поближче з одним із зразкових платників податків і стати справді партнерами для розвитку бізнесу і економіки України».

 

 

У зв’язку з тим, що починаючи з 1 липня 2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у приміщенні Головного управління ДФС у Тернопільській області фахівці відомства та інтерактивної платформи ТахLіnk провели для понад сотні представників бізнесу Тернопільщини спільний семінар. Також до організації заходу долучилось Територіальне відділення «Асоціації платників податків України» в Тернопільській області.

Вітальним словом захід розпочав заступник директора Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України Сергій Деревцов, який розповів про новий механізм, запроваджений Податковим кодексом України для підвищення ефективності боротьби з ухиленнями від оподаткування, що дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків. Також акцентував увагу, що система вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування унеможливлює безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ а її економічний ефект це додаткові надходження ПДВ до бюджету.

Про практику застосування системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків та зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, загальні проблемні питання та шляхи їх вирішення розповіла начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Тернопільській області Наталя Волошинович. Також порадили як діяти платникам при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Детальніше зупинились на питанні, що слід враховувати платникам єдиного податку для зменшення податкових ризиків.

Згодом заступник начальника фіскальної служби області Петро Якимчук доніс до широкого кола присутніх важливість легалізації виплати заробітних плат та зайнятості населення. Адже, враховуючи цьогорічні показники ринку праці області, проблемним залишається той факт, що офіційно заробітну плату отримує лише половина працездатного населення. Про концепцію «прихованого працевлаштування» або як суд може встановити факт фіктивного працевлаштування розповіла практикуючий адвокат, що входить до сотні найкращих юристів України 2016-2017 років із податкового права за версією «Вибір клієнта» Віта Форсюк.

Під час дискусійного блоку учасники отримали відповіді на численні запитання, які виникали під час заходу.

photo.39482-min

photo.39487-min

 

177777.jpg 1062538921

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе став спікером круглого столу «Податок на виведений капітал — економічний безвіз України», що відбувся 18 липня в Українському інституті майбутнього. В рамках дискусії було презентовано оцінку ефекту заміни податку на прибуток податком на виведений капітал для української економіки.

Серед учасників заходу також були директор економічних програм аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін, керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Андрій Забловский, співавтор законопроекту, голова податкового комітету ГР Мінфіну та ГР ДФ Тетяна Шевцова, співавтор законопроекту, юрист, партнер АО «КМ Партнери» Олександр Шемяткін, екс-заступник глави департаменту ДФС Валентин Завгороднев, голова об’єднання работодавців «Укрлегпром» Олександр Соколовський, експерт з питань оподаткування РПР Вячеслав Черкашин, а також представники міністерств, міжнародних організацій, українського та закордонного бізнесу.

Учасники обговорили проблематику збору податку на прибуток в Україні, суть концепції по заміні податку на прибуток податком на виведений капітал, бюджетне моделювання перспективи введення податку на виведений капітал, розрахункове обгрунтування економічного зростання, а також вплив уведення ПнВК на зміну бізнес-клімату в країні і зростання інвестиційної привабливості.

На питання, чи не зашкодило Грузії свого часу введення податку на виведений капітал Грігол Катамадзе запросив усіх відвідати Грузію і переконатись на власні очі.

1888888.jpg 525808981

«У квітні 2016-го року ВГО Асоціація платників податків України підтримала цей законопроект, і потім, коли в серпні ми почали роботу над ліберальним Податковим кодексом України, третім розділом у ньому ми додали саме цей податок, - зазначив Грігол Катамадзе. –Якщо цей податок буде прийнятий і запроваджений з січня 2018 року, це буде серйозним імпульсом для розвитку країни. Інвестори не бояться подій на сході України. Будь-який інвестор – авантюрист за своєю сутністю. І він обов’язково буде вкладати кошти в країну, в якій є сприятливі умови для ведення бізнесу. Тож надзвичайно важливо прийняти цей податок, не можна втрачати час. Надзвичайно важливо змінювати податкову систему як таку. Вона має бути більш гнучкішою, підлаштовуватись під бізнес, а не навпаки. В Україні має бути прийнятий новий Ліберальний Податковий Кодекс».

Також Президент АППУ наголосив, що за результатами круглого столу треба зробити лист до Міністерства фінансів України, адже на заході представлені майже всі бізнес-асоціації, і всі вони вважають, що систему потрібно змінювати.

«Держава живе за рахунок податків, і влада має це чути», - завершив Грігол Катамадзе.

 

 

У 2016 році Асоціація платників податків України стала організатором першого та єдиного в Україні Міжнародної ініціативи «Clear Wave», який пропагує ведення прозорого, чесного і відповідального бізнесу.
«Clear Wave» відбувся 28 травня 2016 р. в м. Києві і проходив одночасно в найбільших містах Литви, Латвії та Естонії за участю перших осіб держав.
Метою акції було привернення уваги громадян до заохочення практики ведення прозорого бізнесу та впровадження принципів чесного ведення підприємництва. Проект спрямований на об’єднання зусиль політиків, членів парламенту, державних службовців, бізнесменів, представників шоу-бізнесу, молодіжних організацій, громадських діячів для подолання тіньової економіки, формування у суспільстві податкових знань та свідомості з метою сприяння добровільній і своєчасній сплаті податків, підвищенню соціального престижу українського платника податків.
Саме Асоціація платників податків України стала першою, хто долучився до нього в синхронному режимі з трьома європейськими столицями – Вільнюсом, Ригою, Таллінном, у яких цей захід існує вже понад 9 років.
Знаковим є те, що до ініціативи «Біла хвиля» на прохання Асоціації приєднався Університет державної фіскальної служби України, який безпосередньо готує майбутніх працівників фіскальної служби. Отриманий досвід під час проведення акції, думаємо став цінним надбанням в процесі професійного становлення.
ВГО «Асоціація платників податків України» отримала Свідоцтво на знак для товарів і послуг № 227041 від 25.05.2017 року, видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України щодо права власності на використання в Україні знаку «Біла хвиля».

svidostvo 1

svidostvo 2

 

resize o1Vrpqjeb86tcQlfu7EN4JMdiHLUkvms_980x590.jpg_1012850021

29 июня, на очередном съезде Ассоциации налогоплательщиков Украины был переизбран президент на следующие два года, передает корреспондент Front News International.

Им стал Григол Катамадзе, который возглавлял Ассоциацию в течение последних двух лет и сегодня был переизбран на посаду президента знову.

"Спасибо за поддержку, это действительно для меня большое доверие. Если такая единогласная поддержка,то это очень большая ответственность. И я попробую все сделать, что от меня зависит", - сказал Катамадзе.

Также на съезде Ассоциации были избраны 9 вице-президентов организации и утверждена стратегия развития Ассоциации до 2020 года.

«Мы сделали большое дело - мы сделали проект либерального налогового кодекса. И передали на рассмотрение исполнительной и законодательной власти. Мяч на стороне законодательной и исполнительной власти. Это совершенно новый продукт, он не просто называется либеральным, там меньше ставок налоговых, там уменьшено и количество, и сами ставки, там совершенно новый подход к малому и среднему бизнесу. Мы предлагаем ввести его в действие, потому что мы теряем время, уже осталось 6 месяцев до начала нового финансового года. Государство должно сделать шаг на встречу бизнесу, чтобы получить доверие к себе. А через три года будет количество малого и среднего бизнеса на уровне более 50% в ВВП, в то время как сегодня это 10-15%. Все успешные страны опираются на малый и средний бизнес, только Украина опирается на большой», - рассказал Катамадзе.

 


ВГО «Асоціація платників податків України» та Європейська Асоціація платників податків підписали Угоду про партнерство та співробітництво. Для урочистої події на запрошення українських колег до Києва прибув Генеральний секретар Європейської Асоціації платників податків, Голова Асоціації платників податків Баварії Майкл Єгер.
Угодою, підписаною на 5 років, передбачається встановлення партнерських стосунків між Асоціаціями платників податків різних країн, налагодження співробітництва з іноземними громадськими об’єднаннями з метою захисту підприємців від збільшення податкового навантаження держави, запобігання несправедливим утискам з боку фіскальних органів, забезпечення доступу до інформації про державні податки і витрати. Також сторони намагатимуться створити належні умови для посилення ролі громадянського суспільства в реалізації державної політики у сфері податкового реформування з урахуванням європейського досвіду та досвіду економічних реформ в Україні.

Партнери домовилися розпочати реалізацію спільних планів вже найближчим часом.

«Підписання цієї Угоди - дуже хвилююча подія, навіть незважаючи на те, що за два роки в Асоціації було багато зустрічей різного рівня. Це ще один важливий крок назустріч Європейському Союзу», - заявив Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.
«Те, що Ви робите, - справді дуже важливо, і нам потрібен такий сильний партнер з правильними цілями, - сказав Майкл Єгер. - Багато вже було зроблено в Україні, але ще потрібно багато змін, і зміни в податкову систему є одними із важливих. Я дуже радий, що ми маємо прекрасного партнера в Україні з новими пропозиціями щодо нового податкового законодавства, зі своїм проектом нового ліберального Податкового кодексу України, який спростить податки і дозволить більше індивідуальної свободи. Це, власне, і є метою податкового реформування».

Європейський партнер також поділився думками щодо нагальних кроків для подолання корупції в Україні: «На мою думку, необхідно здійснити наступні кроки. Перш за все – забезпечити прозорість та доступ до інформації, тобто нам мають відповідати на запитання, щоб ми знали, що відбувається. По-друге – створити належну судову систему і забезпечити виконання рішень. По-третє, у країні мають бути незалежними прокурори, судді і ЗМІ».

На підписанні Угоди також були присутні Віце-Президент Асоціації платників податків України, Голова територіального відділення ВГО АППУ у м.Києві Павло Погиба, Президент Української Асоціації зовнішньої торгівлі Володимир Хандогій, Віце-президент Української Асоціації зовнішньої політики Олександр Купчишин, Президент Міжнародного комітету захисту прав платників податків Лора Апасова, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко, радник Президента АППУ Поліна Колодяжна.

 

 

IMG 9416.JPG_525808981

Президент ВГО «Асоціації платників податків України» прийняв участь у засіданні Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при Державній фіскальній службі України , що відбулося 20 червня 2017 року.

Взяли участь у засіданні Ради 49 її членів, в т.ч. Анатолій Кінах, Дмитро Олійник, Андрій Забловський та інші, а також 20 фахівців від структурних підрозділів ДФС України, в т.ч. Директор Департаменту організації роботи Служби Віктор Пригаровський, Директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Микола Чмерук, начальник Офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов та інші.

Відкрив засідання Ради В.о. Голови ДФС України Мирослав Продан. Він розповів про результати діяльності Служби у 2017 році, в т.ч. про стан відшкодування ПДВ, повернення переплат, єдиний реєстр податкових накладних та про перспективи реформування Служби.
Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе у своєму виступі зазначив, що «…Безумовно, існує ряд проблем, які необхідно вирішувати невідкладно для забезпечення дотримання законних інтересів платників податків сьогодні, але я в своєму виступі хотів би зупинитися на необхідності докорінного реформування податкової системи України з метою її лібералізації, бо на моє глибоке переконання, тільки такий шлях дасть можливість зрушити з місця ті проблеми, які існують в оподаткуванні та адмініструванні податків.

IMG 9435.JPG_525808981

Численні зміни, які вносились до Податкового кодексу в останні роки, продемонстрували безсистемний підхід — вони дозволяли врегульовувати лише окремі проблемні питання адміністрування конкретних податків, але не були спрямовані на проведення системної податкової реформи.

У сучасному житті і бізнес, і влада мають працювати на паритетних засадах, враховуючи інтереси один одного, а іноді, навіть і йдучи на компроміс. Адже попри природну зацікавленість кожного платника віддавати до бюджету чим найменше, все ж таки необхідно віднайти той баланс, який дозволить забезпечити покриття державних видатків з одного боку, а з іншого не допустити занепаду та знищення бізнесу. Саме в пошуках такого компромісу, який би стимулював бізнес вести свою діяльність прозоро та дав би можливість розвиватися, а не намагатись вижити, фахівцями Асоціації і було підготовлено проект ліберального Податкового кодексу України, який на нашу думку повинен забезпечити дотримання такого балансу. Була виконана величезна робота, ми залучили представників 23 профільних організацій, а також фахівців з бізнесу з усіх регіонів України. Ми розуміли, що скорочення кількості податків та зменшення їхніх ставок дасть можливість виходу економіки України із «тіні» і, в свою чергу, забезпечить збільшення надходжень до бюджету. Проект ліберального Податкового кодексу України, вперше був представлений на Міжнародному бізнес-форумі «UKRAINE LEVEL UP 2016. БИТВА ЗА БІЗНЕС: ПОДАТКОВА РЕФОРМА ЧИ ХАОС?», що відбувся у Києві 23 листопада 2016 року, співорганізатором якого виступила Асоціація платників податків України.

IMG 9292.JPG_525808981

За період з 8 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, Асоціація здійснила презентацію проекту ліберального Податкового кодексу України у 15 областях та провела 19 круглих столів, участь у яких взяли представники влади, бізнесу, громадських організацій та науковці. Ми вислуховували в кожній області, під час кожного круглого столу всіх, хто був небайдужим, хто надавав раціональні пропозиції і обґрунтовані критичні зауваження, багато з яких нами враховано. Українські підприємці бачать та оцінюють проблему зсередини, тож низка Круглих столів дала змогу покращити ліберальний Податковий Кодекс та змінити його майже на 75%.

Ми впевнені, що прийняття нового ліберального Податкового кодексу України із запровадженням податку на виведений капітал та значним зменшенням податкового навантаження на фонд оплати праці, наряду з одночасним запровадженням з 1 січня 2018 року режиму звільнення фізичних осіб від юридичної відповідальності шляхом одноразового добровільного декларування ними протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Кодексом належних їм доходів, іншого майна, майнових прав, дасть можливість вивести економіку України з «тіні» та стане переломним моментом для розквіту держави в цілому. 14 червня п.р. на засіданні робочої групи в Міністерстві фінансів України я передав на розгляд Держсекретарю цього Міністерства Євгенію Капінусу проект ліберального Податкового Кодексу України. Цим була підведена риска у підготовці проекту ліберального Податкового Кодексу України, розробленого фахівцями Асоціації разом з українським бізнесом.

IMG 9274.JPG_525808981

На сьогоднішній день звернення щодо підтримки даного проекту нами направлені до Прем’єр–міністра України, Голів Комітетів Верховної Ради України, що відповідають за економічний напрямок роботи, Голів фракцій та депутатських груп у Верховній Раді України, народним депутатам України-членам Ради АППУ, Міністерству фінансів України, Університету Державної фіскальної служби України та ГО «Інститут податкових реформ».
Слід зазначити, що прийняття лише одного Податкового кодексу недостатньо для розвитку економіки в Україні, необхідно проводити комплексну політику реформування, зокрема: вносити відповідні зміни до Митного, Кримінально-процесуального, Адміністративного кодексів, реформування у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, судову реформу, невідкладно створити Службу фінансових розслідувань, концепцію якої Асоціація публічно і послідовно пропонує вже протягом півтора року. Ми зробили свій перший крок саме зараз, щоб проект Податкового кодексу України пройшов широке громадське обговорення, був представлений в законодавчий орган за півроку, як цього вимагає Бюджетний і Податковий кодекси України, був прийнятий і набув чинності з 1 січня 2018 року. Ми сподіваємось на підтримку Проекту з боку української влади, оскільки в цьому документі зібрано всі раціональні та змістовні пропозиції щодо реформування податкової системи. Він може бути не ідеальним, і ми з цим погодимось, але лібералізація податків, що лежить в основі нового кодексу, призведе до становлення економіки країни…»
Наприкінці свого виступу Президент ВГО АППУ звернувся до В.о. Голови ДФС України Мирослава Продана та колег, які були присутні на засіданні Ради з проханням підтримати проект ліберального Кодексу України, розробленого фахівцями ВГО АППУ разом з українським бізнесом та передав його особисто Мирославу Продану.

 

 

15062017.JPG 219469798

14 червня на робочій зустрічі в Міністерстві фінансів України Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе передав до розгляду в мінфін проект ліберального Податкового Кодексу України.

«Сьогодні у підготовці проекту ліберального Податкового Кодексу була підведена риска. Передавши на розгляд владі проект ліберального Податкового Кодексу ми вийшли на новий, законодавчий рівень вирішення питання» - наголосив Грігол Катамадзе.

Держсекретар Міністерства фінансів України Євгеній Капінус висловив щиру вдячність ВГО АППУ за якісно новий проект реформування податкового укладу в Україні та наголосив на важливості ініціювання таких проектів громадянським суспільством.

Проект передано до владних органів більш ніж за півроку до початку нового фіскального року, що дасть змогу згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» ввести в дію ліберальний кодекс вже з 1 січня 2018 року.

«Ми сподіваємось на підтримку Проекту з боку української влади, оскільки в цьому документі зібрано всі раціональні та змістовні пропозиції щодо реформування податкової системи. Він може бути не ідеальним, і ми з цим погодимось, але лібералізація податків, що лежить в основі нового кодексу, призведе до становлення економіки країни», - зазначив Грігол Катамадзе.

У процесі роботи над Проектом представники ВГО АППУ мали змогу презентувати його в 15-ти областях України та поспілкуватись з бізнесом в регіонах. Українські підприємці бачать та оцінюють проблему зсередини, тож низка круглих столів дала змогу покращити ліберальний Податковий Кодекс та змінити його майже на 75%. У межах обговорень над ним працювали представники місцевої влади, органи державної фіскальної служби, бізнесмени, фахівці податкової справи, експерти та громадські активісти.

ads
ads
ads
ads
ads