Новини АППУ (285)

 

Прем’єр-міністру України Гройсману В. Б.

Міністру фінансів України Данилюку О. О.

Голові Верховної Ради України Парубію А. В.

Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніній Н. П.

http://urb.org.ua/index.php/item/82-zvernennya-do-vlady-spivpratsia-priorytety

Відповідаючи на зростаючий запит українського суспільства та бізнесу на пришвидшення економічних та інституціональних реформ, 13 листопада 2017 року представники десятків бізнес-асоціацій країни утворили спільне об’єднання – Українську Раду Різнесу (УРБ) – метою якого є забезпечення сталого економічного розвитку країни, єдиних для всіх правил гри, інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняної економіки. До складу об’єднання увійшло 63 бізнес-асоціації, членами яких є 27 тисяч підприємств з більш ніж 20 різних секторів економіки.

Основними пріоритетами діяльності Української Ради Бізнесу було визначено сприяння інституційній реформі фіскальних органів, зокрема остаточну ліквідацію податкової міліції та створення незалежного аналітичного органу для розслідування фінансових злочинів; сприяння реформі ДФС та митниці спільно з представниками Кабінету Міністрів, народними депутатами, представниками експертного та бізнес-середовища.

Крім цього, учасники УРБ наголосили на необхідності створення рівних умов для всіх імпортерів, мінімізації впливу схем ухилення від податків та зборів при перетині товарами кордону України, а також на необхідності лібералізації та спрощення системи реєстрації розрахункових операцій. Представники бізнес-асоціацій підтримали законодавчі ініціативи щодо ліквідації неефективного податку на прибуток підприємств та впровадження оподаткування розподіленого прибутку, як кроку, що здатен у короткостроковій перспективі залучити додаткові інвестиційні ресурси у розвиток економіки.

Незважаючи на конкуренцію у різних секторах економіки, представники українського бізнесу домовились боротись за спільні інтереси – сильну, незалежну та успішну Україну. До цього ми закликаємо також і представників різних гілок української влади. Просимо вас утриматися від політичного протистояння, яке суттєво ускладнює реалізацію ключових реформ, унеможливлює оперативне вирішення проблем, що виникають у платників податків, та вцілому знижує довіру суспільства до влади та її ініціатив. Закликаємо всі гілки влади негайно перейти до спільної конструктивної роботи заради розвитку країни.

Представники УРБ готові долучитись до плідної співпраці з представниками української влади у питаннях запровадження ключових економічних реформ та надати будь-яку допомогу для проведення таких реформ. Відкладання давно назрілих змін щодня коштує країні нових робочих місць, призводить до втрати можливостей розвитку соціальної сфери та інфраструктури. Зволікання з економічними реформами наразі є неприйнятним, тому ми, як представники об’єднаного українського бізнесу, готові об’єднати свої зусилля з представниками виконавчої та законодавчої влади задля досягнення спільної мети – побудови успішної України.

Повний список завдань наведено у Меморандумі Української Ради Бізнесу.
Детальніше про погоджені пріорітети Ради - за посиланням.


З повагою

Члени Української Ради Бізнесу

 

На установчих зборах, які відбулися 18 жовтня 2017 року сформовано
новий склад Громадської ради при Міністерстві фінансів України.

Як відомо, Громадська рада при Міністерстві фінансів України
утворюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про
забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної
політики» від 3 листопада 2010 року № 996. До її складу можуть бути
обрані представники громадських об’єднань, релігійних, благодійних
організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об’єднань, асоціацій,
організацій роботодавців та їх об’єднань, недержавних засобів масової
інформації, які зареєстровані в установленому порядку і провадять свою
діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю міністерства.
Увійти до оновленої Громадської ради при Мінфіні виявляли бажання
представники 114 організацій. Загалом до складу Громадської ради, яка
представляє громадянське суспільство, що контролює діяльність
представників влади, увійшло 81 особа.

Склад Громадської ради при Міністерстві фінансів Українизатверджений Наказом Міністерства фінансів України 6 листопада 2017року за № 916 (додається).

Громадська рада при Міністерстві фінансів України є тимчасовим
консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі
громадськості в управлінні державними справами, здійснення громадського
контролю за діяльністю Міністерства Фінансів України, налагодження
ефективної взаємодії Мінфіну з громадськістю, врахування громадської
думки під час формування та реалізації державної політики у сферах,
визначених Положенням про Мінфін, затвердженим постановою Кабінету
Міністрів України від 20.08.2014 № 375.

Асоціація платників податків України вважає, що команда активістів і
однодумців стане гарною підмогою Мінфіну, в першу чергу, в питаннях
реформування податкової системи. Ми готові активно долучатися до
процесу реалізації державних реформ, адже ефективна комунікація між
владою та громадськістю набирає все більшого значення для розвитку
громадянського суспільства.

 

На порядку денному були наступні питання:

— служба фінансових розслідувань;

— реалізація плану митної реформи;

— реформа ДФС, цифрові РРО;

— заміна Податку на прибуток Податком на виведений капітал.

У своєму виступі Грігол Катамадзе акцентував увагу на тому, що дуже важливо в найкоротший час створити Службу фінансових розслідувань та те, що Міністерство фінансів України разом з експертами звичайно зробили дуже серйозний крок вперед по підготовці законопроекту. Але до цього законопроекту є зауваження, в тому числі з питання зарплат для працівників, які повинні стати однією з мотивуючих факторів для них і вони не повинні бути нижчими, ніж у керівництва Нацбанку України. Також було підняте питання про підпорядкування новостворюваної структури. "З урахуванням сучасних реалій, може варто на законодавчому рівні передбачити створення такого окремого органу виконавчої влади при КМУ" - зазначив Катамадзе.

Також було відзначено, що бізнес вітає позитивні зусилля, які Мінфін і профільний комітет доклали за останній тиждень для зближення позицій по вирішенню проблеми, що виникла з блокування податкових накладних. Катамадзе поцікавився як просуваються справи в цьому напрямку після 15 листопада п.р., коли на комітетських слуханнях була досягнута домовленість на протязі двох тижнів максимально зблизити позиції. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що робоча група міністерства активно працює в цьому напрямку і що є ймовірність за наступний тиждень максимально зблизити позиції.

Під час обговорення питання про реформування митної служби експертом Андрієм Голованцем було піднято питання коли ж в службі буде призначений заступник у справах митниці, який буде імплементувати досягнуті домовленості. З цього питання на зустрічі чіткої відповіді не надано. Необхідно відзначити, що також було підняте питання про долю законопроекту ПнВК. Відповідь Мінфіну виявилася невтішною - з великою часткою ймовірності цей законопроект не буде прийнятий до кінця 2017 року.

Під кінець зустрічі, в своєму заключному слові Грігол Катамадзе звертаючись до Міністра ще раз наголосив на необхідності прийняття нового Ліберального податкового кодексу України та Нового митного кодексу, як системних документів, які стануть точкою відліку нових взаємин між бізнесом і державою. Міністр фінансів дуже жваво на це відреагував і відзначив, що повністю підтримує такий підхід, але не впевнений, що в наступному року, коли країна увійде в передвиборну "турбулентність", парламент буде готовий приймати такі рішення.

 

DSC 0853.jpg_1036343158

15 листопада п.р. у столичному бізнес-центрі «Парковий» вдруге відбувся масштабний бізнес-форум «Level Up Ukraine 2017», на який з’їхалися найбільші представники великого, малого і середнього бізнесу України, іноземні інвестори, регулятори та експерти у сфері бізнесу. Організаторами форуму виступили Асоціація платників податків України та міжнародна компанія ICF Legal Service. 
Темою цьогорічного зібрання представників української та світової бізнес-еліти, небайдужої до долі України та майбутнього її економіки, стало обговорення податкових змін в українському та світовому масштабі, а також організація фахової дискусії щодо реальних кроків із залучення інвесторів. 

«Головною метою заходу були вибудова прозорих, довірливих взаємовідносин між всіма учасниками, пошук надійних партнерів та зведення міцних мостів міжнародного співробітництва. І, маю надію, ця мета здійснилася», - сказав по завершенні заходу президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе.
Віце-президент АППУ, керуючий партнер міжнародної компанії ICE Legal Servise Наталія Ульянова, говорячи про особливість «Level Up Ukraine 2017», відмітила: «Минулого року головною темою заходу була тема податків. Цьогоріч ми організували податково-інвестиційний форум. Ми дійсно залучили крупних інвесторів, і наші сподівання справдилися. На форумі були присутні представники як великого, так і малого та середнього бізнесу. Вони мали змогу побачити реальних інвесторів, почути від них, яким має бути той бізнес, в який вони, інвестори, готові вкладати кошти. Ми говорили про те, що бізнесу треба змінюватись, і що саме йому треба зробити сьогодні, щоб бути успішними завтра».

Модераторами Форуму та доповідачами виступили співзасновник та партнер у TA Ventures Вікторія Тигіпко, керуючий партнер міжнародної компанії ICF Legal Service, віце-президент АППУ Наталія Ульянова, Генеральний секретар Європейської Асоціаціх платників податків Майкл Єгер, співзасновник проекту «Foundation for future» Сергій Чекальський, член правління АППУ, радник президента АППУ Поліна Колодяжна, співзасновник та керуючий партнер в AVentures Capital Андрій Колодюк. 

З доповідями також виступали Голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, голава представництва Європарламенту (Мюнхен) Тобіас Вінклер, віце-президент Європарламенту (2004-2007), президент Європейського економічного сенату Інго Фрідріх, професор IMD Business School, директор IMD World Competitiveness Center Артуро Бріс, засновник і СЕО Школи системного бізнесу «Бізнес-конструктор» Кирил Куницький, власник HUB 4.0, засновник та президент 9.8 Group Гіві Топчишвілі, віце-президент АНПУ, голова комитету IT-технологій АНПУ Валерій Омельченко та інші, член Правління ABLV Bank Олександр Паже, Директор департаменту податкового планування ЮФ “Cliff” Владислав Дубневський, президент АТ «СБК», віце-президент АППУ Ігор ДАЛИЧУК, віце-президент АППУ, голова Ради ТО АППУ в м. Києві Павло Погиба, віце-президент Аньхойської зовнішньоекономічної будівельної корпорації Чжан Чжунхуа, партнер та співзасновник юридичної фірми “Mgaloblishvili Kipiani Dzidziguri” Віктор Кіпіані, Партнер в Horizon Capital Василе ТОФАН, голова правління EPAM Systems Inc. Карл Робб, засновник та СЕО в Renetti Богдан Козаченко, науковий керівник Інституту архітектури, урбаністики та регіоналістики НРАУ Володимир Нікітін, вчений секретар Інституту геогріфії НАНУ Євгенія Маруняк та інші.

Серед головних питань, які розглядалися на Форумі, особливу зацікавленість викликали питання про те, які зміни очікують бізнес з огляду на податкові зміни, чи є у бізнесу шанс стати успішним в умовах турбулентності, куди рухається інвестиційний капітал, яким буде ринок майбутнього та багато інших.
Президент АППУ Грігол Катамадзе вкотре наголосив на тому, що держава має почути бізнес і нарешті зробити у цьому напрямку перший крок. 
«Сьогодні має бути нове ставлення до мікробізнесу. Дуже важливо, щоб такими кроками ми через деякий час отримали в країні великий пласт малого та середнього бізнесу. Щоб в українській економіці частка валового внутрішнього продукту була більше 50%. Ви не знайдете жодну успішну країну, де частка ВВП малого і середнього бізнесу нижче, ніж 50%. А в Україні сьогодні — від 10% до 15%. Це абсолютно ненормально», — резюмував Грігол Катамадзе.
Народний депутат, Голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна наголосила про те, що починати зміни в країні потрібно з економіки. 
«Всі сфери життєдіяльності українців потребують реформування, і в цьому велика проблема. Але мене дивує той настрій, який планує і на вулиці, і в парламенті. На вулиці говорять виключно про соціальні допомоги, в парламенті говорять про речі, які нібито для людей, але які часто підіймають рейтинг депутатів. А про економіку і ті кроки, які, мабуть, ніхто не побачить роками, але зроблять свій позитив, ніхто не хоче говорити. Країна давно має визначитись з точками зросту в економіці, про те, куди ми спрямовуємо всі свої зусилля, і з цього треба починати», — сказала Южаніна.

Професор IMD Business School Артуро Бріс, гворячи про причини, які заважають українській економіці зробити стрімкий ривок вперед, назвав політичну та інституціональну нестабільність. «Основна проблема України – це політична нестабільність та нестабільність інститутів, які існують в України. Тому один з основних шляхів, яким Україна має слідувати, - це стати конкурентоспроможною країною в цьому сенсі», - сказав Артуро Брис. А ще професор порадив українському бізнесу швидше реагувати на економічні зміни у країні та світі, змінюючись самим.
«Ми усі розуміємо, що український бізнес стрімко б розвивався, якби йому створити прийнятні умови: провести дерегуляцію, приборкати монополістів, знизити тиск регуляторів та правоохоронних органів, котрі зараз фактично займаються рейдерством. Також треба надати можливість залучати дешеві довгострокові ресурси для інвестування», - наголосив народний депутат Сергій Тарута, підкресливши, що, за оцінками західних експертів, Україна має надзвичайні інвестиційні можливості. 

На його переконання, необхідною умовою для змін є, зокрема, політична активність бізнесу. «Бізнесмени зазвичай дотримуються принципу «політика окремо – бізнес окремо». Але у західних країнах бізнес більш політично активний. Якщо й український бізнес буде таким, ми зможемо перезавантажити політичну систему, що призведе до швидких позитивних змін в країні», - резюмував Сергій Тарута.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник, виступавший з доповіддю «Вплив громадських організацій на формування економічної політики», також закликав бізнес об'єднати зусилля та активніше залучатися до діалогу з владою. «Нам надзвичайно важливо зробити так, щоб Верховна Рада прийняла систему законодавства, яка б стимулювала залучення інвестицій, створення робочих місць. Тому що, якщо у нас і надалі буде така еміграція висококваліфікованих кадрів, зневіра в Україну як у країну з високим потенціалом - боюсь, аби ми не залишилися країною «третього табору». 

Директор фонду Блейзера Олег Устенко під час інвестиційної панелі «Чекати не можна інвестувати. Де ставити кому?» констатував, що наразі Україна має лише єдиний шлях стимулювання економічного росту – активізацію інвестиційної діяльності. «Проблема України не в тому, що тут нема інвестиційно привабливих галузей, а в тому що прибутковість, яку ви можете отримати на свою доходність, маленька. І якщо в економіці є великі ризики, то вся прибутковість, яку ти отримаєш тут і потенційно можеш отримати, буде з’їдена цим ризиком. Тому глобальна задача в Україні – не підвищити прибутковість окремо взятої інвестиції, а зрушити по шкалі рівня ризику».

DSC 1013_1

 

Джерело: Front News International

18112017.jpg 1012850021

Київ: Рівень української економіки зростатиме лише після створення сприятливого бізнес-клімату у країні. Саме тому держава має припинити бачити у бізнесі кримінал, ухвалити ліберальний податковий кодекс та надати підприємствам можливості розвитку. Саме за таких умов до України зайдуть і іноземні інвестори, яких сьогодні лякає зовсім не війна на сході країни, а саме непрозоре податкове законодавство. Про це в інтерв'ю Front News International розповів президент Асоціації платників податків і колишній Надзвичайний і Повноважний посол Грузії в Україні Григол Катамадзе.


Front News International: Коли в Україні можуть ухвалити проект податкового кодексу, який розроблено асоціація платників податків?

Григол Катамадзе: Зміни останніх років не дають належного ефекту, на який очікує бізнес, суспільство і держава. Тому за ми останній рік ми узгодили з українським бізнесом проект нового податкового кодексу. На початку літа ми передали його і Кабінету міністрів, і фракціям, і профільним комітетам. Ми сподіваємось, що сумісними зусиллями всієї бізнес-спільноти і парламенту у першому півріччі наступного року буде прийнятий системний новий документ, який називається ліберальний податковий кодекс.

FNI: Які зміни до податкового законодавства пропонує оновлений проект кодексу?

ГК: Головне, що ми пропонуємо, це залишити дев’ять податків з існуючих тринадцяти: п’ять загальнодержавних і чотири місцевих. По-перше, це буде зроблено завчасно, за півроку до початку нового фіскального року. Одним з головних розділів нашого податкового кодексу є зміна податку на виведений капітал. Зараз це розглядається як окремий законопроект, який вже узгоджено з Кабінетом Міністрів України і є невід’ємною частиною нашого кодексу. Але Кабмін не подав його на розгляд до Верховної Ради, а направив до Ради Реформ. Нажаль, втрачається час. Тому я не переконаний у тому, що парламент встигне прийняти цей законопроект у цьому році.

Ми пропонуємо об’єднати в один податок два існуючих податки: на єдиний соціальний внесок і податок з доходів на фізичних осіб. Сьогодні це близько 41% разом. Ми пропонуємо залишити його разом з прийняттям. Тобто, це неможливо робити окремо. Разом з прийняттям і вступом в дії ліберального податкового кодексу, встановити його на рівні 32% і кожен рік скорочувати. Скажімо, якщо кодекс прийнятий і він вступив в дію у 2019-му році цей об’єднаний податок буде на рівні – 32%, через рік у 2020-му році, він буде на рівні – 28%, а уже на третій рік – 20%.

FNI: Чи буде скасовано спрощену систему оподаткування?

ГК: Сьогодні існує багато дискусій щодо того, що ми знищуємо спрощену систему. Але ми переконані в тому, що спрощеною системою сьогодні зловживає великий бізнес, треба це зупиняти. Багато років тому, коли держава наприкінці 90-х не мала можливості давати робочі місця, той парламент подумав і прийняв закон про спрощену систему оподаткування. Згадайте, скільки з’явилось невеликих підприємств, малого бізнесу. Але потім знайшлись винахідливі люди, які почали цим зловживати. Якщо ви зайдете у великий маркет, ви побачите, що це великий бізнес. Насправді ж, у чеку, ви дізнаєтесь, що це ФОП. Це потрібно завершувати.

Ми пропонуємо новий підхід до мікробізнесу. Наприклад, перша категорія мікробізнесу: обсяг доходу на рік у 2 мільйона, вони будуть сплачувати фіксований податок 500 гривень на місяць, не будуть застосовувати РРО і не треба до них чеплятись. Ми переконані, що через три роки матимемо від такого бізнесу більше 5-ти мільйонів. До державного бюджету надійдуть дуже великі гроші.

FNI: Які зміни пропонуються новим кодексом у сфері декларування фізичних осіб?

ГК: Разом із вступом в дію проекту нового ліберального кодексу буде оголошення одноразового добровільного декларування доходів фізичних осіб на 6 місяців. Мається на увазі, що кожен громадянин зафіксує всі свої статки без сплати податку. Потім вже необхідно контролювати, хто зафіксував одне, а витрачає - інше.

 

FNI: Зміни у податковому законодавстві можуть суттєво виправити ситуацію в економіці України?

ГК: Ми чуємо від наших європейських колег, що низькі податки і прозорий Податковий кодекс призведуть до високого рівня економіки. Якщо ж будуть високі податки, відповідно, буде і низький рівень економіки. Опоненти будуть говорити, що у Польщі або у Німеччині високі податки. Але так виглядає ситуація саме сьогодні, коли ці країни встали з колін і мають успішний бізнес. Коли ж доля валового внутрішнього продукту у Польщі – 67%, у Великій Британії – 97%, а в Україні – 10%, про що ми говоримо?! Я переконаний, що лібералізація (податкового законодавства – FNI) надасть сильного поштовху для розвитку української економіки. Потім після трьох років мораторію на зміни податкового законодавства, ми повернемось, і, можливо, буде необхідність у підвищенні податків.

FNI: Чи враховано міжнародний досвід під час розробки ліберального податкового кодексу?

ГК: Досвід успішних країн демонструє, що коли в них були проблеми спочатку вони проводили дерегуляцію. Це зниження податків, зниження кількості ставок, це лібералізація податкового законодавства. Тільки тоді вони стали успішними країнами. Все останнє, що ми робили, це досвід наших фахівців… До речі, коли ми працювали над проектом ліберального кодексу, я тоді сказав своїм колегам - не треба копіювати, ані грузинський, ані польський, ані сингапурський, ані існуючий податковий кодекс. Існуючий податковий кодекс України – це велике гальмо для розвитку бізнесу. Більше того, це капкан для бізнесу. Ми розробляли проект кодексу саме таким чином, стаючи на місце виробника, аграрія, малого і великого бізнесу.

FNI: Наскільки активно до України заходять іноземні інвестори?

ГК: Я хочу одразу наголосити, що потенційних іноземних інвесторів не лякають війна на сході України, лякає непрозора податкова система і корупція. Існує державна статистика, яка говорить про те, що до України останнім часом приходять інвестиції. Проте це локальні інвестиції. Україні ж потрібен великий і глобальний інвестор, великі гроші. Більше того, я переконаний в тому, що головний інвестор для української економіки – це український бізнес. Я вдячний колишньому прем’єр-міністру Литви за його зусилля з приводу того, що він розробив так званий «план Маршала» для України. Треба дати можливість розвиватись українському бізнесу, адже в середині країни є багато грошей.


FNI: Інвестори з яких країн найбільш активно співпрацюють з Україною?

ГК: На економічному форумі (Ukraine level up - FNI) цікава інвестиційна панель. Ми запросили представників Грузії, щоб вони розповіли, який бізнес-клімат є цій країні, чому саме Грузія сьогодні стала однією з країн першої десятки у рейтингу Doing Business. По-друге, наші грузинські колеги також можуть тут почули про можливості, які є в Україні для інвестування. Саме для цього у нас і була алея стартапів. Я розумію, що це абсолютно невеликий приклад. 10 невеликих стартапів – не показник для України. Важливо, що Україні є багато успішних стартапів, в тому числі, такі, про які ще не знають. Куди б ви не прийшли, в кожному місті і селищі України можна знайти талановитих людей, яким потрібно допомогти. У який спосіб їм можна допомогти, - повинна вирішити держава.

FNI: Чи може Україна перейняти успішний досвід ведення бізнесу в Грузії?


ГК: Коли ми наводимо приклади Грузії, Естонії або Словаччини, багато можновладців не розуміють цього і майже ображаються. Мовляв, що великі зміни можливі лише у невеликих країнах. Я з цим не погоджуюсь. До речі, хоч Грузія і невелика країна, за дуже короткий термін робити там корінні зміни, які були зроблені, було набагато важче, ніж в Україні. Повірте, що це так, але ж це зробили. Я думаю, що не треба переймати досвід інших країн. Необхідно просто робити. Чому ми говоримо про ліберальний кодекс? Чому ми говоримо, що держава повинна зробити перший крок? Справа в тому, що з одного боку є держава, а з іншого – бізнес. Держава бачить у бізнесі кримінал і ворогів, приходить до підприємців з «маски-шоу»... Це потрібно завершувати. Бізнес не може бути ворогом у власній країни. На підприємців необхідно дивитись як на патріотів, які зможуть підняти цю країну. Це можливо, їм лише потрібно надати такі можливості. Це означає не просто «дати з кишені», а прийняти такі умови ведення бізнесу, щоб він міг розвиватись.

У середу, 15 листопада, Григол Катамадзе розповів, що Асоціація платників податків України очікує на ухвалення нового податкового кодексу у першій половині 2018 року. Генеральний секретар Європейської асоціації платників податків Майк Єгер в коментарі Front News International розповів про те, що прийняття нового податкового кодексу важливе для розвитку української економіки. За його словами, запропонована реформа є кроком вперед до спрощення системи сплати податків, легкості створення бізнесу в Україні та припинення тиску на малий і середній бізнес. 27 червня Асоціація платників податків України в Києві підписала меморандум про співпрацю з Європейською асоціацією платників податків.

Спілкувалась Анастасія Світлевська,

 

 

 

DSC 0942.JPG_1719407551

15 листопада Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, співорганізатор Форуму Level Up Ukraine-2017 повідомив учасникам масштабного форуму, що 63 профільні бізнес-асоціації України об’єдналися в Українську Раду Бізнесу: 

- Уповноважений анонсувати створення Української Ради Бізнесу, - наголосив Грігол Катамадзе у вступному слові перед приблизно 800 учасниками Форуму «Level Up Ukraine 2017. Інвестиції. Інновації. Податки» - https://www.youtube.com/watch?v=YGqLgMt7fdg 

- Два дні тому відбулися Установчі Збори Ради, де представники 63 галузевих асоціацій малого та середнього бізнесу України об’єдналися в одну Коаліцію. Мета об’єднання – спільними зусиллями добиватися прийняття вкрай важливих для економіки реформ, визначених у Меморандумі Ради. Наша Асоціація платників податків стала учасником Ради бізнесу, і ми підтримали ключові пріоритети: створення нової аналітичної Служби фінансових розслідувань (на заміну Податковій міліції), лібералізація податкового законодавства тощо. Вітаю українську бізнес-спільноту із появою дієвого незалежного бізнес-об’єднання, яке сприятиме реальним бізнес-реформам в Україні.

У роботі Форуму взяли участь представники Української Ради Бізнесу, які відзначили важливість анонсування створення Ради у діловому колі форумчан. Делегати від УРБ відзначили цікаві персоналії та виступи спікерів, серед яких були Дмитро Олійник - голова Ради Федерації роботодавців України, Ніна Южаніна - голова комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики, Майкл Єгер - Генеральний секретар Європейської асоціації платників податків, Артуро Бріс, професор IMD business school, Валерій Омельченко, власник HUB 4.0, віце-президент АППУ, глава комітету IT-технологій АППУ, Гіві Топчішвілі, засновник і президент 9.8 Group та інші.

На Форумі Грігол Катамадзе, Президент Асоціації платників податків України представив розроблений його командою оновлений Ліберальний податковий кодекс України, який з часу першої презентації рік тому на цьому ж форумі пройшов доопрацювання у колі реальних підприємців, регіональних еліт, експертів і змінився майже на 80%, тож може вважатися узгодженим із українським бізнесом.
- Ми підтримуємо ентузіазм та віру в невідворотність реформ та лідера розробників нового ліберального кодексу Грігола Катамадзе, - зазначила учасниця Форуму Level Up Ukraine 2017, генеральний директор асоціації прямих продажів, член Української Ради Бізнесу Надія Бедричук. – Ми у колі однодумців Грігола Катамадзе й плануємо долучитися до процесу вдосконалення нового Ліберального податкового кодексу України.

Довідка: 13 листопада 2017 року відбулися установчі збори Української Ради Бізнесу (УРБ) - широкого об’єднання асоціацій малого та середнього бізнесу, до складу якої увійшли 62 бізнес-об’єднання різних галузей економіки - http://www.urb.org.ua/index.php/layout/2017-11-01-14-44-20, членами яких є близько 27 тисяч підприємств України. 14 листопада ще одна асоціація подала заявку на вступ, заявка розглядається секретаріатом Ради. Головні пріоритети УРБ - https://day.kyiv.ua/uk/news/141117-ukrayinska-rada-biznesu-nazvala-bilyy-ta-chornyy-perelik-zakonodavchyh-iniciatyv
Домовленість щодо створення Української Ради бізнесу була озвучена 3 листопада 2017 року на II економічний форуму "Масштаби та схеми тіньової економіки" у Києві - https://dt.ua/ECONOMICS/diyte-forum-proti-tini-v-ekonomici-visunuv-vimogi-do-vladi-259374_.html

 

DSC 0715.JPG_1719407551

14 листопада 2017 року в готелі HYATT відбувся урочистий прийом Президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе для делегації Європейської Асоціації платників податків. 
З вітальним словом до європейських гостей звернувся Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе, відзначивши цінність візиту до України представників іноземних Асоціацій та їх присутність на майбутньому форумі. «Перш за все, дозвольте мені висловити надію, що в найближчому майбутньому ми не будемо говорити "гості з Європи" або вважати, що українці гості у Європі - ми членами однієї великої європейської сім'ї. По-друге, завтра ми починаємо процес активного діалогу. Ми зацікавлені в європейському досвіді. У той же час я переконаний, що глибокий історичний досвід, багатопланова культура та сильна українська економіка збагатять і зміцнять Європейський Союз. Також я хотів би попросити кожного учасника завтрашнього Форуму по завершенню події бути дуже активним у своїх виступах та в процесі пошуку потенційних партнерів в Україні», - сказав Грігол Катамадзе.

 DSC 0709.JPG_1719407551

На прийомі були присутні: Генеральний директор Людмила Герасименко, члени Ради ВГО АППУ: віце-президент Асоціації, народний депутат України Андрій Антонищак, Олександр Шлапак, Йосип Бучинський та Дмитро Олексієнко. Почесними гостями були Голови територіальних відділень ВГО АППУ в областях: Роман Поляков з Донецька, Лілія Долінська – Львів, Андрій Фролков – Суми, Ростислав Семків – Хмельницький, Ігор Дутка – Тернопіль, Василь Дутко – Волинь, Сергій Вінник – Вінниця, Ігор Мисевич – Чернівці, Євген Куценко – Запоріжжя та Ігор Вінтонюк – Івано-Франківськ.

 DSC 0727.JPG_1719407551

З привітальним словом до присутніх звернувся також Генеральний секретар Європейської Асоціації платників податків Майкл Єгер. «Я дуже радий бути в Києві і сповнений надії на форум Асоціації платників податків України. Це надзвичайно важливий майданчик для обміну досвідом, для пошуку нових шляхів реформування системи оподаткування, подолання корупції та бюрократії. Ми з делегацією перебуваємо зараз тут для того, щоб поділитись досвідом з українським бізнесом. Важливо розуміти, що у процесі реформування податкового законодавства найперше треба врахувати те, що люди хочуть знати, куди йдуть їх кошти і як держава ними розпоряджається», - підкреслив Майкл Єгер.
Під час прийому також Грігол Катамадзе привітав з днем народження представника Европейського економічного сенату в Україні Лору Апасову.

 

DSC 0651.JPG_1719407551

В національній опері України відбувся Гала-концерт Національного проекту «Три - С: Скорик-Станкович-Сильвестров» під патронатом Президента ВГО «Асоціація платників податків України», Надзвичайного та Повноважного Посла Грігола Катамадзе. Автор ідеї проекту – Генеральний продюсер і український віолончеліст, музикознавець, громадський діяч Олександр Пірієв.
Арт-проект «Три - С» - це три «кити» сучасної української класичної музики - композитори Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров, які є славою і гордістю вітчизняної культури. За першими літерами прізвищ наших славетних митців і утворилася символічна назва проекту «ТРИ С», котра лягла в основу потужної національної акції. Кожному із цих композиторів належить окрема сторінка історії музичної України і, відповідно, окремий етап у проекті «ТРИ С», який тривав протягом 2016-2017 років та ознаменувався концертами в Києві, Львові, Харкові, Одесі та інших найбільших містах України.

«Я насправді щаслива людина, що протягом цих двох років маю відношення до цього великого проекту. Дуже вдячний компанії ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка» на чолі з Ігорем Далічуком, яка є меценатом проекту, і вітаю СБК з 20-тиріччям. Асоціація платників податків буде відзначати своє 20-тиріччя наступного року, і я би дуже хотів, щоб цей ювілей також ознаменувався великою всеукраїнською подією. У 2013 році ми намагалися повернути на сцену твір маестро Євгена Станковича «Коли цвіте папороть». Тоді, на жаль, не вдалося. І я дуже хотів би, щоб восени наступного року 20-тиріччя Асоціації ми відсвяткували поверненням на сцену цієї унікальної роботи», - сказав Грігол Катамадзе під час прес-конференції.

DSC 0580.JPG_1719407551

На початку концерту Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе зі сцени театру опери та балету вручив Подяку В.о.Голови ДФС України Мирослава Продана компанії «Слобожанська будівельна кераміка» за високій рівень податкової культури, сумлінне виконання податкових зобов’язань, вагомий внесок у наповнення бюджетів усіх рівнів та з нагоди 20-річчя створення компанії. Подяку отримали Генеральний директор Олександр Кравченко та фінансовий директор Олена Бурковська.

DSC 0629.JPG_1952564697

Під час концерту слухачі насолоджувалися творами геніальних композиторів у виконанні Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо під керівництвом народного артисту України, головного диригента оркестру Володимира Шейко. Оркестр виконав «Хануку», «Як я люблю оселі твої», «Танок» Євгена Станковича, а також його Концерт №2 для скрипки з оркестром, солістом якого був український скрипаль, педагог, громадський діяч Дмитро Ткаченко. Також на концерті було виконано вибрані каприси з циклу «24 каприси» для симфонічного оркестру Мирослава Скорика, цикл «Тиха музика» для струнних і вибрані фрагменти «Майдан – 2014» Валентина Сильвестрова. Завершив концерт неперевершений виступ солісту Олександра Пірієва, який виконав Концерт №2 для віолончелі з оркестром.

Після концерту на сцену винесли великий букет від Президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе, як данину творчості славетним митцям, видатним постатям, які здобули всесвітню славу, легендарним композиторам: Валентину Сильвестрову, Євгену Станковичу та Мирославу Скорику перші літери прізвищ яких і стали формулою назви Проекту, де червоними та білими квітами була викладена назва проекту «Три - С».

На завершення вечора відбулося вручення подяк працівникам ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка» від ВГО «Асоціація платників податків України». За плідну співпрацю та професійний підхід до справи Грігол Катамадзе вручив дипломи головному бухгалтеру філії ПрАТ СБК Наталії Ковбасі, начальнику відділу розрахунків та платежів Наталії Матяж та головному бухгалтеру Ірині Бадиві.

 

DSC 0529.JPG_1719407551

У залі «Хол Чемпіонів» що в НСК «Олімпійський» відбувся розширений з’їзд Українського союзу промисловців і підприємців, участь в якому взяла ВГО Асоціація платників податків України в особі Президента Грігола Катамадзе. 
На з’їзді ділова спільнота презентувала унікальну програму індустріально-інноваційного розвитку країни – «Платформу економічного патріотизму». Це комплекс рішень щодо покращення податкової політики, запобігання монополізації ринків, гарантування дотримання прав власності і свободи підприємствам в Україні, що має дати 7-8% ріст ВВП вже в найближчі роки. 
Презентуючи програмний продукт, в основі якого пропозиції провідних бізнес-асоціацій України, Анатолій Кінах зазначив, що вбачає цінність в діяльності ВГО АППУ, тому буде сприяти підтримці проектів Асоціації, в рамках діяльності Українського союзу промисловців і підприємців. 

«Я дуже вдячний Асоціації платників податків України і хочу ще раз підтвердити на зїзді, що ми будемо підтримувати всі напрямки їхньої діяльності. Особливо всі питання, що стосуються оподаткування за принципом виведеного капіталу, наведення порядку в системі ПДВ, малого бізнесу, зниження адміністративного силового тиску та інших. Адже мова йде про адаптацію фіскальної системи до сучасних стандартів», - зазначив Президент УСПП Анатолій Кінах.

«Платформа економічного патріотизму» містить ряд першочергових заходів на найближчий рік із більш широкого переліку розробленої раніше та постійно оновлюваної Антикризової програми спільних дій влади та бізнесу. Передбачається, що узгоджені невідкладні дії влади і бізнесу, нові пропозиції ділових асоціацій дадуть серйозний поштовх розвитку підприємництва, пожвавленню темпів економічного росту, створенню робочих місць в країні.
«Українська економіка знаходиться в дуже важкому стані, і ми це відчуваємо останні декілька років. Великі проблеми, що існують зараз в українській економіці, зможуть вирішити лише системні зміни. Якщо ми говоримо про податкову систему, то потрібне нове бачення системи оподаткування, новий Податковий кодекс та ін. Ми, Асоціація платників податків України, вважаємо, що новий кодекс повинен бути ліберальним. Адже це дасть можливість розвиватись українському бізнесу, зупинить тенденцію міграції української молоді на заробітки в інші країни та зміцнить економіку держави», - підкреслив Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе.

ads
ads
ads
ads
ads