Економічні новини (1985)

 

Згідно з частиною шостою ст. 374 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10 000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 Митного кодексу, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 Митного кодексу).

Відповідно до частини восьмої ст. 374 Митного кодексу товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 Митного кодексу та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ.

Порядок справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 581, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.2012 за №916/21228.

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що 8 травня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. №231. Саме з цього часу підприємці – платники єдиного податку першої, другої та третьої груп, які продають технічно складні побутові товари, визначені переліком, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО). Змінами передбачено, що платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО незалежно від обсягу отриманого доходу від продажу.

Водночас згідно з п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, не застосовуються РРО та розрахункові книжки.

Застосовувати РРО при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. №1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Тож «спрощенці» – першої, другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосовувати РРО в обов’язковому порядку незалежно від обсягу отриманого доходу.

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що з 14 грудня 2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 №127 «Про внесення зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» (далі – Постанова №127), яка внесла зміни до постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» зі змінами і доповненнями (далі – Постанова №148).

Постановою №127 спрощено порядок ввезення резидентами в Україну іноземної валюти у готівковій формі та удосконалено порядок її вивезення.

Так, фізичні особи-резиденти можуть ввозити в Україну готівку на суму понад 10 000 євро в еквіваленті за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Водночас Національний банк України уточнив, що вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі понад 10 000 євро в еквіваленті здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) на суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

З оновленим текстом Постанови №148 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку). Виключенням є земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України:

- паспорт громадянина України (далі – паспорт);

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

- тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства:

- паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

- посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

- посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

- посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

- довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

- довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).

Документи, які подають (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.

Якщо в документі, що посвідчує особу, зазначена інформація про прізвище та ім’я особи латинськими літерами, в обліковій картці фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) для проведення реєстрації та/або внесення змін до Державного реєстру прізвище та ім’я вказуються українською мовою та через скісну риску латинськими літерами.

Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці, Заяві про внесення змін та/або заяві про отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку. До зазначених Заяв фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

ads
ads
ads
ads
ads