Економічні новини (1985)

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 21.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (далі – наказ №822).

Так, з метою створення комфортних умов для фізичних осіб – платників наказом №822:

- передбачено, що реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу відповідної заяви;

- надана можливість громадянам України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подати документи для реєстрації або внесення змін до Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу;

- унормовані питання отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків засобами електронного зв’язку.

В частині внесення до паспортів громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються реєстраційного номера облікової картки платників податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган) наказом №822 визначені процедури та компетенція державних органів окремо щодо паспортів у формі книжечки та щодо паспортів у формі картки. Така інформація до паспортів у формі книжечки вноситься контролюючими органами, а до паспортів у формі картки – органами, що здійснюють оформлення паспортів відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при відповідності податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПКУ.

Нагадаємо, що критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі – Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Зокрема, згідно з п. п. 1 п. 6 Критеріїв критерієм, за яким ДФС здійснює моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної є обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Податкові накладні блокуються, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року.

Про це йдеться у листі ДФС України від 06.09.2017 №2723/99-99-07-05-01-18 «Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків».

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ №557), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, згідно з яким втратив чинність наказ ДПА України від 10.04.2008 №233 «Про подання електронної податкової звітності».

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом №557 (далі – Порядок), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційнотелекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Зокрема, Порядком визначено, що електронний документообіг – це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Крім цього, Порядком передбачено нові форми:

- заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів;

- повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису;

- заяви про припинення дії договору про визнання електронних документів;

- повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів.

Договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності Наказом №557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу III Порядку.

З текстом Наказу №577 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційнодовідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Главою 11 «Відповідальність» ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Зокрема, згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ  якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, на підставах, визначених п. п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку – тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Згідно з п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розділом ІV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема, з джерел їх походження в Україні.

Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п. п. «г» п. п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ.

Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами, передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами, встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

ads
ads
ads
ads
ads