Економічні новини (1812)

 

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Враховуючи вищевикладене, сума поворотної фінансової допомоги, яка була повернута фізичній особі юридичною особою вчасно, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

 

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена при відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям (далі - Моніторинг) (п. 1 Критеріїв).

Відповідно до п. 5 Критеріїв усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС, зокрема, відповідно до такої ознаки: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають зазначеній ознаці, - така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають Моніторингу.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складені за операцією, що є звільненою від оподаткування, не підпадають під автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям та їх реєстрація не зупиняється.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

 

Державна фіскальна служба України повідомила, що відповідно до норм статті 299 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

При відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

При відмові у реєстрації контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Разом з тим за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку.

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Про це йдеться у листі ДФС України від 14.08.2017 №21597/7/99-99-12-03-05-17 «Щодо єдиного податку з юридичних осіб».

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

 

Державна фіскальна служба України в доповнення до листа від 19.07.2017 №19001/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» щодо звітування неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (далі – неприбуткові організації) повідомила.

Щодо порядку подання податкової звітності організаціями, які з 1 липня 2017 року виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то варто зазначити, що неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 ПКУ, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Таким чином, така організація з 1 липня втрачає ознаку неприбутковості та стає платником податку на прибуток підприємств.

Протягом 2017 року зазначена організація має два «статуси»: не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Більш детально про такі нюанси звітування йдеться у листі ДФС України від 10.08.2017 №21192/7/99-99-12-02-04-17 «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями».

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

 

Відповідь на запитання щодо правомірності реалізації піску підприємцем на спрощеній системі оподаткування надала начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Тернопільської ОДПІ Лілія Волянюк.

Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи-підприємці, які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» зі змінами та доповненнями, належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.

ads
ads
ads
ads
ads