Економічні новини (1899)

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Згідно з п. п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п. п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (п. п. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

- група 1 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

- група 2 - будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

- група 3 - машини, обладнання, тварини, багаторічні – 5 років;

- група 4 - нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія п. п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Тобто амортизація нараховується з місяця, що настає за місяцем введення обладнання в експлуатацію.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).

Згідно з п. п. 8 п. 6 Порядку у графі 8 «Інші витрати, пов’язані з отриманням доходу» фізична особа – підприємець відображає суму фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які повинні бути документально підтверджені.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування щомісячно нараховує та відображає амортизаційні відрахування в графі 8 Книги.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.08).

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Крім того, згідно зі ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 грн).

Дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 грн).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 IV ПКУ для відповідного року.

 

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Згідно з пп.177.8 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон №755, за їх надання стягується плата.

Відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді виписки, витягу.

Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування повинні надати юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

 

 

 

У Тернопільській ОДПІ нагадали, що для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 та частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ, єдиний внесок нараховується у розмірі 22 % суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2017 році – це 704 грн).

З першого січня 2017 р, навіть у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В інспекції також зазначили, що частиною четвертою ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

 

У випадку якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найнятих робітників (колективним договором, галузевою угодою і тому подібне), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то ця матеріальна допомога в цілях оподаткування прирівнюється до зарплати і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків в місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 1,5%.

Сума матеріальної допомоги на оздоровлення є також базою нарахування ЄСВ в місяці, в якому працедавець нараховує суму відпускних.

За матеріалами  Тернопільської ОДПІ

ads
ads
ads
ads
ads